Староста як посадова особа місцевого самоврядування є членом виконкому. Староста — Лідер, якому громада села виказала довіру на прямих виборах, обраний на строк повноважень ради об’єднаної громади. Враховуючи високу довіру мешканців старостинського округу, він здійснює ефективну комунікацію між владою громади та жителями старостинського округу.
Що треба зробити, щоб староста отримав чітку роль та місце в системі місцевого урядування громади? По-перше, староста повинен мати робоче місце на території старостинського округу. Якщо старостинський округ утворений на основі ради, що припинила свою діяльність, увійшовши до складу громади, як правило, таким місцем стає приміщення колишньої сільської або селищної ради — а тепер офіс старости. В офісі старости є чіткий графік прийому громадян, зручний для жителів; графік роботи старости, що дозволяє відслідковувати проблеми старостинського округу та пропонувати варіанти їх вирішення. Офіс старости відкритий для усіх мешканців, і така відкритість має стати гарною основою для організації різноманітних заходів у селі, а також роботи з громадськими об’єднаннями.
Види офісів старости
Практика роботи старост Дніпропетровської області сформувала три види офісів старости:
1. Офіс старости — «народний дім». У такому приміщенні розміщені як кабінет старости, де він веде свою управлінську діяльність, так і ті організації старостинського округу, які найбільш користуються попитом серед різновікового складу населення: наприклад, офіс старости Волоського старостинського округу Новоолександрівської об’єднаної територіальної громади, сформований за моделлю народного дому, включає в себе тренажерну залу з душовими кабінками та тренажерним залом, коворкінг-центр, бібліотеку, кімнату комунального підприємства «Волоські мережі», кімнату Благодійного фонду громади «Борисфен», кімнату підприємців та фермерів, актову залу для проведення зустрічей та обговорень, кімнату філії ЦНАПу громади, кімнату ощадбанку та відділення зв’язку. У старости, який працює за такою моделлю, немає печатки, вона йому не потрібна, бо управлінську роботу проводить у визначені дні прийому рада громади та її виконавчий комітет. У форматі офісу старости «народний дім» староста як лідер громади, веде активну роботу з мешканцями, активізує нову спільноту громади до участі в управлінні місцевим розвитком, посилює відповідальність мешканців за розвиток громади та розробляє і впроваджує проекти розвитку старостинського округу.
2. Офіс старости — «Старостат». Таку модель обрали громади, які створили відділи або сектори щодо інфраструктурного розвитку старостинських округів у складі органу управління громади, які підпорядковуються старості на основі завдань, визначених положенням про нього. Як правило, «Старостат» теж створюється на основі ради, що припинила свою діяльність у зв’язку з входженням до ОТГ, а працівники «Старостату» є колишніми працівниками ради з новими повноваженнями та посадовими інструкціями. Очолює «Старостат» посадова особа місцевого самоврядування, яка призначається як керівник структурного підрозділу органу управління — юридичної особи публічного права, головою громади згідно з чинним законодавством. Координує діяльність «Старостату» староста, про що зазначено у положенні про нього. Такий староста, як правило, має печатку, виконує доручення голови громади, пов’язані із здійсненням управлінської діяльності та розвитку старостинського округу, а також може координувати надання інших муніципальних послуг громаді, якщо такі об’єкти знаходяться на старостинському окрузі. Яскравим прикладом «Cтаростату» на Дніпропетровщині є Степнянський старостинський округ Слобожанської ОТГ, на території якого, крім «Старостату» — відділу з розвитку і благоустрою села Степове, працює Центр безпеки громади, який надає пожежно-рятувальні послуги як старостинському округу, так і центральній садибі.
3. Офіс старости — комбінована модель. Такий офіс старости може створюватися як на основі ради, що припинила свою діяльність у зв’язку з входженням до ОТГ, так і в окремому селі чи селищі, якщо таке рішення приймає рада громади і якщо ці населені пункти є великими за кількістю жителів. Як наприклад, Аполонівський старостинський округ Солонянської ОТГ, де проживає близько двох тисяч жителів, а село Аполонівка входило до складу селищної ради, яка стала центром громади. Як правило, комбіновані офіси старост мають як робоче місце старости — кабінет з обладнаним робочим місцем, так і ознаки «народного дому» — у різних форматах: громадські приймальні, спортивні, музичні зали, бібліотеки тощо. Так, наприклад, офіс старости Українського старостинського округу Аулівської громади має саме таку модель: на першому поверсі будівлі розміщені місцеві осередки спортивно-культурного простору громади, бібліотека, а на другому — кабінет старости, зала для громадських заходів, робочі місця спеціаліста по тендерним закупівлям, спеціаліста по залученню інвестицій, землевпорядника старостинського округу. Призначає цих фахівців голова громади згідно з чинним законодавством, а координує їх роботу за дорученням голови — староста.
Звичайно, яку б модель не отримав старостинський округ, староста має чітку регламентацію своєї діяльності та повноваження, які закріплюються в положенні про старосту, а також посадову інструкцію. Що треба знати та пропагувати у своїй роботі старості? Cтароста має бути підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед жителями села. Крім іншого, староста є відповідальним перед радою об’єднаної територіальної громади. Для цього не менше ніж раз на рік він має публічно звітувати перед жителями відповідного села, селища. Також староста на вимогу не менше половини депутатів сільської, селищної, міської ради має інформувати раду про свою роботу. Староста має розуміти, що у випадку невиконання обов’язків та завдань, покладених на нього, його повноваження можуть бути достроково припинені. Відповідний механізм визначений у ст. 791 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Програма дій старости громади
Представляючи інтереси жителів села, селища у раді об’єднаної громади та її виконкомі, маючи право дорадчого голосу у раді громади в питаннях, що зачіпають інтереси села, селища, старостинського округу, старості бажано розробити та подати на затвердження виконкому та сесії ради громади Програму дій старости на поточний рік. Програма дій старости може формуватися у довільній формі, але найкращим і ефективним форматом стали саме ті Програми старост, які складалися на основі формату планів соціально-економічного розвитку громади, маючи розділи: напрям діяльності, заходи за напрямом, строки їх виконання, виконавці, джерела фінансування, обсяги фінансових ресурсів, у тому числі за роками (якщо проект буде реалізуватися декілька років, наприклад — будівництво водоводу), і очікувані результати.
Маючи таку Програму дій, староста краще буде почуватися в ролі рівноправного учасника підготовки бюджету громади в частині фінансового забезпечення села, селища, що дає йому повне право погоджувати проекти рішень ради, які стосуються бюджету, майна громади, розташованого на території старостинського округу. Управління бюджетом старостинського округу також дає право старості порушувати питання про відповідальність осіб, з вини яких сталося те чи інше порушення щодо управління комунальним майном, отримувати інформацію від відповідних установ та організацій, що працюють на старостинському окрузі, у необхідному обсязі та контролювати реалізацію проектів, що реалізуються на старостинському окрузі згідно із затвердженою Програмою дій старости на поточний рік. Щоб ефективно справлятися з цими завданнями, староста має досконало знати законодавчу базу діяльності місцевого самоврядування та міжнародний досвід; власні та делеговані громадою повноваження; стратегічні та поточні плани об’єднаної громади, а також мати окремі компетенції, якими наділяє рада об’єднаної територіальної громади щодо надання окремих послуг.
Для ефективної реалізації Програми дій староста має опрацювати стратегічний підхід у розвитку старостинського округу та громади. Стратегічні питання складають основний зміст діяльності сільського, селищного, міського голови та старости громади. Стратегія забезпечує комплексність, системність у виборі пріоритетів розвитку всієї громади і є логічною основою для подальшої розробки проектів стратегічного розвитку на старостинському окрузі. Староста має вміти переконати мешканців старостинського округу на користь участі у розробці стратегії і врахуванні в ній особливостей стратегічного розвитку старостинського округу. Враховуючи, що староста є лідером територіальної спільноти, який дбає про розвиток території, стратегії та проекти у їх взаємозв’язку є основоположними інструментами, що змістовно доповнюють діяльність старости і створюють логічну базу для опрацювання програми дій старости.
Тому також старості важливо взяти на озброєння проектний інструментарій. Стратегії та проекти в управлінні розвитком громад змістовно поєднані й не повинні розглядатися окремо одне від одного. Кожен проект старостинського округу має бути складовою частиною плану реалізації стратегії розвитку громади, унаслідок чого план дій реалізації стратегії можна розглядати як сукупність проектів, за допомогою яких реалізуються обрані громадою пріоритети розвитку старостинських округів.
Такий формат роботи старости дозволяє визначити професійний статус старости шляхом оформлення просторових меж його діяльності, кола повноважень, підстав та порядку дострокового припинення повноважень, гарантій діяльності; дозволяє вести постійне спостереження та взаємодію з депутатським корпусом та структурними підрозділами місцевої ради й виконавчого комітету щодо законності та ефективності прийнятих рішень з широкого кола питань.
Повсюдність інституту старост: крок назустріч громадянам
У свою чергу, запровадження повсюдності інституту старост в управлінні органами місцевого самоврядування в межах об’єднаної територіальної громади має стати гарантією захисту інтересів громади.
