Відразу надамо відповідь – однозначно, що ні, додаткова база з ЄСВ не потрапить до розрахунку лікарняного. Пояснимо.
Механізм обчислення оплати листка непрацездатності встановлений у Порядку № 1266. Так, згідно з п. 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів перебування в трудових відносинах (виконання робіт (послуг) за договорами ЦПД, проходження служби), у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати).
З цього робимо висновок: у розрахунку середньої зарплати для визначення лікарняних може брати участь тільки нарахована зарплата (проведена у бухобліку). У свою чергу, додаткова база з ЄСВ не знаходить своє відображення у бухобліку.
Як відомо, її визначають за загальним правилом: якщо база нарахування ЄСВ за ставкою 22 % не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, суму ЄСВ розраховують як добуток розміру МЗП та ставки ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).
Зауважимо: у бухобліку відображають тільки суму ЄСВ, нарахованого на додаткову базу.
Таким чином, додаткову базу з ЄСВ не можна враховувати в розрахунку середньої зарплати.
У цій ситуації розрахунок середньої зарплати слід робити виходячи із суми зарплати, фактично нарахованої в розрахунковому періоді за січень — грудень 2020 року. За 11 місяців (січень — серпень, жовтень — грудень) 2020 року сума зарплати становитиме 55000 грн (5000 грн х 11 міс.), а за вересень — 3181,82 грн. Усього — 58181,82 грн (55000 + 3181,82). Суму лікарняних, нарахованих у вересні, не враховуємо.
Загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді (без урахування 10 днів хвороби) — 356 (366 - 10).
Припустимо, що загальний страховий стаж працівника — більше 8 років, страховий стаж за останні 12 місяців — більше 6 місяців.
Розрахуємо середньоденну зарплату:
58181,82 : 356 = 163,43 (грн).
Оскільки страховий стаж працівника більше 8 років, денна виплата дорівнює 100 % середньоденної зарплати.
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності: 163,43 х 5 к. дн. = 817,15 (грн).
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності від ФСС: 163,43 х 5 к. дн. = 817,15 (грн).
І декілька слів про страховий стаж. Якщо база нарахування ЄСВ виявилася менше розміру МЗП, то роботодавцеві доведеться доплатити ЄСВ до мінімального страхового внеску. І тоді увесь місяць потрапить до страхового стажу працівника. Тому вересень 2020 року зарахується як повний місяць.
