Для працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу (як, утім, і для звичайних працівників), усі дні облікового періоду можна поділити на 2 види: робочі дні і дні відпочинку.
У зв’язку зі збільшенням щоденної тривалості робочого часу дні відпочинку при підсумованому обліку чергуються з робочими днями через один, два, три або більшу кількість днів. При цьому з днів відпочинку виокремлюють «повноцінні» вихідні. Причому вони можуть не збігатися з вихідними днями, встановленими для інших працівників установи, організації. Зверніть увагу: ст. 70 КЗпП установлено, що тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менше 42 годин. Це означає, що після закінчення робочого тижня працівникові має бути наданий щотижневий відпочинок тривалістю не менше 42 годин.
Крім того, згідно з п. 9 Методрекомендацій № 138* у місячному й інших облікових періодах, що перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не має бути менша, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду. Проте в листі від 02.10.2019 р. № 1436/0/206-19 («ОП», 2019, № 20, с. 14) Мінсоцполітики стверджує, що при підсумованому обліку робочого часу в окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) і щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена. А Методрекомендації № 138 не реєструються в Мін’юсті і мають інформативний, необов’язковий характер.
* Методрекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінсоцполітики від 19.04.2006 р. № 138.
При встановленні вихідних днів ми рекомендуємо орієнтуватися на календар робочого часу і дані, використані при розрахунку норми робочого часу.
Наприклад, якщо ви календарну норму робочого часу за обліковий період визначали за календарем 5-денного робочого тижня з вихідними днями в суботу і неділю, то, відповідно, кількість вихідних днів за графіком змінності (виходу на роботу) в обліковому періоді має дорівнювати кількості днів, яка використовувалася при розрахунку норми.
Щотижневі вихідні дні і дні міжзмінного відпочинку визначають у графіках виходів на роботу (змінності). Саме в графіках фіксують:
• кількість робочих днів (змін);
• час початку, закінчення і тривалість щоденної роботи (зміни);
• час перерв для відпочинку і харчування;
• кількість вихідних днів і додаткових днів відпочинку;
• тривалість щоденного (міжзмінного) і щотижневого відпочинку.
У Табелі обліку використання робочого часу кодування для вихідних днів, днів міжзмінного відпочинку, а також для святкових і неробочих днів, коли працівник не працював, не передбачено. Це цілком логічно, тому що в Табелі накопичують інформацію про використання саме робочого часу, а період відпочинку таким не є. Тому в полях навпроти таких днів ви можете поставити прочерк або залишити їх незаповненими (на власний розсуд). Водночас якщо працівник працює у вихідні дні і для нього робота в цей час не є звичайною (тобто передбаченою трудовим договором за його графіком роботи), відпрацьований час табелюють кодом «РВ» (06).
