Поняття та види гарантій
Для початку давайте з’ясуємо, що ж являють собою гарантії діяльності.
Гарантії діяльності старости — це комплекс встановлених законодавством заходів, які направлені на ефективне здійснення старостою своїх посадових обов’язків.
Загальні гарантії діяльності старости закріплені у низці нормативно-правових актів: Кодексі законів про працю України1 , Законі Україні від 21.05.1997 № 28097/ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»2, Законі України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування»3, Законі України від 15.11.1996 № 504/96ВР «Про відпустки»4, постанові КМУ від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»5.
1 Далі за текстом — КЗпП.
2 Далі за текстом — Закон № 280.
3 Далі за текстом — Закон № 2493.
4 Далі за текстом — Закон № 504.
5 Далі за текстом — постанова № 268.
Крім того, ч. 4 ст. 541 Закону № 280 передбачено, що на старост поширюються гарантії діяльності депутатів місцевих рад, передбачені Законом України від 11.07.2002 № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад», якщо інше не встановлено законом»6.
6 Далі за текстом — Закон № 93.
А отже, певний перелік гарантій старости ми можемо знайти у розділі IV Закону № 93.
Передбачені законодавством гарантії включають в себе гарантії непорушності повноважень старости та забезпечення умов для їх здійснення, соціально-забезпечувальні та трудові гарантії.
Гарантії непорушності повноважень
До таких гарантій ст. 30 Закону № 93 відносить забезпечення місцевими радами та їх органами необхідних умов для ефективного здійснення старостами їх повноважень, сприяння старостам в їх діяльності шляхом створення відповідних умов, забезпечення старост документами, довідково-інформаційними та іншими матеріалами, необхідними для ефективного здійснення їх повноважень, організовування вивчення законодавства, досвіду роботи рад.
Старости звільняються від відповідальності за виступи на засіданнях ради та її органів, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
На час виконання своїх повноважень старостам надається відстрочка від призову на строкову військову чи альтернативну (невійськову) службу. У зв’язку з діяльністю старости також звільняються від проходження навчальних зборів.
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, зобов’язані сприяти старостам у здійсненні їх повноважень.
Гарантії захисту від неправомірних дій
Відповідною гарантією захисту старост від неправомірних дій у зв’язку з виконанням своїх посадових обов’язків виступає особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений ст. 31 Закону № 93.
Так, письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення старості здійснюється Генеральним прокурором, заступником Генерального прокурора, керівником відповідної регіональної прокуратури. Прокурор, який здійснив повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення старості, зобов’язаний повідомити про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру.
Суд, який обрав запобіжний захід стосовно старости, зобов’язаний повідомити про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу.
Соціально-забезпечувальні та трудові гарантії
Частинами 1, 2 ст. 21 Закону № 2493 встановлено право старости на одержання заробітної плати, розмір якої має забезпечувати достатній життєвий рівень.
Відповідно до додатка 50 до постанови № 268 розмір місячного посадового окладу старости встановлюється залежно від чисельності населення в населеному пункті і становить:
Крім того, староста має право на преміювання, отримання надбавок, розміри яких залежать від його стажу та заробітної плати.
Так, згідно з п. 2 постанови № 268 для старост передбачено здійснення преміювання відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Конкретні умови, порядок та розміри преміювання старости визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.
На старост поширюються положення щодо надбавки за вислугу років у відсотках до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг (спеціальне звання) і залежно від стажу державної служби, служби в ОМС у таких розмірах: понад 3 роки — 10, понад 5 років — 15, понад 10 років — 20, понад 15 років — 25, понад 20 років — 30, понад 25 років — 40 відсотків.
Для старост за посадою, яка віднесена до шостої категорії посад ОМС, передбачені надбавки до посадового окладу за ранги посадових осіб місцевого самоврядування, розмір яких становить відповідно: за 11 ранг — 70 грн., за 12 ранг — 60 грн., за 13 ранг — 55 грн.
Старостам надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення при наданні щорічної відпустки, в розмірі, що не перевищує середньомісячної забортної плати старости.
Староста має право на отримання всіх видів відпусток (основної, додаткової, творчих, соціальних, у зв’язку з навчанням, без збереження заробітної плати), передбачених Законом № 504 (ср. ).
Час роботи старости зараховується до загального і безперервного стажу роботи (служби), а також стажу роботи (служби) за тією спеціальністю, за якою він працював до обрання на виборну посаду в раді.
Статтею 34 Закону № 93 закріплено право старости на безоплатний проїзд.
Так, староста користується на території відповідної ради правом безплатного проїзду на залізничному, автомобільному і водному транспорті незалежно від форми власності, а також на всіх видах міського пасажирського транспорту (за винятком таксі). У разі якщо вся територія відповідної ради знаходиться в межах населеного пункту, то право безоплатного проїзду поширюється на всю територію населеного пункту.
Відповідно до постанови КМУ від 16.11.2002 № 1738 «Про порядок та умови безплатного проїзду депутатів місцевих рад» право на безплатний проїзд територією відповідної ради на залізничному, автомобільному і водному транспорті незалежно від форми власності, а також всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) реалізується шляхом надання їм відповідною місцевою радою або її виконавчим органом проїзних документів тривалого (місячні, квартальні) або одноразового користування — квитки, талони, жетони тощо.
Придбання місцевою радою або її виконавчим органом проїзних документів здійснюється на підприємствах транспорту за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів у межах асигнувань на утримання відповідної ради.
Багаж провозиться на загальних підставах.
Відповідно до ст. 118 КЗпП працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а за її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Отже, староста має право на отримання попередньої, а за її відсутності — іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому чи іншому (за згодою старости) підприємстві, в установі, організації після закінчення строку повноважень.
Крім того, оскільки на старосту поширюються гарантії діяльності депутатів місцевих рад, передбачені Законом № 93, у разі неможливості надання попередньої чи іншої рівноцінної роботи (посади) для нього передбачено збереження протягом строку, що не перевищує шести місяців, середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. Тільки у разі, якщо колишній староста має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв’язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді, не зберігається.
Час, коли староста тимчасово не працював у зв’язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою староста працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов’язки на постійній основі.
Якщо на день закінчення повноважень староста проходив військову службу у зв’язку з призовом на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, гарантії, передбачені цією статтею, надаються після його демобілізації.
Відповідно до ст. 331 Закону № 93 староста має право на підвищення своєї кваліфікації, порядок організації якої визначається відповідною радою.
Відповідно до ст. 35 Закону № 93 відповідна рада та її виконавчі органи забезпечують старост офіційними виданнями та інформаційними матеріалами ради, організують допомогу їм із правових питань їх діяльності, надають можливість ознайомитися з рішеннями ради та її органів, розпорядженнями відповідної місцевої державної адміністрації, актами підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території.
Староста для повноцінного та якісного виконання своїх обов’язків потребує правової захищеності. І, як бачимо, на законодавчому рівні встановлена ціла низка гарантій діяльності, направлених на сприяння старостам у виконанні покладених на них обов’язків, а також передбачена законом відповідальність за невиконання вимог закону щодо забезпечення гарантій діяльності старости. Разом із тим пам’ятаймо, що старости несуть відповідальність за виконання своїх повноважень, а саме є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед жителями відповідного села, селища, відповідальними — перед сільською, селищною, міською радою.
