Теми статей
Обрати теми

Викладацька діяльність: кому та як оплачувати?

Гаращук Ольга, завідувач відділу вищої школи і науки ЦК Профспілки працівників освіти і науки України
Чи мають право керівники закладів загальної середньої та фахової передвищої освіти (далі — ЗФПО) вести навчальні заняття в цьому ж закладі протягом свого основного робочого часу? Якщо так, то який максимальний обсяг складає таке навантаження і як оплачувати роботу за проведені заняття? Чи мають право працівники інших установ освіти проводити заняття з учнями, студентами, вихованцями у свій робочий час?

Додаткове педнавантаження

Працівники, які займають керівні, педагогічні та інші посади у закладах загальної середньої, дошкільної, позашкільної, фахової передвищої освіти, мають право вести викладацьку діяльність в цьому ж закладі, поряд з основною діяльністю, з відповідною оплатою праці за години проведених занять. Така умова встановлена у п. 91 Інструкції 102*.

* Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом МОН від 15.04.93 № 102.

При цьому щодо ЗФПО слід зауважити наступне. Умови оплати праці працівників закладів вищої освіти І — ІІ рівнів акредитації визначені Інструкцією № 102.

До приведення законодавства з питань фінансування ЗФПО, оплати праці, а також здобуття фахової передвищої освіти у відповідність із вимогами Закону № 2745*, умови та порядок фінансування ЗФПО, оплата праці, а також здобуття фахової передвищої освіти зберігаються на рівні вищих навчальних закладів I та II рівнів акредитації (п.п. 8 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2745). Зазначена норма є підставою для застосування у ЗФПО п. 91 Інструкції № 102.

* Закон України «Про фахову передвищу освіту» від 06.06.2019 № 2745-VIII.

Керівні працівники закладів освіти можуть вести викладацьку роботу чи заняття з гуртками в цьому закладі, але не більше 9 годин та тиждень (360 годин на рік), якщо вони за основною посадою отримують повний посадовий оклад. У випадках, коли вищезгадані працівники отримують за основною посадою 0,5 посадового окладу (ставки), їм дозволяється вести викладацьку роботу в середньому не більше 3 годин на день (18 годин на тиждень, 720 годин на рік). А при виконанні цієї роботи в 1 — 4 класах — до 20 годин на тиждень.

У сільській місцевості директори та їх заступники за відсутності вчителів або викладачів з відповідних предметів можуть вести викладацьку роботу в обсязі не більше 12 годин на тиждень (480 годин на рік) з дозволу відповідного органу управління освіти.

Слід також зауважити, що інші працівники закладів освіти можуть вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями у цьому ж закладі освіти, але в середньому не більше 2 годин (12 годин на тиждень, 480 годин на рік), якщо вони за основною роботою отримують повний посадовий оклад (ставку).

Усім цим працівникам за норму годин, визначену у п. 91 Інструкції № 102, оплата проводиться понад основний посадовий оклад у порядку, передбаченому відповідно для учителів, викладачів за тарифікацією (див. лист МОН від 02.06.2021 № 1/11-3952).

Відповідно до п. 68 Інструкції № 102 місячна зарплата педпрацівників визначається шляхом множення ставки зарплати на їх фактичне навантаження на тиждень і ділення цього добутку на встановлену норму годин на тиждень. Встановлена при тарифікації зарплата виплачується щомісячно незалежно від кількості тижнів і робочих днів у різні місяці року.

У тарифікаційному списку вказуються всі працівники закладу освіти, ставки заробітної плати і посадові оклади яких залежать від освіти, категорії та тарифного розряду, в тому числі директори та їх заступники, вчителі, викладачі, вихователі, бібліотекарі, а також інші працівники, які ведуть викладацьку роботу.

У випадку виробничої необхідності передбачено право працівників проводити викладацьку діяльність обсягом не більше 240 годин на рік (6 годин на тиждень), з погодинною оплатою за фактичну кількість годин, понад навчальне навантаження, передбачене за тарифікацією.

Гнучкий режим та дистанційка

Стосовно працівників інших установ освіти, то до змін у законодавстві щодо роботи за сумісництвом, а саме до скасування Переліку № 43*, такі працівники мали право вести викладацьку діяльність обсягом не більше 240 годин на рік у свій основний робочий час з відповідною оплатою за фактично виконану роботу. Йдеться про центри професійного розвитку педпрацівників, інклюзивно-ресурсні центри, управління освіти, методичні установи тощо. Після скасування Переліку № 43 на підставі розпорядження КМУ від 22.11.2022 № 1047-р у таких працівників залишилося право працювати за сумісництвом.

* Перелік робіт, які не є сумісництвом, затверджений спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.93 № 43.

Відповідно до ст. 1021 КЗпП сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

З метою вирішення виробничих проблем щодо забезпечення освітнього процесу закладу освіти, виходячи з ситуації, що склалася відносно працівників, які в закладах освіти займалися викладацькою діяльність у свій робочий час, а зараз вимушені працювати лише за сумісництвом, можна застосувати гнучкий режим роботи, зокрема й із дистанційною формою роботи.

Установлення гнучкого режиму робочого часу регулює ст. 60 КЗпП. Гнучкий режим робочого часу — це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Гнучкий режим робочого часу передбачає саморегулювання працівником часу початку, закінчення своєї роботи та тривалості робочого часу протягом робочого дня. При цьому працівник повинен дотримати (відпрацювати) встановлену йому норму робочого часу. Облік відпрацьованого часу та контроль за його використанням веде роботодавець.

ВАЖЛИВО!

Запровадження гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Дистанційна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ст. 602 КЗпП). У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно:

1) визначає робоче місце;

2) забезпечує безпечні і нешкідливі умови праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених ст. 50 і 51 КЗпП.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі