Що стосується першого запитання, то відповідь на нього якраз у листі, що коментується. Так, згідно зі ст. 31 Закону про оплату праці розмір зарплати за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчий розміру МЗП.
Якщо ж нарахована зарплата працівника, що виконав місячну норму праці, виявиться нижчою законодавчо встановленого розміру МЗП, роботодавець проводить доплату до рівня мінзарплати.
Оскільки середній заробіток, що нараховується працівникові-контрактнику, виплачується не за відпрацьований час / виконану норму праці, а зберігається згідно зі ст. 119 КЗпП, то доплата до мінзарплати не проводиться.
Що стосується сплати ЄСВ, то тут діють абсолютно інші правила.
Роботодавець зобов’язаний виконати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП.
Нагадаємо, що згідно з ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, якщо база нарахування ЄСВ за місяць за основним працівником без інвалідності менше МЗП, то ЄСВ треба сплатити з МЗП.
Звідси висновок: якщо сума нарахованого доходу за місяць (сума збереженої середньої зарплати) працівникові-контрактнику (без інвалідності) за основним місцем роботи нижче МЗП (у 2019 році — 4173 грн.), то ЄСВ треба сплатити з мінімальної зарплати.
Врахуйте, що у графі 9 таблиці 6 ЄСВ-звіту суму середнього заробітку, нарахованого працівнику-контрактнику за місяць, ми повинні відобразити з кодом категорії застрахованої особи (КЗО) — «47». Якщо середній заробіток нарахований працівникові з інвалідністю, ЄСВ нараховують за ставкою 8,41 % і відображають із кодом КЗО «66». При цьому інші графи заповнюйте у звичайному порядку.
