Створення сільськогосподарських кооперативів в ОТГ — це напрям діяльності, який дійсно може розвивати економіку та підвищувати спроможність громади. Якщо у вашій громаді для старост та представників громад й досі не були організовані навчальні поїздки до інших областей, де кооперативний рух уже діє та успішно розвивається, пропонуємо пройтися досвідом ОТГ вже зараз, тобто на сторінках нашого видання. Вивчення досвіду інших громад, які вже працюють у цій площині, — практичні поради тим, хто хоче реалізувати СОК на власній території. Й старостам корисно буде дізнатися про тих, хто вже досяг у цьому напрямі певних успіхів.
Ми зібрали найуспішніші громади, у яких можна дізнатися про практичні нюанси впровадження кооперативів для того, аби ви знали, де саме можна ознайомитися з історіями успіху, які можна накласти на ідею створення кооперативу на ввіреній вам території.
Отже...
«Молочний» досвід
1. Заболотцівська ОТГ Львівської області
Ще у 2008 році головою села була створена ініціативна група, яка подала проект з покращення пасовищ у Заболотцях до Канадського агентства з міжнародного розвитку (CIDA). За умовами проекту, всі пасовища необхідно було окультурити. Й звісно, спочатку цю ідею селяни не підтримали. Однак з часом виникла реальна потреба з приводу викорчовування кущів та огорожі території. Тож мешканці почали це робити свідомо. Cпільними зусиллями пасовища привели до ладу та встановили на них електропастухи. І вже у червні 2011 року вперше було створено сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (СОК) «Покрова», який наразі займається заготівлею, охолодженням та реалізацією молока.
Перед вступом до кооперативу всі члени в обов’язковому порядку проходили навчання та тренінги з догляду за худобою та придбали по дві корови. Для того щоб вирішити питання фінансування, кооператив взяв участь у конкурсі на отримання гранта та згодом придбав холодильну установку й електричну косарку, прес для складування сіна, інструменти для догляду за пасовищами та аналізатори якості молока. Як результат, кооператив згуртував людей та створив нові робочі місця.
Етапами створення моделі молочної кооперації можуть бути:
| 1 | розробка та реалізація ідеї створення кооперативу та проекту з окультурення пасовищ |
| 2 | закупівля корів та проведення навчання для всіх учасників кооперативу |
| 3 | придбання необхідного обладнання, а за відсутності коштів на це — обов’язкова участь у грантових програмах |
| 4 | установлення правил збору молока |
| 5 | визначення ринків збуту |
| 6 | налагодження транспортування молока до покупців |
2. Покровська ОТГ Дніпропетровської області
У цій громаді діє два молочних кооперативи — «Добробут Андріївки» та «Молочарське». Серед українських молочних кооперативів вони є одними з найперших, які здатні навчити інших молочній справі. Активісти цього кооперативного руху створили єдиний в Україні навчальний центр для молочних фермерів — демонстраційну ферму СП «Молочарське», яка здатна поділитися своєю історією успіху.
Знайти більше інформації про демонстраційну ферму можна за посиланням: coopfarm.org.ua/uk. На базі такої ферми постійно проводять навчання у вигляді тренінгів та консультацій для виробників молока або тих, хто бажає розпочати «молочну» справу з усіх областей України. У процесі навчання охочим дають можливість пізнати основні аспекти виробництва молока: від утримання й годівлі корів до їх доїння та видалення гною, а також приділяють увагу основним моментам створення та діяльності молочних кооперативів.
Загалом основною метою тренінгів є ознайомлення членів кооперативів з особливостями реконструкції та будівництва малих сімейних ферм, менеджменту та економічної ефективності, а також особливостей утримання тварин. До основних навчальних заходів такої демонстраційної ферми належать:
| 1 | тренінги на базі Кооперативної навчальної ферми |
| 2 | навчальні візити на демонстраційні сімейні ферми |
| 3 | консультації для власників сімейних ферм та власників особистого селянського господарства, що бажають стати професійними фермерами |
Додамо, що саме кооператив «Молочарське» сьогодні називають єдиним в Україні навчальним стартапом. Крім того, завдяки створенню кооперативу поступово на краще змінюється й інфраструктура села. Як приклад, для ночівлі тих, хто бажає приїздити до села, у ньому будують готель. Крім того, розвиток кооперативу спонукає до дій не лише будівельну галузь, а й активізує молодь та надає підґрунтя для ремонту доріг місцевою владою.
Важливо! За розвитком молочних кооперативів Львівщини, яких там досить багато, спостерігає багато ОТГ, яким є близькою молочна галузь, зокрема Барська ОТГ Вінницької області. За сприяння старост та ОМС у селі Антонівка на початку 2019 року планувалося створити власний молочний кооператив.
Такий підхід зумовлений тим, що після проведеного аналізу старостинського округу стало зрозуміло, що майже в кожному дворі є корови, а село має величезну кількість гарних пасовищ, однак, попри це, найбільшою проблемою є виїзд молоді до великих міст за кращим життям. Тож саме створення кооперативу дозволить, у свою чергу, створити нові робочі місця, вирішити проблему із низьким рівнем життя. Вже у лютому поточного року в селі було створено ініціативну групу прихильників молочної кооперації та опрацьований перший варіант статуту кооперативу.
Крім того, якщо уважно вивчити львівський «молочний» досвід, він свідчить про великі резерви кооперації: кооперативи здатні працювати не тільки з охолодженням молока, а також виробляти й іншу продукцію: сири, кисломолочні продукти й навіть хлібобулочні вироби.
«Ягідний» досвід
1. Могилівська сільська ОТГ Дніпропетровської області
СОК «Перший ягідний» — Перший ягідний кооператив, який на початку своєї діяльності об’єднав 12 підприємців. Як свідчить історія успіху кооперативу, жоден із засновників СОК не мав можливості успішно займатися ягідною діяльністю: не вистачало рук та фінансування, зокрема, на закупівлю обладнання.
Створення кооперативу дозволило розширити ринки збуту і виходити на торговельні мережі. Завдяки об’єднанню на території було проведено агроаудит, за результатами якого визначений не лише стан ґрунтів (експертиза ґрунтів), підземних водних колодязів, а й основні схеми захисту та підкормки рослин.
Спільна робота у кооперативі згодом надала можливість долучати до співпраці фірми, які здатні переробляти вирощену ягідну продукцію високої якості. Наразі тут вирощують малину, полуницю, ожину, лохину, смородину, аґрус та 7 сортів винограду, а також плодово-ягідні саджанці.
2. Старопочаївська сільська рада Тернопільської області
СОК «Щедрий край» спеціалізується на заготівлі овочів та фруктів, переробці плодово-ягідної продукції на сухофрукти та виготовленні соків і вже вийшов на європейські ринки (створений у жовтні 2016 року). Здебільшого саме вирощування полуниці та малини різних сортів призвела до потреби нарощення плантацій для співпраці з країнами Європи. Велику роль у становленні кооперативу відіграли кошти з місцевого бюджету та області, а також постійна участь кооперативу в міжнародних проектах.
Інший досвід
Існує багато різноманітних видів діяльності СОК. Тож старості доцільно проаналізувати можливі галузі, які можуть дати початок руху кооперативів у старостинському окрузі. Можливо, ідея створення кооперативу ще не виникла у свідомості громади або в неї відсутня об’єктивна картинка щодо необхідності створення СОК. Щоб перевірити це, старості доцільно організувати зустрічі підприємців, фермерських господарств по галузям та на успішному досвіді інших громад продемонструвати переваги СОК як успішних структурних одиниць ОТГ.
В останні роки величезного розвитку набувають кооперативи з бджільництва. Так, Скориківська ОТГ Тернопільської області може похвалитися своїми здобутками у створенні кооперативу такої галузі — СОК «Медоносний сад». Зазначимо, що створення кооперативів у цій галузі надає можливість бджолярам установлювати конкурентну ціну на такі продукти, як мед, прополіс та віск, і швидко виходити на зовнішні ринки. На жаль, у сучасних умовах самотужки бджолярам майже не вдається створити надійний механізм збуту. І виходом із цієї ситуації є саме варіант об’єднання бджолярів у кооперативи. Так, у Рукшинській ОТГ ще у 2018 році розпочав свою роботу бджолиний кооператив — СОК «Рукшинський», який наразі об’єднує більше 100 пасічників громади. На сьогодні кооператив просуває продукцію бджільництва не лише на внутрішні, а й на зовнішні ринки. Адже тільки разом можна налагодити систему переробки продукції пасік та покращити умови ведення сільськогосподарського виробництва у бджільництві.
Для більшого розуміння ефективних інструментів роботи бджолярів пропонуємо наступну цікаву інформацію, яка може знадобитися тим, кого зацікавить ідея створення кооперативу бджільництва.
Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва, що фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA), UHBDP представив для бджолярів новий сервіс — бізнес-калькулятор для бджоляра.
Ідея створення такого калькулятора виникла тоді, коли учасники проекту почали працювати з бджолярами й зіткнулись із тим, що майже 90 % із них не вміють рахувати собівартість виробництва меду. Саме для цього було вирішено створити простий та ефективний інструмент для фінансової грамотності пасічників — бізнес-калькулятор для бджолярів.
Зазначимо, що такий калькулятор з’явився влітку 2018 року. Пілотний варіант такого інструменту викладено в доступній програмі EXEL. Бізнес-калькулятор для бджолярів — це простий і доступний інструмент, використання якого не вимагає спеціальної підготовки і є безкоштовним. Він допомагає визначити:
— яка собівартість меду та інших продуктів бджільництва;
— яка рентабельність медового бізнесу;
— коли треба планувати придбання нової медогонки;
— скільки коштів потрібно акумулювати, щоб розвивати виробництво;
— інші питання, пов’язані з бджільництвом.
У програму достатньо внести всі дані про витрати і доходи. У свою чергу, калькулятор здатен підрахувати собівартість продукції, а також обчислити розмір прибутку, визначити рівень рентабельності виробництва. Цікавинкою розробки є те, що користувачі калькулятора можуть відстежувати всі важливі питання в динаміці, бачити слабкі та сильні боки, а також аналізувати зміни та перспективи розвитку. Дані, які видає калькулятор, можуть бути систематизованими, а це означає, що користувач може використовувати будь-яку отриману інформацію за допомогою калькулятора у будь-який момент за потреби. Такий інструмент однозначно знадобиться кооперативам бджолярів. Не секрет, що українські пасічники здебільшого змушені здавати мед оптовикам, тож якщо вони об’єднаються у кооперативи, то зможуть більше заробляти на своїй продукції. Одночасно вони можуть допомогти громаді розвивати зелений туризм: тематичні екскурсії та ознайомчі візити з бджільництвом користуються попитом та здатні зацікавити туристів не лише з усіх куточків України, а й з-за кордону.
Знайти бізнес-калькулятор для бджолярів можна за посиланням: uhbdp.org/ua/business-instruments/biznes-kalkulyator-dlya-bdzholyara.
До речі, аналогічний калькулятор є і для тих, хто бажає створити плодоовочеві кооперативи. Цей калькулятор може проаналізувати витрати та доходи за 10 культурами. Для отримання результату до клітинки вносять назви витрат, зазначають їх розмір, час, коли вони були зроблені, а також розмір доходу, час його отримання, ринки збуту.
Після внесення даних калькулятор одразу ж видає інформацію про собівартість продукції, рентабельність виробництва, розмір доходу. Калькулятор також сам прораховує суму, яку необхідну відкласти, так би мовити, «у кошик» для придбання техніки, та має багато корисних функцій, які допомагають стежити за витратами та доходами, робити їх аналіз.
Щоб заповнити цей калькулятор, не потрібно багато знань та великих зусиль — усі графи цілком зрозумілі навіть для тих, хто вирішив спробувати себе на цьому поприщі вперше. Ба більше, цей ресурс архівує й зберігає всі дані.
Знайти такий калькулятор можна за посиланням: https://uhbdp.org/ua/our-services/business-calculator. Впевнені, він знадобиться тим, хто бажає пройти шлях створення та розвитку власного кооперативу у сільській місцевості.
А ось на території вже згаданої Скориківської ОТГ Тернопільської області успішно розвивається й СОК «Зелена криниця», діяльністю якого є переробка зернових на крупи та борошно, а також переробка зернових культур та зерновідходів. А от вирощуванням зернових культур, бобових культур та олійних займається СОК СБК «Ратай» Заліщицького району Тернопільської області.
Програми підтримки
Для розбудови своїх територій ОТГ варто використовувати гарний приклад української кооперації. Додамо, що деякі ОТГ приймають програми підтримки кооперативів, чим заохочують сільських мешканців до їх створення. Якщо у вашому ОТГ й досі не прийнята така програма, старості варто ініціювати її прийняття та донести переваги підтримки населення в селах (селищах) з приводу створення ними кооперативів (зокрема, це зайнятість населення, розвиток місцевої економіки, привабливість регіону для грантодавців та, звісно, збільшення надходжень у вигляді податків до місцевого бюджету).
При створенні кооперативів люди мають зрозуміти, навіщо їм це потрібно, яка їм від цього вигода та чи є у них підтримка з боку місцевої влади/держави. І якщо рішення про створення кооперативу буде ними прийматися виважено й добровільно, то в нього дійсно буде майбутнє.
Наприклад, на:
| 1 | Вінниччині затверджено програму підтримки сільгоспвиробників на 2016 — 2020 роки, за якою виділено відповідні кошти для потреб розвитку та запроваджено програму кредитування. Загалом в області створено більше 95 кооперативів, серед яких успішно працюють молочно-товарні господарства, кооперативи з обробки землі та садівництва |
| 2 | Чернігівщині прийнято обласну програму підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у Чернігівській області на 2017— 2021 роки, метою якої є: — сприяння розвитку та функціонуванню сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; — вирішення питання просування сільськогосподарської продукції особистими селянськими, фермерськими господарствами та фізичними особами; сільськогосподарськими товаровиробниками на організований аграрний ринок; — підвищення рівня добробуту і зайнятості сільського населення |
| 3 | Чернігівщині Коропська селищна рада Чернігівської області прийняла Програму підтримки кооперативів на території Коропської ОТГ у 2019 році. Для фінансування кооперативів у місцевий бюджет було закладено 100 тис. грн. Таким чином, громада планує активно сприяти створенню кооперативів на території ОТГ. Зокрема, громада, вивчаючи досвід інших регіонів, розвиватиме багатофункціональні кооперативи1 |
1 Інформація розміщена за посиланням: auc.org.ua/uspihy/100-tysyach-gryven-na-finansuvannya-kooperatyviv-u-koropskiy-otg.
Не останню роль у розвитку кооперативного руху відіграє й держава.
У 2019 році Уряд продовжує фокусуватися на підтримці розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації. Так, державна фінансова підтримка фермерства збережена та вдосконалена за основними минулорічними напрямами, а також доповнена новими.
Це зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України <...> на відкритті третього Форуму фермерських технологій <...> 12 березня у Києві. Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, Торгово-промислової палати України, НААН України, сільськогосподарських підприємств, профільних асоціацій та ЗМІ.
«Попит на нішеву фермерську продукцію з кожним роком зростає. Для забезпечення цього попиту, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, Уряд продовжує розглядати розвиток малого та середнього агробізнесу як один із пріоритетів і надавати державну підтримку для фермерів за багатьма напрямами» <...>.
Так, цього року для фермерів та кооперативів передбачено: 90 % компенсація вартості дорадчих послуг, 80 % компенсація вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, 70 % компенсація кооперативам вартості придбаного вітчизняного обладнання, 40 % компенсація вартості придбаної с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва, здешевлення кредитів, бюджетна субсидія на 1 гектар новоствореним ФГ та бюджетна субсидія на 1 члена не новоствореного ФГ2.
2 Інформація розміщена на Урядовому порталі за посиланням: kmu.gov.ua/ua/news/u-2019-roci-peredbacheno-7-napryamiv-finansovoyi-pidtrimki-specialno-dlya-fermeriv-ta-kooperativiv-viktor-sheremeta
3 Далі за текстом — Порядок.
Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств». Головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики.
За умовами Порядку фінансова підтримка надається:
1) фермерському господарству, яке має чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній рік до 20000000 гривень, у власності та/або користуванні якого перебувають землі сільськогосподарського призначення; зареєстрованому в поточному році фермерському господарству, у власності та/або користуванні якого перебувають землі сільськогосподарського призначення, незалежно від обсягу чистого доходу (виручки);
2) сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу:
— молочарського, м’ясного напрямів, до складу якого входять не менше 20 членів, серед яких повинно бути одне й більше фермерських господарств, а інші — фізичні особи, у власності та/або користуванні кожної з яких перебувають землі сільськогосподарського призначення та за наявності тварин, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства;
— плодово-ягідного, овочевого напрямів, а також із заготівлі та переробки продукції бджільництва, дикорослих ягід, грибів і рослин, до складу якого входять не менше ніж 7 членів, серед яких повинно бути одне й більше фермерських господарств, а інші — фізичні особи, у власності та/або користуванні кожної з яких перебувають не більше 100 гектарів земель сільськогосподарського призначення.
Додамо, що зазначені фермерські господарства та сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи є одержувачами фінансової підтримки, передбаченої Порядком.
Фінансова підтримка надається одержувачам за такими напрямами:
— часткова компенсація вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, закупленого у фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які здійснюють виробництво та/або його реалізацію (далі — часткова компенсація вартості насіння);
— часткова компенсація витрат, пов’язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами;
— фінансова підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
— часткова компенсація вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва;
— бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) — новоствореним фермерським господарствам;
— додаткова фінансова підтримка фермерських господарств із статусом сімейних фермерських господарств через механізм доплати на користь застрахованих осіб — членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
— бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар) для фермерських господарств (крім новостворених);
— здешевлення кредитів.
Ще один крок, який староста може зробити в напрямі кооперативного руху, — ініціювати тематичні зустрічі: навчання з експертами за підтримки ОТГ, спонсорів, місцевих підприємців, діючих СОК тощо. Наприклад, навчання з технології вирощування малини чи полуниці починаючи від підготовки угідь та якості розсади до збору урожаю, умов зберігання та можливих ринків збуту.
Експерти здатні розкривати секрети, які повинен знати кожен господар, який зацікавлений у нарощуванні об’ємів ягоди, овочів, молока тощо та підвищення їх якості, але з різних причин не має змоги проходити подібні навчання. Як-то кажуть, чим вище буде освіченість сільського населення, тим більше буде в них жаги до змін, у тому числі й у питанні започаткування нової справи — створення кооперативів.
Отже, старостам варто докласти певних зусиль у напрямі організації кооперативного руху у своєму старостинському окрузі й результати не змусять на себе чекати.
