Пунктом 3.13 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 06.10.2010 р. № 930 (далі — Типове положення), передбачено, які рішення приймаються атестаційними комісіями, зокрема: педагогічний працівник відповідає займаній посаді; педагогічний працівник не відповідає займаній посаді; педагогічний працівник відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією.
Зазначені рішення не містять норми щодо зниження тарифного розряду (категорії), а примусові заходи, запропоновані атестаційною комісією щодо самостійної організації та за власні кошти підвищення кваліфікації, як уже зазначалося вище, не відповідають законодавству. Вимоги щодо обов’язковості отримання сертифіката з підвищення кваліфікації за власні кошти для підтвердження кваліфікації законодавством не передбачено.
Відповідно до п. 1.8 Типового положення умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов’язкове проходження не рідше одного разу на п’ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів.
Відповідно до п. 25 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (далі — Порядок), педагогічний працівник протягом одного місяця після завершення підвищення кваліфікації має подати до педагогічної ради закладу освіти документ про проходження підвищення кваліфікації.
Водночас п. 8 Порядку передбачено, що підвищення кваліфікації педагогічними працівниками здійснюється згідно з планом підвищення кваліфікації закладу освіти на певний рік.
Згідно з п. 20 Порядку на підставі плану підвищення кваліфікації керівник закладу освіти (уповноважена ним особа) забезпечує укладення між закладом освіти та суб’єктом підвищення кваліфікації договору про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний рік.
Керівники гуртків закладів позашкільної освіти мають дотримуватися графіка підвищення кваліфікації, узгодженого закладом освіти та відповідними закладами, що забезпечують підвищення кваліфікації. Невідповідність строків підвищення кваліфікації та засідань атестаційної комісії не є підставою для рішення атестаційної комісії про зниження тарифного розряду керівнику гуртка. Необхідною умовою чергової атестації педагогічних працівників, як зазначалося, є факт обов’язкового проходження підвищення кваліфікації.
Факт підвищення кваліфікації педагогічного працівника підтверджується актом про надання послуги з підвищення кваліфікації (п. 36 Порядку).
Тож відсутність ліцензованого сертифіката на підвищення кваліфікації в обсязі 120 годин та відмова від підвищення кваліфікації за власні кошти не є підставами для зниження педагогічному працівнику тарифного розряду.
