* Слова з пісні «Все буде добре» гурту «Океан Ельзи».
Новини звідти…
Розпочнемо з головного. 8 липня 2017 року набув чинності Закон № 2037-VIII, який уніс істотні зміни в СКУ.
Відповідно до цього Закону мінімальний розмір аліментів був підвищений, а порядок стягнення аліментів — змінений.
Поговоримо детальніше про ці зміни:
1. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину збільшився з 30 % до 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (згідно з новою редакцією ч. 2 ст. 182 СКУ).
У 2017 році встановлений такий розмір прожиткового мінімуму (див. ст. 7 Закону про держбюджет на 2017 рік):
— для дітей у віці до 6 років: з 1 травня — 1426 грн., з 1 грудня — 1492 грн.;
— для дітей у віці від 6 до 18 років: з 1 травня — 1777 гривень, з 1 грудня — 1860 гривень.
Таким чином, розмір аліментів з 08.07.2017 р. не може бути менший:
— на одну дитину у віці до 6 років — 713 грн.;
— на одну дитину у віці від 6 до 18 років — 888,50 грн.
З 1 грудня 2017 року, коли розмір прожиткового мінімуму підвищиться, підвищиться і мінімальний розмір аліментів. Так, із цієї дати розмір аліментів не може бути менший:
— на одну дитину у віці до 6 років — 746 грн.;
— на одну дитину у віці від 6 до 18 років — 930 грн.
2. На одну дитину аліменти повинні складати 1/4 (25 %) заробітку батька, що проживає окремо, 1/3 заробітку — на двох дітей, до 50 % — на трьох дітей і більше. Аліменти не можуть бути вищі 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку (див. ч. 5 ст. 183 СКУ). Скажімо так: по суті, нічого нового в цьому «нововведенні» немає. Раніше суди, за звичаєм, таким чином і визначали розмір аліментів. Тепер же це стало законодавчою нормою.
3. Суд за заявою одержувача визначає (раніше — міг визначити) розмір аліментів у твердій грошовій сумі ( ч. 1 ст. 184 СКУ).
4. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації ( ч. 2 ст. 184 СКУ).
5. Аліменти є власністю дитини (раніше — власністю того з подружжя, на ім’я якого вони виплачувалися). Той з подружжя, який разом з нею проживає, повинен розпоряджатися ними виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини (див. ст. 179 СКУ).
Підвищення мінімального розміру аліментів на дитину — головний біль бухгалтера або ні?
Тепер розберемося, які з цих змін «значимі» для роботодавця, що має у себе «головний біль», — платника аліментів, а також позначимо, коли починати їх застосовувати.
У контексті нововведення — «підвищення мінімального розміру аліментів з 30 до 50 %» — резонно виникає запитання: що робити, якщо з працівника стягуються аліменти в розмірі менше 50 % «прожитмінімуму»?
Увага! Не поспішайте панікувати і збільшувати суми аліментів, відраховуваних із зарплати.
Керуватися слід діючим рішенням суду і постановою державного або приватного виконавця.
Відповідно якщо в роботодавця є постанова виконавця про те, що з працівника необхідно стягнути, наприклад, 1/4 заробітку, але не менше 30 % «прожитмінімуму», то ви стягуєте аліменти саме в такому розмірі.
Так треба діяти доти, поки вам не надійде нова постанова виконавця або заява одержувача з новими виконавчими листами.
Та ж ситуація з аліментами у твердій грошовій сумі. Поки не буде нового судового рішення, а потім і постанови виконавця (заяви одержувача на підставі цього рішення з новими виконавчими листами), ви стягуєте аліменти по-старому.
Про це (побічно) свідчить редакція ч. 3 ст. 184 СКУ, яка розпочала діяти з набуттям чинності Законом № 2037-VIII.
Висновок. Поки не буде нового судового рішення, а потім і постанови виконавця (заяви одержувача на підставі цього рішення з новими виконавчими листами), аліменти стягуєте за старим розміром.
