У ч. 3 ст. 24 КЗпП вказано: «Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі — Повідомлення) подають органу фіскальної служби за формою, наведеною в додатку до постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413.
Отже, при працевлаштуванні працівника роботодавець має:
— укласти з працівником трудовий договір. Про випадки, коли трудовий договір обов’язково укладається в письмовій формі, визначено в ч. 1 ст. 24 КЗпП*;
* Перелік випадків, коли укладання трудового договору в письмовій формі обов’язкове, ми наводили у спецвипуску «ОП», 2017, № 22/1, с. 10. — Прим. ред.
— видати наказ (розпорядження) про прийняття на роботу обов’язково в письмовій формі;
— до початку роботи працівника подати Повідомлення до органу фіскальної служби та отримати від цього органу квитанцію про отримання Повідомлення.
Тобто подання Повідомлення — один з етапів працевлаштування працівника.
Увага! Якщо з працівником укладено трудовий договір (в усній або письмовій формі) і видано наказ про його прийняття на роботу, то неподання Повідомлення слід розглядати як допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору у встановленому законодавством порядку.
За такі порушення вимог законодавства передбачені фінансові санкції за КЗпП і адмінвідповідальність за Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (далі — КпАП):
— для роботодавця — штраф у розмірі 30-кратному розмірі мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення правопорушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно таке порушення (зараз — 96000 грн.) (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП);
— для посадових осіб установи — штраф у розмірі від 8500 до 17000 грн. (ч. 3 ст. 41 КпАП), а за повторне протягом року вчинення цього або іншого порушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КпАП, за яке особу вже було піддано адмінстягненню, — штраф у розмірі від 17000 до 34000 грн. (ч. 4 ст. 41 КпАП).
При цьому штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП (у тому числі й за неподання Повідомлення), накладаються уповноваженими особами Держпраці, а також керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками (п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509). Тоді як справи про адмінправопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 — 4 ст. 41 КпАП (до яких віднесено і неподання Повідомлення), розглядаються в суді (ст. 221 КпАП).
Проте навіть у разі сплати штрафів роботодавець має подати Повідомлення.
Водночас у разі, якщо роботодавець самостійно виявив факт неподання Повідомлення і усунув порушення шляхом подання Повідомлення, порушення фактично усунено і усунено воно без участі інспектора праці. У такому разі порушення може бути кваліфіковано як несвоєчасне подання Повідомлення, що значно пом’якшує відповідальність (тобто як порушення інших вимог трудового законодавства згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП (розмір штрафу для роботодавця зараз становить 3200 грн.) та ч. 1 і 2 ст. 41 КпАП (розмір штрафу для посадової особи установи становить у загальному випадку від 510 до 1700 грн.)). Крім того, порушення у разі його усунення припиняє бути триваючим, відповідно адмінстягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. При триваючому правопорушенні строк накладення адмінстягнень відлічується з дня виявлення порушення незалежно від дати його вчинення.
Разом з тим слід мати на увазі: за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (проводиться органами Держпраці, з окремих питань — виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад) складаються акт і в разі виявлення порушень законодавства про працю — припис про їх усунення (п. 2 і 19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295, далі — Порядок № 295).
Так от, у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи щодо притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності (фінансових санкцій, адмінштрафу) не вживаються (п. 28 Порядку № 295). Однак одночасно з винесенням припису будуть вжиті заходи щодо притягнення об’єкта відвідування до фінансової, а його посадових осіб — до адміністративної відповідальності, якщо в ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування буде виявлено, що роботодавець використовував працю неоформлених працівників, виплачував зарплату несвоєчасно та не у повному обсязі, не дотримувався мінімальних гарантій в оплаті праці (п. 29 Порядку № 295)*.
* З приводу застосування таких норм див. консультацію фахівця Держпраці у спецвипуску «ОП», 2017, № 20/1, с. 23. — Прим. ред.
Таким чином, самостійне усунення порушення, крім забезпечення дотримання вимог законодавства, сприятиме позбавленню від відповідальності за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.
ПРИМІТКА РЕДАКЦІЇ
Держпраці, як і раніше, дотримується позиції: якщо при працевлаштуванні працівника роботодавець уклав з ним трудовий договір і видав наказ (розпорядження) про прийняття на роботу, але не подав Повідомлення, то таке порушення цим контролюючим органом розглядається як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Отже, за такою позицією роботодавцю загрожує штраф у розмірі (станом на 2017 рік) 96000 грн. за кожного працівника, щодо якого скоєно таке порушення (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП), а посадовим особам установ — штраф у розмірі (загальний випадок) від 8500 до 17000 грн. (ч. 3 ст. 41 КпАП).
А от судові інстанції у цьому питанні виказують більш лояльний підхід (див. спецвипуск «ОП», 2016, № 22/1, с. 14). Існують судові рішення (див., наприклад, постанову Aпеляційного суду Кіровоградської обл. від 27.05.2016 р. у справі № 404/2115/16-п), в яких зазначається, що неподання Повідомлення не свідчить про те, що між працівником і роботодавцем не оформлено трудовий договір. У такому разі неподання Повідомлення за наявності укладеного трудового договору і наказу про прийняття на роботу розглядається як порушення інших вимог трудового законодавства. Тоді за неподання Повідомлення роботодавцю загрожує штраф у розмірі 1 мінзарплати (зараз — 3200 грн.) (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП), а посадовим особам установи — штраф у розмірі (загальний випадок) від 510 грн. до 1700 грн. (ч. 1 ст. 41 КпАП).
Ви скажете: «Це ж зовсім інша справа!». Але поборотися з Держпраці за зменшення штрафів за неподання Повідомлення доведеться в суді, що супроводжується судовими витратами. Наша порада: вчасно подавайте Повідомлення (див. спецвипуск «ОП», 2017, № 22/1, с. 10) і тим самим штрафна тема вас не стосуватиметься.
