Теми статей
Обрати теми

Карантин і трудові гарантії для працівників, які мають дітей

Кравченко Дар’я, експерт з оплати праці
Першим заходом, прийнятим урядом з метою запобігання епідемії коронавірусної інфекції в Україні і для недопущення поширення COVID-19, стало введення тритижневого карантину для всіх навчальних закладів. Як батькам, яким (незважаючи на обмеження) все ж доводиться виходити на роботу, подбати про своїх малюків, що залишилися удома? Скористатися однією з гарантій, передбачених трудовим законодавством. Що це за гарантії — розповімо нижче.

Позапланова щорічна відпустка

Працівникам, переліченим у ст. 10 Закону про відпустки, роботодавець зобов’язаний надати щорічну відпустку в будь-який зручний для них час (тобто поза графіком відпусток).

До цього переліку якраз потрапляють: жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю; одинокі матері (батьки), які виховують дитину без батька (матері), опікуни, піклувальники тощо.

Тому працівниця, яка входить до зазначеної категорії, має право подати заяву з проханням надати їй відпустку, в якій зазначити бажану дату виходу у відпустку, вид відпустки (щорічна) та її тривалість.

На підставі такої заяви роботодавець зобов’язаний (!) видати наказ про надання відпустки, з яким працівницю знайомлять під підпис.

Зверніть увагу: іншим працівникам для отримання позачергової щорічної відпустки буде потрібна згода роботодавця.

Зазначена відпустка є оплачуваною.

Але врахуйте: за загальним правилом роботодавець повинен виплатити відпускні не пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки (ст. 115 КЗпП).

Причому календарні (лист Мінсоцполітики від 02.10.2019 р. № 1432/0/206-19 // «ОП», 2019, № 20, с. 13). Але оскільки у випадку карантину відпустка є позаплановою (раптовою), працівниця повинна в заяві зазначити, що згодна отримати відпускні в пізніший строк.

Відпустка «на дітей»

Соціальна відпустка «на дітей» надається (ст. 19 Закону про відпустки, ст. 1821 і 1861 КЗпП):

жінкам, які працюють і мають двох або більше за дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину;

матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

• одиноким матерям, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи I, який виховує їх без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальній установі);

• особі, що взяла дитину під опіку або осіб з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи I;

• одному з прийомних батьків.

Зверніть увагу, таку відпустку надають:

• за календарний рік;

• в обов’язковому порядку;

у будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого одним з батьків часу і дати народження дитини (листи Держпраці від 06.02.2018 р. № 204/0/101-18/284 і від 05.08.2016 р. № 435/13/116-16).

Тому якщо працівниця має право на таку відпустку і вона ще нею не користувалася в поточному році, то може оформити таку відпустку на період карантину.

Тривалість відпустки — 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, визначених ст. 73 КЗпП. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Відпустка надається на підставі заяви працівниці та документів, що підтверджують право на таку відпустку. Про те, які саме документи працівник повинен надати роботодавцеві в кожному конкретному випадку, можна дізнатися з листів Мінпраці від 14.04.2008 р. № 235/0/15-08/13 і від 04.10.2010 р. № 306/13/116-10, а також статті «Соціальна додаткова відпустка працівникам, які мають дітей» // «ОП», 2013, № 10.

Отримавши зазначені документи, роботодавець видає відповідний наказ (розпорядження), з яким працівницю знайомлять під підпис.

І приємний бонус. Зазначена відпустка є оплачуваною.

Відпустка «за свій рахунок»

За бажанням працівника в обов’язковому порядку відпустка без збереження зарплати надається лише окремим категоріям працівників (вони перелічені в ст. 25 Закону про відпустки) або у разі настання визначених обставин.

Тому на період карантину скористатися нею можуть:

мати або батько, що виховує дітей без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда. Тривалість відпустки — до 14 календарних днів щорічно;

мати, батько, бабуся, дідусь або інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, особа, що всиновила або взяла під опіку дитину, один з прийомних батьків або батьків-вихователів для догляду за дитиною віком до 14 років.

Тривалість відпустки — на період оголошення карантину на відповідній території.

Згідно з постановою Кабміну від 11.03.2020 р. № 211 карантин введений із 12 березня до 3 квітня 2020 року. Відповідно на такий строк батьки (а також бабусі, дідусі тощо) можуть піти в неоплачувану відпустку на законних підставах.

Відмова в наданні відпустки може загрожувати роботодавцеві штрафом у розмірі 1МЗП за кожне порушення (ст. 265 КЗпП). У 2020 році — 4723 грн.

Нюанс. Строк перебування у відпустці «за свій рахунок» на період карантину не включається до загального строку неоплачуваної відпустки (тривалістю 15 календарних днів), установленого ст. 84 КЗпП, ст. 26 Закону про відпустки (п. 6 Закону України від 17.03.2020 р. № 530-IX)*.

* Детальніше про ці нововведення ви можете прочитати в статті «Антикоронавірусні» закони: вивчаємо і застосовуємо» // «ОП», 2020, № 6.

Документальне оформлення. Працівник повинен надати роботодавцеві:

• заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати на період оголошення карантину;

• копію свідоцтва про народження дитини;

• копію наказу або довідки зі школи, де навчається дитина, про призупинення навчального процесу.

На підставі цих документів роботодавець видає відповідний наказ (розпорядження), з яким працівника знайомлять під підпис.

На жаль, зазначена відпустка не оплачується.

Неповний робочий час

У загальному випадку неповна зайнятість установлюється за згодою між працівником і роботодавцем.

Проте є категорії працівників, яким роботодавець не має права відмовити. Це, у тому числі:

жінки, що мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, у тому числі таку, яка перебуває під її опікою або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку (ст. 56 КЗпП);

батьки, що виховують дитину без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), опікуни, піклувальники, один з прийомних батьків, один з батьків-вихователів (ст. 1861 КЗпП).

Якщо працівник належить до однієї із зазначених категорій, він має право попросити роботодавця перевести його на неповну зайнятість, а той — не має права відмовити в такому проханні.

Проте для цього працівнику необхідно надати:

• заяву з проханням установити йому неповний робочий час;

• копії документів, що підтверджують підстави для обов’язкового переведення на неповну зайнятість.

На підставі зазначених документів роботодавець видає відповідний наказ (розпорядження), з яким працівника знайомлять під підпис

Є тут і мінус. При неповній зайнятості оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Тимчасова робота вдома

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 17.03.2020 р. № 530-IX на період установлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцеві, службовцеві органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, удома.

Але тільки не плутайте роботу вдома і надомну працю. Річ у тому, що працівник, який тимчасово виконує роботу вдома, не вважається надомним працівником (ст. 1 Конвенції № 177 про надомну працю Міжнародної організації праці від 20.06.96 р.).

А отже, і виконувати вимоги Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою ВЦРПС, Держкомітету СРСР з праці і соцпитань від 29.09.81 р. № 275/17-99, не потрібно.

Працівникові достатньо написати заяву з проханням дозволити йому працювати вдома. У ній бажано зазначити дату початку і період, протягом якого він виконуватиме свої трудові обов’язки вдома.

На підставі цього документа роботодавець видає наказ (розпорядження) про роботу вдома на період карантину, з яким працівника знайомлять під підпис.

У разі такої організації праці її оплата здійснюється в повному обсязі.

Гнучкий графік роботи

Ця форма організації праці має на увазі встановлення режиму роботи із саморегулюванням часу початку, закінчення і тривалості робочого часу протягом робочого дня (п. 1.2 Методрекомендацій щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 04.10.2006 р. № 359).

Вона встановлюється в правилах внутрішнього трудового розпорядку за погодженням з профспілкою або ж прописується в нормах колективного договору.

Для того щоб установити працівникові гнучкий графік праці, йому необхідно написати відповідну заяву і зазначити в ній відповідний графік роботи. У разі згоди роботодавець видає наказ (розпорядження) про встановлення гнучкого режиму роботи, з яким працівника знайомлять під підпис.

При гнучкому графіку роботи оплата праці здійснюється в повному обсязі.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі