Акти цивільного стану: дотримуємося правил реєстрації (частина 2)

¹ Див. «Радник старости» № 2 за листопад 2016 року, с. 11.

Реєстрація шлюбу

Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 р. за № 719/49402², для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява про державну реєстрацію шлюбу (додаток 8 до Правил) до органу державної реєстрації актів цивільного стану³ за їх вибором. Як ви розумієте, у нашому випадку таким органом буде виконавчий орган сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради. Отже, якщо жінка та (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про державну реєстрацію шлюбу до органу ДРАЦС, таку заяву, справжність підпису(ів) на якій засвідчено нотаріально, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.

² Далі за текстом — Правила.

³ Далі за текстом — орган ДРАЦС.

При поданні заяви про державну реєстрацію шлюбу жінка та чоловік пред’являють на посвідчення своєї особи паспорт або паспортний документ.

Заяви про державну реєстрацію шлюбу від громадян України, які постійно проживають за кордоном, приймаються за паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Заяви про державну реєстрацію шлюбу в органах ДРАЦС України громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном, приймаються при пред’явленні паспорта громадянина України. При пред’явленні для державної реєстрації шлюбу тимчасового посвідчення громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, паспортного документа іноземця, особи без громадянства в заяві про державну реєстрацію шлюбу та графі «Для відміток» актового запису про шлюб зазначається: «Особа попереджена про правові наслідки недійсності шлюбу у разі повідомлення завідомо неправдивих даних щодо свого сімейного стану». Такий запис засвідчується підписом особи, яка пред’явила один з указаних документів. Заяви громадян України, які оформили виїзд на постійне місце проживання до іншої країни, але ще не виїхали за кордон, приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Особи, які відбувають у закордонне плавання і мають посвідчення особи моряка, при поданні заяви про державну реєстрацію шлюбу повинні пред’явити до органу ДРАЦС паспорт громадянина України.

Іноземці та особи без громадянства для державної реєстрації шлюбу в Україні повинні пред’явити паспортний документ або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідку на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.

Орган ДРАЦС здійснює перевірку законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України шляхом направлення в день подання заяви про державну реєстрацію шлюбу запиту до територіального органу Державної міграційної служби України у разі:

До запиту додаються копії необхідних для перевірки сторінок паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, та їх переклад.

Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред’явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним тощо). Документи про підтвердження припинення попереднього шлюбу, які передбачені законодавством іноземної держави та видані компетентним органом, повинні бути відповідним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У заяві про державну реєстрацію шлюбу, а також у графі «Для відміток» актового запису про шлюб зазначається документ, що підтверджує припинення попереднього шлюбу (дата складання та номер актового запису про розірвання шлюбу (смерті), найменування органу ДРАЦС, який зареєстрував ці акти; назва суду та дата постановлення судового рішення про розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним, номер справи; найменування відділу державної реєстрації актів цивільного стану та дата складання висновку про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним).

У разі необхідності підтвердження сімейного стану з метою реєстрації шлюбу в іншій державі громадяни України та особи без громадянства, які проживають в Україні, та громадяни України, які проживають за кордоном, подають заяву, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, у тому числі дипломатичним представництвом чи консульською установою України, у якій особа повідомляє про себе, що вона ніколи не перебувала у шлюбі, або про те, що вона раніше перебувала у шлюбі, але зараз її шлюб припинено, та належним чином легалізовану, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо документи громадян України, іноземців, осіб без громадянства, які є підставою для державної реєстрації шлюбу, складені іноземною мовою, до них обов’язково додається переклад тексту на українську мову, вірність якого засвідчується дипломатичним представництвом або консульською установою України, посольством (консульством) держави, громадянином якої є іноземець (країни постійного проживання особи без громадянства), Міністерством закордонних справ, іншим відповідним органом цієї держави або нотаріусом. Якщо до органів ДРАЦС подається переклад документів, вірність якого засвідчено згідно із законодавством іноземної держави, у якій їх видано, то він повинен бути легалізований у встановленому порядку. Переклади всіх вищезазначених документів залишаються у справах відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву про державну реєстрацію шлюбу та зареєстрував шлюб.

Орган ДРАЦС, що прийняв заяву про державну реєстрацію шлюбу, зобов’язаний ознайомити наречених з умовами і порядком державної реєстрації шлюбу, їхніми правами та обов’язками як майбутніх подружжя і батьків, обов’язком повідомити один одному про стан свого здоров’я, попередити наречених про відповідальність за приховання відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу.

Так, зокрема, права та обов’язки наречених як майбутніх подружжя та батьків визначені ст. 49 — 56 Сімейного кодексу України⁴.

⁴ Далі за текстом — СК.

Право на материнство (ст. 49 СК). Згідно з цією статтею дружина має право на материнство. Небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини може бути причиною розірвання шлюбу. Позбавлення жінки можливості народити дитину (репродуктивної функції) у зв’язку з виконанням нею конституційних, службових, трудових обов’язків або в результаті протиправної поведінки щодо неї є підставою для відшкодування завданої їй моральної шкоди. Вагітній дружині мають бути створені у сім’ї умови для збереження її здоров’я та народження здорової дитини. Дружині-матері мають бути створені у сім’ї умови для поєднання материнства із здійсненням нею інших прав та обов’язків.

Право на батьківство (ст. 50 СК). Згідно з цією статтею чоловік має право на батьківство. Відмова дружини від народження дитини або нездатність її до народження дитини може бути причиною розірвання шлюбу. Позбавлення чоловіка можливості здійснення репродуктивної функції у зв’язку з виконанням ним конституційних, службових, трудових обов’язків або в результаті протиправної поведінки щодо нього є підставою для відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Право дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності (ст. 51 СК) полягає у рівному праві дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Право дружини та чоловіка на фізичний та духовний розвиток (ст. 52 СК) полягає у рівному праві дружини та чоловіка на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.

Право дружини та чоловіка на зміну прізвища (ст. 53 СК). Якщо при реєстрації шлюбу дружина, чоловік зберегли дошлюбні прізвища, вони мають право подати до органу ДРАЦС, який зареєстрував їхній шлюб, або відповідного органу за місцем їхнього проживання заяву про обрання прізвища одного з них як їхнього спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя. У разі зміни прізвища орган ДРАЦС видає нове Свідоцтво про шлюб.

Право дружини та чоловіка на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сім’ї (ст. 54 СК). Цією нормою закону визначено, що дружина та чоловік мають право розподілити між собою обов’язки в сім’ї, а також повинні утверджувати повагу до будь-якої праці, яка робиться в інтересах сім’ї. Усі найважливіші питання життя сім’ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина та чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім’ї. Окрім цього, вважається, що дії одного з подружжя стосовно життя сім’ї вчинені за згодою другого з подружжя.

Обов’язок подружжя турбуватися про сім’ю (ст. 55 СК) полягає у тому, що дружина та чоловік зобов’язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім’ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов’язаний утверджувати в сім’ї повагу до матері, а дружина зобов’язана утверджувати в сім’ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім’ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов’язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім’ї.

Право дружини та чоловіка на свободу та особисту недоторканність (ст. 56 СК). Дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання, також мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, а примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв’язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Нагадаємо також, що обов’язок наречених повідомити один одного про стан свого здоров’я, регламентований у ст. 30 СК.

Увага! Орган ДРАЦС під час приймання заяви про державну реєстрацію шлюбу інформує наречених про можливість здійснення медичного обстеження та за їх бажанням видає направлення за зразком, затвердженим Міністерством охорони здоров’я. Про видачу направлення або про відмову наречених від його отримання працівниками органу державної реєстрації актів цивільного стану робиться відповідний запис у заяві про державну реєстрацію шлюбу та в графі «Для відміток» актового запису про шлюб, який скріплюється підписами наречених.

За погодженням з нареченими орган ДРАЦС призначає день і час державної реєстрації шлюбу з додержанням вимог, передбачених ст. 32 СК:

Державна реєстрація шлюбу проводиться органами ДРАЦС після закінчення одного місяця з дня подання нареченими заяви про державну реєстрацію шлюбу. Однак за наявності поважної причини і з дозволу керівника органу ДРАЦС державна реєстрація шлюбу проводиться до закінчення зазначеного строку на підставі спільної заяви наречених та документів, які підтверджують наявність поважної причини.

У разі вагітності нареченої, народження нею дитини та якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, за наявності документів, що підтверджують викладені факти, державна реєстрація шлюбу проводиться в день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.

Якщо є відомості про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу, керівник органу ДРАЦС може відкласти таку реєстрацію, але не більш як на 3 місяці. Про відстрочку державної реєстрації шлюбу повідомляються наречені. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене в судовому порядку. Орган ДРАЦС може на прохання зацікавлених осіб або зі своєї ініціативи провести необхідну перевірку. За наявності передбачених законодавством перешкод для державної реєстрації шлюбу орган ДРАЦС відмовляє в його реєстрації і повинен викласти причину такої відмови в письмовій формі. Якщо відомості про такі перешкоди не дістануть підтвердження, державна реєстрація шлюбу проводиться на загальних підставах.

Якщо наречені не можуть з’явитися з поважної причини для проведення державної реєстрації шлюбу у встановлений день, строк такої реєстрації переноситься за їх письмовою заявою на інший день, про що робиться відповідна відмітка на заяві про державну реєстрацію шлюбу та в журналі обліку заяв про шлюб.

Увага! У такому разі строк перенесення державної реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року від дня подання відповідної заяви.

Якщо ж наречені не з’явилися для проведення державної реєстрації шлюбу і не повідомили про причину неявки протягом 3 місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність.

Щодо процедури державної реєстрації шлюбу. Вона проводиться у присутності нареченої та нареченого, реєстрація через представника не допускається.

Проводиться реєстрація у приміщенні органу ДРАЦС. Але за заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу ДРАЦС. У цих випадках наявність поважної причини необхідно підтвердити документально. Про державну реєстрацію шлюбу в лікарні, удома або в іншому відповідному місці, а також про документ, що підтверджує наявність поважної причини, зазначається в графі «Для відміток» актового запису про шлюб.

За заявою наречених державна реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці — про таке бажання наречені зазначають у заяві про державну реєстрацію шлюбу.

Державна реєстрація шлюбу з особою, якій відповідно до СК знижено шлюбний вік, проводиться на загальних підставах. У цьому випадку особа, яка не досягла шлюбного віку, при поданні заяви про державну реєстрацію шлюбу пред’являє паспорт або паспортний документ та копію рішення суду про надання права на шлюб. Фізична особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, але ще не отримала паспорт (паспортний документ), пред’являє свідоцтво про народження та довідку з місця проживання за умови, якщо від дня досягнення зазначеного віку минуло менше ніж 1 місяць. У такому випадку в графі «Для відміток» актового запису про шлюб зазначаються назва суду, яким постановлене рішення, номер та дата його постановлення.

Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя, або надалі іменуватись дошлюбними прізвищами, або приєднати до свого прізвища прізвище нареченого (нареченої). Якщо вони бажають мати подвійне прізвище, то за їх спільною заявою визначається, з якого прізвища буде починатися обране ними прізвище, про що робиться відповідна відмітка у графі «Для відміток» актового запису про шлюб. При цьому складання більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена та (або) наречений.

Увага! Якщо на момент державної реєстрації шлюбу прізвище нареченої (нареченого) вже є подвійним, вона (він) має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого, про що вказується у заяві про державну реєстрацію шлюбу та проставляється відповідна відмітка у графі «Для відміток» актового запису про шлюб.

На підставі актового запису про шлюб кожному із подружжя видається свідоцтво про шлюб. Якщо особа під час державної реєстрації шлюбу змінила прізвище, то на першій сторінці паспорта громадянина України у формі книжечки робиться відмітка про те, що зазначений документ підлягає обміну в місячний строк у зв’язку зі зміною прізвища при державній реєстрації шлюбу.

Орган ДРЦС зобов’язаний у семиденний строк надіслати районним, районним у місті, міським чи міськрайонним військовим комісаріатам повідомлення про зміну військовозобов’язаними і призовниками прізвища у зв’язку з державною реєстрацією шлюбу, розірвання шлюбу (додаток 9 до Правил).

Реєстрація смерті

Відповідно до Правил підставою для державної реєстрації смерті є:

⁵ Далі за текстом — лікарське свідоцтво про смерть.

⁶ Далі за текстом — фельдшерська довідка про смерть.

Увага! Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше 3 днів з дня настання смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання лікарського свідоцтва про смерть, фельдшерської довідки про смерть — не пізніше 5 днів.

Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у вказані строки та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за:

У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі ДРАЦС.

Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі:

Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, де настала смерть, та інших осіб.

Особа, яка звернулася щодо державної реєстрації смерті, повинна пред’явити паспорт або паспортний документ. Проте відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в державній реєстрації смерті, але про це робиться відповідна відмітка в графі «Для відміток» актового запису про смерть.

Якщо заява про державну реєстрацію смерті надійшла після закінчення 1 року з дня настання смерті, то державна реєстрація проводиться за наявності лікарського свідоцтва або фельдшерської довідки про смерть установленої форми на загальних підставах за заявою будь-якої особи, без складання висновку, але після перевірки наявності державної реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання померлого, за місцем поховання чи виявлення трупа або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Складений актовий запис включається до книги поновлених актових записів цивільного стану за поточний рік.

Запис у графі актового запису про смерть «Причина смерті» повинен відповідати п.п. I-г п. 11 лікарського свідоцтва про смерть, якщо заповнені всі чотири підпункти, п.п. I-в, якщо заповнені три підпункти, або п.п. I-б, якщо заповнені два підпункти, та п.п. I-а, якщо заповнений один підпункт.

Паспорт померлого громадянина України, а також військово-облікові та пільгові документи орган ДРАЦС, який реєструє смерть, вилучає для подальшого їх направлення до територіального підрозділу Державної міграційної служби України та районного (міського) військового комісаріату. На першій сторінці паспорта громадянина України у вигляді книжечки, військово-облікових та пільгових документів орган ДРАЦС робить відмітку: «Власник помер ___ ____________ ____. Актовий запис про смерть № ___ від ___ ____________ ____».

Список паспортів громадян України, зданих у зв’язку з державною реєстрацією смерті (додаток 22 до Правил), до якого додаються зазначені документи, передається щомісяця, але не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцезнаходженням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Список пільгових посвідчень та військово-облікових документів, зданих у зв’язку з державною реєстрацією смерті, до якого додаються зазначені документи, передається в семиденний строк після її проведення до військових комісаріатів за останнім місцем проживання померлих (додаток 22 до Правил).

Увага! Непередача зазначених документів не є перешкодою для державної реєстрації смерті. Орган ДРАЦС зобов’язаний повідомити про непередачу документів не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, територіальні підрозділи Державної міграційної служби України та в семиденний строк військові комісаріати за останнім місцем проживання померлих, про що робиться відмітка у графі «Для відміток» актового запису про смерть.

Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства проводиться на загальних підставах з дотриманням вимог чинного законодавства України. У цих випадках паспортні документи померлого невідкладно надсилаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, в областях, містах Києві та Севастополі для подальшого направлення їх до Міністерства закордонних справ України або повертаються особі, яка супроводжує тіло померлої особи, про що в графі «Для відміток» актового запису про смерть робиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписом цієї особи.

Якщо державна реєстрація смерті проводиться на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу ДРАЦС.

Про особливості проведення такої державної реєстрації смерті проставляється відповідна відмітка у графі «Для відміток» актового запису про смерть.

Після державної реєстрації смерті відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.

У разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради видається довідка для отримання допомоги на поховання, у якій зазначаються:

Про видачу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання та відповідної довідки в графі «Для відміток» обох примірників актового запису про смерть робиться відповідна відмітка і проставляється підпис заявника.

У разі якщо витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання та відповідна довідка не видані, в графі «Для відміток» актового запису про смерть про це робиться відмітка, яка засвідчується підписом заявника.

Щомісяця, але не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, відділи державної реєстрації актів цивільного стану направляють:

Органи ДРАЦС протягом 10 робочих днів з дня державної реєстрації смерті особи подають відповідні відомості територіальним органам Пенсійного фонду України.

У разі смерті дитини орган ДРАЦС протягом 10 днів після державної реєстрації смерті дитини направляє органу праці та соціального захисту населення за місцем державної реєстрації повідомлення про померлих дітей (додаток 25 до Правил).

Якщо при державній реєстрації смерті стане відомо про дітей, які позбавлені батьківського піклування, то орган ДРАЦС зобов’язаний у той самий день письмово повідомити про це орган опіки та піклування за місцезнаходженням дітей.