Теми статей
Обрати теми

Режим роботи працівника-студента: який обрати

Кравченко Дар’я, експерт з оплати праці
Зазвичай, який режим роботи встановити працівнику-студенту, вирішують за погодженням сам працівник та його роботодавець. Проте, насправді, тут усе залежатиме від форми навчання, яку студент обрав для здобуття освіти, та його можливостей поєднувати освітній процес із трудовою діяльністю. Від цього і будемо відштовхуватися.

Що треба врахувати?

Форма навчання. На сьогодні існує багато форм навчання. Усі вони перелічені в ст. 9 Закону про освіту*. Але основними з них у теперішніх умовах є:

* Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.

очна (денна, вечірня) форма освіти передбачає безпосередню участь її претендентів в освітньому процесі (вдень або ввечері);

дистанційна — це індивідуалізований процес здобуття освіти, при якому учасники освітнього процесу віддалені один від одного;

заочна — залучає студентів до освітнього процесу лише на короткочасних сесіях. Освітню програму вони опановують самостійно в проміжку між іспитами.

Ба більше, ВНЗ мають право поєднувати форми навчання. Зокрема, застосовувати дистанційну форму разом з іншими формами навчання (п. 3.3 Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міносвіти від 25.04.2013 № 466).

От і виходить, що студенти-очники (у тому числі дистанційники) можуть виконувати свої трудові обов’язки тільки у вільний від навчання час (увечері/вранці або у вихідні дні, а також у період канікул). А отже, працювати на умовах повного робочого часу для них буде важко.

В той час як студенти-заочники можуть легко суміщати роботу і навчання в міжсесійний період. Тому вони можуть працювати як повний робочий день, так і за погодженням з роботодавцем на умовах неповного робочого часу (якщо це дійсно необхідно).

Особливості воєнного стану. Нагадаємо, що на період дії воєнного стану:

а) нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо) (ст. 6 Закону № 2136**);

** Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

б) роботодавець може в односторонньому порядку:

— змінювати час початку та закінчення роботи;

— встановлювати п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень;

в) тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин;

г) а норми щодо скорочення тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів (ст. 53 КЗпП), «святкового» перенесення (ч. 3 — 5 ст. 67 КЗпП) та відпочинку у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) не діють.

Враховуючи це, розглянемо, які режими роботи можна встановити працівнику-студенту в таких умовах.

Неповний робочий час

Неповний робочий час встановлюють відповідно до ст. 56 КЗпП. Причому це може бути:

— або неповний робочий день (наприклад, 4 або 5 годин на день);

— або неповний робочий тиждень (наприклад, 3 дні на тиждень по 8 годин);

— або поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня. Наприклад, 2 дні на тиждень по 5 годин.

Але попереджаємо: такий режим роботи встановлюється тільки за погодженням з роботодавцем.

В обов’язковому порядку роботодавець повинен установити неповний робочий час лише на прохання:

— вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку (ст. 56 КЗпП);

— особи з інвалідністю (ст. 172 КЗпП);

— батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів (ст. 1861 КЗпП).

Ба більше, для таких працівників роботодавець зобов’язаний установити неповний робочий час тієї тривалості, на якій вони наполягають (лист Мінпраці від 29.03.2007 № 713/19/71-07).

Якщо студент не належить до жодної з перелічений категорій, роботодавець може:

— або погодитися на запропонований студентом графік роботи;

— або запропонувати графік роботи на умовах неповного робочого часу з урахуванням інтересів підприємства, установи;

— або зовсім відмовити студенту (якщо працівник підприємства, установи тільки-но збирається стати студентом);

— або запропонувати інший режим роботи (якщо студента — кандидата в працівники все ж таки планують прийняти на роботу).

Якщо це перший варіант — усе просто. Студент пише заяву з проханням про встановлення неповного робочого часу (у довільній формі), а роботодавець видає відповідний наказ.

У другому і третьому випадках студенту доведеться:

— або постаратися дотримуватися режиму роботи, запропонованого роботодавцем / установленого на підприємстві, на шкоду освітньому процесу. Інакше в роботодавця з’являться підстави звільнити такого працівника за прогул (тобто за відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (ч. 4 ст. 40 КЗпП);

— або звільнитися за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП), або за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП (ср. ). При цьому попереджати роботодавця про свій намір за два тижні не потрібно. Вступ до навчального закладу — це один з випадків, коли роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

В останньому — розглянути інші варіанти (див. далі).

Скорочений робочий час

Скорочена тривалість робочого часу означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, скорочується, але працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу (ст. 51 КЗпП).

Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для:

а) неповнолітніх працівників.

Скорочена тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18 років становить 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку (п. 1 ч. 1 ст. 51 КЗпП).

Зверніть увагу! У період дії воєнного стану ч. 2 ст. 6 Закону № 2136 дозволяє роботодавцям збільшувати тривалість робочого часу для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури, яким установлюється скорочена тривалість робочого часу, до 40 годин на тиждень. Але! Це не стосується неповнолітніх осіб (ч. 8 ст. 6 Закону № 2136).

Крім того, неповнолітніх працівників молодше 18 років забороняється залучати до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП). Навіть у період воєнного стану (ч. 8 ст. 6 та ст. 8 Закону № 2136);

б) працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці (встановлюється за результатами атестації робочих місць за умовами праці);

в) окремих категорій працівників (учителі, викладачі, вихователі, медичні працівники, інваліди I і II груп тощо).

Крім того, скорочена тривалість щоденної роботи передбачена для працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних навчальних закладах (ст. 208 КЗпП).

Нагадуємо: переліченим вище співробітникам роботодавець зобов’язаний установити скорочений робочий час. Водночас не зайвим буде отримати від таких працівників заяву з відповідним проханням і копії документів, що підтверджують їх право на встановлення скороченого робочого часу.

Гнучкий режим

Гнучкий режим робочого часу (ГРРЧ) — це форма організації праці, при якій для окремих категорій працівників або працівників окремих структурних підрозділів підприємства встановлюється режим праці із саморегулюванням часу початку, закінчення та тривалості робочого часу протягом робочого дня (п. 1.2 Методрекомендацій № 359***).

*** Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 04.10.2006 № 359.

Це означає, що працівник може обирати щоденний початок і закінчення робочого дня або щоденну тривалість робочого дня в межах, установлених роботодавцем.

Так, якщо відповідно до стандартного графіка роботи робочий день починається о 9:00 і закінчується о 18:00 (з годинною обідньою перервою), то гнучкий графік роботи дозволяє працівнику почати свій робочий день, наприклад, на декілька годин раніше (пізніше) і закінчити його також раніше (пізніше).

Але! При цьому потрібно повне відпрацювання встановленої законодавством кількості робочих годин протягом прийнятого облікового періоду (тижня, місяця, кварталу, року тощо).

Для встановлення ГРРЧ буде потрібна заява від працівника-студента з відповідним проханням і поважною причиною. На підставі такого документа роботодавець видає наказ (розпорядження) із зазначенням конкретних строків та умов застосування такого режиму роботи.

Хоча роботодавець може і відмовити студенту в його проханні.

Нефіксований робочий час

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом (ТДНЧ)— це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно (ст. 211 КЗпП).

Така форма трудового договору з’явилася нещодавно завдяки Закону України від 18.07.2022 № 2421-IX (набув чинності з 10.08.2022). Цим документом були внесені відповідні зміни до КЗпП.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом передбачає право роботодавця:

— самостійно визначати необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи;

— у передбачений трудовим договором строк погоджувати з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи.

Проте при цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

Відповідно до п. 62 ч. 1 ст. 24 КЗпП такий вид трудового договору треба укладати у письмовій формі. Але тут слід врахувати такі особливості.

1. Примірну форму трудового договору з нефіксованим робочим часом повинно ще затвердити Мінекономіки.

Водночас Мінекономіки у своєму коментарі від 16.08.2022 зазначає, що примірна форма договору має необов’язковий та рекомендаційний характер. Головне, щоб у змісті такого договору були присутні умови, які є обов’язковими відповідно до КЗпП.

2. У період дії воєнного стану працівник та роботодавець мають право за згодою самі визначати форму трудового договору (усна чи письмова) (ч. 1 ст. 2 Закону № 2136). Отже, в цей час можна відмовитися від письмової форми ТДНЧ. Проте з метою запобігання виникненню трудових спорів Мінекономіки рекомендує фіксувати обов’язкові умови трудового договору все ж таки у письмовій формі.

Обов’язковими умовами ТДНЧ є:

— спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;

— спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання;

— інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).

Увага! Під базовими днями та годинами слід розуміти часові інтервали, в які відповідно до умов ТДНЧ від працівника потенційно можуть вимагати працювати. При цьому робота в такі базові дні та години може надаватися тільки за наявності відповідної потреби роботодавця.

При цьому слід врахувати, що:

— мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі ТДНС, протягом календарного місяця становить 32 години;

— кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень;

— кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.

Спрощений режим регулювання трудових відносин

19.08.2022 набрав чинності Закон № 2434****, яким введено спрощений режим регулювання трудових відносин.

**** Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» від 19.07.2022 № 2434-ІХ.

В умовах такого спрощеного режиму та за умови, що це не суперечить іншим положенням КЗпП, сторони трудового договору можуть на власний розсуд за взаємною згодою врегулювати свої відносини, зокрема в частині норм робочого часу та відпочинку з додержанням нормальної тривалості робочого часу на тиждень, тривалості щотижневого безперервного відпочинку та інших прав і гарантій, визначених КЗпП.

Тобто такий режим передбачає можливість встановлення індивідуальних умов праці працівника (у тому числі й студента) безпосередньо у трудовому договорі.

Такий трудовий договір укладається у звичайній письмовій чи електронній формі. Він може бути як безстроковим, так і строковим.

І в ньому обов’язково прописуються, зокрема, умови щодо режиму роботи працівника, тривалості його робочого часу і відпочинку, роботи в нічний та надурочний час, у святкові, неробочі і вихідні дні із зазначенням розміру оплати за таку роботу (ст. 496 КЗпП).

Попереджаємо! Спрощений режим регулювання трудових відносин:

— діятиме тільки протягом дії воєнного стану;

— може виникнути лише за виконання певних вимог (щодо середньої кількості працівників чи щодо розміру зарплати працівника, з яким укладається відповідний трудовий договор);

— діє тільки на добровільній основі. Тобто це право, а не обов’язок.

Більше деталей шукайте у статті «Спрощення трудових відносин: розбираємо черговий трудовий закон» // «ОП», 2022, № 17.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі