COVID-карантин скасовано: прощаємось із «бонусами»

Відміна карантину

У травні 2023 року Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила про завершення пандемії коронавірусу. На той час в Україні діяв COVID-карантин: його було в чергове продовжено постановою КМУ від 25.04.2023 № 383 до 30 червня 2023 року.

І от все логічно закінчилось: чергового продовження карантину нема. Його скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України постановою КМУ від 27.06.2023 № 651. Отже, з 1 липня поточного року з COVID-карантином попрощались. А відповідно канули в Лету і всі «плюшки», із ним пов’язані.

Карантинна відпустка

Перше, що спадає на думку: карантинна неоплачувана відпустка. Її досить довго надавали працівникам фактично «з відкритою датою закінчення» відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки*.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Із відміною карантину триваючі відпустки слід закінчити, а нові — на цій підставі не надавати.

Детально про це йдеться у статті «Карантин скасовано з 1 липня: як бути з відпустками без збереження зарплати» цього номера.

Пам’ятайте: скасування загальноукраїнського карантину не стосується припису п. 3¹ ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки. Згідно з цією нормою матері або іншій особі, зазначеній у ч. 3 ст. 18 цього Закону (бабі, діду, іншому родичу, який фактично доглядає за дитиною), обов’язково за бажанням працівника надається неоплачувана відпустка для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території. Тобто при оголошенні локального карантину (з будь-якої підстави) зазначений працівник може піти у двотижневу неоплачувану відпустку.

Строки трудових спорів

Статтею 233 КЗпП встановлено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Виняток становить заява про спори у разі звільнення. Тоді працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. А у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, — у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Водночас роботодавець також може звернутись до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації. Для цього установлено строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

На час дії COVID-карантину діяла норма ч. 1 гл. XIX «Прикінцеві положення» КЗпП: строки, визначені ст. 233 цього Кодексу, продовжувались на строк дії такого карантину.

Закінчився карантин — закінчились і безлімітні строки. Тож, за потреби, встигніть звернутись до суду у відведений час.

Дистанційна робота

Норми ст. 60² КЗпП дозволяють запроваджувати дистанційну роботу лише наказом (розпорядженням) роботодавця, тобто без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. Таке можливо на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, установлених законодавством.

Оскільки карантин скасовано, то він уже не може бути підставою для введення дистанційної роботи на підставі наказу (без договору).

Водночас та ж законодавча норма дозволяє так робити у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру. Враховуючі сумні реалії, і надалі маємо підстави для дистанційки без спецдоговору — достатньо наказу (розпорядження). З таким наказом (розпорядженням) працівника ознайомлюють протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.

Порада: якщо ваші працівники трудяться дистанційно на підставі «карантинних» наказів, продовжіть для них дистанційку іншим наказом — на підставі збройної агресії. Так і вовки будуть ситі, і вівці — цілі.

Противірусні доплати

У період, коли активно бушував COVID-19, законодавці запровадили низку доплат до зарплати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення. На виконання законодавчих вимог Кабмін розробив постанову № 375*.

* Постанова КМУ «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» від 29.04.2020 № 375.

Згідно з цією постановою право на доплату мали наступні категорії осіб:

1) працівники, які забезпечують життєдіяльність населення (працівники, військовослужбовці Нацгвардії та Державної прикордонної служби, посадові особи Держмитслужби, особи рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейські, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв’язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) у граничному розмірі до 50 % заробітної плати (грошового забезпечення);

2) працівники сфери соцзахисту, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів у граничному розмірі до 100 % зарплати;

3) адміністратори центрів надання адмінпослуг та посадові особи виконавчих органів (структурних підрозділів) сільських, селищних, міських рад, які прийняли рішення про утворення центру надання адміністративних послуг, на яких покладено виконання всіх або окремих завдань адміністраторів — рекомендовано за рахунок власних коштів органів місцевого самоврядування за умови відсутності заборгованості місцевих бюджетів за захищеними статтями видатків;

4) працівники підприємств, установ та організацій приватної форми власності — рекомендовано за рахунок власних коштів їх роботодавців.

Уже назва постанови № 375 говорить сама за себе і зазначає, на який саме період запроваджено доплати:

Тож, фактично, працівники, які отримували карантинну доплату згідно із постановою № 375, мають на неї право ще до 30 липня 2023 року включно. Будьте уважні: не весь липень, а лише 30 його днів. За 31 липня доплати уже немає.

Доплата медикам

Медиків виокремили. Для них постановою № 246* встановлено доплату в розмірі до 300 % зарплати (посадового окладу (з підвищеннями)) з урахуванням передбачених законодавством обов’язкових доплат та надбавок. Таку виплату введено на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, визначений КМУ в акті про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, до завершення здійснення зазначених заходів.

* Постанова КМУ «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 23.03.2020 № 246.

Тож із закінченням карантину більше немає підстав для виплати такої доплати медикам.

Доплата медикам-освітянам

Медикам закладів освіти також надали карантинну доплату. Але теж окремим документом — постановою КМУ № 67*. Так, медичним працівникам закладів освіти державної і комунальної форми власності було запроваджено доплату за роботу у несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я. Розмір — 20 % посадового окладу.

* Постанова КМУ «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів освіти» від 03.02.2021 № 67.

Приписом п. 1 постанови № 67 зазначено, що таку доплату запроваджено «з 1 січня 2021 року та до відміни карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Чи платити медикам-освітянам карантинну доплату ще 30 днів після скасування карантину згідно з постановою № 375? Вважаємо, що ні. Для цього немає законодавчих підстав. Адже цій категорії працівників доплату встановлено окремим документом — постановою № 67. А нею доплату запроваджено до відміни карантину (без додаткових 30 днів).

Тож останній місяць, за який медикам закладів освіти належить карантинна доплата, — це червень 2023 року. Далі вже ні.

Лікарняні

Розмір оплати лікарняних не прив’язаний до карантину.

Приписом ч. 2 ст. 17 Закону № 1105* передбачено розміри лікарняних у разі перебування в закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій:

— медпрацівникам та фахівцям з реабілітації — 100 % середньої зарплати (доходу) незалежно від страхового стажу;

— працівникам і гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті — в розмірі зарплати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески, незалежно від страхового стажу;

— іншим застрахованим особам — 50 % середньої зарплати (доходу) незалежно від страхового стажу.

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.

Нагадаємо, тут ідеться про лікарняні при самоізоляції через ковід (тип причини 10). Коли маємо випадок самої хвороби через коронавірус, то лікарняний лист містить тип причини 1 (загальне захворювання) і відповідно відсоткову оплату залежно від страхового стажу.

Протягом останніх трьох років до цієї норми вносились зміни. І одна з них мала карантинний строк дії. Пояснимо.

Згадану зміну вніс Закон № 587*. На момент його прийняття описана законодавча норма передбачала лише 50-відсоткову оплату ковідного лікарняного для всіх. Законом № 587 додали 100-відсоткову оплату таких лікарняних для медпрацівників. І п. 2 Перехідних положень цього Закону передбачили, що він діє «протягом терміну дії карантину та обмежувальних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України в порядку, встановленому законом, та протягом двох місяців з моменту їх відміни».

* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою підвищення спроможності системи охорони здоров’я України протидіяти поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 07.05.2020 № 587-IX.

Що із цього випливало? А те, що ковідні лікарняні у розмірі 100 % середньої зарплати медикам мали б виплачувати протягом карантину та ще двох місяців після його скасування. А далі все мало б відкотитись назад: залишилась би лише загальна оплата COVID-лікарняних у розмірі 50 %. Принаймні формально це виглядає так.

Але втрутився Закон № 2620* і виклав у новій редакції Закон № 1105. І статті перетасував, і норми доповнив. На сьогодні маємо, що маємо: 100-відсоткові ковідні лікарняні медикам, 50-відсоткові — решті (окрім працівників та гіг-спеціалістів Дія Сіті — у них все «по факту») .

* Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 21.09.2022 № 2620-IX.

Скасування карантину на цю норму не впливає. Оплата ковідного лікарняного по самоізоляції залежить від типу причини непрацездатності. Хоча, чесно кажучи, такий лікарняний сьогодні — це рідкість.