Трудовий договір
Стаття 187 КЗпП відносить до неповнолітніх осіб, які не досягли 18 років. Роботодавці мають право приймати на роботу таких осіб*. Але при укладенні трудового договору з ними потрібно враховувати вимоги КЗпП щодо праці молоді (гл. ХІІІ КЗпП).
* А окремі категорії неповнолітніх осіб належать до громадян, які мають додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню (ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI).
За загальним правилом, на роботу можуть бути прийняті особи, які досягли 16 років.
Неповнолітні, яким виповнилося 14 років, можуть бути прийняті на роботу при одночасному дотриманні таких умов:
• неповнолітня особа є учнем закладу загальної середньої освіти, професійно-технічного або середнього спеціального навчального закладу;
• виконанню підлягає легка робота, яка не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання;
• робота виконуватиметься у вільний від навчання час;
• отримано дозвіл на роботу від одного з батьків або особи, яка його замінює.
Неповнолітні, яким виповнилося 15 років, можуть бути прийняті на роботу за наявності дозволу одного з батьків або особи, яка його замінює.
Увага!
До прийняття на роботу всі особи молодше 18 років повинні пройти попередній медогляд (ст. 191 КЗпП).
І до досягнення 21 року такі працівники повинні проходити обов’язковий медичний огляд щорічно.
Проходження таких попередніх і щорічних медоглядів у цьому випадку регулюється Порядком № 246 від 21.05.2007 р. і обов’язкове навіть у період карантину. Якщо на медогляді виявлять, що запропонована робота протипоказана за станом здоров’я, укладати трудовий договір з такою особою заборонено. Трудовий договір з особою, яка не досягла 18 років, укладайте виключно в письмовій формі (п. 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП).
При прийнятті на роботу неповнолітніх строк випробування встановлювати не можна.
Облік
Роботодавці, у яких працюють неповнолітні працівники, зобов’язані вести спеціальний облік таких осіб (ст. 189 КЗпП). Але будь-яких правил щодо його ведення не встановлено. Мінсоцполітики в листі від 04.09.2013 р. № 697/021/106-13 пропонує вести його в довільній формі, наприклад у Журналі обліку працівників, які не досягли 18 років. У ньому мають бути зазначені дати народження працівників.
Тривалість робочого часу
Для неповнолітніх установлена скорочена тривалість робочого часу. Для працівників віком: від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень; від 15 до 16 років (і для учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень.
Важливо!
Час, протягом якого працівник виконує трудові обов’язки, скорочується, але при цьому він має право на оплату своєї праці в розмірі повної тарифної ставки/окладу.
Для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, тривалість робочого часу не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку, а саме, для працівників віком:
• від 16 до 18 років — 18 годин на тиждень;
• від 14 до 16 років — 12 годин на тиждень.
Але тут ідеться про максимальну тривалість неповного робочого часу працівників, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час. Тому робота протягом цього часу оплачується пропорційно відпрацьованому часу (ч. 3 ст. 194 КЗпП).
Так, наприклад, учню віком від 16 до 18 років, який працює протягом навчального року у вільний від навчання час 18 годин на тиждень, буде нарахована основна зарплата в сумі, яка дорівнює половині тарифної ставки.
Заборона на окремі роботи
Заборонено залучати неповнолітніх молодше 18 років до: нічних робіт (у період з 22 до 6 годин); надурочних робіт; до роботи у вихідні дні (у дні, які за графіком роботи неповнолітньої особи є для неї вихідними).
Забороняється застосовувати працю осіб молодше 18 років на важких роботах і на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Не можна залучати неповнолітніх осіб до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, затверджені наказом МОЗ від 22.03.96 р. № 59.
Відпустка
Особам віком до 18 років щорічна основна відпустка надається тривалістю 31 календарний день. Причому: (1) у зручний для них час; (2) повної тривалості в перший рік роботи до настання шестимісячного строку безперервної роботи на цьому підприємстві, якщо працівник звернеться до роботодавця з такою заявою. Відпустка неповнолітнім повинна надаватися щорічно.
Не допускається заміна всіх видів відпусток, що надаються неповнолітнім, грошовою компенсацією. Виняток становить випадок звільнення такого працівника.
Розриваємо трудовий договір
Якщо неповнолітній працівник звільняється за угодою сторін, у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору або за власною ініціативою, дотримується загальний порядок звільнення. Але якщо працівника звільняєте за ініціативою роботодавця, то потрібно ще отримати згоду районної (міської) служби у справах дітей на таке звільнення. При цьому звільнення на підставах, перелічених у пп. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП, відбувається тільки у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування (ст. 198 КЗпП).
Трудовий договір може бути розірваний на вимогу батьків неповнолітнього, його усиновителів та піклувальників, а також державних органів та службових осіб, на яких покладені нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю (ст. 199 КЗпП).
