Для працівників, які працюють у холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам, а також деяким іншим категоріям працівників у випадках, передбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігріву і відпочинку (ст. 168 КЗпП).
Що це за «обігріваючі» перерви і в чому їх особливість? Перелічимо їх нижче.
1. Такі перерви встановлюються залежно від температури повітря і сили вітру в місці роботи.
Де знайти такі дані?
Держпраці у своєму листі від 30.04.2015 р. № 32-21/01-472 рекомендує:
• температуру і силу вітру, за яких надаються спеціальні перерви для обігріву, а також їх кількість і тривалість визначати власникові або уповноваженому ним органу за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації;
• переліки працівників, які мають право на спеціальні перерви для обігріву, погодні умови, тривалість і кількість перерв установлювати в колективних договорах.
Хоча, на наш погляд, такі дані можна зазначити і в окремому наказі керівника підприємства або в правилах внутрішнього трудового розпорядку. І навіть у трудовому договорі (якщо працівників, зайнятих на роботах, що вимагають спеціальних перерв, у роботодавця не дуже багато).
2. Спеціальні перерви надаються додатково до перерв для відпочинку та харчування, встановлених згідно зі ст. 66 КЗпП.
3. Перерви на обігрів включаються в робочий час, а отже, оплачуються (ст. 168 КЗпП).
Зверніть увагу, якщо роботу в холодний час на відкритому повітрі взагалі припиняють, то таке зупинення вважається простоєм не з вини працівника, який оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) працівника або середнього заробітку (ст. 113 КЗпП).
4. При тривалих роботах «обігріваючі» перерви надаються в спеціально обладнаних приміщеннях.
У ст. 168 КЗпП на цей випадок навіть прописаний обов’язок власника або уповноваженого ним органу обладнати приміщення для обігрівання та відпочинку працівників.
Що стосується можливості залишати територію робочого місця під час спецперерв, то в жодному нормативно-правовому документі вона не прописана. Тому роботодавцеві слід зафіксувати такі положення у внутрішніх документах.