Навчальна відпустка ― це додаткова гарантія працівникам-студентам, яка передбачена КЗпП і Законом про відпустки*.
* Детальніше про навчальні відпустки читайте в статті «Працівник-студент: надаємо трудові гарантії» // «ОП», 2021, № 16, с. 3.
Навчальну відпустку надають працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва. Тривалість відпустки залежить від багатьох факторів і визначена, зокрема, ст. 213 і 216 КЗпП, ст. 14 і 15 Закону про відпустки.
Важливо! Платність навчання, джерело його фінансування, а також відповідність освіти профілю діяльності роботодавця для цілей надання навчальної відпустки жодного значення не мають.
Оформляємо відпустку
Працівник, який вирішив скористатися своїм правом на навчальну відпустку, подає роботодавцеві відповідну заяву й додає до неї довідку-виклик з навчального закладу.
У довідці-виклику мають бути зазначені, зокрема: форма навчання, рівень акредитації навчального закладу, курс, на якому навчається працівник, період сесії, підстава для відпустки (складання заліків та іспитів, настановні заняття, держіспити, підготовка та захист дипломної роботи). Усі ці фактори впливають на визначення тривалості навчальної відпустки.
Довідка-виклик ― достатнє підтвердження того, що працівник навчається успішно. Вимагати від працівника надати ще й довідку про відсутність академзаборгованості роботодавець не має права.
У заяві працівник обов’язково зазначає дату початку відпустки та її тривалість, яка повинна «вписуватися» в період, вказаний у довідці-виклику.
На підставі заяви та довідки-виклику роботодавець видає наказ (розпорядження) про надання додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням.
Звертаємо увагу! Навчальні відпустки надають за основним місцем роботи протягом навчального року незалежно від строку безперервної роботи в цій установі. Причому роботодавець зобов’язаний відправити працівника до цієї відпустки в той період, який зазначений у довідці-виклику на сесію. Відмовити в наданні навчальної відпустки у зв’язку з виробничою необхідністю роботодавець не може (див. рішення ВАСУ від 05.10.2017 у справі № 2а-4603/12/0170/12).
Зобов’язує роботодавця надавати працівникам-студентам навчальні відпустки ст. 215 КЗпП.
Цитата
Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством.
А ось якщо працівник подав тільки заяву про надання навчальної відпустки без документів, що підтверджують обґрунтованість надання відпустки та її тривалість (тобто довідки-виклику немає), роботодавець має право в такій відпустці відмовити (див. рішення ВАСУ від 26.01.2016 у справі № 804/3013/14).
Зверніть увагу! Право на навчальну відпустку працівник має тільки за основним місцем роботи. За сумісництвом на період такої відпустки він може оформити відпустку без збереження зарплати (лист Мінпраці від 16.05.2006 № 172/13/116-01).
На час додаткової відпустки у зв’язку з навчанням за працівником за основним місцем роботи зберігається середня зарплата (ст. 217 КЗпП). Її рахують за Порядком № 100* стандартно: виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
* Порядок обчислення середньої зарплати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
Але є й «безоплатні» випадки. Наприклад, працівникам, які навчаються на підготовчих відділеннях при ВНЗ, за їх бажанням, надають один вільний від роботи день на тиждень протягом навчального року (ч. 2 ст. 214 КЗпП).
Право на вільні від роботи дні мають також аспіранти (ст. 218 КЗпП).
Навчальна відпустка відстороненому
Ну а якщо працівник відсторонений від роботи (наприклад, у зв’язку з відмовою від обов’язкової вакцинації) і в цей період у нього виникло право на навчальну відпустку?
І в цьому випадку роботодавець зобов’язаний таку відпустку працівникові надати та оплатити. Звичайно, за умови, що працівник подав заяву і довідку-виклик з ВНЗ.
Підтверджує це й Держпраці**. Трудовики зазначають, що право на відпустку залежить від низки визначених законодавством умов (кількість відпрацьованого в робочому році часу, стаж роботи, соціальний статус, навчання тощо). Серед умов, які визначають або обмежують право на відпустку, відсторонення від роботи немає. Тому якщо у працівника виникає право на відпустку згідно із законодавством, йому можуть бути надані за його згодою як оплачувані відпустки, так і відпустки без збереження зарплати за ст. 25, 26 Закону про відпустки.
** dsp.gov.ua/faq/8-chy-mozhna-u-period-vidstoronennia-vid-roboty-pity-v-oplachuvanu-vidpustku/.
Робимо висновок: працівник-студент має право скористатися оплачуваною навчальною відпусткою за основним місцем роботи. Для цього він подає відповідну заяву і довідку-виклик з ВНЗ. На підставі цих документів роботодавець зобов’язаний надати та оплатити працівникові таку відпустку, видавши відповідний наказ (розпорядження).
«Відповідальне» запитання
Що буде, якщо навчальну відпустку не надати та/або не оплатити?
Такий проступок класифікують як порушення інших вимог законодавства про працю (абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП), за яке передбачений штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати (з 01.12.2021 ― 6500 грн), а за повторне порушення протягом року ― у розмірі 2 мінімальних зарплат (з 01.12.2021 ― 13000 грн).
Штраф накладають за кожне порушення!
Крім того, винні посадові особи підприємства, установи, організації можуть «поплатитися» адмінштрафом у сумі від 510 до 1700 грн. При повторному порушенні протягом року, а також при здійсненні таких дій щодо неповнолітнього працівника, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх заміняє та виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, сума штрафу зростає й може становити від 1700 до 5100 грн (ч. 1, 2 ст. 41 КпАП).
