Для кого обов’язковий профогляд?
Проходити медичний огляд зобов’язані працівники підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, водопровідних споруд, лікувально-профілактичних, дошкільних і навчально-виховних закладів, об’єктів комунально-побутового обслуговування, інших підприємств, установ, організацій, професійна або інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь (ст. 26 Закону № 40041, ст. 21 Закону № 16452).
1 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII.
2 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III.
Такий обов’язковий медогляд називають профілактичним. Проводять його відповідно до вимог санітарного законодавства з метою запобігання поширенню інфекційних і паразитарних захворювань серед населення.
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких зобов’язані проходити профілактичний медичний огляд, затверджений постановою КМУ від 23.05.2001 р. № 559.
Працівники, зазначені в цьому Переліку, проходять обов’язковий профілактичний медогляд:
• до прийняття на роботу — такий обов’язковий медогляд називають попереднім;
• у процесі трудової діяльності в організації — періодичний медогляд.
Крім того, у разі погіршення епідемічної ситуації за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про проведення позачергових обов’язкових медоглядів.
Також позачерговий медогляд може проводитися на прохання працівника, якщо він пов’язує погіршення стану свого здоров’я з умовами праці (абзац третій ст. 26 Закону № 4004, абзац третій ст. 21 Закону № 1645).
Періодичність проведення обов’язкових профілактичних медоглядів працівників, зайнятих обслуговуванням населення, із зазначенням лікарів-спеціалістів, що беруть участь в огляді, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, які необхідно пройти працівникам при медогляді, зазначена в Переліку № 2803.
3 Перелік необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення, затверджений наказом МОЗ від 23.07.2002 р. № 280.
Обов’язок організувати проходження працівниками обов’язкових попереднього, періодичних, а також позачергових профілактичних медоглядів у строки, встановлені Переліком № 280, покладений на роботодавця. Про те, як роботодавцеві організувати проведення профілактичного медогляду, йтиметься далі. Але спершу поговоримо про джерело фінансування профоглядів.
За чий рахунок?
Попередні профілактичні медогляди при прийнятті на роботу, а також періодичні профілактичні медогляди належать до платних послуг (п. 8 Переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах, затвердженого постановою КМУ від 17.09.96 р. № 1138).
Витрати установ охорони здоров’я, пов’язані з проведенням обов’язкових попередніх і періодичних профілактичних медоглядів працівників:
• небюджетної сфери, оплачуються за рахунок коштів роботодавців (ст. 26 Закону № 4004, ст. 21 Закону № 1645). У зв’язку із цим звичайні роботодавці зазвичай укладають з установою охорони здоров’я відповідний договір. Грошові кошти працівників, які підлягають обов’язковим профоглядам, на ці цілі залучатися не повинні;
• бюджетних установ та організацій, — покриваються за рахунок коштів бюджету (державного або місцевого).
Порядок проведення медоглядів
Процедуру проведення обов’язкових профілактичних медоглядів урегульовано Порядком № 5594 і Правилами № 2805. Умовно її можна поділити на декілька етапів.
4 Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затверджений постановою КМУ від 23.05.2001 р. № 559.
5 Правила проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджені наказом МОЗ від 23.07.2002 р. № 280.
Роботодавець складає список працівників, які повинні пройти обов’язковий профілактичний медогляд, і погоджує його з відділом держнагляду за дотриманням санітарного законодавства територіального органу Держспоживслужби.
Для довідки. До ліквідації СЕС цей список потрібно було погоджувати з відповідним головним державним санітарним лікарем. На жаль, зміни до п. 11 Порядку № 559, що встановлює ці правила, досі не внесені.
Копію списку роботодавець передає установі охорони здоров’я, де проводитиметься медогляд.
Якщо йдеться про попередній профогляд (при прийнятті на роботу), то роботодавцеві достатньо надіслати установі охорони здоров’я лист з проханням провести попередній медогляд конкретного працівника.
Отримавши від роботодавця копію списку (чи лист), головлікар установи охорони здоров’я:
• затверджує план-графік проведення обов’язкового профілактичного медогляду;
• визначає місце проведення обов’язкового медогляду;
• затверджує список лікарів, які проводитимуть обстеження працівників.
Коли строк проведення медогляду встановлений, роботодавець видає наказ (розпорядження) про проведення обов’язкового профілактичного медогляду. У ньому зазначають строк проведення медогляду і перелік працівників, які зобов’язані його пройти, а також призначають осіб, відповідальних за своєчасне й організоване з’явлення працівників на медогляди та обстеження.
Працівник проходить медогляд. При цьому він повинен при собі мати:
• документ, що посвідчує особу;
• фотокартку розміром 3 х 4 см;
• медичну книжку (за наявності). Її видає працівникові на руки роботодавець перед проходженням медогляду.
Традиційно лікарі можуть вимагати результати флюорографії, пройденої протягом року.
На підставі результатів, отриманих під час обстеження, кожен лікар-спеціаліст дає висновок про можливість допуску працівника до роботи в конкретному виробництві, організації, за професією. Усі результати обстеження заносять до особистої медичної книжки працівника, яку після закінчення медогляду він передає роботодавцеві.
Працівників, які пройшли профілактичний медогляд, роботодавець допускає до роботи.
Якщо ж у процесі проведення медогляду в працівника виявляють інфекційні та/або небезпечні захворювання, зазначені в Переліку протипоказань для роботи6, установа охорони здоров’я, що проводила медогляд, направляє такого працівника на лікування.
6 Перелік протипоказань для роботи за професіями, визначеними в Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затверджений наказом МОЗ від 23.07.2002 р. № 280.
Після проведеного лікування працівник повинен подати до установи охорони здоров’я, що проводила медогляд, виписку з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма № 027/о, затверджена наказом МОЗ від 14.02.2012 р. № 110).
Якщо після лікування протипоказання відсутні, установа охорони здоров’я видає працівникові особисту медичну книжку. І роботодавець має право допустити працівника до роботи.
Працівників, які ухиляються від проходження медогляду в установлений строк, роботодавець відстороняє від роботи.
Особиста медична книжка
Особиста медична книжка — показова ознака профілактичних медоглядів. Її наявність неодмінно перевірить Держпродспоживслужба. Чому саме цей орган?
Та тому, що основне завдання профілактичного медогляду — гарантувати інфекційну безпеку всього населення України, а не окремо взятої особи, що перевіряється.
Так ось, бланк особистої медичної книжки працівник придбаває самостійно за свої кровні (абзац третій п. 2 Порядку № 559). Придбати його можна в установі охорони здоров’я, яка проводитиме профогляд (п. 9 Порядку № 559).
Медкнижка засвідчує стан здоров’я працівника. Заповнює її посадова особа медкомісії установи охорони здоров’я. За загальним правилом, особисті медичні книжки зберігаються в роботодавця. Працівники передають їх роботодавцеві після проходження попереднього профілактичного медогляду. Видають працівникам медичні книжки тільки для проходження чергового профілактичного медогляду, після чого вони знову підлягають поверненню роботодавцеві (п. 10 Порядку № 559).
Як виняток із зазначеного правила, в окремих випадках, коли зберігання особистої медичної книжки в роботодавця є недоцільним або неможливим, допускається її зберігання в працівника.
Це можливо, наприклад, у разі, коли особа працює за межами основного підприємства (наприклад, у філії, на об’єкті дрібнороздрібної торгівлі тощо).
Роботодавець веде спеціальний журнал реєстрації особистих медичних книжок. У ньому зазначають номер, серію, дату видачі книжки, прізвище, ім’я та по батькові її власника (п. 6 Порядку № 559).
Якщо працівник утратив медичну книжку, він зобов’язаний придбати її бланк і пройти медогляд на загальних підставах.
При звільненні особисту медичну книжку видають працівникові під розписку разом з трудовою книжкою.
Гарантії на період профогляду
Як ми вже згадували, обов’язкові профілактичні медогляди проводяться відповідно до вимог санітарного, а не трудового законодавства. Тобто, суворо кажучи, гарантії, встановлені ст. 123 КЗпП для працівників, які проходять трудові медогляди (збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку), не поширюються на працівників, направлених для проходження профілактичних медоглядів.
Санітарне законодавство теж, на жаль, обійшло стороною це питання. Але чи означає це, що роботодавець може не оплачувати працівникам дні проходження обов’язкових профілактичних медоглядів? Ми вважаємо, що ні.
Адже профілактичний огляд є обов’язковим, тобто не пройти його працівник не має права. Інакше він буде відсторонений від роботи і може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності.
На наш погляд, порядок оплати днів проходження працівниками обов’язкового медогляду має бути однаковим незалежно від того, положеннями якого законодавства — трудового чи санітарного — такий обов’язок закріплений. Тобто якщо відповідно до санітарного законодавства працівник зобов’язаний пройти профілактичний медогляд, то за час перебування в установі охорони здоров’я на обстеженні за такими працівниками повинен зберігатися середній заробіток за місцем роботи.
Середню зарплату для оплати днів проходження медогляду розраховуємо відповідно до Порядку № 1007 виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, які передують періоду проходження працівниками медогляду.
7 Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
У табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489) дні проходження медогляду табелюють з кодом 22 («ІН»), а час відсторонення працівника від роботи в разі ухилення від проходження медогляду — з кодом 30 («І»). Жодних відмінностей від трудових медоглядів тут немає.
Оподаткування
ПДФО. Вище ми згадували, що за медогляд працівника небюджетної сфери платить його роботодавець. Чи означає це, що в працівника виникає оподатковуваний дохід, який дорівнює вартості медогляду?
Відразу ж поспішаємо заспокоїти — ні, не означає! Підстава — п.п. 165.1.19 ПКУ. Згідно із цією нормою не включаються до оподатковуваного доходу платника податку «кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку… за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб»…».
Відсутність оподатковуваного доходу в разі, коли роботодавець оплатив обов’язковий попередній (до прийняття на роботу) профілактичний медогляд працівника, визнають і податківці (див. категорію 103.04 ЗІР).
УВАГА!
Обов’язкова умова для ПДФО-звільнення — наявність документів, що підтверджують понесені витрати.
Це можуть бути договори, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та їх покупця (одержувача), платіжні та розрахункові документи тощо (див. категорію 103.15 ЗІР).
Зауважте: з огляду на те, що зазначені суми не оподатковують ПДФО, роботодавець зобов’язаний відобразити їх у частині, що доводиться на конкретного працівника, у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «143».
Військовий збір. Доходи, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізосіб, звільнені від оподаткування військовим збором (п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Відповідно витрати на проведення обов’язкових профілактичних медоглядів оподатковувати військовим збором не потрібно.
ЄСВ. Оскільки витрати на проведення профілактичних медоглядів працівників не названі в розд. 2 Інструкції № 58 серед виплат, що формують фонд оплати праці, вони не оподатковуються ЄСВ.
8 Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
