На період відпустки (у тому числі відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) за працівником зберігається місце роботи (посада) (ст. 2 Закону про відпустки).
Тобто після закінчення відпустки працівниця повинна вийти на роботу на ту ж саму посаду, яку вона обіймала до відпустки.
У цьому випадку посада працівниці збережена (її не скоротили повністю). Просто тепер у штатному розписі передбачене утримання неповної штатної одиниці (у нашій ситуації — 0,5 одиниці).
Тому формально зазначена вимога Закону про відпустки дотримана.
Але при цьому відбулася зміна істотних умов праці, а саме встановлений неповний робочий час з ініціативи роботодавця.
Згідно зі ст. 32 КЗпП у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією або посадою.
Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.
Зверніть увагу! На працівницю, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, повною мірою поширюється трудове законодавство. Тому її потрібно було попередити не пізніше ніж за 2 місяці до дати встановлення неповного робочого часу за посадою, яку вона обіймає.
Якщо колишні умови праці не можуть бути дотримані, а працівниця не згодна на продовження роботи в нових умовах, то після закінчення відпустки для догляду за дитиною до 3 років вона може бути звільнена на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП (звісно, якщо вона не належить до пільгової категорії працівників зі ст. 184, 1861 КЗпП).
Виходячи із запитання, за посадою, яку обіймає працівниця, що перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, уже встановлений неповний робочий час (0,5 штатної одиниці). Проте працівницю заздалегідь (за 2 місяці) про це не попередили, що є порушенням трудового законодавства. Тому працівниця має право оспорити таке рішення роботодавця в комісії з трудових спорів, а якщо вона не створювалася — у суді, протягом 3 місяців після того, як вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст. 225, 232, 233 КЗпП). А суд, імовірніше, підтримає працівницю. Наприклад, Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 р. у справі № 200/1562/18* визнав незаконним наказ про переведення на іншу посаду працівниці, що перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років (фактично відбулася зміна розміру заробітної плати і перейменування посади). Причина — неповідомлення працівниці про зміну істотних умов праці за 2 місяці, як того вимагає ст. 32 КЗпП.