Немалу роль у цьому плані відіграє інструмент надання адміністративних послуг у громаді. Надання доступних, зручних послуг високої якості критично важливе для громадян. Як і наближення якості послуг органів місцевого самоврядування до міжнародних, зокрема, європейських стандартів. Метою децентралізації у сфері надання адміністративних послуг має бути застосування прогресивних моделей, за яких «і людям зручно отримувати документи, і місцева влада може розраховувати на дохід від їх надання». Тому ті громади, які створили Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), де громадяни і представники місцевого бізнесу можуть отримати адміністративні послуги у найзручніший і найшвидший спосіб, де розвивається і система надання електронних послуг через мережу Інтернет, мають просувати цю послугу на старостинський округ. На рівні села і селища староста, звичайно, може стати для громади представником влади, ключовою постаттю у процесах забезпечення надання якісних адміністративних послуг. Але відкриття на старостинському окрузі філіалу ЦНАПу або мобільного робочого місця — значно доповнює інструментарій роботи старости громад.
Децентралізація зменшує дистанцію між громадянином та органом, який має управлінські повноваження. Ресурси місцевих бюджетів збільшують можливості громад щодо вирішення потреб та створюють нові можливості для розвитку. У процесі децентралізації змінюється роль держави та місцевих громад. Органи місцевого самоврядування отримують додаткові ресурси та повноваження для підвищення якості послуг та наближення їх до людей. Для максимального наближення місцевої влади до мешканців та розуміння ними дій влади староста має своєчасно і в повному обсязі надавати інформацію мешканцям старостинського округу, розуміти, що комунікація з населенням допомагає сформувати розуміння дій та прагнень один одного, попередити негативні явища, дає можливість людям бути вчасно проінформованими про важливі для їхнього життя та безпеки речі, а також створити такі комунікаційні процеси, які дозволять громадянам зрозуміти механізми прийняття рішень, та, що особливо важливо, вплив рішень на життя та безпеку населення.
Найкращим інструментом для цього, як показала практика діяльності старост громад Дніпропетровщини, є практика залучення громадян до бюджетів участі. Одним з дієвих інструментів партисипативного управління, що почав поширюватися серед місцевого самоврядування України, є громадський бюджет (бюджет участі). Це революційний для українців механізм залучення громадян до прийняття рішень стосовно розподілу коштів місцевих бюджетів та справжній виклик для посадовців місцевого самоврядування у їхньому прагненні до відкритості та прозорості. Бюджет участі можна назвати наступним кроком децентралізації до самої основи, фундаменту влади — кожного громадянина.
Саме староста має сприяти реалізації Програм підтримки громадських організацій, ініціювати в бюджеті громади Громадські бюджети (бюджети участі), застосовувати онлайн-платформи для підключення до громадського проекту. Багато старост громад Дніпропетровської області ініціюють проведення навчання для своїх мешканців із залученням експертної підтримки ЦРМС. Такі заходи дозволяють навіть встановити корисні та продуктивні зв’язки з сусідами: міжмуніципальне співробітництво (ММС) як нова (інноваційна) форма політики місцевого і регіонального розвитку останнім часом набуває все більшого значення в розвитку громад. Воно має великий потенціал, який може бути дуже корисним для забезпечення сталого розвитку усіх без винятку (великих та малих) громад. ММС є логічним рішенням для нейтралізації наслідків нераціонального розподілу функцій та ресурсів між різними рівнями публічної влади, недосконалої організації територіальної влади, відносно новою формою політики місцевого та регіонального розвитку. Тому Дніпропетровським Центром розвитку місцевого самоврядування було запропоновано реалізацію в старостинських округах міжмуніципальних проектів: «йти до сусідів» за спільними справами + об’єднувати свої ресурси + визначати спільні інтереси територіальних громад + ініціювати співфінансування таких проектів.
Ці інструменти діяльності старости громади впроваджуються на усіх старостинських округах громад Дніпропетровської області. Для старост фахівці ЦРМС підготували ще два інструменти — брендування старостинського округу та залучення в його розвиток креативних індустрій, які ми плануємо презентувати практично на Конгресі старост, що відбудеться у травні 2018 року на Дніпропетровщині. Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад здійснює методологічний супровід процесу інституційного розвитку старост як посадових осіб місцевого самоврядування та готує навчальну програму професійного розвитку старост. У червні за сприяння Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO відбудеться дистанційний курс «Староста — лідер, адміністратор, представник інтересів територіальної громади». Кращі практики роботи старост будуть також продемонстровані і на черговій Всеукраїнській конференції старост, яка відбудеться у червні поточного року у Хмельницьку.
Спільно: практики, експерти, посадові особи місцевого самоврядування — ми маємо створити професійний інститут старост громад. Роль старости в розвитку громад є надзвичайно великою. Старостою бути почесно та відповідально!!!
