Визначення терміна «правопорядок»
Правопорядок — це стан упорядкованості суспільних відносин, заснований на праві та законності. Це кінцевий результат реалізації правових вимог і розпоряджень, результат дотримання, виконання правових норм, тобто законності. Саме правопорядок являє собою ланцюг правового регулювання, саме для його досягнення видаються закони й інші нормативно-правові акти, здійснюється удосконалювання законодавства, приймаються заходи для зміцнення законності та їх упорядкування.
Громадський порядок є результатом регулювання або реалізації всіх соціальних норм: моральних, релігійних, звичаєвих тощо. Правопорядок же, на відміну від громадського порядку, виникає і створюється в результаті реалізації правових норм.
Правопорядок установлюється в результаті дотриманням законності в суспільстві.
Функції правопорядку — це напрями його впливу на процес формування стабільного упорядкування суспільних відносин правом. Виокремлюють такі основні функції правопорядку:
| Взаємодія з оточуючим середовищем | Має зовнішній характер і характеризує взаємодію правопорядку і соціальної системи, у межах якої він діє. Змістом цієї функції є зміцнення, стабілізація і упорядкування певної соціальної системи. Реалізація цієї функції забезпечує стабілізацію та вдосконалення суспільства, як певним чином організованої соціальної системи |
| Зміцнення внутрішніх відносин і зв’язків | Має внутрішній характер та забезпечує взаємодію цілого і його складових частин. Надає можливість визначити рівні упорядкованості, забезпечити їх дієвість, охарактеризувати підпорядкованість цих рівнів та визначити можливості їх взаємодії та взаємодоповнення |
| Забезпечення вдосконалення правопорядку | Забезпечує збереження самостійності правопорядку та його відновлення у процесі взаємодії із суспільством |
Додержання режиму правопорядку сприяє встановленню і підтримці правомірної поведінки суб’єктів, тобто такої поведінки, яка врегульована нормами права і досягла цілей правового регулювання.
Правопорядок — це заснована на праві та законності організація правового життя, що відображає якісний фактичний стан суспільних відносин, урегульованих правом.
Таким чином, все, що врегульовано нормами права (у тому числі локальними нормативно-правовими актами) має бути втілено в життя відповідно до таких норм, і невідповідність дій людини чи юридичної особи встановленим правилам є порушенням правопорядку, що потребує певної реакції громадськості.
Так, наприклад, якщо відповідною радою встановлено обмеження на продаж алкогольних напоїв у певний період доби, то порушення цього правила так само буде порушенням правопорядку, як і нецензурна лайка у людному місці чи бійка двох пияк.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Право кожної конкретної людини закінчується там, де починається право іншої/інших. Виконання покладених обов’язків є запорукою дотримання режиму правопорядку. Якщо дії людини не відповідають вимогам закону, ми маємо на це реагувати належним чином.
Громадським обов’язком кожної свідомої людини є повідомлення про вчинене правопорушення чи злочин (кримінальне правопорушення) у правоохоронні органи.
У разі, якщо на території вашого старостинського округу правопорядок не дотримується, ви можете вжити дієвих заходів. Яких саме, давайте розбиратись.
Можливі дії старости
Залежно від кожної конкретної ситуації перелік дій може бути різним.
Ситуація перша: спонтанна, критична (наприклад, вчинення злочину).
Злочином (кримінальним правопорушенням) є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.
Перше, що слід зробити, — викликати наряд поліції за телефоном 102. Якщо ви ніколи не викликали поліцію, вам слід знати, що автоматично вас з’єднають із черговим із того населеного пункту, в межах якого здійснюється виклик. Черговий запропонує вам назвати своє прізвище, ім’я, по батькові та описати ситуацію, яка, на вашу думку, є неправомірною, а також точну адресу, де все це відбувається. Телефонна розмова на гарячу лінію записується з метою наявності відповідних доказів дзвінку, а також у разі потреби для вирішення питання про хибний виклик. Тому інформація по телефону (у тому числі мобільному) має бути правдивою та лаконічною.
Далі, якщо є потреба, слід викликати швидку допомогу, пожежників, надзвичайників та газову службу, залежно від ситуації.
Трохи про швидку допомогу: станом на сьогодні карета швидкої може прибути лише у разі наявності загрози життю. Скоріше за все, це буде першою інформацією, яку від вас зажадає черговий швидкої допомоги. Потім так само потрібно буде ідентифікуватися та описати симптоми, які ви бачите, назвати чи описати особу, яка потребує медичної допомоги, та назвати точну адресу. До прибуття швидкої за потреби та можливості — надати допомогу постраждалим.
Паралельно, якщо є така можливість, — затримати злочинця на місці вчинення злочину. Разом із тим ми з вами не граємо у супергероїв та не намагаємося зупинити злочинця ціною власного життя чи здоров’я. Потрібно зважити всі ризики. В юридичній практиці це називається громадським затриманням.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Кримінального процесуального кодексу України кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу:
| 1 | при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення |
| 2 | безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні |
У такому випадку слід негайно доставити затриманого до найближчого відділку поліції чи повідомити про затримання на гарячу лінію 102.
Третє, ви можете вжити заходів, направлених на збереження доказової бази. Потрібно попросити усіх, хто став свідками події, залишатися на своїх місцях, не розходитись та нічого не чіпати. За можливості місце пригоди можна зняти на відео за допомогою мобільного телефону. Якщо ж свідкам терміново необхідно покинути місце пригоди до приїзду поліції, бажано записати їхнє прізвище, ім’я, по батькові, адресу проживання та номер мобільного телефону для передачі інформації поліцейським.
Після приїзду поліції слід повідомити, свідком чого ви стали, надати свої контакти та бути готовим з’явитися до слідчого чи суду за їх попереднім викликом у разі потреби.
Аналогічними дії можуть бути у разі вчинення адміністративного правопорушення, яке тільки-но вчинено та є постраждалі.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Ситуація друга: спонтанна, але не критична (наприклад, розбили ліхтар у парку, викрали лавочку).
Видихнути, бо нічого критично непоправного не сталося.
Скласти про це акт, в якому зафіксувати ситуацію, що вам стала відома. Цей акт підписується двома свідками та в подальшому може бути використаний як доказова база для списання майна з балансу чи для прийняття рішення про закупівлю нового (зразок акта додається).
Далі слід письмово повідомити про вказаний факт балансоутримувача чи власника (зразок повідомлення додається).
За наявності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення слід також подати заяву про порушення відповідного провадження та вжиття заходів, направлених на відшукання винних та притягнення їх до відповідальності (зразок заяви про кримінальне правопорушення додається).
Далі вже вирішувати питання по суті.
Ситуація третя: довготривала, але критична (наприклад, неодноразово надходили скарги на нелюдські умови проживання старої жінки-інваліда, догляд за якою здійснює син-алкоголік або почастішали випадки скоєння нападів на людей у темному провулку з метою заволодіти чужим майном).
На перший погляд це не належить до сфери діяльності старости, але це лягає в площину суспільного інтересу та вжиття невідкладних заходів, направлених на збереження життя чи здоров’я людини.
Додатково хочу звернути увагу на вимоги ст. 6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.
Органи місцевого самоврядування, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.
Ви як староста не маєте повноважень керувати роботою органів чи комісій, проте як посадова особа місцевого самоврядування та член виконавчого комітету за посадою можете, а я б ще й додала, що зобов’язані щонайменше повідомляти такі органи про випадки грубого порушення правопорядку на території ввіреного вам старостинського округу.
Як приклади я навела абсолютно різні ситуації, тому пропоную їх розглянути окремо.
Перша — з бабусею. Яких реальних та дієвих заходів можна вжити в такій ситуації:
| 1 | Поспілкуватися з бабусею, сусідами для з’ясування обстановки та умов проживання (лише за їх згоди) |
| 2 | Допомогти бабусі скласти документи в органи місцевого самоврядування (наприклад, опікунську службу щодо призначення іншого піклувальника) |
| 3 | Повідомити про факт насилля в сім’ї в правоохоронні органи (у разі якщо будуть підтверджені такі обставини). Зверніть увагу: тримання безпорадного у стані, що загрожує його життю чи здоров’ю, — це ознаки адміністративного або навіть кримінального правопорушення |
| 4 | Допомогти бабусі знайти адвоката, у тому числі шляхом звернення до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги |
| 5 | Виступити в ролі «арбітра» або медіатора у конфлікті, що стався між родичами, за їх згоди |
| 6 | Залучити громадські організації, які надають певні види допомоги людям, які опинились у складних життєвих умовах |
Медіація (англ. mediation – посередництво) — вид альтернативного врегулювання спорів, метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту.
Друга ситуація пов’язана із ростом злочинності. Роль старости тут не може дублювати поліцейські функції. Аж ні. Навпаки, слід проаналізувати, а чому це стається знов і знов? Можливо, причина банальна — відсутність нормального освітлення. Додатково може відіграти роль наявність поряд клубів, пабів швидкого розливу алкогольних напоїв чи відсутність транспортного сполучення у пізню годину.
Важливе значення у вирішенні цієї ситуації матиме саме аналіз факторів, які сприяють злочинному середовищу та злочинцям. Тож після з’ясування цих причин староста може виступити лобістом інтересів своєї громади у раді з метою додаткового фінансування певних заходів або прийняття локальних нормативних актів, направлених на додаткове регулювання суспільних відносин.
Не зайвим також може бути залучення громадськості для вирішення спільних проблем, у тому числі шляхом введення громадського патрулювання місцевості або облаштування складних місць додатковими засобами освітлення за рахунок сил самих мешканців села/селища.
Ситуація четверта: довготривала і не критична (наприклад, наявний факт порушення правил благоустрою мешканцем вашого села).
Це так само є порушенням правопорядку, проте ситуація не вимагає швидкого реагування, тим більше не лежить у сфері компетенції старости. Винятком із цього правила буде лише випадок, якщо старосту уповноважив орган місцевого самоврядування на складення протоколів за відповідні правопорушення.
Тому єдине, що має зробити староста у відповідній ситуації, — повідомити компетентні органи для вжиття заходів реагування.
Короткі підсумки
1. Староста може та має право вимагати від односельчан дотримання правопорядку.
2. Староста може реально вплинути на дотримання правопорядку та покращення «правового клімату» у своєму старостинському окрузі.
3. Староста має певний перелік засобів реагування на випадки порушення правопорядку.
4. Саме староста може донести важливі тези до центральної садиби та лобіювати інтереси своїх односельчан з метою покращення життя у старостинському окрузі.
5. Староста може залучати громадськість, звертатись до різних органів та організацій щодо усунення порушень вимог чинного законодавства.
6. Староста не може перебирати на себе роль карного органу чи виконувати функції правоохоронних органів, проте письмово звертатись до них може.
7. Діяльність старост у цьому напрямку буде ефективною лише у випадку планомірної діяльності та розставляння пріоритетів — визначення питань, які є першочерговими, а які — другорядними.
8. У випадку, коли єдиних зусиль старости не вистачає для вирішення проблеми, — ініціювати заходи прямої демократії: загальні збори, громадські слухання та інші форми безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному селі, селищі.