Але! Про всяк випадок перегляньте вкотре усі «свої» виконавчі постанови, заяви одержувача з виконавчими листами і судові накази. У них може бути прописано: стягувати аліменти просто в сумі, не меншій встановленого законодавством мінімуму, тобто без зазначення відсотків. У цьому випадку треба автоматично згідно з чинним законодавством збільшити стягнення аліментів до 50 % «прожитмінімуму» (по 7 липня 2017 року включно рахувати виходячи з 30 % «прожитмінімуму», а з 8-го — виходячи з 50 % «прожитмінімуму»).
І ще не забувайте враховувати положення ст. 128 КЗпП, згідно з яким відрахування (без урахування податків) не повинні перевищувати 50 % «чистої» зарплати. І тільки у разі коли стягуються аліменти на неповнолітніх дітей, сума не повинна «перевалювати» за 70 % «чистої» зарплати ( абз. 3 ст. 128 КЗпП).
Нововведення «індексація аліментів»: розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Якщо раніше роботодавці зобов’язані були індексувати тільки аліменти у твердій грошовій сумі, визначені судом, то тепер такій процедурі підлягають і подібні виплати на підставі договору між батьками. Нагадаємо, що відповідно до ст. 189 СКУ батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначають розмір і строки їх виплати. Такий договір має бути укладений у письмовій формі і нотаріально засвідчений.
Проте тут є одне «але». Закон про індексацію, на який посилається СКУ, поки передбачає тільки індексацію аліментів у твердій грошовій сумі, встановленій судом. Тому індексацію «твердо-договірних» аліментів одержувачу аліментів доведеться вимагати (стягувати) через суд.
Таким чином, сенс новації «індексація аліментів» для роботодавця полягає в такому:
Висновки:
1. Аліменти у твердій грошовій сумі, визначені судом, індексуйте, як і раніше.
2. Аліменти у твердій грошовій сумі, визначені договором:
— індексуєте, якщо така індексація первісно передбачена умовами договору (чи допугоди до договору);
— не індексуєте, якщо це не передбачено умовами договору, а також немає нового судового рішення із цього приводу або доти, поки не будуть унесені відповідні зміни до Закону про індексацію.
На цьому всі зміни в СКУ щодо утримання аліментів, які повинні відстежити роботодавці, завершуються. А тепер переходимо до нагального.
Прості відповіді на «гарячі» ЗАпитання
Запитань про стягнення аліментів з працівника на практиці досить багато. І кому, як не бухгалтеру, доводиться з ними розбиратися. Адже саме на його плечі лягає вантаж стягнення аліментів із зарплати працівника. Допомогти розібратися — наша мета. «Гаряча лінія», форум, журнал, електронна пошта — усе, як завжди, у вашому розпорядженні. У межах цієї статті ми вирішили «зібрати й висвітлити» «найтоповіші» запитання на цю тему. Почнемо.
Законодавство нове, а аліменти старі: що робити
Розмір аліментів складає 1/6 від доходу працівника, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Чи треба переглядати розмір аліментів відповідно до нових вимог СКУ, внесених Законом № 203-VIII?
Ні, роботодавець не має права самостійно змінювати порядок стягнення сум аліментів і їх розмір, якщо такі зміни не підтверджені відповідним «аліментним» документом.
Роботодавцю слід продовжувати утримувати аліменти в тій сумі, яка зазначена в чинному документі, що є основою для їх утримання (тобто в заяві працівника / постанові держвиконавця / виконавчому листі).
Сваволити і збільшувати суму утримань з 08.07.2017 р. до 50 % прожитмінімуму, якщо фактичний розмір аліментів виявився нижче цієї величини, він не може.
Як правильно утримати аліменти + борг (заборгованість)
31 серпня 2017 року надійшла постанова виконавця щодо утримання «дитячих» аліментів щомісячно в розмірі 1/4 від доходу працівника і суми заборгованості — 2210,11 грн.
Утримання із зарплати повинні складати 50 % до погашення загальної суми боргу.
Нарахована загальна сума зарплати за серпень — 3704,46 грн.; ПДФО і ВЗ — 722,37 грн.
