Як ставити досяжні цілі: модель SMART для старости

Стратегічне бачення

Що таке мета взагалі, визначити нескладно. Мета — це образ кінцевого результату. Саме він надає нашій поведінці певного напряму, перетворюючи її на керовану. А отже, керуючи своїми цілями, ми керуємо собою! Вся ця стаття стосуватиметься того, як же виробити такий образ результату, який не буде заважати поведінці, обмежувати або викривляти її, а навпаки допоможе їй бути ефективною, розвиватися та змінюватися на краще.

Мабуть, найважливіший принцип в управлінні як власною поведінкою, так і поведінкою інших людей, — стратегічність. Як це розуміти? Це означає, що кожна глобальна (стратегічна) мета у вашому розвитку має бути співвіднесена з місією, а кожна менша (операційна) мета — з глобальною. Тобто ви вже здогадалися, що на найнижчому рівні всієї цієї схеми буде конкретна дія, що дозволить вам досягти операційної мети, яка веде до мети глобальної, а та, у свою чергу, сприяє реалізації місії.

Кожному з нас важливо розуміти, чого він прагне у житті, опрацьовувати власну життєву місію. Дайте самому собі відповіді на запитання: чого загалом я прагну у житті? Максимального комфорту, влади, суспільного визнання? У чому сенс мого життя і роботи? Так, усі ці запитання зовсім не риторичні!

На щастя, про свою місію можна нікому не розповідати, але з самим собою потрібно бути максимально щирим. Важко відповісти? Тоді вам допоможе така вправа.

Вправа. Уявіть, що минуло 10 років і ви досягли всього, чого хотіли. Постарайтеся уявити це якомога яскравіше! Відчуйте себе на самій вершині своїх кар’єрних планів! І ось вас запрошують на прес-конференцію, щоб ви розповіли про свій успіх. Готуючись до неї, подумайте і запишіть, як ви дійшли до успіху, які етапи вам довелося здолати, з якими труднощами ви стикалися та як їх долали.

Узагальнивши свої омріяні у вправі досягнення, ви зможете краще зрозуміти власну місію. Наприклад, ваша місія — приносити користь суспільству. Які стратегічні цілі дозволять вам наближуватися до неї, втілювати цю місію у життя?

— Обіймання відповідної суспільно-корисної посади, наприклад старости (так, це ви вже зробили).

— Завоювання авторитету серед мешканців.

— Залучення громади до участі у ваших проектах.

— І так далі, цей список може бути більшим, головне, щоб не занадто великим.

Візьмемо якусь одну зі стратегічних цілей — завоювання авторитету серед мешканців. Що треба зробити, аби досягти цього? Відповідь на це запитання буде визначати вже операційні цілі. Можливо, вам слід показати мешканцям, наскільки ефективні ви у вирішенні того чи іншого злободенного питання? Наприклад, поновлення освітлення на головній вулиці села.

Що потрібно, аби вирішити це злободенне питання? Зібрати заяви мешканців, а потім зробити пропозицію до бюджету ОТГ — виділити кошти на освітлення вулиці. Ці цілі вже будуть не зовсім цілями, але завданнями — вони описують конкретні дії, які вам слід зробити, аби наблизитися до досягнення операційної цілі, яка буде вести вас до стратегічної цілі, а вже вона — до втілення місії. Таким чином, стратегічне бачення означає, що ви розумієте всю структуру власних цілей, її спрощене зображення ви можете бачити на рисунку на наступній сторінці.

Важливо усвідомлювати зв’язок між конкретною дією (завданням), операційною ціллю, стратегічною ціллю та, власне, вашою місією. Тільки у такому випадку буде забезпечуватись стратегічність бачення. Крім того, у структурованого підходу до власного цілепокладання є й інший корисний ефект — усвідомлюючи значущість кожної власної дії, ви ніколи не зіткнетеся з демотивацією (небажанням робити щось, виснаженням, спустошеністю).

Які ж риси повинні мати хороші цілі? Відповідаємо!

Критерії цілі за моделлю SMART

Саме слово SMART являє собою акронім, кожна з його літер відсилає нас до певного критерію ефективної мети:

До речі, smart перекладається з англійської як «розумний», а отже, той, хто використовує цю модель, безумовно, є розумним старостою.

Отже, як бачите у віконці «Важливо», аби ваша мета могла вважатися опрацьованою, такою, яку слід прийняти до виконання, вона має відповідати низці критеріїв. Уявіть собі тільки ситуацію, коли людина каже: «Я хочу, аби всі були щасливі». Чи можна вважати це бажання ціллю? Звісно, ні! Воно надто узагальнене, неконкретне, не зрозуміло, хто ті всі, та й що ж воно таке те щастя, кінець кінцем. Отже, таке бажання може бути мрією, воно належить до рівня місії, але ж навіть не до рівня стратегічної цілі... Аби ця мрія перетворилася на ціль, спершу треба її конкретизувати, скажімо, хочу, аби моя бабуся зраділа. Далі попіклуватися про вимірюваність цілі — за якими ознаками я зрозумію, що бабуся зраділа, — посмішка, її словесна відповідь, анкетування? Визначити, чи наявні в мене ресурси для досягнення цієї цілі, чи є вона досяжною. Можливо, бабусі, щоб посміхнутися, треба поїхати на Мальдіви, а чи вистачить у мене коштів? Нарешті, попіклуватись, щоб моя ціль була значущою для мене, з’ясувати її співвідношення зі стратегічними цілями та місією. Можливо, не так я вже і люблю ту бабусю, аби на неї стільки коштів витрачати? І наостанок визначити час, коли я збираюсь досягти цієї цілі. Бабуся їде на Мальдіви цього літа або ж наступного?

У цьому жартівливому прикладі ми побіжно пройшлися по основних ознаках ефективної цілі. Якщо хочете, аби ціль працювала на вас, а не проти, попіклуйтеся про її конкретність, вимірюваність, досяжність, значущість та обмеженість у часі. Також, як бачите, придатність моделі SMART спадає, коли ви підіймаєтеся на більш високий поверх у структурі цілей. Тому без стратегічного бачення, про яке ми написали вище, застосовувати цю модель дещо складно! Вона найбільш якісно працює на рівні завдань, операційних цілей, складніше — на рівні стратегічних цілей, і майже не працює — на рівні місії.

А тепер розглянемо кожен з критеріїв хорошої цілі більш детально.

Конкретна ціль

Хочеться трохи похуліганити і написати «для конкретних пацанів», але зробимо вигляд, що ви цього не бачили.

Від того, як я формулюю свою мету, дуже залежить те, чи можна взагалі її досягнути. Психологи про сферу цілепокладання метафорично кажуть так: «Нарізайте тонше». Нема нічого гіршого, аніж надто узагальнені цілі, адже їх зовсім не можливо досягнути.

Порівняйте: «Допомога мешканцям у їх суперечках» та «Вирішення конфлікту між Іваненком та Петренком щодо городу, який вони ніяк не можуть поділити». Перше формулювання взагалі не можна вважати метою, це, скоріше, постійний процес, а ось друге формулювання вже наближується до вимоги конктретності цілі.

Або ж ви ставите завдання ініціативній групі мешканців: «Я хочу, щоб ви просто про це подумали». У цьому думанні знову ж немає ніякого посилання на конкретний результат, краще, якби ви сказали: «Чекаю ваші пропозиції щодо освітлення вулиці у письмовому вигляді».

Ще декілька прикладів. «Хочу, аби всім мешканцям жилось у нашому селі комфортно», «Хочу, аби мешканці долучалися до вирішення проблем ОТГ». Знову ж таки, формулювання неконкретні. Як досягти цього? Нарізайте тонше, меншими шматочками, конкретніше! «До кінця літа зробити освітлення на головній вулиці села», «Організувати та провести громадські слухання».

Вважаємо, що з наших прикладів зрозуміло: чим конкретніше ви ставите ціль, тим легше її досягнути!

Вимірна ціль

З формулювання цілі має бути зрозумілим, найголовніше, вам самому, за якими ознаками ви зрозумієте, що ви досягли результату. У нашому прикладі з письмовими пропозиціями мешканців мова йде про просту шкалу вимірювання: 0 — немає пропозицій (це не те, чого ви намагались досягти); 1 — пропозиції представлені у письмовому вигляді.

Але ж краще, звісно, використовувати більш деталізовану шкалу. Наприклад, коли ми кажемо про освітлення вулиці, ви можете дати два формулювання вимірної цілі: 1) домогтися, аби у бюджеті ОТГ було передбачено кошти на освітлення; 2) домогтися, аби у бюджеті було передбачено 100 тис. грн. на освітлення вулиці. Як вважаєте, яка мета — краща? Здається, що й перша є вимірною, знову ж таки кошти або передбачать у бюджеті (0), або ні (1). Але все ж таки друге формулювання є більш якісним. У ньому критерії досягнення деталізовано ще сильніше. Як вам виділять ту суму, яку ви просили, це буде показником повного досягнення вашої операційної цілі. Коли виділять тільки 50 тис. грн., стане зрозуміло, що ціль досягнута тільки на 50 %, і буде необхідно або переглядати пов’язані з нею цілі, або ж якось проводити освітлення лише за ті кошти, які є.

Отже, формулюючи цілі, подбайте про те, як ви будете вимірювати їх досягнення. Можливо, у грошах. На сьогодні, здається, в них можна вимірювати, що завгодно, хоч час, хоч мотивацію, хоч відстань. Але це може бути й інший будь-який показник. Наприклад, коли ми розглядаємо ціль залучення мешканців до участі у місцевому самоврядуванні, показником може бути кількість активних мешканців, кількість ініціативних груп, кількісний склад кожної ініціативної групи тощо. Показником якості роботи тих чи інших осіб може бути кількість письмових та усних скарг на них — чим більше скарг, тим, звісно, менше якість роботи.

Досяжна ціль

Чим же найбільше відрізняється ціль від мрії? На наш погляд, все ж таки тим, що мрія може бути повністю відірвана від реальності. Мабуть, тому нам так приємно мріяти, що у цьому психічному акті ми повністю відриваємося від земного та поринаємо у сферу власних бажань, які вже немовби здійснилися. Із мріями так можна відірватися та летіти, а от із цілями — зовсім ні.

Коли ставите якусь мету, слід обов’язково співвідносити її з реальністю, тобто ставити самому собі запитання:

— Які в мене сьогодні є ресурси для досягнення мети?

— Наскільки особисто ви можете вплинути на досягнення?

— Чи можете ви бути єдиним виконавцем дій, спрямованих на досягнення цілі?

— Від кого ще, від яких людей буде залежати досягнення цієї мети?

— Що буде допомагати вам у досягненні?

— Які перепони зустрінуться вам на шляху до мети?

— Як долати ті перешкоди, що можуть виникнути.

Загалом, чим краще ви зорієнтуєтеся у наявній, реальній ситуації, у всіх тих умовах, в яких вам доведеться йти до мети, тим вірогідніше ви все ж таки її досягнете.

Так, візьмемо для прикладу аналізу ту ж саму операційну мету — освітлення головної вулиці села. Які у вас є ресурси? Ну, по-перше, за своєю посадою ви можете вносити пропозиції до бюджету ОТГ — це добре. По-друге, мабуть, у раді ОТГ є ті, хто вас підтримає, хто також розуміє значущість цього питання. Але ж є й ті, хто проти: «Ну, не було у вас там світла 20 років, ну ходять люди навпомацки біля паркану, ну й нічого страшного, ще 20 рочків так поживете». Що ви будете відповідати цим «представникам» ради, які не поділяють вашої точки зору, як будете їх переконувати? Це не риторичні запитання! Це шлях забезпечення досяжності вашої мети.

З нашого прикладу зрозуміло, що досить часто, на жаль, досягнення наших цілей залежить від інших людей та обставин. Ми можемо звертатися до їх розуміння вже заднім числом, тоді, коли чомусь наша ціль не була досягнута. Так і робить більшість людей. Як то пишуть у соціальних мережах: «Захоче — знайде час, не захоче — знайде причину». Чому вам не вдалося? «Так отой Петренко заважав, Сидорчук не пішов назустріч, та й часу підготувати аргументацію питання не було, та ще і захворів, і не допомагав та не підтримував ніхто».

Розгляньте все, що у вас є для досягнення цілі, ще до того, як ви за це досягнення візьметесь, перед тим, як почати здійснювати будь-які дії. Якщо у вас немає часу або підтримки і їх зовсім ніде взяти, то може цю ціль слід відкласти на деякий час та повернутись до неї пізніше, або ж конкретизувати її ще сильніше («Освітлення тільки біля магазину або пошти»). Передбачте також і те, що вам може заважати та яким чином ви будете долати ці перешкоди. Без такого прогнозування досягати чогось дуже важко!

Значуща ціль

На жаль, досить часто буває так, що людина ставить якусь ціль, але не розуміє до кінця її значення та сенсу, як для себе, так і для інших людей. Коли ми ставимо таку мету, що зачіпає й інших людей, а не тільки нас самих, ми обов’язково повинні враховувати, чи розуміють вони значення того, що ви визначаєте за мету.

В обох випадках шлях визначення значущості досить простий — треба спитати себе, чи сприяє мета реалізації моєї місії. «Чи сприяє освітлення головної вулиці села моїй суспільній корисності?». Якщо ваша відповідь «Так», то за це треба братися, якщо ні — то може й не треба. Так, все досить просто, коли ми розглядаємо одну особу, самого суб’єкта цілепокладання. Але коли ви працюєте з громадою, то маєте пояснювати значущість спільних цілей для всіх.

Як пояснити значущість мети громаді? Спирайтеся на загальнолюдські цінності, найбільш ефективні лідери думок стають такими ефективними саме тому, що вони мають здібність висловлювати складні, глибокі ідеї простими, емоційними словами. Мовляв, шановні жителі, якщо хочете комфорту, аби ви та ваші діти ходили вулицями ввечері та нічого не боялися, аби можна було гуляти та й щоб пишатися своїм селом, давайте подбаємо про освітлення головної вулиці. Як бачите, тут лідер використовує цінності комфорту, сімейні цінності, цінності дозвілля та цінності самоповаги. Не забувайте пояснювати іншим людям, тим, від кого також залежить досягнення поставлених вами цілей, їх значення та сенс.

Чому ще можливо аналізувати власну ціль за критерієм її значущості? Тому що тільки пам’ятаючи про сенс мети, можна мати сильну мотивацію, яку буде складніше розгубити на шляху до неї. Крім того, люди, які розуміють значення своїх дій, рідше стикаються зі стресом, емоційним вигоранням та знеціненням власних результатів, коли ті вже досягнуті.

Обмежена у часі ціль

Останній, але не за значенням, критерій ефективної цілі. Коли ви ставите ціль, обов’язково визначіть, в який термін, коли ви маєте її досягти. В іншому випадку ви зіткнетеся з проблемою постійного відкладання. Ціль буде тікати від вас як юрка миша.

Скільки ви даєте часу ініціативній групі на підготовку конкретних пропозицій? «Друзі, чи зможемо ми зробити це протягом тижня/двох тижнів?»

Скільки вам треба часу на освітлення вулиці? Півроку, один рік? Подумайте та визначте конкретні дати, до яких ви маєте зробити все необхідне.

Саме критерій обмеженості у часі надає цілі дуже важливого виміру. Адже якою б конкретною не була ціль, вона буде розпадатися на все менші й менші дії, які треба узгодити між собою, тобто розробити план: спочатку до 01.04 я роблю це, потім до 01.05 — роблю ось це, а вже потім — до 01.06 — досягну ось того. Не забувайте ставити часові обмежувачі власних цілей, і ви одразу станете будувати все більш реалістичні цілі.

На цьому все, шановні старости! Пам’ятайте: будь-яка діяльність починається з цілепокладання. Не забувайте про нього, не ігноруйте його значущості. Розробляйте та опрацьовуйте стратегічне бачення структури ваших цілей, а потім дбайте про ті прості характеристики, які роблять ціль досяжною. Сподіваємося, що інструменти, викладені у цій статті, стануть вам у нагоді та допоможуть отримувати від вашої відповідальної та значущої роботи задоволення!