(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/9
Радник старости
Радник старости
Квітень , 2017/№ 1

Як мотивувати членів ОТГ до участі у місцевому самоврядуванні

Де б не перебував аналітик місцевого самоврядування, у Києві або в Берліні, його висновок закінчуватиметься словами про те, що всі проблеми від недостатньої проактивності жителів. Тобто громада не бачить себе джерелом, автором рішень. Як зробити щось для громади, якщо її члени пасивні, не пропонують жодних ініціатив, вважають, що самі вони вдіяти нічого не можуть? А якщо хтось, наприклад, староста, намагається щось змінити, інші тільки висловлюють своє невдоволення? Давайте розбиратися.

Рівні участі

Законом України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» закріплені право і здатність жителів самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення. На жаль, членами ОТГ вони нерідко ігноруються. Цікавою була б статистика: який відсоток жителів знає про ті інструменти, які надає їм все той же Закон, — місцевий референдум, місцеві вибори, загальні збори (конференції) громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, громадські слухання, участь у роботі органів самоорганізації населення. Здається, відсоток зовсім не великий. Звідси ми могли б одразу, з місця навскач, зробити висновок про те, що для мотивації членів ОТГ потрібно їх хоча б проінформувати про ті можливості, якими вони володіють, але не квапитимемося — до цього ми повернемося нижче. Зараз важливо зрозуміти, а якою взагалі може бути участь членів ОТГ у місцевому самоврядуванні, але не з боку інструментів, а з боку якості залучення.

Рівні участі — від найменшої до більшої залученості громадськості — розроблені та закріплені в Кодексі кращих практик участі громадськості у процесі прийняття рішень, ухваленому на Конференції міжнародних неурядових організацій Ради Європи 01.10.09 р.1

1 Далі за текстом — Кодекс. Знайти повний текст Кодексу ви можете за посиланням: http://www.coe.int/en/web/ ingo/civil-participation.

1. Інформація. На цьому рівні члени ОТГ ніяк не втручаються у процеси прийняття рішень, а отже, рівень їх залученості досить низький. Проте саме цей рівень є основним, його значущість поширюється і на вищі «поверхи». Тут представники органів місцевого самоврядування забезпечують доступ членам ОТГ до всієї необхідної інформації.

2. Консультація. На цьому рівні автором, ініціатором того чи іншого проекту все ще є органи місцевого самоврядування, але вони запитують зворотний зв’язок членів ОТГ, щоб зрозуміти їх відношення до проекту. Органи місцевого самоврядування інформують населення про поточні політичні процеси, питання і просять членів ОТГ висловити свою думку, прокоментувати те, що відбувається.

3. Діалог. Кодекс пропонує два види діалога: необмежений та конкретний. Місцеве самоврядування можна вважати досить розвиненим тільки тоді, коли діалог може ініціювати будь-яка із сторін. І знову цікаво було б побачити статистику діалогів з органами місцевого самоврядування, розпочатих простими жителями. Необмежені діалоги, як правило, у формі громадських слухань, хоча Кодекс пропонує і спеціальні зустрічі членів ОТГ з представниками місцевого самоврядування, мають бути регулярними і стосуватися всіх тих питань, що цікавлять обидві сторони, тобто тематично такі дискусії не обмежуються.

Конкретний діалог стосується окремо взятого питання. Його результатом, як правило, є спільно розроблений членами ОТГ і органами місцевого самоврядування документ, в якому фіксуються намічені ініціативи і розглядаються способи їх реалізації.

4. Партнерство. Найвищий рівень участі, за якої члени ОТГ і органи місцевого самоврядування співпрацюють на всіх етапах: від висунення та обговорення ініціатив до підготовки рішень, їх виконання, моніторингу та оцінки ефективності. Інакше кажучи, члени ОТГ залучені у процес не тільки на етапі оцінки його ефективності, як найчастіше буває у випадку з інформуванням або консультацією, не тільки на етапі висунення ініціатив, як у разі діалога, але постійно, будучи важливим проактивним його учасником.

