Щодо деяких питань розрахунку допомоги

Міністерство соціальної політики України
Лист від 17.09.2015 р. № 529/18/99-15 (витяг)

<…>

До запитання 3. Відповідно до пункту 30 Порядку у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Для виконання вимог пункту 30 Порядку щодо сумарної заробітної плати, з якої розраховується виплата, у наведеному в запитанні випадку (страховий випадок настав у перший день роботи за сумісництвом) у довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи може бути включена інформація про заробітну плату місяця настання страхового випадку.

До запитання 4. Статтею 31 Закону визначено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Відповідно до пункту 3.15 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.12.2001 за № 1005/6196, для догляду за хворою дитиною в період частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 3 років листок непрацездатності не видається.

Враховуючи зазначене, у наведеному у листі випадку допомога по тимчасовій непрацездатності не надається.

До запитання 5. Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» встановлено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема, на допомогу по вагітності та пологах.

При цьому Законом не передбачені підстави для відмови в наданні допомоги по вагітності та пологах.

Відповідно до статті 25 Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

У разі надання застрахованій особі відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи, щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до статті 30 Закону застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), допомога по вагітності та пологах надається за основним місцем роботи та за сумісництвом. Підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах здійснюється відповідно до Порядку.

До запитання 6. Порядок не передбачає особливостей обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам, які працюють на підприємстві вахтовим методом. Враховуючи зазначене, визначений пунктом 3 Порядку механізм обчислення середньоденної заробітної плати застосовується, зокрема, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності для застрахованих осіб, які працюють вахтовим методом.

<…>

Директор Департаменту соціального страхування та партнерства О. Савенко

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Як розрахувати лікарняні/декретні в особливих випадках: сумісництво, робота вахтовим методом

Сумісник захворів у перший робочий день → розрахунок «середньої» з окладу → що має бути вказане в довідці з основного місця роботи?

Захворів сумісник? Ще і в перший робочий день? Усе можна вирішити. Просто треба розібратися в нюансах, передбачених на цей випадок Порядком № 1266. Увага на п. 30.

Абзац 1 п. 30 Порядку № 1266 говорить: середню зарплату для визначення сум лікарняних і декретних виплат за основним місцем роботи і за сумісництвом необхідно обчислювати окремо.

І за великим рахунком не має значення, яке у вашого працівника сумісництво — внутрішнє чи зовнішнє — «роздільний» підхід при розрахунку «середньої» буде однаковим.

Абзац 2 п. 30 Порядку № 1266 вимагає від працівника-сумісника для оплати днів його хвороби надати на роботу за сумісництвом копію лікарняного листа (завірену за основним місцем роботи) і довідку про доходи працівника за основним місцем роботи. І знову ж таки не має значення, який у вас сумісник — внутрішній, зовнішній — усе одно, довідка і копія лікарняного потрібні!

І якщо з копією лікарняного усе відразу зрозуміло — хвороба має бути підтверджена документально, щоб її можна було «оплатити», то ось із довідкою у багатьох виникають запитання: що в ній повинно бути вказано і для чого взагалі вона потрібна?

Відповідаємо: для того, щоб дотриматися умови, встановленої абз. 3 усе того ж п. 30 Порядку № 1266:

сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Перевірити виконання цього правила можна тільки на підставі даних довідки з основного місця роботи працівника-сумісника.

Але що повинен порівнювати роботодавець, якщо сумісник захворів у перший же робочий день і розрахункового періоду ще немає?

Відповідь на це запитання випливає з п. 28 Порядку № 1266. У ньому говориться, що якщо в розрахунковому періоді працівник не мав заробітку (з поважної причини) або страховий випадок настав у перший робочий день, то середню зарплату треба визначити виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку.

Це означає, що в місяці, коли працівник-сумісник захворів у перший робочий день, треба підсумовувати і порівнювати з 25 ПМПО його оклад (тарифну ставку), встановлений йому на роботі за сумісництвом, і зарплату за цей місяць, нараховану за основним місцем роботи.

Саме у такому разі, як нам указує Мінсоцполітики:

у довідці про заробітну плату з основного місця роботи має бути вказана інформація про заробітну плату за місяць настання страхового випадку.

На замітку бухгалтерам-бюджетникам! Попри те, що основна частина ваших працівників не отримують високі зарплати, які у своїй сумі за місцями роботи не дадуть перевищення 25 ПМПО, довідку про зарплату за основним місцем роботи треба обов’язково мати для призначення лікарняних (декретних) за сумісництвом.

Відпустка до 3 років надана за основним місцем роботи, за сумісництвом працівниця працює. Що з лікарняним для догляду за дитиною за сумісництвом?

Ситуація: жінка на роботу за сумісництвом надає з основного місця роботи завірену копію лікарняного листа для догляду за хворою дитиною (віком до 3 років) і довідку про зарплату. У довідці зазначено, що ця працівниця доходу не має, оскільки перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років.

Чи слід роботодавцеві оплачувати такий лікарняний лист?

Фахівці Мінсоцполітики стверджують, що

право на отримання допомоги для догляду за хворою дитиною настає у разі припинення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років і виходу на роботу

Обґрунтування такого висновку — положення п. 3.15 Інструкції № 455 (ср. ). У ньому зазначено, що листок непрацездатності не видається для догляду за хворою дитиною в період частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 3 років.

Це означає: в принципі, не важливо, що така відпустка давно вже не є оплачуваною взагалі, і те, що працівниця, оформлена за двома різними трудовими договорами, тільки за одним із них перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, а за іншим — працює, є застрахованою особою, отримує зарплату, з якої сплачується ЄСВ… Незважаючи на все це — отримати лікарняний лист вона не може, поки не вийде на роботу за основним місцем роботи, припинивши відпустку для догляду за дитиною до 3 років.

Декретні надаються за усіма місцями роботи

Ситуація: Жінка оформила відпустку для догляду за дитиною до 3 років за основним місцем роботи і за сумісництвом. Через півтора року на роботу за сумісництвом вона надає копію листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами. Яким чином розрахувати їй допомогу по вагітності та пологах за сумісництвом?

Отже, найважливіше. Перебуваючи в трудових відносинах з декількома роботодавцями, жінка має право отримати допомогу по вагітності та пологах у кожного з них.

Середню зарплату для розрахунку декретних за усіма місцями роботи ми визначаємо згідно з Порядком № 1266.

Для основного роботодавця алгоритм розрахунку декретних у цій ситуації буде таким.

Усі 12 календарних місяців розрахункового періоду перед виходом у декрет працівниця не працювала з поважної причини — вона перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років. А це означає, що усі місяці розрахункового періоду мають бути виключені з розрахункового періоду.

Водночас не можна говорити про те, що страховий стаж жінки за останні 12 місяців склав менше 6 місяців. Відпустка до 3 років зараховується в страховий стаж як період, за який сплачені страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску. А це означає, що «верхнє» обмеження суми декретних у розмірі 2 МЗП з розрахунку на місяць (передбачене п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105) на жінку, що вийшла з відпустки для догляду за дитиною до 3 років, не поширюється.

Йдемо далі. У розрахунковому періоді перед виходом у декрет працівниця з поважної причини (відпустка для догляду за дитиною до 3 років) не мала заробітку, значить, середню зарплату для визначення суми декретних треба розрахувати виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або його частини, встановленої на день настання права на декретну відпустку (п. 28 Порядку № 1266).

Середньоденна зарплата (ЗПсер) при цьому розраховується так: оклад : 30,44.

При цьому врахуйте, якщо оклад працівниці на момент виходу в декретну відпустку складає менше, ніж розмір МЗП, що діє цього місяця, то в обов’язковому порядку дотримуються умови, встановлені ч. 2 ст. 26 Закону № 1105, допомога по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не може бути менше розміру МЗП, встановленої на момент настання страхового випадку.

Для виконання цієї умови вже розраховану (з окладу) середньоденну зарплату треба порівняти з середньоденною зарплатою виходячи з МЗП.

Середньоденна зарплата виходячи з МЗП (МЗПсер) розраховується так:

МЗП у місяці настання страхового випадку : 30,44.

На сьогодні МЗПсер складає 105,12 грн. (3200 : 30,44).

Потім допомогу по вагітності та пологах треба розрахувати виходячи з 105,12 грн.

Проте слід пам’ятати: якщо в повних місяцях декретної відпустки сума декретних виявиться нижче мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку (таке відбувається в місяцях з кількістю календарних днів — 30 (у лютому — 28 (29)), то в цих місяцях необхідно здійснити доплату до розміру мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку, і відповідно збільшити суму допомоги по вагітності та пологах за такі місяці. На це звертало увагу Мінсоцполітики в листі від 23.06.2016 р. № 215/18/99-16 і наша редакція в коментарі до нього // «ОП», 2016, № 13, с. 10.

На роботі за сумісництвом розрахунок декретних здійснюється виходячи з фактично отриманої середньоденної зарплати працівниці (див. лист Мінсоцполітики від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16 // «ОП», 2016, № 21, с. 6). Тут умова щодо суми декретних не нижче «мінімалки» не діє. Тобто декретні в повних місяцях декретної відпустки на роботі за сумісництвом можуть бути менше розміру МЗП.

Це означає, що на роботі за сумісництвом ЗПсер з МЗПсер не порівнюють, а для розрахунку декретних завжди береться ЗПсер. Її розрахунок у цій ситуації (у розрахунковому періоді немає заробітку з поважної причини — відпустка для догляду за дитиною до 3 років), так само, як і за основним місцем роботи, буде здійснений виходячи з окладу працівниці (чи його частини):

Посадовий оклад : 30,44 = ЗПсер.

Сума декретної допомоги за сумісництвом визначається у звичайному порядку:

ЗПсер х 126 к. дн.

Робота на «вахті»: як оплатити лікарняний

Іноді у зв’язку з особливостями виконання трудових функцій співробітники працюють вахтовим методом. Трудовий графік таких працівників дуже відрізняється від звичайного — «15 на 15», за яким працівник 15 днів працює, а 15 днів відпочиває (вихідний); «30 на 15», «20 на 10» і т. п. Специфіка подібних графіків роботи викликає таке запитання:

Якщо працівник захворів у міжвахтовий період (вихідні дні за графіком роботи працівника), — чи треба це якось враховувати при розрахунку лікарняних?

Питання не випадкове, оскільки ст. 22 Закону № 1105 свідчить про таке:

допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.

Це формулювання хвилює багатьох роботодавців, які мають справу з «вахтою». І зрозуміло чому. Перебуваючи в міжвахтовому періоді, працівник зарплату не отримує. Тобто ніби як компенсувати нічого, тож допомога (лікарняні) не виплачується. Але відразу скажемо: це неправильно!

Мінсоцполітики стверджує:

для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності для застрахованих осіб, які працюють вахтовим методом, застосовується загальний порядок обчислення середньої заробітної плати.

І це правильно, оскільки Порядок № 1266 не передбачає особливого обчислення в цьому випадку.

Таким чином, лікарняні надаються за усі календарні дні тимчасової непрацездатності застрахованої особи, незалежно від її трудового графіка.

Олена ОГАЙ, експерт з питань оплати праці (e-mail: оt@id.factor.ua)

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі