* Див. також «Лікарняний лист при ізоляції від COVID-19» цього номера.
<…>
Статтею 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон) визначено умови надання застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати.
Зокрема, частиною другою статті 22 Закону передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, установлених законодавством.
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 440, яким, зокрема, передбачено здійснювати оплату днів тимчасової непрацездатності залежно від страхового стажу в розмірах, визначених частиною першою статті 24 Закону.
Слід зазначити, що частиною другою статті 24 Закону встановлено, що розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності не залежить від страхового стажу і виплачується особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу).
При цьому окремого порядку для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій за рахунок коштів роботодавця Законом не передбачено.
Отже, на думку Управління, при визначенні розміру оплати днів тимчасової непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, слід застосовувати норми частини другої статті 24 Закону.
Одночасно повідомляємо, що листи міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, рекомендаційних та необов’язковий характер.
Начальник Управління нагляду М. Зацерковний
