Як правило, до об’єднання кожна рада, яка увійшла до складу ОТГ, мала власні пріоритети розвитку і відповідну систему щодо управління наявними ресурсами. Після об’єднання виникла потреба створення нової системи ефективного управління вже «об’єднаними» матеріальними і нематеріальними ресурсами, які стали доступними для ОТГ і можуть бути використані для розвитку нової громади.
Водночас відбулось і збільшення кількості зацікавлених сторін, з якими потрібно узгоджувати прийняття певних рішень у межах ОТГ. Відсутність загальноприйнятих у межах нової громади пріоритетів і чіткого плану розвитку спонукають до перегляду, вироблення та узгодження підходів до управління «об’єднаними» ресурсами за участю представників всіх адміністративних одиниць, які увійшли до складу ОТГ, депутатів, місцевих підприємств, приватних підприємців, громадських активістів, мешканців населених пунктів. Залучення широкого кола зацікавлених осіб до створення стратегічного плану дозволить ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи налагодження діалогу в громаді, визначити наявні ресурси та розробити саме спільний план для її подальшого сталого розвитку.
Роль та місце старости в цьому процесі важко переоцінити, адже він і є тією ланкою, яка забезпечує внутрішній діалог та врахування інтересів мешканців конкретних населених пунктів у пріоритетах розвитку всієї ОТГ. І тут великої уваги потребує налагодження ефективних комунікацій — зовнішніх, які визначають відкритість громади, та внутрішніх, які є запорукою достатньої поінформованості людей та створення сприятливого соціально-психологічного клімату в населених пунктах.
Стратегічні плани можуть стосуватися й конкретного села, селища. Розвиток однієї громади спонукає до розвитку навколишніх громад, бо вони мають спільний «територіальний життєвий простір». Розвиток території підсилюється, якщо громади сіл та селищ зосереджують увагу на спільних питаннях, які необхідно вирішувати разом. Концентруючи зусилля на спільних проектах та нових можливостях, вони створюють спільне бачення щодо використання та розвитку ресурсів. Тож успіх стратегій в ОТГ залежить від успіху певних стратегій у кожній окремій громаді, що увійшли до складу об’єднаної.
Стратегічне планування
Отже, що ж таке стратегічне планування (СП)?
СП у громадах — це, можна сказати, спільна впорядкована системна діяльність, спрямована на обґрунтоване прийняття важливих рішень щодо місцевого розвитку, впровадження заходів, програм та проектів, які направлені на реалізацію змін для досягнення бажаного майбутнього стану території, а головне — населення.
СП охоплює систему довгострокових, середньострокових та короткострокових планів, програм та проектів. Однак головний змістовий акцент робиться на довгострокові цілі та пошуку шляхів їх досягнення.
Існує багато науково-методичних видань, які описують алгоритм стратегічного планування на регіональному чи місцевому рівнях. Як правило, схематично вони виглядають так:
| 1 | створення команди за СП |
| 2 | проведення аналізу ситуації |
| 3 | визначення цілей і пріоритетних напрямків СП |
| 4 | затвердження Стратегії |
| 5 | проведення інформування громади про СП |
З урахуванням певних децентралізаційних тенденцій та заходів щодо збільшення довіри населення до процесу об’єднання суттєвим доповненням до зазначених підходів, на нашу думку, буде акцентування на більш активній участі представників громади в СП, посилення її причетності, готовності взяти відповідальність за її подальшу реалізацію.
Для досягнення цілей СП передбачає:
| 1 | глибоке дослідження існуючої ситуації і вивчення громадської думки |
| 2 | аналіз зовнішнього оточення території та її внутрішнього і соціального потенціалу |
| 3 | вивчення наявних можливостей розвитку |
| 4 | оцінку і визначення можливих стратегічних альтернатив |
| 5 | обговорення бачення розвитку в громаді |
| 6 | створення спільного бачення розвитку громади |
Процес планування, як правило, починається із визначення стратегічної платформи, яка, у свою чергу, визначає довгостроковий (стратегічний) горизонт планування. На етапі становлення громади часовий горизонт планування не варто визначати більше 5 років. Операційна частина складається із середньострокових планів розвитку (до 3 років) та включає короткотермінову частину, яка, у свою чергу, складається з плану реалізації, фінансового плану, плану моніторингу та оцінки та плану з нарощування потенціалу (зміцнення спроможності).
Реалізація ж Стратегії відбувається у зворотній послідовності починаючи з плану реалізації, який містить проекти і програми, які входять до складу оперативних цілей, і нарешті — досягнення стратегічних цілей та бачення розвитку.
Планування розвитку громади включає: всебічний соціально-економічний аналіз, SWOT-аналіз, визначення і відбір конкурентних переваг, визначення концепції (бачення) розвитку і стратегічних цілей. Це і є Стратегічна платформа.
Процес СП можна розбити на конкретні етапи, про які йтиметься далі...
Етапи СП
Перший — організаційно-підготовчий.
У процесі СП дуже важливим є етап організаційного забезпечення. Саме від нього залежить адекватність та якість самого процесу. На цьому етапі приймається рішення про необхідність створення Стратегії, формується «центральний орган» — Комітет зі СП (Робоча група), якій/якому громада делегує право та наділяє відповідальністю за формулювання й прийняття стратегічних рішень щодо її майбутнього, акумулюються ресурси, створюються всі умови для забезпечення організованого системного процесу, а також «вимальовується» інформаційне забезпечення висвітлення СП.
Важливим елементом у процесі СП в об’єднаних громадах є формування довіри членів громади до його актуальності та реалістичності. У цьому випадку важливо передбачити обговорення та планування таких заходів, які могли б бути реалізовані на рівні конкретних операційних завдань силами самої громади.
Одними з основних завдань Комітету з СП (Робочої групи) є організація:
| 1 | збору аналітичних та статистичних даних, які необхідні для проведення аналізу соціального, економічного та екологічного становища території |
| 2 | обговорення з усіма зацікавленими сторонами напрацювань Комітету (робочих версій Стратегії та її окремих розділів) |
| 3 | обговорення перспектив розвитку громади |
Перед тим як розпочати процес СП, слід також окреслити відповіді, зокрема, на такі запитання:
| 1 | чи мали конкретні населені пункти пріоритети щодо питань, які потребують першочергового вирішення та власні довгострокові плани дій |
| 2 | якою мірою СП буде пов’язуватися з іншими плановими процесами зацікавлених сторін |
| 3 | які труднощі можуть виникнути в процесі об’єднання ресурсів різних секторів |
Зверніть увагу, що в процесі вивчення можливостей громади без старост не обійтись, адже саме вони безпосередньо, як-то кажуть, «тримають руку на пульсі». Окрім цього, староста може організовувати обговорення процесу розробки Стратегії та стратегічних напрямів у своєму старостинському окрузі.
З урахуванням цих завдань, які напряму пов’язані з тісною комунікацією в громаді, на цьому етапі, ми переконані, староста має увійти до складу Комітету з СП чи Робочої групи і стати ефективним інформаційним каналом.
Другий — дослідження соціально-економічного середовища.
Цей етап пов’язаний з діагностикою стану розвитку території, виявленням потреб та можливостей у громаді. Джерелом первинних даних, зазвичай, є різноманітні статистичні данні, інформація від старост, керівників підприємств, громадських організацій та лідерів громадської думки.
Особливо важливим елементом етапу є дослідження думки жителів громади з метою оцінки соціального клімату та приорітетів розвитку. Дослідження, як правило, проводиться методом анкетування за відповідною методологією. Інструменти, які також можуть бути використані для збору первинних даних, — опитування, інтерв’ю та фокус-групи. Результати обговорюються Комітетом (Робочою групою). Результати обговорення є важливою компонентою аналітичної частини СП, бо мають вплив на формування прогнозів.
Чим глибше та об’єктивніше проведено дослідження, чим краще виявлені потреби та визначені сильні і слабкі сторони, тим реалістичнішим буде стратегічний план. Результати напрацювання цього етапу є базою для роботи над Стратегією. Соціально-економічний аналіз лягає в основу розробки можливих сценаріїв розвитку, визначення сильних та слабких сторін громади.
Третій етап є, власне, самим процесом роботи над побудовою стратегічного плану — формулювання оптимального сценарію розвитку громади, формуванням «дерева цілей» та напрацюванням планів дій.
Отже, сценарій розвитку — це вірогідні прогнози, побудовані на зафіксованих тенденціях і кількісних показниках, з урахуванням особливостей функціонування тих секторів і сфер, які є найбільш вагомими для конкретної території. Найважливішими прогнозами в контексті формулювання сценаріїв розвитку громади є демографічний та економічний прогнози.
Демографічний прогноз — це довготермінове передбачення кількості населення та його статевовікової структури. Він будується на припущенні щодо народжуваності, очікуваної тривалості життя і міграції. Складовими показниками демографічного прогнозу може бути відповідна інформація, надана старостами за кожним населеним пунктом.
Сценарне моделювання (бачення) є важливою частиною стратегічного вибору. Під сценарієм розуміють певне припущення щодо послідовності подій, які можуть відбутися в майбутньому за настання певних умов. Стратегічні цілі формуються на основі моделі стратегічного бачення розвитку громади. Вони встановлюють основні «дороговкази» для досягнення моделі бачення та ототожнюють кінцеві результати, які повинні бути досягнуті до кінця стратегічного періоду.
Як уже згадувалося, процес СП має виступити потужним елементом формування довіри членів громади до актуальності та реалістичності стратегічного розвитку. Тож оперативні цілі у СП мають бути представлені у Стратегії конкретними заходами чи у вигляді міні-проектів або програм самої громади із розписаними завданнями, персоніфікацією виконавців, строками виконання та бюджетом. У цьому випадку Комітету з СП важливо передбачити широке обговорення таких заходів у старостинських округах. У цих заходах чи проектах старости у своїх округах можуть бути виконавцями чи координаторами або моніторами.
Четвертий — заключний у процесі розробки Стратегії, але стартовий — у процесі реалізації. Він включає:
| 1 | обов’язкове обговорення проекту Стратегії з громадою і презентація затвердженої Стратегії |
| 2 | процедуру затвердження стратегічного плану |
| 3 | організацію роботи з моніторингу його реалізацією |
Для досягнення позитивних змін та забезпечення сталого розвитку громади недостатньо створити Стратегію, узгодити та пріоритезувати цілі, а також навіть недостатньо визначити способи та шляхи їх досягнення. Для того щоб організувати системний процес, щоб крок за кроком, проект за проектом забезпечувати поступальний рух змін, потрібно забезпечити контроль процесу (моніторинг та оцінювання) і налагодити дієвий зворотний зв’язок з громадою.
Для чого це необхідно? Моніторинг проводиться з метою виявлення відповідності наявного стану речей бажаному результату з метою попередження небажаних наслідків. Виявлені в процесі моніторингу, зокрема шляхом опитування громадськості, відхилення можуть коригуватися. Найбільш придатними до коригування є саме оперативні цілі, заходи, проекти та програми, які впроваджуються безпосередньо на місцях. Для цього варто розробити індикатори, за якими буде проводитись моніторинг і вимірюватись успішність виконання заходів та досягнення цілей.
Староста & CП
Як підсумок підкреслимо важливість участі старости і громади в процесі СП.
Нагадаємо, крім іншого, повноваження старост полягають у представленні інтересів жителів відповідного села селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради (ст. 541 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»). Тож функція старости — не тільки займатися благоустроєм чи перекладанням паперів. Староста повноважний місток, що з’єднує членів громади і місцеву владу у всіх її проявах. Успішна робота старости, з одного боку, залежить від додержання законодавчих норм, а з іншого — від його активної позиції щодо бажання визначення шляхів розвитку території, відкритості до змін та готовності щоденно спілкуватися з громадою.
Тож хто, як не староста, може:
— мати стратегічне бачення та займати активну позицію щодо розвитку того чи іншого населеного пункту у межах свого старостинського округу;
— запропонувати оптимальну форму співпраці для жителів села чи селища, щоб кожен міг зробити внесок у спільну справу становлення та розвитку громади.
Тому, як ми вже зазначали, роль і місце старости у процесі СП бути не тільки комунікатором між Комітетом з СП і громадою, а й — нагода продемонструвати свою професійність, впевненість, стратегічне бачення та активну позицію щодо розвитку старостинського округу.
Стратегія є найважливішим документом, який дозволяє зосередитися на тих напрямах розвитку громади, які становлять для неї найбільший шанс у майбутньому. Вона має запропонувати такі заходи, де кожен зможе зробити певний внесок у спільну справу та відчути свою причетність до питань становлення громади. Це стане для жителів громади поштовхом до переосмислення місії і пріоритетів громади та зорієнтує їх на спільне досягнення поставлених цілей.
СП, побудоване на комунікації та активній участі громади, сприятиме врахуванню інтересів та цінностей, прийняттю рішень, на реалізації яких сконцентруються зусилля та ресурси основних учасників місцевого розвитку — громадян. Один з основних меседжів, при цьому — жителі громади — основний соціальний капітал-ресурс громади, без належного мотивування якого жодні зміни не принесуть бажаного результату.
