Гарантії для працівників
На період проходження медогляду роботодавець зберігає за працівниками (ст. 123 КЗпП, п. 2.21 Порядку № 246*):
— місце роботи (посаду);
— та середній заробіток.
Зверніть увагу: ці норми не вказують на те, що середній заробіток зберігається тільки протягом робочих днів.
Отже, якщо працівника направили на медогляд, який здійснюється у вихідні дні працівника, за ним також потрібно зберігати середній заробіток.
Середню зарплату розраховують відповідно до Порядку № 100* виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи перед проходженням медогляду.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
Зверніть увагу: зазначена гарантія не поширюється на осіб, які проходять попередній медогляд при прийнятті на роботу.
Середня зарплата за час медогляду входить до фонду оплати праці (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5*), а отже, оподатковується ПДФО, військовим збором та ЄСВ у складі заробітної плати в загальному порядку.
* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5.
У табелі обліку використання робочого часу дні проходження медогляду табелюють з кодом «22» («ІН»), а час усунення працівника від роботи в разі ухилення від проходження медогляду — з кодом «30» («І»).
Оплата медогляду
Роботодавець організовує та проводить обов’язкові трудові медогляди за власні кошти (ст. 169 КЗпП, ч. 1 ст. 17 Закону про охорону праці*).
* Закон України «Про охорону праці» від 14.11.92 № 2694-XII.
При цьому роботодавець направляє ці кошти безпосередньо медзакладу, який проводить медогляд, а не самому працівнику. Чи виникне в цьому випадку дохід у співробітників?
ПДФО та ВЗ. Відповідно до п.п. 165.1.19 ПКУ вартість послуг, що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податків, у тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом № 1645, не включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника податку. А отже, й не оподатковується ПДФО.
Звичайно, за наявності документів, що підтверджують понесені витрати (договорів, укладених між роботодавцем та медзакладом, платіжних та розрахункових документів тощо — див. категорію 103.15 ЗІР).
Проте оскільки в п.п. 165.1.19 ПКУ немає прямого посилання на Закон про охорону праці та Порядок № 246, відповідно до якого проводяться трудові медогляди, існує дві точки зору щодо оподаткування ПДФО таких виплат:
— фіскальна. Податківці у своєму листі від 15.03.2019 № 1067/6/99-99-13-02-03-15/ІПК заявляють, що вартість трудових медоглядів, оплачених роботодавцем, є додатковим благом працівників. Відповідно її слід оподатковувати ПДФО (із застосуванням «натурального» коефіцієнта) і зазначати у додатку 4ДФ Об’єднаної звітності з ознакою доходу «126»;
— нефіскальна. На нашу думку, у п.п. 165.1.19 ПКУ йдеться про оплату послуг, що надається як допомога на будь-яке медичне обслуговування (адже перелік, наведений у вказаній нормі, не є вичерпним).
Тому вартість трудових медоглядів (на рівні з профілактичними) не повинна включатися до загального місячного оподатковуваного доходу працівника. І як наслідок, не оподатковуватися ПДФО.
Водночас у додатку 4ДФ суму, витрачену на обов’язковий медогляд конкретного працівника, роботодавець повинен відобразити з ознакою доходу «143».
І тільки якщо роботодавець відшкодовує працівникові вартість оплаченого ним попереднього медогляду, то сума такого відшкодування включається до оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.
Але перш ніж утримуватися від оподаткування ПДФО вартості трудових медоглядів, радимо отримати індивідуальну податкову консультацію з цього приводу.
Щодо ВЗ, то згідно з п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, якщо доходи звільнені від оподаткування ПДФО, то й ВЗ їх не потрібно оподатковувати.
ЄСВ. Оплата вартості обов’язкових трудових медоглядів працівників не зазначена в п. 2 Інструкції № 5 як складова фонду оплати праці. Отже, під ЄСВ-оподаткування ці виплати не потрапляють.
