Староста та діловод: чи є конфлікт інтересів?

В обраному У обране
Друк
Мороз Оксана, юрист-аналітик "Видавничого будинку "Фактор"
Радник старости Грудень, 2019/№ 4
Шановні старости, від вас надходять запитання про спільну роботу близьких осіб та її обмеження. У цій статті розглянемо на конкретному прикладі, коли спільна робота старости і діловода можлива, а в яких випадках — ні. Звернемо вашу увагу на зміни, які відбулись у цій частині в законодавстві про запобігання корупції. До слова нагадаємо, що вступив у силу Закон України від 02.10.2019 № 140-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції»1.

1 Далі за текстом — Закон № 140.

Про загальне

Для початку звернемо вашу увагу на спільну роботу близьких осіб. Коли вона можлива, а коли Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції»2 її обмежує. Після того торкнемось питань конфлікту інтересів: коли він виникає і коли варто про нього повідомляти. Розуміємо, що для когось із вас ці питання є зрозумілими. Проте для більшості, як показує практика, особливо у зв’язку зі змінами, які відбулись нещодавно у правовому полі, — потрібно зупинитись на ключових моментах.

2 Далі за текстом — Закон №1700.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 2 Закону України від 07.06.2001 р. № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадова особа місцевого самоврядування — це особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Не будемо зупинятися на питаннях статусу старости як посадової особи ОМС, на яку поширюються вимоги Закону № 1700. Із цим усе зрозуміло. Детально розберемось зі спільною роботою близьких осіб.

Так, перше, про що хотілося б нагадати вам, це визначення «близьких осіб».

Увага! Відповідно до Закону № 140 це визначення доповнилось.

Відтепер відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1700 до близьких осіб належать:

1) члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у ч. 1 ст. 3 цього Закону. Разом із тим поняття «члени сім’ї» теж згідно із Законом № 140 зазнало змін. До них віднедавна належать:

— особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття — незалежно від спільного проживання із суб’єктом;

— будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у ч. 1 ст. 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;

2) також: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта.

Увага! Перелік близьких осіб доповнився: двоюрідний брат, двоюрідна сестра, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки).

Із поняттям «близьких осіб» визначились. Йдемо далі та розглянемо їх спільну роботу.

Нагадаємо, що ст. 27 Закону № 1700 визначає спільну роботу як відносини прямого підпорядкування.

Пряме підпорядкування — відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1700 особи, зазначені у підпунктах «а», «в» — «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Такі відносини між підлеглою особою та її керівником, з огляду на це визначення, розкривають зміст поняття «потенційний конфлікт інтересів», зумовлюють виникнення потенційного конфлікту інтересів у особи, яка має у прямому підпорядкуванні близьку особу, та може призвести надалі до виникнення реального конфлікту інтересів.

Увага! Положення абз. 1 і 2 ч. 1 ст. 27 Закон № 1700 не поширюються на (тобто спільна робота близьких осіб можлива):

1

народних засідателів і присяжних

Присяжні не можуть мати нікого у своєму підпорядкуванні і самі нікому не підпорядковані. Що ж стосується народних засідателів, то вони в Законі № 1700 є «застарілими», бо процесуальне законодавство участі народних засідателів не передбачає (Закон України від 09.02.2017 р. № 1847-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ за участю присяжних»)

2

близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним із них статусу виборної особи

У розумінні Закону № 1700 виборні особи — це Президент України, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови (ст. 1 Закону № 1700)

3

осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах

Вам як нікому знати, шановні старости, що соціальні та природні умови виключають можливість дотримання такими особами загального правила щодо обмеження. Як правило, у сільських та гірських населених пунктах населення складається із сімей, які живуть споріднено, і дотримати обмеження у цих випадках буває неможливо

Звертаємо увагу, що перелік винятків щодо обмеження спільної роботи близьких осіб є вичерпним.

У разі виникнення обставин, що порушують вимоги ч. 1 ст. 27 Закону № 1700, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк.

Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування.

У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.

Про сільські та гірські населені пункти

Норма про обмеження щодо осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах, найбільше підходить для аналізу у нашому випадку. Трішки зупинимось на тому, коли ви як старости можете здійснювати спільну роботу з близькими особами.

Сільська місцевість — це території, що лежать за межами міст і є переважно зонами сільськогосподарського виробництва та сільської забудови (ст. 1 Закону України від 17.06.2004 р. № 1807-IV «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність»).

До гірських населених пунктів належать: міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність (ст. 1 Закону України від 15.02.1995 № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні»3).

3 Далі за текстом — Закон № 56.

Стосовно осіб, які працюють у гірських населених пунктах, слід мати на увазі, що відповідно до ст. 5 Закону № 56 статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського (звертаємо вашу увагу!), надається громадянам, що постійно проживають, постійно працюють або навчаються на денних відділеннях навчальних закладів у цьому населеному пункті, про що громадянам виконавчим органом відповідної місцевої ради видається посвідчення встановленого зразка.

Врегулювання спільної діяльності близьких осіб

Далі розглянемо конкретний приклад роботи старости та діловода, коли їх відносини із виключно ділових переросли у сімейні. Що ж тоді робити? Добровільно усувати ці обставини: вибирати, хто з них має можливість переведення у місячний строк, чи взагалі звільнятись?

Одразу наведемо визначення, якими будемо оперувати у цьому розділі.

Довідка: Потенційний конфлікт інтересів — наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів — суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес — будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими відностнами з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Отже, нам спочатку потрібно встановити, чи взагалі наявний у когось із них: діловода чи старости, приватний інтерес, який унаслідок чогось може призвести до виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів.

Для цього звертаємось до Положення про старосту4. У більшості своїй таке Положення є однотипним для багатьох старост, за винятком деяких нюансів. У такому документі визначаються права і обов’язки старости, порядок його звітності, інші питання, пов’язані з діяльністю старости та з іншими працівниками.

4 Далі за текстом — Положення.

Якщо ми говоримо про діловода, який працює разом із старостою, для визначення прямого підпорядкування слід звернути увагу на таке.

Перш за все слід проаналізувати усі документи, які передбачають повноваження старости. Крім того, важливо з’ясувати, в якому структурному підрозділі юридично оформлений діловод. Так, для цього потрібно звернути увагу на Положення та структуру відповідної ради.

1. Відповідно до Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» діловод призначається на посаду та звільняється з посади селищним головою.

2. Як ми знаємо, так званого «штату працівників» у старости бути не може. Посада діловода, який фактично працює разом зі старостою, перебуває в штаті сільської/селищної ради.

3. Посада діловода частіше за все перебуває зовсім в інших структурних підрозділах ради, наприклад у відділі документообігу та інформаційно-технічного забезпечення.

Із цього можемо зробити висновок, що за загальним правилом між старостою та діловодом не може бути прямого підпорядкування та, як наслідок, виникнення конфлікту інтересів.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням НАЗК № 839, поняття «пряме підпорядкування» охоплює повноваження щодо прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень (у тому числі участь у вирішенні таких питань) тощо.

Таким чином, прямого підпорядкування між старостою та діловодом немає.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити