Особливість індексації при підсумовуваному обліку робочого часу в тому, що тривалість роботи за місяць співробітників, яким установлений такий режим роботи, може не збігатися з місячною нормою годин, установленою для 5- або 6-денного робочого тижня. До встановлення підсумовуваного обліку робочого часу вдаються у випадках, коли необхідно забезпечити робочий процес цілодобово (у тому числі у вихідні, неробочі і святкові дні). Така можливість передбачена ст. 61 КЗпП.
Особливістю такого режиму робочого часу є, зокрема, таке:
— час роботи контролюють за обліковий період (місяць, квартал, півріччя, рік), який установлюють у колективному договорі;
— щоденну або щотижневу тривалість робочого часу визначають графіком змінності. Вона може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період повинна дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді (п. 6 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумовуваного обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138).
Таким чином, кількість годин, які мають бути відпрацьовані працівником в конкретному місяці, визначається графіком змінності. Тому для таких працівників
повністю відпрацьованим місяцем у цілях проведення індексації вважається місяць, в якому відпрацьовані усі години за графіком змінності.
Як слід індексувати зарплату таких працівників, особливо в місяці підвищення окладу, і розповімо.
При проведенні індексації зарплати працівників керуються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (далі — Порядок № 1078).
Пунктом 2 цього Порядку визначено, що індексації підлягає оплата праці працівників підприємств, установ, організацій, що включає оплату за виконану роботу відповідно до тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, доплати, надбавки, премії, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.
Місяць, в якому відбулося підвищення окладу (тарифної ставки), вважається «базовим», і значення індексу споживчих цін (ІСЦ) в такому місяці приймається за 1 або 100 %. Обчислення ІСЦ для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, що настає за місяцем підвищення окладу (тарифної ставки). При цьому сума індексації в місяці підвищення окладу (тарифної ставки) не нараховується, якщо розмір зарплатного підвищення перевищив суму індексації, яка складається в місяці підвищення окладу (тарифної ставки). Якщо ж розмір зарплатного підвищення не перевищує суму індексації, яка склалася в місяці підвищення доходу, сума індексації цього місяця визначається з урахуванням розміру підвищення зарплати і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром зарплатного підвищення. Усе це передбачено п. 5 Порядку № 1078.
Зверніть увагу:
при визначенні суми зарплатного підвищення в розрахунок включають усі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Як правило, зарплата працівників з підсумовуваним обліком складається з таких складових: оклад (тарифна ставка), доплата за роботу в нічний час, за роботу у святкові дні, оплата за роботу в понаднормовий час (нараховують у кінці облікового періоду) тощо. Розмір доплат за роботу в нічний час, у понаднормові, у святкові дні може змінюватися залежно від кількості годин, відпрацьованих у таких умовах. Якщо у вас кожен місяць змінюється кількість таких відпрацьованих годин і відповідно змінюється сума оплати за таку роботу, при цьому розмір посадового окладу залишається незмінним, змінювати «базовий» місяць на новий і проводити порівняльні розрахунки не треба. Це прямо передбачено абз. 5 п. 5 Порядку № 1078.
Як діяти з такими виплатами, якщо посадовий оклад підвищився? Розглянемо кожну виплату окремо.
Доплата за роботу в нічний час. Слід зазначити, що якщо робота вночі передбачена режимом (графіком) роботи працівника, то доплата за роботу в нічний час належить до виплат постійного характеру. У такому разі вказана доплата є об’єктом індексації, тобто включається в загальний індексований дохід працівника і є постійною складовою структури його зарплати. А отже, у місяці підвищення окладу («базовому» місяці) доплата за роботу в нічний час бере участь у проведенні порівняльних розрахунків. Але тут є свої нюанси.
Річ у тому, що розмір «нічної» доплати залежить не лише від посадового окладу (годинної тарифної ставки) працівника, але і від кількості відпрацьованих нічних годин у конкретному місяці і норми робочого часу цього місяця. А ці показники, як відомо, кожен місяць можуть змінюватися як у більший, так і в менший бік.
При підвищенні окладу автоматично збільшується і розмір годинної тарифної ставки, виходячи з якої оплачують години роботи в нічний час. Водночас ситуація ускладнюється тим, що розмір доплати варіюється залежно від кількості відпрацьованих нічних годин і місячної норми робочого часу. Тому якщо узяти суму доплати у фактичному розмірі, то реальну картину підвищення зарплати ми можемо не отримати. Тобто може вийти так, що оклад підвищиться, але через меншу кількість відпрацьованих годин у нічний час реального збільшення зарплати не відбудеться.
Щоб виключити такі викривлення реального підвищення зарплати,
порівняльні розрахунки треба провести, спираючись на кількість відпрацьованих нічних годин і норму робочого часу місяця, в якому підвищена зарплата.
Інакше кажучи, порівняльні розрахунки слід проводити виходячи з умов місяця, в якому підвищився оклад (тарифна ставка).
Зверніть увагу: якщо в окремому місяці розмір доплати за роботу в нічний час зріс за рахунок збільшення кількості відпрацьованих годин, при цьому посадовий оклад не змінюється, то «базовий» місяць не змінюється. Адже в цьому випадку (1) не відбувається підвищення окладу (тарифної ставки) і (2) зарплата працівника підвищується внаслідок збільшення обсягу виконаних робіт.
Оплата за роботу у святкові і неробочі дні. Оплата за роботу у вихідні, святкові (неробочі) дні є гарантійною виплатою, передбаченою законодавством, і складовою заробітної плати. Тому на підставі п. 2 Порядку № 1078 така оплата підлягає індексації у складі заробітної плати.
Що стосується її участі в порівняльних розрахунках у місяці підвищення окладу (у «базовому» місяці), то оскільки оплата за роботу у вихідні і святкові (неробочі) дні нараховується тільки в місяцях залучення працівників до роботи в такі дні, вона має тимчасовий характер. Інакше кажучи,
«святково-вихідні» виплати не беруть участі у визначенні суми зарплатного підвищення.
Оплата за роботу в понаднормовий час. Якщо на підприємстві, в установі, організації встановлений обліковий період, який дорівнює місяцю, а графік роботи побудований таким чином, що працівник залучається до понаднормових робіт кожен місяць, то оплата такого понаднормового часу також здійснюється щомісячно. У цьому випадку оплата за роботу в понаднормовий час може вважатися постійною виплатою. А отже, її, як і у випадку з доплатою за роботу в нічний час, слід ураховувати при визначенні розміру зарплатного підвищення. При цьому усі розрахунки також слід проводити виходячи з умов повністю відпрацьованого місяця, в якому був підвищений оклад.
Якщо ж обліковий період дорівнює кварталу, півріччю, року, при цьому кількість понаднормових годин підраховують і оплачуть наприкінці облікового періоду, то доплата за понаднормові роботи — непостійна складова зарплати. Отже, її не враховують при проведенні порівняльних розрахунків.
Покажемо, як розрахувати суму зарплатного підвищення і визначити подальшу долю індексації зарплати на числовому прикладі, виходячи з умов, наведених у запитанні.
У січні 2018 року у працівника підвищився оклад (з 1600 до 1762 грн.). Необхідно визначити суму зарплатного підвищення і порівняти її із сумою індексації, яка складається в місяці підвищення окладу.
Якби посадовий оклад не підвищувався, то зарплата працівника індексувалася на коефіцієнт 10,2 % і сума поточної індексації складала б 179,72 грн. (попередній «базовий» місяць — січень 2017 року).
Далі визначимо суму зарплатного підвищення. Нагадаємо, що порівняльні розрахунки проводять виходячи з умов повністю відпрацьованого місяця (це має значення, коли працівник частину місяця перебував у відпустці або на лікарняному, тобто місяць відпрацьований не повністю) з урахуванням постійних складових зарплати (доплат, надбавок). Оплату за роботу у святкові дні при визначенні розміру зарплатного підвищення не враховують, оскільки вона не має постійного характеру виплати. А ось доплату за роботу в нічний час уключаємо в порівняльний розрахунок.
При проведенні порівняльних розрахунків треба використати місячну норму робочого часу і кількість нічних годин за графіком роботи працівника в місяці підвищення окладу, тобто у січні 2018 року. Отже, у розрахунках братиме участь місячна норма робочого часу — 168 год і нічні — 86 год.
Порівняльні розрахунки будуть такими:
| Складові зарплати | До підвищення, грн. | Після підвищення, грн. |
| Посадовий оклад | 1600,00 | 1762,00 |
| Доплата за роботу в нічний час | 286,55 1) 1600 грн. : 168 год = 9,52 грн.; 2) 9,52 грн. х 86 год х 35 % = 286,55 грн. | 315,75 1) 1762 грн. : 168 год = 10,49 грн.; 2) 10,49 грн. х 86 год х 35 % = 315,75 грн. |
| Всього | 1886,55 | 2077,75 |
Зверніть увагу! Зарплата працівника за повністю виконану місячну норму праці менше мінімальної зарплати. У цьому випадку працівникові буде нарахована доплата до МЗП. Водночас така доплата не бере участі в порівняльних розрахунках при підвищенні окладу.
Що стосується понаднормового часу, то його кількість буде визначена у березні 2018 року (обліковий період дорівнює кварталу).
Сума зарплатного підвищення склала 191,20 грн. (2077,75 - 1886,55).
Порівняємо суму зарплатного підвищення із сумою можливої індексації. Оскільки розмір підвищення зарплати (191,20 грн.) більше суми індексації, що складається в місяці підвищення окладу (179,72 грн.), індексація в січні 2018 року не нараховується.
Січень 2018 року став місяцем підвищення окладу («базовим» місяцем). З лютого 2018 року починають розрахунок нового індексу до перевищення порога індексації (103 %).
