Дозвольте відрекомендуватися: підсумований облік

В обраному У обране
Друк
Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці
Оплата праці Грудень, 2018/№ 23
Останнім часом інспектори праці при проведенні інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) звертають особливу увагу на ведення роботодавцями обліку робочого часу. Причина цього цілком зрозуміла: помилки/неточності в обліку, як правило, призводять до помилок у сумах зарплатних виплат. І якщо такі виплати належать до мінімальних гарантій в оплаті праці, а їх сума через неточності в обліку виявилася заниженою, — чекайте на біду (тобто на штрафи). Сьогодні ми з вами поговоримо про особливий вид обліку робочого часу, а саме про підсумований облік. В яких випадках є сенс вводити такий облік? Як його організувати? Відповіді на ці та інші запитання щодо підсумованого обліку ви знайдете в нашому номері.

Вести облік робочого часу — прямий обов’язок роботодавця. При цьому положеннями КЗпП встановлено 3 види обліку робочого часу : (1) поденний, (2) потижневий і (3) підсумований.

Що ж є в основі такого поділу? Відрізок часу, протягом якого роботодавець:

1) здійснює підрахунок фактично відпрацьованого працівником часу з метою порівняння з установленою йому нормою робочого часу в годинах;

2) встановлює правові наслідки такого підрахунку (наприклад, наявність годин, відпрацьованих понад норму робочого часу, що підлягають оплаті в розмірі, визначеному ст. 106 КЗпП)*.

* Про це ми з вами детальніше поговоримо у статті «Оплачуємо надурочні години».

ВАЖЛИВО!

Вибір виду обліку робочого часу роботодавець здійснює самостійно залежно від установлених умов праці.

Як же зрозуміти, який вид обліку робочого часу підходить окремим виробництвам, цехам, ділянкам, відділам підприємств, установ, організацій, працівники яких виходять на роботу згідно з індивідуальними графіками виходу на роботу (графіками змінності)? Може, і не потрібен вам підсумований облік? Дивіться, поденний облік робочого часу, як правило, вводять для працівників з рівною тривалістю робочого дня в кожному з днів робочого тижня (наприклад, для тих, хто працює п’ять днів на тиждень по 8 годин).

Потижневий облік робочого часу вводять для працівників, тривалість робочого часу яких протягом робочого тижня може змінюватися, проте загалом за тиждень ними має бути дотримана тижнева норма тривалості робочого часу, встановлена на підприємстві з урахуванням вимог ст. 50 і 51 КЗпП. Нагадаємо, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Поденний та потижневий облік — це не ваш випадок? Тоді, якщо ласка ваша, просимо до нашого куреня знайомитися з підсумованим обліком робочого часу!

Його, як правило, вводять на тих підприємствах, в установах, організаціях, де роботодавець у зв’язку із специфікою роботи не може організувати процес праці працівників так, щоб була дотримана денна або тижнева тривалість робочого часу (ст. 61 КЗпП). Приклади:

• безперервно діючі підприємства, де велика частина працівників працюють позмінно;

• окремі виробництва, цехи, ділянки, відділи, підприємства, підрозділи установ та організацій, працівники яких виходять на роботу згідно з індивідуальними графіками виходу на роботу (графіками змінності), наприклад, сторожі, охоронники, водії тощо.

У результаті роботи за індивідуальними графіками виходу на роботу (графіками змінності) тривалість робочого часу в окремі тижні може перевищувати нормальну (40 годин), встановлену в ст. 50 КЗпП, а в інші — не дотягувати до неї.

Що ж є обліковим періодом?

Обліковий період

Розпочнемо з того, що умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу детально викладені в Методрекомендаціях № 138.

При підсумованому обліку робочого часу встановлена відповідно до законодавства щоденна або щотижнева норма робочого часу може не дотримуватися, проте важливо, що загальна тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин.

Отже, обліковий період — це відрізок (період) часу, за який працівник повинен відпрацювати нормальну кількість робочих годин. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні та святкові дні, години відпочинку.

Протягом облікового періоду щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися, але загальна сума годин роботи за обліковий період повинна дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Обліковий період може дорівнювати, наприклад, місяцю, кварталу, півріччю, року тощо. Проте, на наш погляд, роботодавцеві вигідніше «розтягувати» обліковий період до півріччя/року. Чому? У цьому випадку з’являється велика свобода дій і «піки» за годинами в одних місяцях згладяться «ямами» в інших. У результаті на кінець облікового періоду ви вийдете на встановлену норму робочого часу.

Як же оформити введення підсумованого обліку робочого часу?

Рішення про встановлення підсумованого обліку робочого часу приймає адміністрація підприємства (установи, організації). Але зауважте: таке рішення потрібно обов’язково погоджувати з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Якщо профспілки немає, тоді питання введення підсумованого обліку має бути погоджене з представником трудового колективу або розглянуте на загальних зборах трудового колективу.

Ще один важливий момент. Введення для окремих категорій працівників підсумованого обліку робочого часу приведе до зміни режиму їх роботи. У свою чергу, режим роботи віднесений ст. 32 КЗпП до істотних умов праці. Отже, у разі його зміни з ініціативи роботодавця необхідно дотриматися процедури зміни істотних умов праці, передбаченої ст. 32 КЗпП. Так, про майбутні зміни працівника потрібно повідомити не пізніше ніж за 2 місяці. А якщо працівник не згоден продовжувати роботу в нових умовах? У такому разі з ним припиняють трудовий договір на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Факт уведення підсумованого обліку на підприємстві має бути відображений у колдоговорі (іншому нормативному акті роботодавця, погодженому з профкомом/трудколективом), а також у правилах внутрішнього трудового розпорядку. Але! Незалежно від того, яким документом оформлено введення підсумованого обліку робочого часу, у ньому слід:

• навести перелік посад, для яких установлений підсумований облік робочого часу;

• зазначити обліковий період для цієї категорії працівників.

Що ж, робимо висновки і переходимо до нормування.

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Методрекомендації № 138 — Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити