Способи подання матеріалу
Комунікація — важливий елемент діяльності старости. Пропоную відійти від юридичного наповнення повноважень старости та розглянути практичні приклади покращення способу комунікації із членами територіальної громади шляхом складення ефективних повідомлень.
Як приклад надаю різні варіанти одного й того ж повідомлення:
| Варіант І | Ефект реалізується через центральну нервову систему шляхом пригнічення синтезу РGF2 у гіпоталамусі у відповідь на вплив ендогенних пірогенів. Має як периферичне, так і центральне походження: периферичний ефект — пригнічення синтезу простагландинів запалених тканин; центральний ефект — вплив на центри гіпоталамуса. Препарат чинить аналгезивну, жарознижувальну і дуже слабку протизапальну дію, що пов’язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабко вираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах. Збуджує центральну нервову систему. Підвищує позитивні умовні рефлекси, стимулює рухову активність, послаблює дію снодійних і наркотичних речовин, посилює дію аналгетиків і жарознижувальних засобів |
| Варіант ІІ | Терапія слабкого або помірного больового синдрому при головному або зубному болю, первинній дисменореї, мігрені, артралгії, невралгії, захворюваннях, що супроводжуються гіпертермією різної етіології (як жарознижувальний засіб) |
| Варіант ІІІ | Лікування головного болю |
| Варіант ІV | Цитрамон |
Як бачите, одне й те саме повідомлення можна подати різними способами. Обрання способу залежатиме від ситуації: в якій обстановці буде надано повідомлення (урочистій, діловій, на науковій конференції чи в побуті), а також від аудиторії, на яку розраховано таке повідомлення.
Погодьтеся, що перший варіант буде абсолютно недоцільним для повідомлення його бабусі, а третій — мало інформативним на науковій зустрічі фармацевтів.
Тому найголовніше правило складення будь-якого повідомлення — фокус на аудиторію.
Саме від аудиторії залежатиме складність та навантаженість тексту. Так, з прикладу викладення тексту законів: вони є складними для розуміння для широкого загалу і, навпаки, доволі зрозумілими для юристів. Так, і будь-яке інше повідомлення має бути зрозуміле більшості, а в ідеалі — усім учасникам, на яких розраховане повідомлення.
Стиль викладення також має значення. Нагадаю, виділяють 7 стилів мовлення, серед них:
| 1 | Розмовний | Розмова з людьми |
| 2 | Науковий | Наукова інформація |
| 3 | Художній | Використовується в художній творчості та реалізовується у формі драми, прози чи поезії |
| 4 | Офіційно-діловий | Документи |
| 5 | Публіцистичний | Плакати та оголошення |
| 6 | Конфесійний | Обслуговує релігійні потреби суспільства |
| 7 | Епістолярний | Приватне чи приватно-офіційне листування |
Для повідомлень, які можуть складатися старостами, найбільш прийнятним буде саме публіцистичний стиль.
Публіцистичний стиль використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній сферах життя, під час масових агітацій. Він характеризується: точністю, послідовністю викладення провідних тез разом з їхнім емоційним забарвленням. У сучасній науковій літературі все частіше вживається термін «стиль масової інформації», що пояснюється глобалізованими процесами в суспільстві, зміною медійних ресурсів у світі та європейською традицією до класифікації функціональних стилів.
Критеріями викладення матеріалу в повідомленнях мають бути:
| 1 | Доступність |
| 2 | Легкість |
| 3 | Зрозумілість |
| 4 | Чіткість |
| 5 | Логічність |
Фокус на аудиторію
Найголовніше правило, про яке вже було зазначено, — це врахування характеристик аудиторії, на яку розраховане повідомлення.
Різні аудиторії вимагають різного підходу: так, інформація для дітей має відповідати їх віку та розумовій здатності оцінити й осмислити певну інформацію. Повідомлення такого змісту: «Діти, будьте обережні, дотримуйтеся правил дорожнього руху!» — може бути належним чином сприйняте лише тими дітьми, які взагалі обізнані про такі правила. Відповідно, для наймолодших, які, звісно, навчилися читати, більш дієвим буде таке оголошення: «Діти, переходьте дорогу лише пішохідним переходом!»
На можливість правильного сприйняття інформації аудиторії також впливають: вік, досвід, інтелект, емоційний стан.
Так, наприклад, інформація про надзвичайну подію сама собою вже буде емоційно забарвлена. Людина, яка зазнала наслідків цієї події, може розцінити повідомлення як особисту образу чи сприйняти її занадто емоційно через перебування у відповідному психологічному стані. Тому інформація із посиленим градусом негативних емоцій має бути викладена максимально сухо та знеособлено, а в деяких випадках зведена до констатації фактів та зазначення статистичної інформації.
І навпаки, у разі відсутності належної реакції місцевих мешканців на певні події із життя села/селища інформація має подаватися із підвищенням емоційного забарвлення: «Шановні односельці, не будьте байдужими до наших спільних проблем...», «Разом ми — сила!» тощо. У такому випадку буде доречним використання знаків оклику.
Погодьтеся, інформація для педагогічного колективу школи щодо змін, наприклад у графіку підвезення дітей з іншої місцевості, та безпосередньо для батьків таких дітей також, імовірніше, буде викладена у різній манері, адже останні будуть потребувати більш детальної інформації в тому числі щодо причин таких змін, аніж перші.
Отже, під час формування тексту повідомлення слід оцінити можливість сприйняття певною аудиторією тієї інформації, яка вами подається. У разі якщо аудиторія планується різнобарвною — відповідно, й манера викладення інформації має охопити людей з різним життєвим досвідом, щоб кожен, хто прочитав інформацію, оцінив її як таку, яка була подана персонально для нього.
Під час спілкування із людьми ви, мабуть, помічали, що співрозмовники підлаштовуються один під одного і намагаються викладати інформацію в манері та стилі того, кому вона адресована. Часто в житті трапляються випадки, коли доводиться повторювати інформацію декілька разів, викладаючи її щоразу ще простіше, ніж у попередньому варіанті, задля того щоб перейти на рівень розуміння співрозмовника. Цей метод можна назвати «Пониженням інтелектуального рівня». Універсальною формою тут буде: чим простіше — тим ефективніше. Причому просте викладення не образить і високоінтелектуальних людей.
Зміст
Інформація має бути актуальною та потрібною аудиторії.
Непотрібна, зайва інформація відволікає від суті. Великі вступні слова, відступи від головної тези (лірика) відволікають, а іноді й дратують. Більшість людей ніколи не дочитують повідомлення до кінця.
Перше читання людини того чи іншого повідомлення здійснюється «по діагоналі», і в разі якщо в повідомленні є меседж (влучне коротке речення, яке містить суть всього повідомлення), який зачепив читача, він перечитає його вдруге більш детально. Тому задля того щоб не втратити жодного читача вашого повідомлення, воно має бути коротким та містити важливу інформацію, щоб людина, яка його читає, оцінила це повідомлення як важливе для себе та сконцентрувала свою увагу.
Якщо повідомлення стосується інформації про запланований захід, то обов’язково вона має містити такі складові:
З метою підвищення довіри до автора повідомлення останній має бути зазначений, щоб, по-перше, уникнути непорозумінь, по-друге, розвіяти сумнів щодо дійсності цього повідомлення.
До певних заходів чинне законодавство вимагає певні умови участі, наприклад мати право голосу, бути членом територіальної громади. Відповідно, оголошення про захід має містити певні критерії, задля того щоб мінімізувати ризик невиправдання очікувань людей, які прийшли та бажали взяти активну участь, але не змогли реалізувати такі очікування через невідповідність критеріям. Як приклад пропоную текст оголошення щодо проведення громадських обговорень міжмуніципального співробітництва територіальних громад.
Порада: формуйте ваші повідомлення короткими реченнями. Не намагайтеся охопити неосяжне одним реченням із використанням великої кількості розділових знаків.
Обирайте слова, які не містять двозначних тлумачень чи незрозумілих термінів. Формулюйте повідомлення «ближче до людей» — зрозумілі, легкі. Не використовуйте юридичні терміни, якщо їх можна замінити звичайними словами. Наприклад, «людина похилого віку» замість «особа похилого віку», «люди старше 18 років» замість «особа, яка досягла повноліття».
Скорочення у повідомленнях є недоречними, крім загальновизнаних та широко використовуваних: «у т. ч.», і «т. п.»
Повідомлення має бути також написано грамотно, без орфографічних, лексичних помилок. Бо таке трапляється. І негарно виходить, якщо хтось ручкою починає правити вивішене оголошення.
Ще важливими моментами буде обрання шрифту, кольору, розміру літер та використання курсиву, жирного тексту чи підкреслювання. Не перевантажуйте текст використанням різних зазначених вище маркерів. Додаткове виокремлення тексту (курсив, жирність тощо) є доречним для загострення уваги читача саме на цій інформації.
Зверніть також увагу, якщо текст копіюється із різних джерел — можливе використання різного шрифту (Arial, Times New Roman), що також знижує концентрацію уваги читача. Використання недоречних рамок, смайлів чи інших графічних позначень може знизити рівень довіри до тексту та вплине на ставлення читача до тексту як до неважливого чи несерйозного.
Використання таблиць для складної інформації, яка певним чином може бути згрупована, чи блок-схем, навпаки, полегшує сприйняття інформації. Доречна інфорграфіка чи зображення також може посилити рівень привабливості інформації для читача та його комфортного й легкого розуміння прочитаного.
У разі якщо місце проведення заходу не є досить відомим більшості людей — доречно зазначити зручний спосіб, як до нього можна дістатися пішки чи транспортом загального користування.
Джерело розміщення повідомлення
За звичкою, найімовірніше, використовується саме розміщення оголошення на стенді. Але насправді це є не найефективнішим способом донесення інформації до аудиторії.
Звичайне оголошення на стенді для оголошень: важливим тут буде місце розташування стенда. Погодьтеся: стовп біля крайньої хати, адміністративна будівля, медичний центр, школа чи автобусна зупинка — це зовсім різні речі. Освітлене та людяне місце — запорука того, що оголошення буде прочитане. Місце розташування оголошення: у полі зору людини середнього зросту (165 — 170 см) — якщо інформація стосується повнолітніх; на рівні 120 — 130 см від землі — якщо інформація стосується дитини.
Важливо також врахувати можливість захищення аркуша паперу, на якому надруковано повідомлення, від впливу вітру, дощу, сонця — файл чи спеціальний прозорий контейнер для оголошень.
Шрифт оголошення: великий. Кількість слів в оголошенні — зведена до мінімуму.
Повідомлення в засобах масової інформації можуть містити більше інформації: опис подій і фактів, відгуки учасників, аналітичну інформацію, вихідні дані тощо. Усе залежатиме від суті повідомлення, кількості слів, які надаються виданням, місцем розміщенням повідомлення (перший аркуш газети або серед іншого матеріалу), кегель шрифту, а також критеріїв, які висуваються безпосередньо виданням.
Перед тим як формувати зміст повідомлення до видання, доречно ознайомитися з його наповненням, якщо є змога, уточнити у редактора, на якій шпальті планується розміщення повідомлення для врахування цієї інформації перед викладенням тексту. Перед друком у разі внесення змін до тексту — останній варіант повідомлення має бути погоджений із замовником, щоб уникнути невідповідностей та помилок у трактуванні меседжа.
Розміщення повідомлень у соціальних мережах — доволі ефективний спосіб комунікації. Тут слід брати до уваги, що повідомлення буде доведено до необмеженого кола суб’єктів (підписників та підписників тих, хто перепостить це повідомлення). Воно може стати навіть вірусним; може з’явитися в мережі навіть через значний проміжок часу після його розміщення. Тому вказівка на дати, події та адреси має бути обов’язково зазначена.
Переважно користувачами соціальних мереж є підлітки та люди середнього віку. Відповідно, повідомлення у соціальній мережі для людей похилого віку, найімовірніше, буде не актуальним. Так само воно не досягне поставленої мети у разі, якщо у вашому населеному пункті відсутній Інтернет. Разом із тим на сьогодні саме мережа Інтернет охоплює якомога більше людей і є чи не єдиним способом комунікації молоді.
