Умовно страховий стаж можна розділити на загальний і спеціальний.
Загальний страховий стаж вкаже, який відсоток середньоденної зарплати (50, 60, 70, 80, 100 %) використовувати для визначення суми денної виплати, яка використовується при розрахунку лікарняних (див. ч. 1 ст. 24 Закону про соцстрахування). Його ми обчислюємо за весь період трудової діяльності (сплати страхових внесків) до моменту настання страхового випадку.
Спеціальний страховий стаж потрібен, щоб визначитися з необхідністю застосування спецобмежень за розміром лікарняних і декретних (див. п 1 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105).
Його обчислюють за 12 місяців перед настанням страхового випадку.
Відразу зазначимо, що визначення поняття «страховий стаж» і принципи його обчислення змінювалися не раз. Причому скидати з рахунків попередні редакції страхового стажу не можна. На це звертає увагу ч. 2 ст. 21 Закону № 1105.
Вона зобов’язує нас уключати періоди набуття страхового стажу до загального страхового стажу, орієнтуючись на порядок та умови обчислення страхового стажу, які були передбачені законодавством у такі періоди.
Зараз, щоб порахувати страховий стаж працівника, орієнтуємося на три контрольні дати — 28.02.2001 р., 01.01.2011 р. і 01.01.2016 р.
Страховий стаж за період до 28.02.2001 р.
До цієї дати лікарняний страховий стаж = загальному трудовому стажу. Правильно його обчислити вам допоможе трудова книжка працівника і Правила № 1658. Так, наприклад, до страхового стажу, набутого за період до 28.02.2001 р., увійде період:
• роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях;
• служби у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної обороти та інших військових формуваннях, утворених згідно із законами України, а також в органах внутрішніх справ;
• перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах і період отримання допомоги (у тому числі матеріальної) по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XII;
• інші періоди, зазначені в п. 4 Правил № 1658.
Страховий стаж за період з 28.02.2001 р. до 01.01.2011 р.
З 28.02.2001 р. набув чинності Закон № 2240. У його ст. 7 уперше прописали детальне визначення страхового стажу. Проіснувало воно практично в незмінному вигляді аж до 01.01.2011 р. Так, страховий стаж, набутий з 28.02.2001 р. до 01.01.2011 р., — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і за яку сплачені страхові внески у ФСС з ТВП.
Зверніть увагу: розмір (сума) сплаченого страхового внеску в цей період був не важливий. Мав значення тільки факт його сплати. Водночас, як виняток із загального правила, до страхового стажу включали періоди:
• тимчасової непрацездатності;
• перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
• перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (наприклад, допомоги по безробіттю), окрім пенсій усіх видів.
Важливо! У період з 28.02.2001 р. до 01.01.2011 р. застрахованими особами були переважно наймані працівники. Отже, основну інформацію за визначенням страхового стажу за цей період беремо з трудової книжки працівника.
Страховий стаж із 01.01.2011 р. до 01.01.2016 р.
Із 01.01.2011 р. набув чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, яким був упроваджений ЄСВ. З’явився також Єдиний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Що стосується застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного «непрацездатного» соцстрахування, то їх перелік не змінився (наймані працівники; особи, застраховані на добровільних засадах; особи, які перебували в страхових випадках, що підлягають включенню до страхового стажу). А ось визначення страхового стажу було підкориговано.
Із 01.01.2011 р. страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соцстрахуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і за яку щомісячно сплачені (нею, роботодавцем) страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Таким чином, із 01.01.2011 р. при обчисленні страхового стажу стає важливою сума сплаченого страхового внеску, а не дата початку/закінчення трудових відносин.
Мінімальний страховий внесок — це сума коштів, що визначається як добуток МЗП і розміру ЄСВ, установлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
При цьому якщо сума ЄСВ, сплаченого за відповідний місяць, буде менше мінімального страхового внеску, то період, який потрапить до страхового стажу, визначайте за формулою:
ТП = Св : В,
де ТП — тривалість періоду, який зараховується до страхового стажу і визначається в місяцях;
Св — сума ЄСВ, сплачена за відповідний місяць;
В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.
Про сплату ЄСВ за цей період ви можете дізнатися з довідок за формою ОК-5 або ОК-7.
Ну а тепер про винятки з озвучених вище правил.
Із 01.01.2011 р. до 01.01.2016 р. до страхового стажу як період, за який сплачений ЄСВ виходячи з розміру мінімального страхового внеску, включається період:
• відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсій по інвалідності).
Приклад. Працівник був прийнятий на роботу за трудовим договором з 16.02.2015 р., а звільнений 13.03.2015 р. Суми ЄСВ, які стягувалися з лютневої і березневої зарплати, перевищують розмір мінімального страхового внеску.
Попри те, що лютий і березень 2015 року були відпрацьовані працівником не повністю, до страхового стажу вони ввійдуть як повні місяці. Підстава — ЄСВ сплачений у розмірі не нижче мінстрахвнеску.
Таким чином, правильно обчислити страховий стаж за час із 01.01.2011 р. до 01.01.2016 р. вам допоможуть:
• відомості з трудової книжки працівника, договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового «непрацездатного» соцстрахування (якщо укладалися особою), а також інформація про суму сплаченого ЄСВ за місяць. Про сплату ЄСВ за цей період ми можемо дізнатися з довідок ОК-5 або ОК-7. Зазначимо: якщо працівник станом на 01.01.2011 р. і до дня хвороби (декретної відпустки) працював на вашому підприємстві, використовуйте відомості про нього, відображені у звітах з ЄСВ (форма № Д4);
• документи, що підтверджують наявність в особи періодів, які включаються до страхового стажу як періоди, за які сплачений ЄСВ виходячи з розміру мінімального страхового внеску (наприклад, періоди відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, отримання допомоги по безробіттю, отримання пенсії по інвалідності тощо).
Страховий стаж із 01.01.2016 р.
Починаючи з 01.01.2016 р. до страхового стажу включаються періоди, протягом яких особою (або страхувальником за таку особу) був сплачений ЄСВ у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Це означає, що додатково отримали право на включення до страхового стажу періодів сплати ЄСВ особи, які не є застрахованими особами за «непрацездатним» соцстрахуванням. Наприклад, із 01.01.2016 р. до страхового стажу включаються періоди отримання допомоги при народженні дитини непрацюючим батьком.
Важливо! Як і раніше, період відпустки для догляду за дитиною до 3 років, отримання виплат за окремими видами соцстрахування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включаємо до страхового стажу як період, за який сплачені страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Для правильного обчислення страхового стажу за період із 01.01.2016 р. вам знадобляться:
• відомості з трудової книжки працівника, дані форм ОК-5 або ОК-7 (див. лист Мінсоцполітики від 27.04.2018 р. № 613/0/51-18/218), додатка 9*;
• документи, що підтверджують наявність в особи періодів, які включаються до страхового стажу як періоди, за які сплачений ЄСВ виходячи з розміру мінімального страхового внеску (наприклад, періоди відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, отримання допомоги по безробіттю, отримання пенсії по інвалідності тощо).
Якщо дані про стаж ви берете з форм ОК-5, ОК-7 або додатка 9, то в них уже відображена інформація про дні стажу за кожен місяць року вже з урахуванням сплаченого ЄСВ.
Якщо інформацію про стаж працівника ви «черпаєте» зі своїх ЄСВ-звітів, то таку залежність стажу від сплаченого ЄСВ вам доведеться скласти самостійно (помісячно).
Від загального до окремого
Тепер окремо поговоримо про випадки, коли інформація про стаж, зазначений у трудовій книжці і даних Держреєстру, може виявитися недостатньою для того, щоб правильно підрахувати стаж працівника.
Якщо ваш працівник до 01.01.2011 р. був ФОП-єдиноподатником, то увесь єдиноподатковий період до цієї дати ви можете зараховувати до його страхового стажу. Звісно, ані в Держреєстрі, ані в трудовій книжці вам такої інформації не знайти. Тому працівникові за ці періоди доведеться надати вам довідку з ДПІ про сплату єдиного податку. Нагадаємо, що до цієї дати (тобто до появи ЄСВ) усі ФОП-єдиноподатники сплачували внески до ФСС з ТВП у складі єдиного податку й автоматично вважалися застрахованими особами на випадок тимчасової втрати працездатності.
На період із 01.01.2011 р. до 01.01.2016 р. автоматичне страхування єдиноподатників на випадок тимчасової втрати працездатності припинилося. Якщо підприємець платив ЄСВ за «мінімальним тарифом» (ставка 34,7 %), то цей період до страхового стажу не включають. Якщо ж він добровільно брав участь у соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (сплачував ЄСВ за ставкою 36,6 % або 38,11 %), то періоди такої добровільної участі йдуть до «лікарняного» стажу. Підтвердити це можна за допомогою договору (договорів) про добровільну участь у системі соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і довідки з Пенсійного фонду (податкового органу) про строк дії такого договору (договорів).
Із 01.01.2016 р. ситуація знову змінилася. Для всіх підприємців була встановлена єдина ставка ЄСВ 22 %. Із цієї дати підприємці вважаються «застрахованими» — період підприємницької діяльності включається до страхового стажу. Звісно, за умови сплати ЄСВ. Підтвердити страховий стаж за період починаючи з 01.01.2016 р. допоможуть форми ОК-7, ОК-5 або додаток 9.
З ними трохи простіше, оскільки і до «ери ЄСВ» (до 01.01.2011 р.), і в період із 01.01.2011 р. до 01.01.2016 р. стати застрахованими особами в системі соцстрахування на випадок тимчасової втрати працездатності вони могли лише на добровільних засадах зі сплатою внесків до Фонду соцстрахування (до 01.01.2011 р.) або за підвищеною ставкою ЄСВ (із 01.01.2011 р. до 01.01.2016 р.). Тому для підтвердження страхового стажу за період:
• до 01.01.2011 р. слід отримати у ФСС довідку про сплату страхових внесків за формою, наведеною в додатку 4 до Порядку, затвердженого постановою ФСС з ТВП від 02.06.2005 р. № 62;
• із 01.01.2011 р. до 01.01.2016 р. — договір (договори) про добровільну участь у системі соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і довідки з Пенсійного фонду (із 01.10.2013 р. — податкового органу) про періоди дії такого договору (договорів) і сплати внесків у розмірі 36,6 % або 38,11 %;
Із 01.01.2016 р. усі підприємці, у тому числі загальносистемники, вважаються застрахованими особами. Для підтвердження страхового стажу потрібні будуть форми ОК-7, ОК-5 або додаток 9.
Від такого працівника за період починаючи з 01.01.2011 р. може знадобитися додатково надати довідку з органу Пенсійного фонду, в якій зазначені дата призначення і період надання пенсії по інвалідності. Пояснимо навіщо.
Період виплати пенсії по інвалідності починаючи з 01.01.2011 р. став уключатися до страхового стажу для розрахунку лікарняних як період, за яким сплачені страхові внески, виходячи з мінімального страхового внеску. Тому якщо навіть працівник з інвалідністю працював у режимі неповного робочого часу й отримував зарплату менше за мінімальну, то всі місяці, в яких працівник працював на таких умовах, все одно мають бути зараховані до його страхового стажу як повні.
У чому тоді заковика? А в тому, що дані про період отримання пенсії по інвалідності в додатку 9 не зазначаються, оскільки з пенсії по інвалідності страхові внески не стягуються. Ба більше, якщо зарплата працівника з інвалідністю починаючи з 01.01.2011 р. була менше за мінімальну, то в додатку 9 у такого працівника страховий стаж буде розрахований пропорційно сплаченим страховим внескам з його доходу. Це, звісно, дуже сильно зменшує показник страхового стажу працівника.
Саме тому для зарахування повного місяця до стажу працівник з інвалідністю повинен надати вам довідку з Пенсійного фонду про періоди отримання пенсії по інвалідності. Інакше вам нічого не залишається, як розрахувати страховий стаж за наявними в нього даними з додатка 9 або з форм ОК-5 або ОК-7. Зауважте, що до зазначеної дати період отримання будь-яких видів пенсій, у тому числі пенсії по інвалідності, до страхового стажу для визначення лікарняних не включався.
Ідеться про осіб, які отримували (отримують) допомогу при народженні дитини та які в цей період не перебували (не перебувають) ні з ким у трудових відносинах, тобто не підлягали соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Починаючи з 01.01.2016 р. період отримання допомоги при народженні дитини для зазначеної категорії осіб почав уключатися до страхового стажу на підставі ч. 4 ст. 21 Закону № 1105. Із цієї миті згідно з абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 органи, що виплачують особам таку допомогу, стали відраховувати з неї ЄСВ. І це підтверджується даними Держреєстру: у формі ОК-7, додатку 9.
До 01.01.2016 р. період отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини непрацюючими особами до страхового стажу не включається (див. лист Мінсоцполітики від 18.12.2018 р. № 450/0/247-18).
І все це попри те, що до довідок ОК-7, ОК-5 і додатку 9 він також потраплятиме до страхового стажу як період, за який сплачений ЄСВ. Тому щоб правильно порахувати стаж такої працівниці, ви повинні зіставити дані трудової книжки за цей період (тобто чи була вона в трудових відносинах до 01.01.2016 р.) і дані довідок. Якщо до 01.01.2016 р. ваша нинішня працівниця у трудових відносинах не перебувала, але отримувала зазначену допомогу, такий період до її страхового стажу включати не можна!
Період отримання особою виплат із страхування на випадок безробіття враховується при обчисленні її страхового стажу.
Підстава: абзац 2 ч. 1 ст. 21 Закону № 1105. Документальним підтвердженням даних, на підставі яких роботодавець може зарахувати такі періоди до страхового стажу, є:
• записи в трудовій книжці працівника про призначення допомоги по безробіттю та її припинення;
• чи довідка центру зайнятості про періоди виплати допомоги по безробіттю (див. роз’яснення ФСС на сайті fssu.gov.ua від 03.10.2018 р.).
Зауважте, що дані додатка 9 формуються на підставі даних про сплату страхових внесків, а страховий стаж для оплати лікарняного включає також і періоди, за які страхові внески не сплачувалися. А з 01.01.2004 р. по 01.07.2013 р. страхові внески з допомоги по вагітності та пологах не сплачувалися. Тому до страхового стажу за даними додатка 9 у цей період відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами не ввійшла. Але вона туди включається — і згідно із Законом № 2240, і згідно із Законом №1105. Тож перевіряйте!