Як правильно розрахувати аліменти і врахувати при цьому суму заборгованості?
Оскільки в працівника є заборгованість за минулі періоди, роботодавцю щомісячно треба гасити її, здійснюючи утримання із зарплати. Окрім заборгованості за минулі періоди, судом призначена виплата аліментів у розмірі 1/4 частини усього доходу працівника. Їх теж треба утримувати щомісячно.
Це означає, що на перших порах із зарплати працівника треба утримувати аліменти за поточний місяць (1/4 або 25 %) + заборгованість за минулі періоди.
Як зазначено в самій постанові виконавця, утримання із зарплати повинні складати 50 % до погашення загальної суми боргу. У той час відповідно до ст. 128 КЗпП загальна сума утримань, отже, не повинна перевищувати 50 % доходів працівника. Таким чином, на утримання заборгованості залишається ще 25 % (50 - 25) заробітку працівника. І так до повного погашення боргу. Після його погашення роботодавець утримуватиме тільки аліменти в розмірі 1/4 (25 %), як це зазначено у виконавському листі. Тепер здійснимо розрахунок.
Аліменти «беруться» з «чистої» зарплати після утримання податків.
Знайдемо чисту суму доходу працівника за серпень:
3704,46зарплата - 722,37пдфо+вз = 2982,09 (грн.).
Розрахуємо суму аліментів за серпень:
25 % х 2982,09 = 745,52 (грн.).
На погашення боргу піде ще 25 % (50 % - 25 %) «чистої» зарплати, це ще 745,52 грн.
Тобто за серпень роботодавець повинен утримати з «чистої» зарплати працівника 1491,04 грн. (745,52 + 745,52).
Залишок боргу: 2210,11 - 745,52 = 1464,59 (грн.).
У наступних місяцях роботодавцю так само треба утримувати 50 % (25 + 25) — і так до повного погашення боргу. Природно, що в останньому місяці погашення суми боргу ця величина може бути менша. 25 % від доходу — це максимальна величина, яку ви можете утримувати в рахунок погашення боргу, а не фіксована.
Наприклад, припустимо, що в подальших місяцях — вересні і жовтні — дохід працівника буде таким же.
Тоді за вересень з «чистої» зарплати працівника буде утримано 1491,04 грн. (745,52аліменти + 745,52борг).
Залишок боргу: 1464,59 - 745,52 = 719,07 (грн.).
У цьому випадку в жовтні сума утримань складе (25 %аліментів + залишок боргу):
745,52 + 719,07 = 1464,59 (грн.).
В яких випадках стягуються аліменти після повноліття дитини
04.09.2017 р. надійшла постанова виконавця, у якій, окрім суми аліментів, вказано, що їх треба утримувати із зарплати працівника до повноліття дитини. Але в цій же постанові вказано, що дитина 1998 року народження, тобто вона вже досягла повноліття.
Чи треба утримувати аліменти?
«Дитячі» аліменти — це грошова форма участі батька, що проживає окремо від дитини, у її утриманні. За загальним правилом аліменти виплачують до досягнення дитиною повноліття (тобто до 18 років).
Але іноді досягнення дитиною повноліття не позбавляє від обов’язку батьків утримувати її.
Виняток із цього правила становлять лише два випадки.
Перший — якщо повнолітня дитина продовжує навчання і у зв’язку з цим їй потрібна матеріальна допомога. У цьому випадку батьки зобов’язані утримувати своє чадо до 23 років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу ( ст. 199 СКУ). Таке право учня припиняється у разі припинення його навчання.
У цьому випадку аліменти стягують у судовому порядку за новою позовною заявою (п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3). Тобто роботодавець повинен отримати іншу постанову про примусове стягнення аліментів як підставу для утримання аліментів до досягнення дитиною працівника 23 років.
Другий винятковий випадок — коли повнолітня дитина є непрацездатною і потребує матеріальної допомоги ( ч. 1 ст. 198 СКУ). Виплати в такій ситуації стягуватимуться протягом усього періоду непрацездатності, але знову-таки за умови, що батьки дитини мають можливість надавати їй цю допомогу. Як правило, тут ідеться про повнолітніх дітей-інвалідів.
