(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/5
Оплата праці
Оплата праці
Січень , 2017/№ 1

Починаємо новий рік з новими працеоплатними показниками

Установлення мінімальної зарплати в розмірі 3200 грн. та впровадження реформи з оплати праці з 1 січня 2017 року було анонсовано нашим Урядом ще декілька місяців тому. І ось славнозвісний законопроект № 5130 набув своєї офіційної форми — Закон № 1774. У чому суть нових «фішок»? З чим тепер доведеться працювати на «працеоплатній ниві»? Давайте розбиратися разом.

Спочатку розповімо про розмір нових основних соціальних стандартів. Традиційно їх визначено в Законі про Держбюджет-2017.

ОСНОВНІ СОЦСТАНДАРТИ

Розміри МЗП і прожиткового мінімуму затверджено Законом про Держбюджет-2017.

Що стосується прожиткового мінімуму, то його розміри з 1 січня 2017 року залишаються незмінними — на рівні, що був установлений з 1 грудня 2016 року. Водночас заплановано, що протягом 2017 року цей показник усе ж збільшиться двічі: з 1 травня і з 1 грудня.

Далі в таблиці наведемо розміри прожиткового мінімуму з розрахунку на місяць, визначені ст. 7 Закону про Держбюджет-2017.

Соціальні та демографічні групи населення

Розмір прожиткового мінімуму у 2017 році, грн.:

січень — квітень

травень — листопад

грудень

Діти віком до 6 років

1355

1426

1492

Діти віком від 6 до 18 років

1689

1777

1860

Працездатні особи

1600

1684

1762

Особи, які втратили працездатність

1247

1312

1373

Загальний показник

1544

1624

1700

А от розмір МЗП, як і обіцяли наші законодавці, з 1 січня 2017 року збільшився вдвічі порівняно з груднем-2016.

Розмір МЗП у 2017 році становитиме ( ст. 8 Закону про Держбюджет-2017):

Місячний

Погодинний

3200 грн.

19,34 грн.

Як бачимо, уперше за довгі роки ситуація змінилася докорінно:

— «мінімалку» відірвали від «працездатного» прожитмінімуму. Як заявляють чиновники, це допоможе відновити купівельну спроможність «мінімалки», адже її розмір у поточному році наблизили до фактичного рівня прожитмінімуму (а не до задекларованого). Тобто людина, яка повністю відпрацювала робочий місяць, отримуючи МЗП, за задумом влади зможе забезпечити свої мінімальні потреби на проживання;

— розмір МЗП не змінюватиметься при кожному підвищенні ПМПО протягом року. Упродовж усього 2017 року діятиме один розмір МЗП 3200 грн. (місячний) і 19,34 грн. (погодинний).

Але! Уся сіль полягає в тому, що віднині все інакше: і у визначенні терміна МЗП, і в його застосуванні.

МІНЗАРПЛАТА: ОНОВЛЕННЯ В УСЬОМУ

З 2006 року у «працеоплатній» свідомості міцно закріпилися постулати про те, що:

— мінімальний посадовий оклад працівника не може бути менше законодавчого рівня МЗП;

— поняття «доплати до мінімалки» не існує.

Але все тече, все міняється… і деколи повертається на «круги своя».

З 1 січня 2017 року МЗП отримала одразу і нову форму (розмір), і новий зміст (трактування). З розмірами ми вже ознайомилися, тепер висвітлимо її нову суть, яку привніс Закон № 1774.

Для цього наведемо відповідні оновлені норми ч. 1 і 2 ст. 3 Закону про оплату праці і ч. 1 та 2 ст. 95 КЗпП і порівняємо їх із колишньою редакцією.

Норми ч. 1 і 2 ст. 3 Закону про оплату праці і ч. 1 і 2 ст. 95 КЗпП

стара редакція (до 01.01.2017 р.)

нова редакція (з 01.01.2017 р.)

Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, а також годинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати

Мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та годинному розмірі

Як бачимо, по-перше, зникала звична прив’язка цього терміна (МЗП) до законодавчо встановленого розміру заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

По-друге, відсутня норма про невключення до МЗП доплат, надбавок та інших заохочувальних виплат.

Але! Не все так просто: з’явилася нова вимога, пов’язана з нарахуванням зарплати. Ідеться про нову норму — гарантії забезпечення МЗП — ст. 31 Закону про оплату праці.

Увага! Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижче за розмір МЗП.

Далі приписи цієї норми встановлюють перелік виплат, які не враховують при порівнянні з МЗП:

— доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;

— доплати за роботу в нічний час;

— доплати за роботу в надурочний час;

— надбавки за роз’їзний характер робіт;

— премії до святкових та ювілейних дат.

Якщо загальна сума нарахованої заробітної плати працівника за повністю відпрацьований місяць (виконану норму праці) виявиться менше МЗП, то роботодавцю доведеться доплачувати до МЗП.

Важливо! Доплата до МЗП — нова можлива виплата у структурі заробітної плати працівника.

Доплата до МЗП як доплата, передбачена законодавством, буде складовою фонду оплати праці у складі додаткової зарплати ( п.п. 2.2.1 Інструкції № 5).

У пропорційному розмірі (пропорційно виконаній нормі праці) доплату до МЗП розраховують для працівників, яким установлено неповний робочий час і які не виконали місячну (годинну) норму праці (у тому числі через відпустку, тимчасову непрацездатність, прийняття на роботу / звільнення з роботи тощо). Це також передбачено нормами нової ст. 31 Закону про оплату праці.

Крім цього, у ч. 4 ст. 95 КЗпП і ч. 3 ст. 3 Закону про оплату праці уточнили, що МЗП є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності та господарювання і фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Таким чином, з 01.01.2017 р. незалежно від того, яку систему оплати праці застосовує роботодавець, за виконану місячну (годинну) норму праці він повинен нарахувати працівнику зарплату не менше МЗП.

Детальніший аналіз щодо встановлення доплати до МЗП, нюансів її розрахунку в окремих ситуаціях ми навели у статті «Дотягнутися… до МЗП» на с. 13 цього номера.

МІНІМАЛЬНІ ОКЛАДИ: ЯКІ ВОНИ

Ми вже з’ясували: з 1 січня 2017 року рівень МЗП забезпечуватиметься не тільки за рахунок посадового окладу, а й за рахунок різних доплат, надбавок та премій. Тобто тепер мінімальний посадовий оклад працівника ніяк не пов’язаний з МЗП. Більше того, він може бути менше МЗП (3200 грн.). А все тому, що, крім окладу, порівняно з мінімальним розміром оплати праці братимуть участь і інші виплати, що входять до фонду оплати праці, крім перелічених у новій ст. 31 Закону про оплату праці (плюс виплати за невідпрацьований час та інші винятки, про які ви дізнаєтеся на с. 13 цього номера).

Який тепер орієнтир для мінімальних посадових окладів? І тут новинка!

З 1 січня 2017 року мінімальний посадовий оклад прив’язали до ПМПО на початок року (нова редакція ст. 96 КЗпП, ст. 6 Закону про оплату праці).

Увага! Посадовий оклад (тарифна ставка) працівника не може бути менше ПМПО, установленого на 1 січня календарного року.

Отже, з 01.01.2017 р. у штатних розписах підприємств, установ та організацій мінімальний посадовий оклад працівника встановлюють у розмірі не менше 1600 грн.

При цьому пп. 3 і 5 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774 містять також важливі норми, які вказують на те, що МЗП тепер ніяк не має бути пов’язана з установленням зарплатних складових.

Важливо! З 01.01.2017 р. МЗП не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів і зарплати працівників, а також інших виплат.

Якщо в нормах колективних договорів і угод усіх рівнів як розрахункова величина використовується МЗП, то у тримісячний строк після набуття чинності Законом № 1774 до таких колдоговорів та угод доведеться внести зміни.

До внесення відповідних змін до колдоговорів та угод усіх рівнів як розрахункова величина застосовується ПМПО.

МІНОКЛАДИ В ДЕРЖОРГАНАХ

Законом № 1774 унесли зміни до низки законів, які раніше регламентували в державних органах установлення посадових окладів у прив’язці до МЗП. Тепер оновлені редакції таких норм прив’язують посадові оклади держслужбовців уже до ПМПО, установленого на 1 січня календарного року. Зокрема, з 01.01.2017 р.:

— посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється в розмірі 12 ПМПО на 1 січня (ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-VII, п. 44 Закону № 1774);

— посадовий оклад судді місцевого суду — 15 ПМПО на 1 січня (п. 24 розд. ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI, п. 53 Закону № 1774);

мінімальний розмір посадового окладу групи 9 у держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або декількох районів, міст обласного значення, не може бути менше 2 ПМПО на 1 січня ( абз. 2 ч. 3 ст. 51 Закону про держслужбу) і з 01.01.2017 р. становить 1,25 розміру ПМПО на 1 січня календарного року ( п. 14 розд. ХІ Закону про держслужбу, п. 51 Закону № 1774). Отже, з 1 січня 2017 року мінімальний оклад держслужбовця становитиме 2000 грн. (1600 х 1,25).

Доповнимо, що для 2017 року конкретні схеми посадових окладів для держслужбовців і працівників, які виконують функції з обслуговування держорганів, повинен затвердити Кабмін відповідною постановою. Чекаємо!

СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ — МОЖУТЬ БУТИ БУДЬ-ЯКІ

Госпрозрахункові підприємства самостійно обирають форми та системи оплати праці ( ст. 97 КЗпП). Проте такий вибір має бути узгоджено з працівниками в установленому законодавством порядку.

У межах тарифної системи оплати праці українська практика сформувала дві розповсюджені форми оплати праці: почасову та відрядну, кожна з яких підрозділяється на системи. Наприклад, системами відрядної оплати праці є: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма відрядна, акордна, колективна (бригадна) відрядна, а почасової — проста почасова, почасово-преміальна тощо. Також у сучасних умовах деякі підприємства використовують в оплаті праці систему грейдів.

З 1 січня 2017 року діють нові редакції ст. 96 КЗпП і ст. 6 Закону про оплату праці. Замість колишньої назви «тарифна система оплати праці» звучить нова — «системи оплати праці». Що встановлюють нові норми?

Системи тарифні і не тільки. Тепер прямо зафіксовано, що системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Це означає, що на законодавчому рівні скасували монополію тарифної системи оплати праці та роботодавці отримали право використовувати будь-які інші, у тому числі безтарифні, оплатні системи. Проте це не означає «зрівнялівку» в оплаті праці всіх працюючих: будь-яка обрана система оплати праці повинна забезпечити диференціацію в оплаті працівників.

З’явилася норма про «місце прописки» таких інших систем оплати праці та порядок їх впровадження. Так, систему оплати праці, що застосовується на підприємстві, необхідно зафіксувати в колективному договорі, а якщо колдоговір не укладався — у нормативному акті роботодавця, виданому після проведення консультацій з профкомом/профпредставником.

Якщо на підприємстві немає первинної профспілкової організації, роботодавець проводить переговори з вільно обраними та уповноваженими представниками/представником працівників.

Структура тарифної системи. Законодавці також уточнили елементи традиційної тарифної системи оплати праці. Установлено, що тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Таким чином, структура тарифної системи оплати праці разом із кваліфхарактеристиками поповнилася таким терміном, як «професійний стандарт». Саме згідно з професійним стандартом (кваліфікаційною характеристикою) роботодавець відносить виконувані роботи до певних тарифних розрядів і присвоює кваліфікаційні розряди робітникам.

Зауважимо, що визначення цього терміна вперше з’явилося у 2012 році у ст. 331 Закону про профтехосвіту:

«Професійний стандарт — затверджені в установленому порядку вимоги до кваліфікації працівників, їх компетентностей, що визначаються роботодавцями і слугують основою для формування професійних кваліфікацій. Професійні стандарти співвідносяться з рівнями національної і галузевих рамок кваліфікацій і групуються за галузевими ознаками.»

Інакше кажучи, професійний стандарт є своєрідним «паспортом професії» з описаними трудовими функціями і трудовими діями. Порядок розроблення та затвердження професійних стандартів визначає КМУ, а кваліфікаційних характеристик — Мінсоцполітики.

Побудова тарифної сітки (схеми окладів). На основі тарифної ставки робочого 1-го розряду і кваліфікаційних характеристик (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів) формують тарифну сітку (схему окладів).

Отже, втратила чинність норма про те, що тарифна ставка робочого 1-го розряду встановлюється в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір МЗП.

При цьому, як ми вже зазначали, у новій редакції абз. 8 ч. 6 Закону про оплату праці і абз. 8 ст. 96 КЗпП установили законодавчі вимоги до мінімального посадового окладу (ставки) не менше ПМПО на 1 січня календарного року (тобто у 2017 році не менше 1600 грн.).

Схеми окладів бюджетників. Схеми посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів і організацій, які фінансуються з бюджету, формуються на основі:

— мінімального посадового окладу (тарифної ставки), установленого КМУ;

— міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Згідно з постановою КМУ від 28.12.2016 р. № 1037 (див. с. 3 цього номера) з 01.01.2017 р. посадовий оклад працівника 1-го тарифного розряду за ЄТС дорівнює ПМПО на 1 січня календарного року, тобто становить 1600 грн. (у грудні-2016 цей показник становив 1335 грн.). У результаті з 01.01.2017 р. збільшуються посадові оклади працівників з оплатою за ЄТС, які розраховуються на основі «базового» тарифу ЄТС із застосуванням тарифних коефіцієнтів. Порівняно з груднем-2016 зростуть оклади всіх працівників з 2-го по 25-й розряди за ЄТС (крім окладу працівника 1-го тарифного розряду, він залишиться незмінним — 1600 грн.).

НОВІ «ТРУДОВІ» ШТРАФИ ТА КОНТРОЛЕРИ

Легалізувати відносини у сфері зайнятості та оплати праці, боротися з виплатою зарплат «у конвертах», неоформленням за трудовим договором працівників та іншими порушеннями трудового законодавства вирішили шляхом посилення відповідальності роботодавців за опір інспекторам з праці у проведенні їх перевірок.

«Недопускні» фінансові штрафи. Як відомо, ст. 265 КЗпП передбачає відповідальність роботодавців за порушення трудового законодавства і містить розмір фінансових штрафів. Тепер у цій нормі з’явилися нові абз. 6 і 7 ч. 2, де прописали застосовувати до роботодавця штрафи:

недопуск до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — у розмірі 3 МЗП, установлених законом на момент виявлення порушення. Тут маються на увазі всі випадки недопущення інспекторів до перевірки, крім випадків, коли темою перевірки є неоформлення трудових договорів з працівниками і виплата зарплат «у конвертах»;

недопуск до перевірки щодо порушень, пов’язаних з фактичним допуском працівника до роботи без оформлення трудового договору (у тому числі неподання до ДФСУ Повідомлення про прийняття на роботу), — у розмірі 100 МЗП, установлених законом на момент виявлення порушення. Такий штраф «світить» роботодавцю за недопуск інспекторів до перевірок на предмет усіх порушень трудового законодавства, зазначених в абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП (ср. 025069200). У тому числі сюди також відносять і оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві; виплату зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків (мається на увазі виплата зарплати «у конвертах»).

Нові повноваження ОМС. Крім поповнення переліку фінансових трудових штрафів, законодавці впровадили новий механізм контролю за виконанням норм законодавства про працю. Він полягає в наданні повноважень щодо здійснення контролю за цими питаннями ОМС.

Згідно з новою ч. 2 ст. 17 і ч. 3 ст. 18 Закону про місцеве самоврядування ОМС з 01.01.2017 р. можуть проводити перевірки дотримання законодавства про працю і зайнятість населення на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності. При цьому на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також у фізосіб-підприємців, які використовують працю найманих працівників, — відповідні перевірки з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.

Крім того, згідно з новою ч. 3 ст. 18 Закону про місцеве самоврядування виконавчі органи рад міст обласного значення і об’єднаних територіальних громад можуть навіть (!) накладати фінансові санкції (штрафи) за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Проте наразі не відомо, якого порядку стягнення штрафів вони при цьому дотримуватимуться. Нагадаємо: Держпраці керується Порядком стягнення штрафів за порушення законодавства про працю і зайнятість населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509 (зі змінами, унесеними постановою КМУ від 03.02.2016 р. № 55). Таким чином, паралельно з інспекторами Держпраці контролювати дотримання трудового законодавства будуть і ОМС.

Як заявили чиновники, надання «працеконтрольних» повноважень ОМС підсилить мотивацію контролюючих органів у легалізації відносин у сфері зайнятості і оплати праці. Очевидно, тут мається на увазі той факт, що відповідні фінансові штрафи за «трудові» порушення надходитимуть до доходу відповідного бюджету.

Детально про відповідальність роботодавців з урахуванням новацій-2017 ми розповімо в наступному номері нашого видання.

Отже, нові працеоплатні «фішки», що встановлені Законом № 1774, ми вивчили. Тепер наведемо ті цифри, що знадобляться нам у 2017 році у зв’язку з установленням нових розмірів МЗП і ПМПО.

НОВІ РОЗМІРИ ПСП, МІНІМАЛЬНОГО ТА МАКСИМАЛЬНОГО СОЦВНЕСКУ, ЛІКАРНЯНИХ І ДЕКРЕТНИХ

ПСП. Розміри ПСП і граничної зарплати для її застосування у 2017 році змінилися. Це пов’язано зі зміною розміру ПМПО на 1 січня 2017 року порівняно з цим же показником на 1 січня 2016 року. Наведемо нові розміри ПСП та граничної зарплати на с. 12.

Порядок надання ПСП у 2017 році не змінився. Але! Коло фактичних користувачів ПСП істотно звузилось. Детальніше — у статті нашого фахівця на с. 25 сьогоднішнього номера.

ЄСВ. Порядок нарахування та справляння ЄСВ у 2017 році не змінився. Але є ті величини, які важливі при визначенні суми ЄСВ, що підлягає сплаті.

Це:

— максимальна величина бази нарахування ЄСВ;

— мінімальний страховий внесок, установлений для певних категорій працівників (до речі, категорії таких працівників теж не змінилися).

Отже, наведемо ці величини на с. 12.

Розміри ПСП у 2017 році

Вид ПСП (норма ПКУ)

Розмір ПСП, грн.

Граничний розмір зарплати для застосування ПСП, грн.

Звичайна ( п.п. 169.1.1)

800

2240

Звичайна «на дітей» ( п.п. 169.1.2)

800 х кількість дітей віком до 18 років

Для одного з батьків: 2240 х кількість дітей віком до 18 років. Для другого — 2240

Підвищена «на дітей» ( пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3)

1200 х кількість дітей віком до 18 років

Підвищена ( пп. «в» — «е» п.п. 169.1.3)

1200

2240

Максимальна ( п.п. 169.1.4)

1600

2240

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2017 році

Період 2017 року

Максимальний розмір доходу, з якого справляють ЄСВ, грн.

З 1 січня

40000 (1600 x 25)

З 1 травня

42100 (1684 x 25)

З 1 грудня

44050 (1762 x 25)

Мінімальний страховий внесок у 2017 році

Категорія працівників

Розмір мінімального страхового внеску з розрахунку на місяць, грн.

Роботодавці нараховують на базу нарахування ЄСВ, визначену за основним працівником (не інвалідом), з якої справляється внесок за ставкою 22 %

704 (3200 x 22 %)

Сумові обмеження для лікарняних і декретних. Як у минулому році, так і в прийдешньому продовжують діяти максимальні та мінімальні «межі» для сум лікарняних і декретних. Вони «прив’язані» до розміру ПМПО, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду, і до розміру МЗП на момент настання страхового випадку.

Нагадаємо: у нас діють спеціальні обмеження для страхових виплат — для тих працівників, страховий стаж яких протягом останніх 12 місяців становить менше 6 місяців.

Загальні обмеження діють для всіх інших застрахованих осіб.

Наведемо ці «межі» для страхових виплат.

«Межі» лікарняних і декретних для працівників

Вид обмеження

Початок тимчасової непрацездатності

Мінімальний розмір із розрахунку на місяць

Максимальний розмір із розрахунку на місяць

Лікарняні

Спеціальне

Січень — грудень 2017 року

3200

Загальне

Січень — травень 2017 року

40000(1)

Червень — грудень 2017 року

42100(2)

Допомога по вагітності та пологах

Спеціальне

Січень — грудень 2017 року

3200(3)

6400

Загальне

Січень — травень 2017 року

3200(3)

40000(1)

Червень — грудень 2017 року

3200(3)

42100(2)

(1) Крім того, середньоденна заробітна плата не може перевищувати 1314,06 грн. (40000 грн. : 30,44).
(2) Також урахуйте, що середньоденна зарплата не може перевищувати 1383,05 грн. (42100 грн. : 30,44).
(3) За роз’ясненням фахівців Мінсоцполітики, наведеним у листі від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16 (див. «ОП», 2016, № 21, с. 6), мінімального розміру за декретними для працівників-сумісників дотримуватися не потрібно. Для них декретні розраховуються виходячи з фактично нарахованої зарплати. Детальніше — у статті нашого фахівця в «ОП», 2016, № 21, с. 8.

Ну що ж, перше знайомство з нововведеннями 2017 року відбулося. А докладний аналіз почнемо вже сьогодні (див. наступні статті).

Використані документи та скорочення

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про Держбюджет-2017 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. № 1801-VIII.

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Закон про профтехосвіту — Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.98 р. № 103/98-ВР.

Закон про держслужбу — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ.

Закон про місцеве самоврядуванняЗакон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

Закон № 1774 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII.

МЗП — мінімальна заробітна плата.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

ПМПО — прожитковий мінімум для працездатної особи.

ОМС — органи місцевого самоврядування.

ЄТС — єдина тарифна сітка.

ПСП — податкова соціальна пільга.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

мінімальна зарплата, оплата праці, прожитковий мінімум додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті