Трудовий договір може бути розірваний роботодавцем у разі нез’явлення працівника на роботу більше 4 місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності (п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП). Про що потрібно пам’ятати роботодавцеві при звільненні працівника на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП?
1. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або профзахворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Звільнити таких працівників за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП не можна.
2. При деяких захворюваннях законодавством може бути встановлений більш тривалий строк збереження за працівником місця роботи (посади), ніж 4 місяці.
3. У загальному випадку строк нез’явлення на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності, яка є причиною звільнення, визначено в 4 місяці підряд. Це означає, що вихід працівника на роботу хоча б на один день перериває перебіг 4-місячного строку.
4. Відсутність на робочому місці протягом 4 місяців обов’язково має бути підтверджена листками непрацездатності.
5. Звільнення за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП правомірне лише за умови, що в роботодавця була виробнича необхідність у такому звільненні, тобто роботодавець не міг перерозподілити обов’язки відсутнього працівника між іншими працівниками або прийняти тимчасового працівника або працівника на певний строк.
6. Пам’ятайте про обмеження на звільнення пільгових категорій працівників (ст. 184, 1861, 198 КЗпП).
7. Рішення про звільнення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП роботодавець повинен погодити з профспілкою.
8. Розірвати трудовий договір за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП можна тільки в період тимчасової непрацездатності працівника. Якщо працівник вийшов на роботу, його звільнення за цією підставою не допускається.
9. У день звільнення з працівником, як завжди, проводять остаточний розрахунок, видають копію наказу (розпорядження) про звільнення і трудову книжку. При цьому в трудовій книжці роблять запис: «Звільнений у зв’язку з нез’явленням на роботу протягом більше чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності, п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України».
Як виконати вимоги ст. 47 і 116 КЗпП, якщо працівник перебуває на лікарняному?
У день звільнення надішліть поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення й описом вкладення за домашньою адресою працівника копію наказу (розпорядження) про звільнення та пропозицію з’явитися за трудовою книжкою. Належну працівникові суму в день розірвання трудового договору можна перерахувати на його рахунок у банку або отримати в касу з подальшим депонуванням у встановлені строки. Депоновану суму видають не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