Одна з цих причин і послужила винесенню такого рішення судом. Швидше за все, вона додатково зазначена у виконавчій постанові. Якщо такої вказівки немає, вам обов’язково треба з’ясувати її. Адже може виявитися так, що причин виплачувати аліменти просто немає або вже немає (дитина припинила навчання). За такими роз’ясненнями, а також за інформацією про кінцевий строк виплати аліментів ви можете звернутися до виконавчої служби, що надіслала постанову.
Забули відзвітувати — можливий штраф
На підставі постанови виконавця ми зобов’язані відзвітуватися перед держвиконавцем про зазначені в ній щодо працівника утримання аліментів. Яка відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання Звіту?
Насамперед відзначимо, що відповідальність за неподання Звіту про проведені відрахування і виплати (далі — Звіт) передбачена за «недобровільними» аліментами, тобто за тими, які призначені судом. До «добровільних» аліментів (сплачуваним за договором) вона відношення не має.
За кожною постановою виконавця щокварталу і після закінчення строку відповідних виплат роботодавець зобов’язаний подати окремий Звіт ( ч. 1 ст. 69 Закону № 1404). Його форма наведена в додатку 9 до Інструкції № 512/5.
Звіт направляється виконавцю, який залучає його до матеріалів виконавчого провадження (пп. 8 і 9 розд. Х Інструкції № 512/5). Відправлення Звіту здійснюється поштою або представником роботодавця особисто. Електронної форми здачі Звіту не передбачено.
Та ж історія і при звільненні працівника. У цьому випадку Звіт складається за період з моменту подання останнього Звіту до моменту звільнення працівника.
За неподання / несвоєчасне подання Звіту винним особам роботодавця «світить» адмінштраф у розмірі від 850 до 1700 грн. ( ст. 18813 КУпАП). Рішення ж про його стягнення і конкретний розмір приймає суд ( ст. 221 КУпАП).
Постанова надійшла після звільнення: що робити
Надійшла постанова виконавця про утримання аліментів із зарплати працівника, який на момент отримання цієї постанови вже не працює (був звільнений). Які дії повинен вчинити роботодавець?
Насамперед у письмовій формі треба повідомити виконавця про те, що працівник (П. І. Б.), із зарплати якого ви повинні були утримувати аліменти, у вас вже не працює, трудовий договір з ним розірваний (із зазначенням дати звільнення). Крім того, вкажіть у листі, що остаточний розрахунок з колишнім працівником проведений і на момент отримання постанови ви, як роботодавець, не маєте перед ним фінансових зобов’язань.
На підтвердження цих слів процитуємо норму ч. 2 ст. 69 Закону № 1404.
У разі припинення утримання і перерахування сум аліментів у зв’язку зі зміною місця роботи, проживання, перебування боржника роботодавець зобов’язаний протягом 3-х днів повідомити державного виконавця про причини припинення виплат і вказати нове місце роботи, проживання або перебування працівника-боржника, якщо вони відомі.
Дитині виповнилося 18 років у середині місяця: як утримати аліменти
Із зарплати працівника утримуються аліменти на дитину за виконавчою постановою. У ній відзначено, що аліменти виплачуються до досягнення дитиною повноліття. Такій дитині 14.08.2017 р. виповнилося 18 років. Яку суму аліментів треба стягнути за серпень 2017 року: увесь розмір або її частину?
Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття ( ст. 180 СКУ).
Нагадаємо, що в загальному випадку особу вважають неповнолітньою до досягнення нею 18 років ( ст. 1 Закону про охорону дитинства).
Тоді виникає запитання про розмір аліментів у місяці досягнення дитиною 18 років.
Відзначимо, що на нормативно-правовому рівні відповідь на нього не врегульована.
На нашу думку, при виникненні такої ситуації аліменти треба нараховувати не в повному обсязі за місяць. Так, слід розрахувати частину розміру аліментів, що припадає на дні місяця до досягнення дитиною 18 років.
Увага! При розрахунку аліментів застосовують календарні, а не робочі дні.
У місяці досягнення дитиною 18 років аліменти розраховують пропорційно кількості календарних днів місяця, протягом яких вона мала статус неповнолітньої.
Тобто за обставин, викладених у запитанні, утримуйте аліменти в розмірі, що припадає на 13 календарних днів серпня. А вже з 14.08.2017 р. дитину вважають повнолітньою і з цієї дати аліменти їй не перераховують.
Проте пам’ятайте: роботодавець зі своєї ініціативи не має права зменшувати або збільшувати розмір аліментів.
Тому рекомендуємо звернутися до органу державної виконавчої служби й отримати від нього розпорядження щодо утримання аліментів у місяці досягнення дитиною 18 років.
Такі дії дозволять уникнути непорозумінь.
З практики нам відомо, що бувають ситуації, коли батько (чи мати) не заперечує проти утримання з їх заробітку аліментів у повному обсязі в місяці досягнення дитиною повноліття.
На нашу думку, у цьому разі треба отримати від працівника письмове підтвердження його згоди на це й утримати аліменти в повному обсязі.
Аліменти на двох дітей: старшій виповнилося 18 років
Аліменти стягуються на двох дітей. Старшій дитині виповнилося 18 років. В якому розмірі тепер потрібно утримувати аліменти?
У випадку коли аліменти стягуються на двох і більше дітей, суд визначає єдину частину від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання — 1/3 (це по 1/6 частини від доходів на кожну дитину). Вона і стягуватиметься до досягнення старшою дитиною повноліття.
Старшій дитині виповнюється 18 років — відповідно виплата аліментів на неї припиняється.
Якщо старшій дитині виповнилося 18 років і жоден з подружжя не подав окремий позов про визначення розміру аліментів на молодшу дитину (у бік збільшення — на одну дитину розмір аліментів передбачений у розмірі 1/4), то в цьому випадку аліменти стягують без урахування (за вирахуванням) рівної частини, яка припадала на дитину, що досягла повноліття (див. ч. 3 ст. 183 СКУ).
Аліменти поштою відправили, а вони повернулися
Аліменти перераховуються одержувачу поштовим переказом, але вони повертаються (відділення зв’язку повідомляє про відсутність одержувача). Як діяти в такій ситуації?
Тут усе залежить від того, на якій підставі здійснюються виплати.
Якщо аліменти утримувалися на підставі постанови виконавця — рекомендуємо повідомити його про ситуацію, що склалася. Швидше за все, вам запропонують перераховувати аліменти на спеціальний депозитний рахунок (п. 14 розд. Х Інструкції № 512/5).
Якщо аліменти добровільні (виплачуються за договором) — повідомите про це вашого працівника. Вирішити це питання у його ж інтересах.
Головне — зберігайте платіжні документи, чеки, які свідчитимуть про своєчасне відправлення грошових коштів.
Три постанови. Аліменти: кому і по скільки?
Роботодавець отримав три постанови від різних виконавців, де загальна сума аліментів перевищує обмеження ст. 128 КЗпП (50 % зарплати). Як діяти в такій ситуації?
Необхідно відразу відзначити, що якщо в усіх трьох випадках (постановах) йдеться про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, то обмеження, встановлені ч. 1 і 2 ст. 128 КЗпП, на них не поширюються. У цих випадках діє ч. 3 ст. 128 КЗпП: розмір утримань із заробітної плати не може перевищувати 70 %.
Якщо серед одержувачів аліментів є повнолітні діти (див. питання «Аліменти» після «18 років»), то тут є два варіанти вирішення проблеми.
Перший. Поспілкуйтеся з платником. Попросіть написати заяву із згодою на стягнення більшої суми із зарплати.
Поясніть йому, що на цей момент утворюється заборгованість, яку рано чи пізно все одно доведеться погасити.
Нагадайте працівнику про можливість звернутися до суду, щоб зменшити розмір аліментів.
Другий. Цей варіант виручить вас, якщо аліментник «йде у відмову» (тобто перший варіант не спрацьовує).
За таким розвитком подій, на наш погляд, роботодавець може керуватися нормами для виконавця і нарахувати борг.
На озброєння беремо ст. 46 Закону № 1404, а також п. 18 розд. Х Інструкції № 512/5. В останньому наводиться цілком прозорий приклад. «Перекроїмо» його під себе.
Припустимо, за кожним з трьох виконавчих документів боржник зобов’язаний виплачувати «дитячі» аліменти у розмірі 1/3 частини зарплати, які умовно відповідають 33,33 % зарплати, а всього — 100 %:
1) визначаємо, який розмір стягнення припадає на один відсоток необхідних для утримання за виконавчими документами сум:
70 % : 100 % = 0,7;
2) здійснюємо розрахунок розміру заробітку, який підлягає стягненню за кожним виконавчим документом:
0,7 х 33,33 % = 23,33 %.
А ось причину утворення боргу і його суму ви зазначте у Звіті виконавцю про проведені відрахування та виплати. Форма такого Звіту дозволяє вказати і причини утворення боргу, і його розмір.
Заборгованість за минулий час у цих випадках може бути погашена шляхом звернення стягнення на майно боржника (п. 16 розд. Х Інструкції № 512/5). Але це вже ініціює одержувач аліментів шляхом звернення до суду. Роботодавець у цьому випадку, природно, жодної участі не бере.
Аліменти 3 місяці не платили
У працівника з поважних причин не було зарплати протягом 3 місяців. На початку він перебував у відпустці без збереження заробітної плати 60 календарних днів ( п. 7 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки), а потім захворів на тривалий період (близько місяця). Причому лікарняний лист був виписаний один на увесь такий період, тобто без проміжного закриття (декількома листами з продовженням періоду лікування). Аліменти, відповідно, не виплачувалися одержувачу.
Як у такому разі повинен діяти роботодавець?
Відзначимо відразу: розмір аліментів не може бути менший установленого в СКУ.
У випадку якщо стягнути аліменти у вказаному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа, фізична особа — підприємець, які проводять відрахування, нараховують боржнику заборгованість щодо сплати аліментів ( абз. 2 ч. 6 ст. 71 Закону № 1404).
Залишок несплаченої суми заборгованості відзначається у Звіті про проведені відрахування і виплати в графі «Примітка». При цьому обов’язково позначте причину несплати (відсутність заробітку), а також суму зростаючого боргу — щомісячний.
Ще один момент. Урахуйте самі і попередьте працівника про таке: якщо розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за три місяці щодо сплати аліментів, судовий виконавець має право перевірити майнове положення боржника (аліментоплатника) з одночасним накладенням арешту на нього (на майно).
Далі виконавець уносить в автоматизовану систему виконавчого провадження відомості про заборгованість боржника і направляє стягувачу (одержувачу аліментів) письмове роз’яснення про право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про скоєння кримінального злочину боржником, яке полягає в ухиленні від сплати аліментів (абз. 3 п. 12 розд. Х Інструкції № 512/5).
І на завершення трохи сентиментів.
Діти — наше усе: щастя, життя, надія на краще майбутнє… А ще — відповідальність. Величезна! Хтось несе її добровільно (підписуючи договір на аліменти). А хтось — примусово, але все одно несе.
І коли вже так вийшло, що на вашу «долю» роботодавця випала роль посередника між чужими правами та обов’язками, знайте — це ваш «святий» законодавчий обов’язок. Адже у ваших руках опинилися повноваження захистити права дитини шляхом стягнення аліментів з одного з подружжя.
ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
СКУ — Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. № 2947-III.
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
ПКУ—Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 2037-VIII — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 р. № 2037-VIII.
Закон про держбюджет на 2017 рік — Закон України «Про Державний бюджет на 2017 рік» від 21.12.2016 р. № 1801-VIII.
Закон про індексацію — Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII.
Закон № 1404 — Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.
Закон про охорону дитинства — Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402-III.
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Перелік № 146 — Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою КМУ від 26.02.93 р. № 146.
Інструкція № 512/5 — Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Мін’юсту від 02.04.2012 р. № 512/5.