Досягаючи рівня партнерства, органи місцевого самоврядування досягають і вищого ступеня легітимності своїх рішень. Інша розмова, що в сьогоднішній українській ситуації далеко не кожен представник місцевого самоврядування може допустити такий рівень залученості, зі зрозумілих нам усім причин. А тут спрацьовує дуже важлива психологічна закономірність, що спостерігається і у сфері управління персоналом, і навіть у клінічній психології. Людина, яка не бере участі у прийнятті рішення, не відчуває, що в неї є вибір, не може бути залучена в діяльність. Це, швидше, про менеджмент. Клініцисти зазначають: рівень стресу, потенціал психічної травми зростають, якщо людина не обирає свого зіткнення із складнощами, коли вони виникають раптово. Ще раз — мотивація і відповідальність за поведінку можливі тільки в тому випадку, якщо я сам прийняв рішення її підтримувати. Тому головний принцип залучення членів ОТГ у місцеве самоврядування — забезпечити людей можливістю впливати на нього. Тим паче що всі необхідні інструменти є.

Вважатимемо, що ми досягли розуміння того, що означає участь у місцевому самоврядуванні, від його нижчих і до найбільш розвинених форм. На цьому згортаємо теоретичну частину і переходимо до способів, що дозволяють забезпечити участь на кожному з рівнів.

Конкретні способи залучення

Інформування. Саме з цього поверху починається залучення до місцевого самоврядування. Щоб бути мотивованим, важливо розуміти, що я можу зробити, як я це робитиму і навіщо мені це потрібно. Нижче ми обговоримо основні мотиви залучення людей у будь-яке співтовариство, щоб ви могли їх використовувати, тут тільки про конкретні інструменти інформування.

Важливо забезпечити доступ жителів до тих документів, в яких прописані їх права і можливості в місцевому самоврядуванні. Водночас бажаний локальний веб-портал, локальний у тому сенсі, що він стосується тільки цієї ОТГ, на якому розміщені всі документи, рішення Ради ОТГ, протоколи її засідань тощо. Документи, написані складною мовою, слід на цьому самому порталі адаптувати для розуміння простими жителями, при цьому використовуються схеми, інфографічні матеріали тощо. Наочність інформації дуже важлива. Отже, перше — ми показуємо і розповідаємо жителям, що вони можуть. Для тих, хто не має доступу до мережі Інтернет, староста може організовувати та проводити очне навчання.

Старості як представнику місцевого самоврядування, який є посередником між владою і жителями, важливо проводити свою політику максимально прозоро, інформуючи громадськість про те, що відбувається. Це другий напрям — постійний звіт про результати. Конкретний, такий, що піддається вимірюванню та спостереженню, результат сам по собі є мотивуючим чинником поведінки. У той момент, коли член ОТГ розуміє, що в ОТГ є досягнення, він хоче стати частиною цих досягнень, зробити щось таке ж чудове. У реалізації цього напряму старості допоможуть групи у фейсбуці, блог, який він веде, відеоблог.

І знову, якщо ми все ж таки маємо справу з громадськістю, яка в Інтернеті представлена слабо, відмовляємося від «цифрових» способів і повертаємося до «аналогових»: листівки, газети, зустрічі. Як ви побачили зі схеми вище (і ми акцентували це кілька разів), без інформування жодного залучення не буде, тривоги, непорозуміння і скандали будуть, залучення — ні. Неможливо залучитися до того, що неструктуроване, незрозуміле, безформне, залучитися можна тільки до ясного, конкретного та однозначного. Тут перед старостою як мотиватором громадськості постає дуже важливе завдання — структурувати і передавати членам ОТГ інформацію так, щоб вона була ними сприйнята.

Запрошення до участі. Незважаючи на те що кращі результати, як правило, показують люди, які самі вирішили почати співпрацювати з органами місцевого самоврядування, у ситуації, коли ми працюємо з жителями, старості корисно проявити ініціативу першому. Наприклад, ініціювати громадські слухання, звичайно, відповідно до законодавства України, присвячені всім питанням, що хвилюють громаду. Пояснити на цих слуханнях, що кожен може зробити щось корисне для себе. Мотивуючи, важливо знову повертатися до тих конкретних результатів, які вже досягаються.

Виявлення та виховання лідерів. Важливо розуміти, що староста не тільки посередник між владою і населенням, він не листоноша, який передає повідомлення від одного учасника комунікації іншому, а ще й лідер громадської думки, який отримав підтримку жителів, що обрали його. Водночас «один у полі не воїн». Це означає, що потрібно шукати інших лідерів і залучати їх до місцевого самоврядування. Помітили особливо невдоволеного жителя, який постійно до чогось чіпляється? Ось він — потенційний лідер! Запрошуйте його складати ініціативи замість того, щоб скаржитися або дратуватися, допомагайте йому їх оформити, збирайте ініціативні групи, слухання тощо. Якщо він псевдолідер, який просто хоче «здійняти галас», то вже на етапі відповідальності за свої слова пропаде з вашого поля зору, щоправда, і, швидше за все, замовкне. Справжнього ж лідера ви можете використовувати далі для підвищення ефективності місцевого самоврядування.

Щоб залучити членів ОТГ до місцевого самоврядування, старості необхідно «обрости» мережею, яку ми називаємо групою-лідер. Тобто вам недостатньо одного Івана Івановича, який щось придумав, вам потрібні ще і Петро Петрович, і Ганна Павлівна тощо. Тому знаходьте і залучайте якомога більшу кількість лідерів, допомагайте їм налагоджувати зв’язки один з одним, домовлятися та координувати зусилля.

Виявлення лояльних. Крім лідерів, які найчастіше старостою, та й усім місцевим самоврядуванням не дуже задоволені, є ті жителі, які прихильні до вас, благоволять, вдячні, але не дуже активні. Їх лояльність варто використовувати. По-перше, ви можете представляти результати громади не від своєї особи, але від імені таких задоволених жителів: довіра членів ОТГ до їх слів (неважливо, розміщені вони у групі фейсбуку, на сайті чи у продуктовому магазині), звісно, буде більшою. По-друге, ці лояльні підтримають вас у разі необхідності ініціювати громадські слухання або загальні збори (конференцію) громадян за місцем проживання.

Власна ініціатива. Як лідер староста може запропонувати свою програму дій, залучити до неї лояльних, підібрати для неї лідерів. Звичайно, ця програма вже матиме певну «гравітацію», тобто почне затягувати інших членів ОТГ. Так, аналіз досвіду Німеччини із залучення громадян до управління місцевою громадою2 показав ефективність і тих ініціатив, що були запущені згори. У разі Німеччини це було зроблено Федеральним міністерством у справах сім’ї, літніх людей, жінок і молоді, що грає провідну роль у залученні громадян до громадського життя. У нашому випадку менш амбітні, але не менш важливі програми може запропонувати і втілити староста. Серед програм, ініційованих зазначеним міністерством: служби волонтерів, що складаються з представників різних поколінь, програма «Активна старість», програма «Компетентні служби волонтерів» тощо. Очевидно, що найбільше долучається до суспільних процесів і волонтерських організацій молодь. Використовуйте цей потенціал, створюйте школи місцевих молодих лідерів тощо. Водночас німецький досвід показує значущість залучення осіб літнього віку. Створення майданчиків для обміну життєвим і професійним досвідом між особами літнього віку, дітьми і молоддю також є перспективним напрямом роботи. З іншого боку, при продумуванні тієї першої ініціативи, яку ви хочете запропонувати жителям, починайте не із складних громадських та культурних програм, беріть щось простіше і, можна сказати, «матеріальне»: вивезення сміття, освітлення, дороги... Починайте з матеріального, з того, до чого можна доторкнутися, що зрозуміле кожному жителю.

2 Див. статтю Цыбикдоржиева Ж. Д. Немецкий опыт вовлечения граждан в управление местным сообществом. — Режим доступу: http://vestnik.uapa.ru/ru/issue/2015/02/03/

Запит зворотного зв’язку. Коли ми писали про рівень консультацій, то підкреслювали важливість висловлення думок членів ОТГ щодо дій органів місцевого самоврядування. Запитувати такий зворотний зв’язок можна як у режимі реальної бесіди старости з жителями, так і у формі листів членів ОТГ з того чи іншого питання, можливі також анкетування, онлайн-опитування тощо.

Мотиви участі

Щоб краще розуміти, як мотивувати членів ОТГ, на що давити, для того, щоб залучити їх до місцевого самоврядування, необхідно визначити основні мотиви участі. Мотив трактується психологами як предмет потреби, визначити мотив особистості — значить відповісти на запитання, навіщо їй робити щось. Коли староста знає відповіді на ці «навіщо», він може використовувати їх у будь-якому з намічених вище способів, а також у своєму публічному виступі або при спілкуванні з жителями.

Часто як основний мотив участі в тих чи інших політичних процесах називають можливість досягнення загальних цілей. Якщо члени ОТГ залучені до місцевого самоврядування, вони можуть краще розміщувати свої власні інтереси в діалозі з владою, визначати інтереси, значимі для всіх, тощо. Водночас такий мотив вбачається нам дуже раціональним, а отже, хороший на рівні переконання, аргументації значущості участі в місцевому самоврядуванні, але, швидше за все, нікого не зачепить.

Давайте поглянемо на інші, тонші складові мотивації людини, які можна використовувати.

Чому люди взагалі об’єднуються у групи, стають частиною великих соціальних систем?

Аналітики тоталітарних сект говорять про три причини: спільність, структурованість, власна значущість. Ми аж ніяк не хочемо уподібнювати місцеве самоврядування тоталітарній секті — це абсолютно різні форми об’єднання людей, але водночас глибинна мотивація участі людей у групах найчастіше збігається. Інша справа, буде ця мотивація спрямована в деструктивний для особи бік, як у разі секти, або в конструктивний — місцеве самоврядування.

Щоб залучити членів ОТГ до місцевого самоврядування, ми можемо використовувати мотив спільності, нагадувати про те, що всі ми об’єднані територіально, культурно і своїми прагматичними інтересами (нові дороги, проблеми з освітленням, з медичним обслуговуванням тощо). Водночас спільність може підкреслюватися знаками спільності — символікою ОТГ — герб, прапор тощо. Можливе виготовлення нагрудних значків, які можна придбати за гроші або отримати в дарунок від старости за активну участь у місцевому самоврядуванні.

При цьому дуже важлива структурованість, яка знижує тривогу жителів, найчастіше вона забезпечується через інформування. Члени ОТГ повинні чітко розуміти, як влаштоване місцеве самоврядування, що конкретно вони можуть зробити, якою буде процедура громадських слухань тощо. Точне, детальне подання, зазначення строків, відповідальних, прописування кроків тощо роблять будь-яку спільність життєздатною.

І третій мотив — один з найважливіших — власна значущість. Член ОТГ повинен чути і розуміти, що його дії дійсно значимі, важливі не тільки для нього, а й для всіх інших. Висловлювати вдячність, визнання, підкреслювати досягнення членів ОТГ необхідно, щоб залучити їх до місцевого самоврядування. З іншого боку, використання мотиву власної значущості може спиратися не тільки на слова, людям необхідні знаки подяки: грамоти, значки, листи-подяки тощо. Знак подяки є речовим її вираженням. Хоча від наших українських громадян часто можна почути, що краще б їм замість грамоти дали грошей, але спробуйте їм цю грамоту не дати... Насправді знаки подяки все одно працюють, розмічаючи соціальний простір.

Цікавою в ракурсі аналізу мотивів участі в місцевому самоврядуванні є так звана гіпотеза атаки-втечі, висловлена У. Біоном. Група об’єднується або для того, щоб боротися з небезпекою, що насувається, або щоб відхилитися від неї. Використання цієї закономірності не передбачає залякування членів ОТГ, старості як лідеру таке, звісно, не личить. Мова, швидше, про те, щоб чітко, раціонально, аргументовано окреслювати ті небезпеки-складнощі, з якими стикається або може зіткнутися громада. Водночас в умовах антитерористичної операції, що продовжується, реформування багатьох сфер життя суспільства загроза існує постійно, що, до речі, можна розглядати як додаткову, глибинну соціально-психологічну передумову децентралізації. Громади об’єднуються, адже вся українська соціальна система зіткнулася із зовнішньою загрозою. Загалом, будьте готові пояснити членам ОТГ, що їм загрожує у разі відсутності будь-яких активних дій.

Тут є ще одна важлива річ, яку необхідно враховувати. Люди можуть домовитися і об’єднатися у групу на двох основних підставах: емоційній та світоглядній. Хоча світоглядна, ціннісна спільність, збіг основних принципів, орієнтирів суспільного життя є бажанішим варіантом, на першому етапі простіше досягти згоди з приводу емоцій, настроїв. Емоції прив’язані до ситуацій, вони маркують, що громаді подобається, що її лякає, що дратує. Використовуйте ці емоції. «Вас дратує постійна неувага органів місцевого самоврядування до ваших проблем? Беріть відповідальність на себе і давайте вирішувати щось разом!» — наприклад, такий текст може виступати як заготовка для мотивуючої промови, що спирається на емоційну спільність членів ОТГ.

Водночас, крім тих мотивів, які безпосередньо штовхають людей у групи, ми можемо використовувати і більш індивідуальні мотиваційні тенденції. Серед них: соціальні контакти, складні цілі, влада, різноманітність, розвиток. Деяким людям просто подобається спілкуватися, знайомитися, бути перед очима. Залучайте їх до місцевого самоврядування, стимулюючи мотив соціальних контактів. Так і кажіть: «Ви зможете багато і продуктивно спілкуватися. У вас вийде завести величезну кількість корисних знайомств».

Іншим не подобається вирішувати прості, тривіальні завдання, та варто вам сказати, що завдання вкрай складне і що тільки ця конкретна людина може вам допомогти з ним впоратися, як співрозмовник уже готовий. Це ми використовуємо мотив «складні цілі».

Третім подобається відчуття влади: знайшовши навіть невеликі повноваження, можливість командувати хоч кимось, вони відчувають себе щасливими і потрібними. Кажіть такій людині: «Так і покерувати зможеш. Очолюватимеш ініціативну групу».

Четвертим, і таких у наших реаліях, повірте, не мало, просто набридло те, чим вони займаються, адже в житті вони тягнуться до різноманітності. «Прийшов час змінити діяльність, спробувати себе в чомусь новому», — ось заготовка тексту для такої людини.

І п’яті — ті, що твердять про розвиток. Звичайно ж, участь у місцевому самоврядуванні передбачає розвиток, як компетенцій, так і рис особистості.

Це не вичерпний список мотивів. Будьте уважні до тієї людини/групи, яких намагаєтеся вмотивувати, шукайте саме те, що важливо для них, їх власну відповідь на запитання «навіщо робити щось?». Визначивши провідний мотив, ви зрозумієте, на яку кнопку натискати, на яку педальку давити, щоб соціальна група почала рухатися.

Прийоми політичної психології залучення

Завершимо цю статтю невеликим оглядом тих простих прийомів, які також допомагають залучити громадськість.

Обіцянка. Один з основних інструментів будь-якого політика може згодитися і старості. Являє собою визначення тих конкретних, майбутніх результатів, які можуть бути досягнуті громадою. От тільки вимоги до обіцянки теж дуже конкретні: по-перше, вона має бути здійсненна, по-друге, хоча більша частина відповідальності лежить на старості, оскільки він координує процеси, йому не варто брати на себе повну відповідальність за досягнення мети, важливо уміти нагадати членам ОТГ про їх відповідальність за власне благополуччя, показати, що, якщо вони самі не візьмуться робити щось для себе, ніхто для них цього не зробить. Тут ми підходимо до другого прийому — розподілена відповідальність.

Розподілена відповідальність. Не дорівнює безвідповідальності. Це не та ситуація, коли ніхто не знає, за що відповідає особисто він і всі відповідають за все. Насправді, виявивши активних лідерів громади і лояльних її членів, староста може закріпити конкретну ділянку роботи за кожним із них, звичайно, з їх згоди. Щоб група функціонувала ефективно, кожен її член повинен уявляти, за що несе відповідальність особисто він, яка його зона відповідальності. Розподіл обов’язків — єдиний ефективний шлях до досягнення загальних цілей. Отже, важливо розуміти: староста не єдиний у громаді, хто може брати на себе відповідальність, її можуть і повинні брати й інші члени ОТГ.

Переконання. Базується на наведенні раціональних, обґрунтованих аргументів, чому тому чи іншому жителю / групі жителів варто брати участь у місцевому самоврядуванні. Ми рекомендуємо вам намітити список мінімум з 10 пунктів, які можна використовувати і у своїх виступах, і в бесідах, і в публікаціях. Орієнтовно цей список може бути таким (у реальності його варто змінити під ваші умови).

Чому варто брати участь у місцевому самоврядуванні?

1. Ви зможете представити і відстояти свої власні інтереси.

2. Ви зможете принести користь громаді.

3. Ви зможете контролювати дії органів місцевого самоврядування, розуміти, куди витрачаються кошти, як приймаються рішення тощо.

4. Ви зможете підвищити комфортність власного життя.

5. Ви зможете отримати досвід цікавого спілкування.

6. Ви зможете допомогти іншим людям.

7. Ви відчуєте вдячність та повагу інших жителів.

8. Ви зможете реалізувати більш повно свій потенціал.

9. Якщо кожен з нас складе відповідальність, то нічого взагалі не вийде.

10. Просте залучення громадськості до вирішення питання з освітленням вулиць може прискорити його вдвічі.

Ви можете давати більше цифр, наводити статистику, спиратися на отримані за допомогою анкетування дані, описувати конкретні випадки. Усе це працюватиме на користь вашої переконливості.

Наслідування. Це не зовсім прийом, швидше, механізм, але про нього дуже важливо сказати. Якщо вам удасться сформувати групу-лідер, а також групу лояльних жителів, ваш успіх підтримуватиметься наявними соціально-психологічними механізмами. Люди як суспільні тварини схильні наслідувати новий корисний досвід, поширювати та передавати його. Згадується експеримент з косяком оселедця. Дослідник перерізав нервові шляхи однієї особини, внаслідок чого вона почала плавати якимось дивним чином, звиваючись і перевертаючись. Інші особини, зі збереженими нервовими шляхами, теж стали поводитися так само, просто тому, що цей спосіб виявився новим, а отже, імовірно, еволюційно якіснішим. Люди, звичайно, не оселедці, крім наслідування, в них є ще й здатність аналізувати результати поведінки... Але якщо вам удасться створити групу активних жителів, нехай спочатку нечисленну, яка робитиме щось по-іншому, братиме активну участь у місцевому самоврядуванні, відстоюватиме свої інтереси, пропонуватиме ініціативи і показуватимете результати, то всі інші жителі також почнуть залучатися. Так, щоб вмотивувати членів ОТГ до участі в місцевому самоврядуванні, вам не потрібно братися за всіх одразу. Починайте з малого, навіть з однієї активної або доброзичливо налаштованої людини, показуйте їй, що вона може зробити, пояснюйте, чому це так важливо.

Отже, у сучасних українських умовах на старост чекає складне завдання, дуже хочеться вірити, що їх підтримають і інші представники місцевого самоврядування. Суть цього завдання — залучення членів ОТГ до місцевого самоврядування. Спочатку — тільки на рівні інформування, але від якості цього рівня залежатимуть й усі інші. Потім — на рівні консультацій, коли ми запитуємо у людей, як би вони хотіли, щоб проходили ті чи інші процеси. Далі — на рівні діалога, у межах ініціативних груп, громадських слухань, нехай спочатку ініційованих старостою. Ми б рекомендували почати з необмеженого діалога, який дозволить висловитися обом сторонам, усунути непорозуміння, визначити перспективи. Далі — на найвищому рівні партнерства. Цей рівень найбільш проблематичний, адже партнер — рівний учасник процесу рішення, а серед наших людей ще дуже сильною є мотивація уникнення.

Насамкінець ми приходимо до одного з найбільш значимих для громадської участі мотивів, який потрібно, швидше, не актуалізувати, він ще дуже слабкий, але формувати у членів ОТГ — це мотив людської гідності: «Ніхто не може управляти моїм життям або країною, тільки я сам. Ніхто не може прийняти рішення без мене і зобов’язати його виконувати, тільки за моєї участі!» Староста ще й тому такий важливий для суспільства, що може показати кожному члену ОТГ, що він значимий, що його інтереси та потреби важливі, не задекларувати, а саме показати!

участь у місцевому самоврядуванні, мотивування до участі, способи залучення, члени територіальної громади додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті