Трудові пільги батькам-вихователям дитбудинку сімейного типу

ПСП

Право на податкову соціальну пільгу (далі — ПСП) «на дітей» мають три категорії платників податків. Хто саме та в якому розмірі надається пільга, наведено у таблиці.

ПСП «на дітей»

Як бачимо, батьки-вихователі прямо тут не зазначені. Але, можливо, вони відносяться до вказаних категорій платників податку? Давайте розбиратись.

Утримання. Відповідно до ст. 256⁵ СКУ* дитячий будинок сімейного типу — це окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі. Ціль — забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менш як п’яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

* Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III.

Статтею 256⁶ СКУ передбачено, що батьки-вихователі несуть обов’язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені ст. 150 цього Кодексу: піклуються про здоров’я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечують здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, готують їх до самостійного життя тощо. При цьому батьки-вихователі є законними представниками дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники.

Водночас матеріальне утримання дітей проводиться за рахунок бюджетних коштів (пп. 24 — 29 Положення № 564*). Тож батьків-вихователів не можна назвати особами, які утримують дітей.

* Положення про дитячий будинок сімейного типу, затверджене постановою КМУ від 26.04.2002 № 564.

Батьківство. Як ми вже зауважили раніше, батьки-вихователі несуть обов’язки по вихованню та розвитку дітей і є законними представниками дітей.

Водночас за вихованцями дитячого будинку сімейного типу зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до дитячого будинку сімейного типу (ч. 4. ст. 256⁷ СКУ). Тобто діти, потрапляючи в дитбудинок сімейного типу, не отримують прав доньки або сина (як це відбувається при усиновленні). За вихованцями дитбудинку сімейного типу зберігаються пільги та державні гарантії, установлені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (п. 8 Положення № 564).

Ще одне підтвердження цього: батько-вихователь для отримання права на «дитячу» ПСП не зможе надати жоден з документів, зазначених Порядком № 1227*.

* Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 № 1227.

Податкова знижка

А от на податкову знижку батьки-вихователі право мають.

Відповідно до припису п.п. 166.3.3 ПКУ вони можуть включити до податкової знижки суму коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти самим платником податку (батьком-вихователем або матір’ю-вихователькою) та/або особи, яку влаштовано до дитячого будинку сімейного типу.

Детальніше про це читайте у статті «Сплачуєш за дитсадок, школу, гурток, універ? Отримай податкову знижку!» // «Оплата праці», 2023, № 16.

Також згідно з приписом п.п. 166.3.4 ПКУ податкову знижку можна оформити на суму коштів, сплачених батьком-вихователем чи матір’ю-вихователькою на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування самого батька/матері та/або особи, яку влаштовано до дитбудинку сімейного типу. Це можуть бути витрати, у тому числі на придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю). Також якщо батько/мати або дитина мають інвалідність, то зарахувати до податкової знижки можна суму коштів, сплачених платником податку на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-вихованцю з інвалідністю. Але тут є винятки. Не можна включити до податкової знижки вартість таких витрат:

— косметичне лікування або косметична хірургія, включаючи косметичне протезування, не пов’язані з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язані з лікуванням хронічних захворювань;

— протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

— аборти (крім тих, що проводять за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

— операції із зміни статі;

— лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

— лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

— придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого КМУ.

Відпустки

У питанні надання відпусток працівники, які є батьками-вихователями, мають досить багато «бонусів».

Щорічні. За загальним правилом працівник-новачок може піти у щорічну відпустку повної тривалості, безперервно відпрацювавши пів року, а до того — пропорційно відпрацьованому часу. Але приписом ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки* установлено перелік працівників, яким за їх бажанням щорічні відпустки повної тривалості надаються до піврічного відпрацювання. Серед них і батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Ще один виняток з правил, який роблять для таких працівників, стосується використання відпусток за графіком. Припис абз. 9 ч. 14 ст. 10 Закону про відпустки дозволяє батькам-вихователям використовувати щорічні відпустки у зручний для них час.

Зверніть увагу: такими бонусами можуть скористатись обидва з батьків-вихователів.

«Доглядова» до 3 або 6 років. Приписами ч. 3 ст. 18 Закону про відпустки та ч. 7 ст. 179 КЗпП прямо передбачено, що відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3 або 6 років можуть використати повністю або частково один з батьків-вихователів. Головна «заковика» у цій ситуації — з’ясувати, чи не використали таку відпустку батьки чи інші родичі дитини або особи, що їх заміняли.

Зверніть увагу, перебувати у такій відпустці одночасно може лише один з батьків-вихователів.

Окрім прямих норм, КЗпП також містить припис, який надає низку пільг опосередковано. Вони виходять зі змісту ст. 186¹ КЗпП: на одного з батьків-вихователів поширюються гарантії, установлені ст. 56, 176, 177, ч. 4 — 9 ст. 179, ст. 181, 182, 182¹, 184, 185, 186 КЗпП.

Такі трудові гарантії може використати тільки один з батьків-вихователів.

Додаткова на дітей. Один з батьків-вихователів має право на додаткову соціальну відпустку на дітей.

У цьому питанні підхід відрізняється від застосованого для ПСП. Тобто аргументи «проти», на кшталт «діти не рідні і не усиновлені», тут не працюють. Єдиний аргумент «за»: маємо норму законодавства, яка дозволяє надавати таку відпустку. Тобто це ст. 186¹ КЗпП через ст. 182¹ КЗпП.

Усиновителям. Формально через припис ст. 186¹ КЗпП і для одного з батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу діє норма ч. 2 ст. 182 КЗпП. Вона надає працівникам, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, право на одноразову оплачувану відпустку у зв’язку з усиновленням дитини. Її тривалість — 56 календарних днів, а при усиновленні двох і більше дітей — 70 календарних днів.

Водночас батьки-вихователі дитбудинку сімейного типу беруть дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, для виховання і спільного проживання, але не всиновлюють їх. Тому такі працівники не мають права на цю відпустку. Це свого часу підтвердили фахівці Мінсоцполітики у листі від 11.07.2018 № 1211/0/101-18/284.

Неповний робочий час

Один з батьків-вихователів, який має на вихованні дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, має право попросити про установлення неповного робочого дня або неповного робочого тижня. І роботодавець зобов’язаний це зробити.

Також такі працівники можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома під час перебування у відпустці для догляду за дитиною до 3 або 6 років.

Нічні та надурочні роботи, відрядження

Батьків-вихователів, які мають дітей віком до 3 років, не можна залучати до робіт у нічний час та у вихідні дні, а також до надурочних робіт. Окрім цього, їх не можна направляти у відрядження.

А тих, хто має дітей віком від 3 до 14 років або дітей з інвалідністю, також не можна залучати до надурочних робіт. У відрядження їх можна направити, але за їхньою згодою.

Працевлаштування

Батьки-вихователі, які виховують дітей віком до 3 років, а одинокі — за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю, також мають досить вагомі привілеї. Їм заборонено відмовляти у прийнятті на роботу і знижувати їм зарплату. Якщо таким потенційним працівникам таки відмовляють у прийнятті на роботу, то роботодавець зобов’язаний повідомити їм причину відмови в письмовій формі. І таку відмову можна оскаржити в суді.

Звільнення таких батьків-вихователів з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації. У такому разі можливе звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Також обов’язково працевлаштувати зазначених працівників потрібно у разі їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня зарплата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Підтвердження для пільг

Як ми вже зазначали, багато пільг надаються лише одному з бітьків-вихователів. То як підтвердити, що інший з батьків-вихователів не користується такими гарантіями?

Одразу зауважимо: законодавство не передбачає обов’язку працівника надавати будь-які підтвердження. Так само як і немає права роботодавця витребувати такі підтвердження. До того ж немає законодавчо затвердженого переліку документів, які слід надавати для такого підтвердження. Тож програма-мінімум — вказати про це у заяві.

Якщо дитбудинок сімейного типу створено подружжям, то один з батьків, який просить про надання гарантії, має вказати в заяві, що другий (друга) з подружжя не користується нею.

Якщо дитбудинок засновано одноосібно, то батько-вихователь (мати-вихователька) має вказати в заяві саме про це.