Теми статей
Обрати теми

Суттєві зміни в майновому стані: враховуємо судову практику

Мороз Оксана, юрист-аналітик «Видавничого будинку Фактор»
Шановні старости, у цій статті будемо говорити про запобігання корупції під час здійснення вами своєї діяльності. Одним із заходів фінансового контролю щодо суб’єктів декларування є саме повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Зауважимо, що проаналізувавши судову практику, з упевненістю можемо сказати, що старости часто невчасно або взагалі не повідомляють про суттєві зімни в майновому стані. Тож є необхідність звернутися до чинного законодавства в тій його частині, яка, зокрема, регламентує порядок повідомлення про зміни в майновому стані, види відповідальності, яка може настати в разі порушення вимог законодавства, та, власне, судову практику, яка вже склалася станом на сьогодні.

Про головне

Шановні читачі, в цьому розділі ми коротко розглянемо основні аспекти, які стосуються суттєвих змін у майновому стані. Перш за все зазначимо, що положення щодо суттєвих змін у майновому стані міститься в Законі України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції»1.

1 Далі за текстом — Закон № 1700.

Частиною 2 ст. 52 Закону № 1700 визначено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (на 2019 рік — 96050 грн.), зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції 2.

Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування3, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

2 Далі за текстом — Національне агентство, НАЗК.

3 Далі за текстом — Реєстр.

Відразу хочемо зауважити, що у випадку, коли вартість майна перевищує 50 прожиткових мінімумів, то повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подається після переходу права власності на таке майно. Крім того, про дохід, який був нарахований, але за якихось причин не виплачений чи не отриманий, не повідомляється.

Бачимо, що законодавець виходить із того, що суб’єкту декларування потрібно повідомляти про суттєві зміни в майновому стані лише за умови фактичного отримання доходу чи придбання майна.

Для кожного випадку отримання доходу або придбання майна подається окреме повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування.

Важливо пам’ятати, що виправлені повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування до Реєстру не подаються. Таким чином, при заповненні електронного повідомлення слід бути максимально уважними, аби не допустити помилок.

Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані подаються суб’єктом декларування особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми на офіційному веб-сайті НАЗК через власний персональний електронний кабінет суб’єкта декларування у системі Реєстру.

Звертаємо увагу, що порядок інформування НАЗК про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування визначений у Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування4, який затверджений рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 35.

4 Далі за текстом — Порядок.

5 Далі за текстом — Рішення № 3.

Пункт 6 розд. 2 цього Порядку передбачає особисте повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єктом декларування шляхом заповнення електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет.

Повідомлення про суттєві зімни в майновому стані суб’єкта декларування подаються винятково в електронній формі, їх паперова копія не подається.

Електронна форма для подання повідомлення затверджена Рішенням № 3.

Доходи та видатки на придбання майна суб’єкта декларування відображаються у грошовій одиниці України. Нагадаємо, що входить в поняття доходи відповідно до Рішення № 3:

1

заробітна плата (грошове забезпечення), отримана як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом

2

гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами

3

дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності

4

дохід від надання майна в оренду

5

дивіденди

6

проценти

7

роялті

8

страхові виплати

9

благодійна допомога

10

пенсія

11

спадщина

12

доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав

13

подарунки та інші доходи

На практиці виникають складнощі щодо необхідності повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування, якщо такі зміни виникли у результаті нарахування (виплати) йому заробітної плати. Адже відповідно до вимог ст. 24 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» та ст. 115 Кодексу законів про працю виплата заробітної плати відбувається не рідше двох разів на місяць (аванс та безпосередньо заробітна плата).

У цьому випадку треба брати до уваги, що у ч. 2 ст. 52 Закону № 1700 фактично йдеться про одноразове отримання доходу на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Власне, йдеться про всі види нарахованих виплат протягом календарного місяця, які віднесені до заробітної плати, що перевищують 50 прожиткових мінімумів.

Увага! Нагадуємо, що отримання суб’єктом декларування будь-якого майна на підставі одностороннього цивільно-правового договору (наприклад, договору дарування, заповіту) також слід вважати суттєвою зміною його майнового стану.

Однак у такому випадку у повідомленні НАЗК інформація про це вказується не як про придбання майна, а як про отримані доходи.

Про відповідальність

При розгляді питання щодо відповідальності за неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані слід з’ясувати, до якого виду правопорушення воно належить. Тут доцільно зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1700 корупційне правопорушення — це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Крім того, Закон № 1700 оперує таким поняттям, як правопорушення, пов’язане з корупцією. Так, це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом № 1700 вимоги, заборони та обмеження, вчинене тією ж особою, що і корупційне правопорушення, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Звертаємо вашу увагу на те, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані є правопорушенням, пов’язаним з корупцією, оскільки відповідно до Закону № 1700 не містить ознак корупції.

Далі коротко розглянемо види відповідальності за неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Види відповідальності

Суть порушення

Відповідальність за порушення

Дисциплінарна відповідальність (ст. 65 Закону № 1700)

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані

Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом:

— не застосовано до неї покарання;

— не накладено стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади;

— не накладено стягнення у вигляді заборони займатися певною діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності,

підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

До неї можуть бути застосовані: зауваження, догана, повідомлення про неповну службову відповідність, звільнення, дострокове припинення повноважень

Адміністративна відповідальність (ч. 2 ст. 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення6

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані

Покарання у вигляді накладення адміністративного штрафу у розмірі від 1700 до 3400 грн.

6 Далі за текстом — КпАП.

Отже, із видами відповідальності ми визначились, далі проаналізуємо судові рішення, аби для наочності ви розуміли, які випадки вже траплялися зі старостами, врахували їх і не припускалися помилок особисто.

Судове рішення

Відразу зазначимо, що відповідне рішення суду цікаве у двох аспектах: і процесуальному, і матеріальному. Так, з одного боку було порушення в. о. старости Закону № 1700, а з іншого — це було неналежно оформлено відповідними органами, і суд не прийняв до уваги відповідні докази. Давайте будемо аналізувати.

Так, Особа 17, обіймаючи посаду виконуючого обов’язки старости ____ ОТГ та будучи відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України № 1700 суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, без поважних причин не повідомив НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані.

7 Далі за текстом — Особа 1, в. о. старости.

Таким чином, Особа 1 вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 1726 КпАП (ср. ).

Зі змісту адміністративного протоколу встановлено, що в. о. старости обвинувачується в тому, що отримавши дохід як подарунок у вигляді нерухомого майна вартістю 134086 грн., що становить 83,8 прожиткового мінімуму, установленого на 01.01.2017, не подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у визначеному порядку та у встановлені строки.

Суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст. 245 КпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з ч. 2 ст. 254 КпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З матеріалів, надісланих до суду, виявлено, що встановити цю обставину, чи дотримано вимог при складанні протоколу в частині дотримання строку, визначеного ч. 2 ст. 254 КпАП, не вдалося.

Так, відповідно до ст. 256 КпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:

1

дата і місце його складення

2

посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол

3

відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення)

4

місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення

5

нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення

6

прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є

7

пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності

8

інші відомості, необхідні для вирішення справи

Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний і цими особами.

У разі відмови особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

При складанні протоколу порушникові роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені ст. 268 КпАП, про що робиться відмітка в протоколі.

Відповідно до ст. 251 КпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є:

— протокол про адміністративне правопорушення;

— пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків;

— висновки експерта;

— речові докази;

— показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

Таким чином, у протоколі відображається:

— суть обвинувачення, від якого особа має право захищатись, і таке обвинувачення має бути зрозумілим та відповідати вимогам закону;

докази на доведеність вчинення правопорушення для перевірки їх судом.

Згідно зі ст. 278 КпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання щодо правильного складання протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При перевірці дотримання зазначених вимог щодо оформлення протоколу встановлено, що в самому протоколі відсутній підпис особи, яка склала протокол, наявний лише підпис особи, щодо якої складено протокол.

Крім того, у поданому протоколі зазначено, що з боку Особи 1 було порушено вимоги ч. 2 ст. 52 Закону № 1700, а саме не повідомлено НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, тобто про отримання доходу у вигляді подарунка — нерухомого майна вартістю 134086 грн.

Перевіривши матеріали, подані до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що у справі відсутні (не зібрані або не додані) належні та допустимі докази про те, коли виявлено вчинення такого порушення та коли встановлено особу, яка його вчинила.

На підтвердження викладених у протоколі обставин долучено лише витяг із декларації за 2017 рік в. о. старости із загальнодоступного веб-сайту НАЗК із Реєстру декларацій, який не містить даних, що вказують, які саме суттєві зміни відбулися в майновому стані.

Суд наголошує, що на підтвердження обставин вчинення правопорушення — факту дарування майна, суми оцінки такого майна, дійсної вартості цього майна на момент його дарування, в матеріалах справи відсутні докази про таке, в тому числі відсутня і належним чином завірена копія договору дарування такого майна Особі 1, а наявний лише витяг з Реєстру речових прав.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 52 Закону № 1700 відповідальність особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за ч. 2 ст. 1726 КпАП настає за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Національного агентства в десятиденний строк з моменту отримання доходу, який перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, тобто про суттєву зміну у майновому стані суб’єкта декларування.

Проте в протоколі про адміністративне правопорушення та долучених до нього матеріалах справи відсутня офіційна інформація НАЗК щодо даних, викладених у протоколі, з метою підтвердження чи спростування зазначених обставин.

Відповідні висновки щодо обставин правопорушення оперуповноважений зробив на підставі огляду Реєстру, про що зазначив в адміністративному протоколі.

Більше того, суб’єкт, який уповноважений складати протокол про корупційні правопорушення, навіть не звертався з офіційним запитом з метою отримання офіційної інформації щодо обставин, викладених у протоколі, до Національного агентства — спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції, який є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Так, суд у своїй постанові зазначив, що з метою належного оформлення матеріалів суб’єкту, уповноваженому на складання адміністративних протоколів, необхідно усунути виявлені недоліки та отримати від Національного агентства офіційну інформацію на предмет того, чи повідомляв в. о. старости у період часу з 00:00 18.07.2017 по 23:59 28.07.2017 про суттєві зміни в майновому стані.

Якщо так, то коли Особа 1 звертався і яку саме інформацію було повідомлено НАЗК щодо суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування? Чи повідомляв в. о. старости НАЗК щодо отримання ним доходу у вигляді подарунка — нерухомого майна на суму, яка перевищує 50 прожитмінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, і якого саме? Чи було оприлюднено і коли саме інформацію про зміну майнового стану суб’єкта декларування в Реєстрі?

З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, які висуваються до його складання, оскільки відсутні відомості, які мають вирішальне значення для розгляду цієї справи.

Отже:

— відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження кожної обставини;

— відсутність в адміністративному протоколі вказаних вище офіційних відомостей розпорядника інформації (НАЗК);

— неналежне оформлення самого протоколу про адміністративне правопорушення, —

позбавляє суд можливості повно, всебічно та об’єктивно розглянути адміністративну справу і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

При цьому обов’язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який у порядку ст. 251 КпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що складений протокол не відповідає вимогам КпАП, а це позбавляє особу, щодо якої складено протокол, можливості ефективно захищатись і робить неможливим об’єктивний, неупереджений розгляд справи, а наведені вище порушення є істотними і не можуть бути усунені в суді під час розгляду в судовому засіданні, оскільки суд не наділений правом збирати докази на доведення обставин, зазначених у протоколі, тому протокол про вчинення адміністративного правопорушення з додатками підлягає поверненню для доопрацювання та належного оформлення.

Звертаємо увагу, що відповідна постанова суду оскарженню не підлягає.

Наостанок...

Таким чином, як бачимо, це рішення було ухвалене на користь в. о. старости, але не на довго. Чому? Якщо проаналізувати КпАП, то суд не має повертати адміністративний протокол на доопрацювання відповідному органу, який його склав. Проте судова практика йде саме цим шляхом.

Таким чином, рано чи пізно, але відповідна особа все ж таки буде притягнута до адміністративної відповідальності, бо орган, який склав адміністративний протокол, буде намагатись виправити всі неточності, які в ньому є.

Отже, шановні старости, закликаємо вас неухильно дотримуватись законодавства в частині запобігання корупції. І справа не лише в матеріальній відповідальності, а більше в тому, що ви як лідер своєї громади можете «впасти» в очах жителів, які вам довірилися. Аби такого не сталось, уважно аналізуйте законодавство, яке стосується вашої діяльності, вивчайте судову практику. Бажаємо вам наснаги та плідної праці.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі