(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
14/14
Радник старости
Радник старости
Березень , 2018/№ 1

Ігнорування звернень громадян: привід для стягнення моральної шкоди

http://tinyurl.com/y4w6jnbz
Звернення громадян є дуже вагомим інститутом громадянського суспільства, оскільки завдяки йому громадяни мають право на участь в управлінні державними справами шляхом здійснення контролю за владою, та є формою захисту прав, свобод і законних інтересів громадян. Крім цього, органи державної влади та місцевого самоврядування отримують зворотний зв’язок із жителями, розуміють проблеми, які виникають, та своєчасно реагують на них. До того ж звернення громадян забезпечує прозорість діяльності органів державної влади та ОМС. Зазначимо, що староста, перебуваючи в системі ОМС, також реалізує покладене на нього повноваження щодо здійснення прийому громадян та розгляду заяв (клопотань, пропозицій), тому ця тема буде корисною та інформативною і для цієї категорії посадових осіб. Вважайте її такою собі «дорожньою картою»: як робити не варто. З огляду на сказане, ми наведемо приклад із судової практики, коли орган державної влади проігнорував звернення громадян, та повідомимо вам, яке рішення було прийнято судом.

Коротко про головне

Відразу зазначимо, що всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, ОМС та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40 Конституції України).

Положення ч. 1 ст. 15 Закону України від 02.10.96 р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян»1 визначає, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов’язані об’єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

1 Далі за текстом – Закон № 393.

Отже, вказана норма гарантує безумовне право особи на одержання відповіді на своє звернення від будь-якого суб’єкта, до якого звертається особа незалежно від виду та форми власності, оскільки державою гарантується забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини, визначених Конституцією та законами України.

Під зверненням громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Нижче в таблиці нагадаємо вам, що ж означає кожен вид звернення.

Пропозиція (зауваження)

звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства

Заява (клопотання)

звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо

Скарга

звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, ОМС, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб

Слід мати на увазі, що Закон № 393 містить перелік основних вимог щодо звернень:

1) вимоги до адресування;

2) вимоги до форми та змісту звернення.

Недотримання означених вимог тягне за собою відмову у розгляді звернення та повертається із відповідним роз’ясненням заявнику не пізніше 10 днів з моменту його надходження. Звертаємо вашу увагу на те, що положення ст. 19 Закону № 393 встановлює перелік обов’язків для органів державної влади, ОМС, а значить, і для старости при розгляді заяв і скарг:

— об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

— у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

— на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

— скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

— забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;

— письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

— вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома ОМС, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем проживання громадянина;

— у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

— не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

— особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У свою чергу, ст. 24 Закону № 393 передбачає цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

Слід зауважити, що в судовому рішенні, яке ми проаналізуємо нижче, вимога позивача буде стосуватись саме стягнення моральної шкоди з органу державної влади.

Підкреслимо, що справа пройшла усі інстанції та своє остаточне слово сказала Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ2. У випадку, який призвів до відкриття судової справи, громадянин звернувся до суду із позовом про стягнення моральної шкоди у зв’язку із порушенням державним органом строків вирішення його звернення.

2 Далі за текстом – ВССУ.

Увага! Для ясності зазначимо, що позов про стягнення моральної шкоди є похідним від судового рішення адміністративного суду, яким визнано протиправною бездіяльність вказаного державного органу щодо ненадання відповіді позивачу на його звернення.

Судами першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди було відмовлено з мотивів недоведеності позовних вимог. Обґрунтовуючи своє рішення, місцевий суд вказав, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральних страждань через несвоєчасну відповідь відповідача на його заяву, а також відсутній причинний зв’язок між діями відповідача та спричиненням моральних страждань, не надано доказів, у чому полягає моральна шкода, чим саме керувався позивач, визначаючи розмір такого відшкодування.

Натомість ВССУ, переглядаючи цю справу та задовольняючи вимоги позивача, зауважив, що факт незаконної бездіяльності державного органу підтверджений рішенням суду в порядку адміністративного судочинства.

Суть спору

У липні 2016 року позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом, в якому з урахуванням уточнень просив стягнути 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої протиправною бездіяльністю міського центру зайнятості, за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 27.07.15 р. у порядку Закону № 393 він надіслав міському голові звернення, яке 31.07.15 р. перенаправлене у міський центр зайнятості для розгляду в межах наданих повноважень. Проте така заява у межах строків, передбачених Законом № 393, не була розглянута, у зв’язку з чим він звернувся до суду із відповідним позовом.

Постановою окружного адміністративного суду від 16.03.16 р., яка набрала чинності, його позов було задоволено, визнано протиправною бездіяльність міського центру зайнятості щодо ненадання йому відповіді на його звернення від 27.07.15 р.

Позивач посилався на те, що у зв’язку з порушенням відповідачем порядку розгляду його звернення ним витрачені значні зусилля та час для відновлення свого порушеного права, що негативно позначилось на його психоемоційному стані, просив задовольнити позов.

Рішенням міського суду від 31.10.16 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 01.03.17 р., у задоволенні позову відмовлено у зв’язку з його недоведеністю.

У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відмітимо, що відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.16 р. № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

Рішення суду

ВССУ зазначив, що судове рішення апеляційного суду не повністю відповідає зазначеним вимогам закону, оскільки Закон № 393 передбачає безумовне право особи на одержання відповіді на свою заяву (звернення) від будь-якого суб’єкта звернення незалежно від виду та форми власності, оскільки саме так державою гарантується забезпечення і утвердження прав, свобод та інтересів людини, закріплених Конституцією та чинним законодавством, що є головним обов’язком держави. Згідно зі ст. 24 Закону № 393 особи, винні у порушенні цього закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України. Крім того, ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Суд звернув увагу на те, що відповідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»3 до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають:

3 Далі за текстом – постанова Пленуму ВСУ № 4.

1

наявність такої шкоди

2

протиправність діяння її заподіювача

3

наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні

Далі в постанові Пленуму ВСУ № 4 наголошується на тому, що суд, зокрема, повинен з’ясувати:

1

чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру;

2

за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні;

3

в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить;

4

інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Нагадаємо, що обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що відповідь на його звернення була надана відповідачем несвоєчасно, внаслідок чого йому було завдано моральні страждання, які він оцінив у 2 тис. грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що:

1

позивачем не доведено факт заподіяння йому моральних страждань через несвоєчасну відповідь відповідача на його заяву від 27.07.15 р.

2

відсутній причинний зв’язок між діями відповідача та спричиненням моральних страждань

3

не надано доказів, у чому полягає моральна шкода

4

чим саме керувався позивач, визначаючи розмір такого відшкодування

Суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції, залишив його без змін і зазначив, що висновки суду відповідають встановленим обставинам справи.

Проте, як зазначив ВССУ, з висновком апеляційного суду повністю погодитися не можна. Далі наведемо рішення ВССУ.

Судом установлено, що постановою окружного адміністративного суду від 16.03.16 р. визнано протиправною бездіяльність міського центру зайнятості щодо ненадання позивачу відповіді на його звернення від 27.07.15 р. Таким чином, ВССУ підкреслює, що факт незаконної бездіяльності державного органу підтверджений рішенням суду і не підлягає доведенню.

Крім того, наявність моральної шкоди позивач мотивував наступним: неправомірні дії відповідача призвели до того, що він був змушений захищати своє порушене право у судовому порядку, а отже, витрачати значних зусиль та часу для його відновлення. Захист свого права вимагав від нього додаткових зусиль для організації свого часу, побуту, оскільки у зв’язку із необхідністю участі у судовому процесі для належного відстоювання своїх прав він повинен був декілька разів їхати до іншого міста, щоб звертатись за правовою допомогою. Усі ці обставини призвели до виникнення у нього хвилювань та переживань, що негативно позначилося на його психоемоційному стані.

Враховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалене ним судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, у зв’язку з чим відповідно до ст. 338 ЦПК таке рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Таким чином,у позивача є всі шанси отримати відшкодування моральної шкоди у повному обсязі.

Резюмуємо

Отже, шановні старости, ми навели цей приклад із судової практики, аби ви знали, якими бувають наслідки ігнорування звернень громадян, та в жодному разі не повторювали таких помилок у своїй діяльності. Тож, виконуючи свою роботу, пам’ятайте, що ви є опорою для жителів громади і в будь-яких питаннях вони будуть звертатись саме до вас. Бажаємо вам успіхів у роботі!

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
староста села, звернення громадян, здійснення прийому громадян, ігнорування звернень, стягнення моральної шкоди, судова практика додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті