(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/9
Радник старости
Радник старости
Квітень , 2017/№ 1

Хочете змінити країну — починайте зі свого маленького села

«Ви ніколи не пройдете свій шлях, якщо будете зупинятися, щоби кинути камінь в кожну собаку, яка на вас гавкає». Конфуцій.

Чим більше ми намагаємося щось зробити, тим все більше зіштовхуємося з різними проблемами, все більше на нашому шляху трапляються різного виду перешкоди, і в основному — це людський фактор.

Наше суспільство — це в якійсь мірі цікавий феномен. Іноді стає дивно від того, що кожна людина може бути як корисною, так і навпаки — створювати перешкоди. Займаючи посаду старости, я зрозумів одну важливу річ: староста має бути хорошим психологом, адже треба знайти спільну мову з різними соціальними групами різного віку з абсолютно різними поглядами на все. А що робити з тими, «які завжди не задоволені»? На мою думку, більшість населення (і саме сільського) через відсутність роботи, через свою незайнятість хоче в якійсь мірі хоча б якось бути причетною до розвитку громади, і часто так трапляється, що, крім звичайної критики, у неї більше немає що запропонувати. В моєму випадку це трапляється постійно, адже для багатьох є важливим аргументом те, що вони набагато старші від мене і через це часто думають, що набагато розумніші і можуть чогось навчити. І тут люди розділяються на категорії: ті, хто дає пораду, і ті, хто просто критикує. Я часто в таких випадках ставлю їм запитання: «Чому ви не на моєму місці, якщо знаєте краще від мене?» Давно забутий старий вислів: «Хто не з нами, той проти нас» — ця, здавалося б, проста річ дає нам багато що зрозуміти і можливість використати на свою користь людський потенціал. Дуже важливим є те, щоб люди відчували себе потрібними, тому один з моментів в моїй роботі — це залучення КОЖНОГО жителя села до співпраці з місцевою владою, тобто в даному випадку — зі мною. Погодьтеся, в кожного завжди є якісь ідеї, якими б вони не були — хороші чи погані, корисні чи ні, але вони є, і часто, якщо хтось просто скаже: «А давайте зробимо те чи те», а на мою думку, це буде не зовсім хороша ідея, відмовивши людині, я автоматично стаю її ворогом. Як наслідок, така людина завжди буде казати: «Я пропонував, а він мені відмовив», тому всі пропозиції, всі зауваження, якими б вони не були, мають бути взятими до уваги і обов’язково розглядатися на громадських слуханнях. Саме люди спільно мають висловити свою власну думку стосовно запропонованої ідеї. Дуже важливим є те, як зробити тих, «хто не з нами», своїми союзниками. Насправді неважко проаналізувати тих, «хто вас не любить» чи просто робить якісь перешкоди, і спробувати зробити їх, так прямо скажемо, чи то Радником Старости, чи Головою вуличного комітету. Ви пробували телефонувати людині, яка вам постійно телефонує і на щось жаліється? Уявіть реакцію, коли ви першим телефонуєте і питаєте: «Чи все на вашій вулиці сьогодні добре, чи нічого не сталося?» Часто спочатку в людини шок. А з часом вона стає вашим союзником.

Ще один надзвичайно важливий момент — це молодь, а саме діти. Ми часто не замислюємося над потенціалом підростаючого покоління і над тим, наскільки велику користь вони можуть принести. Ми ж, в свою чергу, маємо допомогти їм як реалізувати себе, так і втілити якісь власні дитячі мрії. Однією з ідей, яка в мене виникла, було створення громадської організації (далі — ГО) «Активна молодь». Мета організації надзвичайно проста і, в свою чергу, надзвичайно корисна та важлива як для дітей, так і для старшого покоління, для громади в цілому і, звісно, для мене особисто як для старости. Учасниками організації є молодь віком від дванадцяти до двадцяти років, основна мета — це робота з населенням, як старшого віку, так і всіх інших вікових категорій. ГО має тісно співпрацювати зі старостою. Учасники ГО мають бути як волонтерами, так і ініціаторами якихось ідей, постійно моніторити все, що відбувається в населеному пункті, доносити інформацію до людей про заходи, збори тощо. Також вони мають бути ініціаторами якихось невеличких проектів, які вони хотіли б реалізувати, будь це звичайна гойдалка в центрі села чи багатоповерховий розважальний комплекс. Всі їхні ідеї мають бути розглянуті, спільно проаналізовані та обдумані в напряму їх реалізації. Звичайно, для ГО має бути приміщення, в нашому випадку — це будинок культури. Він має використовуватися як заклад, призначений для різних заходів: зала для виступів, щотижневих майстер-класів на різну тематику. При цьому важливо, щоб діти самі пропонували, кого вони хочуть запросити: чи це має бути гончар (і вироби, які вони зроблять, потім продадуть чи подарують або залишать собі на пам’ять), чи це відомий співак, який просто приїде і разом з ними поспіває.

В даному випадку, як я сказав, виграють всі. По-перше, діти вчаться як самореалізації, так і бути комунікабельними, і, що важливо, вони є частинкою великих змін: населення завжди проінформоване з будь-чого, що має відбутися чи відбувається, ну і, звичайно, що в самого старости є як мінімум додаткових 10 — 20 помічників. Насправді молодь — це те, в що ми маємо вкладати якомога більше зусиль, тільки з молодим підростаючим поколінням ми зможемо змінити щось в нашій країні.

Я часто керуюся висловом: «Титанік будували професіонали, а Ковчег побудував аматор». Не завжди колишній досвід означає успіх. Мені часто ставлять питання щодо того, де я працював до цього, яка в мене освіта. А чи насправді це важливо для тієї людини, яка по справжньому хоче щось змінити? Врешті-решт, якщо я чогось не знаю, то завжди можу звернутися за порадою до того, хто, на мою думку, розуміється в цьому краще за всіх. В більшості випадків люди щось роблять, спираючись на власний досвід, а чи завжди це є найкращим результатом? Головне, на мою думку, — це свідомо розуміти, для чого нам потрібна наша посада, з якою метою ми обралися саме старостою, і це найважливіше. Я, в свою чергу, досить амбітно підійшов до цього, оскільки вважав, що, крім мене, ніхто не може зробити щось краще на цій посаді, і мушу визначити, що було відчуття відповідальності, коли зрозумів, що на мене покладається громада. І тут важливо зрозуміти: розпочав — тож мусиш тягнути цю відповідальність до кінця!

Важливо не забувати, що «об’єднана громада» — це в першу чергу людський фактор, а не юридичне розуміння. На жаль, в більшості випадків спостерігається ситуація, коли кожен тягне в свій бік: кожен староста намагається відірвати шматок пирога для свого села, кожен депутат для свого округу, голова не може знайти спільної мови ні з ким, одним словом, замість того, щоби працювати як один злагоджений механізм, починається розпорошення справ, і нічого корисного не можна зробити. Тут дуже важливим є те, щоб всі були зацікавлені в розвитку громади в цілому. Уявіть картину, якщо ви постійно на сесії носите заяви про потреби на ваш округ, кожен раз вам щось потрібно: не пройде багато часу і вас мало того що ніхто не буде підтримувати (крім ваших депутатів), а вас ще й почнуть ненавидіти. Тому дуже важливим кроком є пошук ідеї не тільки для свого населеного пункту, а для всієї громади. Контактуйте з іншими старостами, з іншими депутатами, знайдіть якісь ідеї для них, співпрацюйте з ними разом. Якщо підете таким шляхом, можете сподіватися на те, що вас не лише будуть підтримувати у прийнятті ваших ідей, а так само будуть допомагати в роботі по вашому округу. Так само завжди потрібно розумно дивитися на речі, не можна вимагати заасфальтувати дорогу в вашому селі, якщо, наприклад, у вас немає нормальної лікарні чи школа розвалюється. Дуже важлива почерговість речей: є ОСНОВНЕ і другорядне. Для наших людей дуже важливо те, що називається «картинка»: коли людина вийшла і бачить, що щось робиться. Якщо ви рік будете писати якийсь величезний проект, який ще два роки набиратимете сили і через п’ять років буде починатися реалізовуватись, навіть якщо це «суперпроект», від якого зміниться все, то уявіть, скільки ви почуєте від людей протягом цих п’яти років. Тому між великими перемогами мають бути маленькі справи.

Наостанок я хочу додати: ми вибрали нелегкий шлях, наша посада вимагає терпіння. Часто нам бракує розуміючої публіки, часто ми не можемо порозумітися між собою, але ми завжди мусимо шукати компроміси, десь піти на поступки, десь потерпіти, і завжди бути впевненими в тому, що ми дійсно на своєму місці. Якщо ми хочемо змінити країну, то маємо це починати зі свого маленького села.

об’єднана громада, робота з населенням, розвиток громади додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті