Теми статей
Обрати теми

Як зменшити молодіжну міграцію до міст: Україна та світовий досвід

Михальська Валерія, юрисконсульт ТОВ «ФАКТОР-МЕДІА», політолог, фандрайзер і продюсер культурних та соціальних проєктів
Молодь залишає села та селища і виїжджає до міст. Ми всі обізнані з цією проблемою та намагаємося з нею боротися відомими та зрозумілими методами. І тут є порівняно приємна новина — ця проблема існує не лише в Україні. Тому давайте поглянемо, що з цього приводу думають державотворці, соціологи та психологи в розвинених країнах, на які сьогодні Україна хоче рівнятися, та проаналізуємо можливість застосування світових моделей роботи в цьому напрямі в українських реаліях.

Загальні тенденції

На вихідні та свята молоді люди часто навідаються додому, у рідне село. Утім, усе менше й менше молодь обирає життя у малих містах, на землі, де вони зростали. Вони від’їжджають у пошуках роботи та належної освіти. Як і в ситуації зі світовою міграцією, молоді люди з невеликих сіл та селищ намагаються сформувати стосунки із кимось у місті для того, щоб переїхати та розпочати своє життя саме в містах. Найімовірніше, вони можуть повернутися, але зазвичай роблять це вже у старшому віці, а тому найбільш продуктивні роки свого життя молодь проводить у місті.

Для підтвердження цих трендів можемо навести декілька досліджень з цієї тематики зі Сполучених Штатів Америки та Великобританії. Так, у штаті Іллінойсі було зафіксовано, що з 2000 по 2016 роки 157 000 молодих людей віком до 44 років залишили сільську місцевість штату, натомість населення збільшилося приблизно на 76 000 осіб віком старше 44 років. Такі висновки були отримані й одним із британських фондів — молоді люди залишають сільську місцевість, адже для них замало ресурсів і стимулів, які створені для них тут.

Утім, необхідно відзначити, що достатньо велика кількість молодих людей залишилися б жити у сільській місцевості з низки підстав. Одне з досліджень продемонструвало, що залишити сільську місцевість для молоді є значним викликом, адже сільський спосіб життя є для них більш звичним та приємним. Вони звикли та їм подобається взаємодіяти з природою, їм подобається відкритість сільського простору та відчуття єднання громади, яке існує в селах. Так само вони прагнуть до життя з меншою кількістю стресів порівняно з міським життям та до організації більш безпечного побуту для своєї майбутньої родини. Ба більше, навіть молодь, яка залишила сільську місцевість, подекуди відчуває прагнення повернутися додому після народження дитини через нижчу вартість проживання, близькість до сім’ї та друзів й інші переваги.

І все одно вони їдуть. У пошуках кращої роботи, кращої освіти, стабільної інфраструктури.

Робочі місця — одна з потреб молоді

Найбільш очевидна порада для місцевої влади та для старости в цьому випадку — створюйте робочі місця для молоді. Звісно, це дуже просто сказати, утім, не так просто зробити. Розглянемо нижче декілька напрямів потенційної діяльності.

Перший. У будь-якому випадку староста зацікавлений у роботі кваліфікованих кадрів у межах своєї території. І якщо є потенційні кандидати з числа молодих осіб, які вже проявили себе в роботі на місцевому рівні, утім, мають намір залишити село для навчання в місті, або якщо в селі є вакантна посада — пропонуємо «зарезервувати» молодих людей для такої роботи. Тут ми маємо на увазі, що певний орган влади, якому підпорядковується структура, в якій є вакантна посада, може направити молодих людей для навчання до певного закладу вищої освіти за власний рахунок, а в договорі зобов’язати цих молодих осіб повернутися в громаду та відпрацювати тут певний проміжок часу. Це звичайна практика для багатьох органів влади та приватних підприємств, тож чому б не запровадити таку практику для забезпечення життєдіяльності села чи селища? Якщо староста готовий сприяти своїй громаді — він може лобіювати укладення таких угод.

Другий. Так само староста може сприяти залученню молоді до роботи в інших секторах життєдіяльності села. В ідеалі, звісно, це має працювати таким чином — у селі з’являється інвестор, який готовий створити тут певне підприємство. Староста пропонує для цього інвестора встановити квоту на залучення працівників з числа молодих осіб — мешканців цього села.

Але поки староста чекає на інвестора, можна спробувати вирішити цю проблему на рівні власних повноважень. Наприклад, певна громадська організація з центру ОТГ, району або всієї області має намір реалізувати певний проект на території вашого села. Запропонуйте їм у команду людей з числа проактивної молоді вашого села. Або ж візьміть ситуацію у свої руки та підготуйте спільно з проактивними молодими людьми з вашого села проект, який можна подати на фінансування до певного донора або профінансувати за рахунок місцевого бюджету. У проекті ви цілком можете передбачити оплату послуг таких молодих людей, відтак вони відчують, що гроші можна заробляти і в рідній громаді, а ви отримаєте проект, який якісно змінюватиме життя на селі.

Освіта — друга потреба молоді

Тепер поговоримо про другу потребу, для задоволення якої молодь виїжджає до міст, — краща освіта. Сьогодні в Україні вища освіта є панацеєю, і насамперед багато батьків переконані, що без вищої освіти їх дитина не досягне успіху в житті. Ви не зможете створити альтернативу закладам вищої освіти у своєму селі — це нетипово для українських сіл. Можливо, згодом ситуація змінюватиметься й українські університети, як багато американських та європейських закладів, «переїдуть» у заміську місцевість, облаштовуватимуть там студентські містечка. Але на сьогодні таке питання не стоїть на порядку денному.

Однак ви можете створити умови для підвищення кваліфікації молодих людей на рівні середньої освіти та на побутовому рівні. Пропонуємо декілька варіантів.

Перший. Розробіть спільний із сусідніми селами проект, у межах якого для проведення певних освітніх заходів для молоді вашого села приїдуть спеціалісти з обласного центру або з інших міст. Якщо це буде освіта у сфері правознавства, економіки (у тому числі започаткування власної справи), навчання іноземним мовам — ви цілком можете спробувати подавати цей проект на гранти.

Другий. Цікава освітня можливість, якою, на жаль, не дуже активно користуються малі міста та села — залучення іноземних волонтерів у межах міжнародних програм обміну. Зверніть увагу на програми Європейської волонтерської служби (за напрям «Молодь для України» у Східній Європі відповідає організація SALTO-YOUTH, детальніше про її роботу див. на сайті salto-youth.net/) та Корпусу миру (ua.usembassy.gov/uk/embassy-uk/kyiv-uk/sections-offices-uk/peace-corps-uk/). У межах цих програм ви можете на період до 1 року залучити в громади спеціалістів для навчання вашої молоді іноземним мовам та іншим аспектам громадської та соціальної активності.

Третій. Зверніть увагу також на програми, які навчатимуть молодих людей створенню власної справи, про що ми вже зазначали вище. Виявити сфери, в яких можуть бути започатковані нові форми підприємницької діяльності у вашому селі, а потім провести комплексне навчання, у межах якого надати механізми юнакам, як це зробити — така діяльність теж цілком може бути оформлена як грантовий проект.

І в межах створення робочих місць, і в межах освітніх програм намагайтеся обирати кандидатів, які отримають певний привілей, за допомогою конкурсу. По-перше, це підтверджуватиме неупередженість і прозорість вашого вибору. По-друге, у межах конкурсу ви охоплюєте більшу кількість людей. Молодь знатиме, що ви пропонуєте певні можливості, та буде готова чекати на таку можливість для себе. Відтак поки в селі є можливості і молоді люди обізнані про це — вони залишатимуться.

Інші види діяльності заради молоді

Яку ще діяльність, поміж зазначеної вище, радять робити на селі західні дослідники?

Забезпечення в селі швидкісного Інтернету. Передусім Інтернет створює в молоді відчуття залучення до світової мережі, до новин та інформації з усього світу. Ба більше, швидкісний Інтернет — це можливість віддаленої роботи в атмосфері, яка є для людини комфортною. В Україні значних обертів набуває фриланс — робота за вільним наймом, віддалена робота, у межах якої особа сама шукає собі наймачів та проекти і може одночасно працювати на декілька різних замовників. Відкрийте для молоді можливість у вашому селі об’єднати психологічну та соціальну прив’язаність молодої особи до рідної землі із можливістю заробляти гроші.

Також важливим компонентом комфорту для життя молоді в селі є наявність громадських просторів для дозвілля та роботи. Чи є у вас в селі кафе, де молодь може проводити вільний час у спілкуванні? Цю ідею можна розвинути за різними сучасними моделями.

Очевидними кандидатами на ревіталізацію та перетворення в молодіжні простори стають бібліотеки та будинки культури.

З радянських часів у всіх куточках України залишилася розгалужена мережа таких закладів. Утім, сьогодні такі заклади, найімовірніше, переживають занепад.

Бібліотеки. Треба визнати, що, на жаль, бібліотеки втратили свій сенс існування. Інтернет та сучасні комп’ютерні технології створюють нові можливості — тепер книжки все більше переходять в електронну форму, вони можуть зберігатися на вашому девайсі, і щоб отримати потрібну користувачеві книжку, не потрібно далеко йти. Можна відкрити Інтернет та придбати книгу онлайн і читати її на своєму девайсі. Саме тому бібліотеки втрачають своє значення і свого відвідувача. Проте залишається простір, який потрібно використовувати. І щоб залучити молодь до цих просторів, одних лишень гуртків із вишивання недостатньо. Потрібне місце із цікавим наповненням для дозвілля, освіти і формування світогляду.

Саме тому бібліотеки можуть перетворюватися на хаби — дискусійні майданчики, де будуть, наприклад, гуртки робототехніки для дітей, а також простори для дозвілля у форматі антикафе або ж у форматі соціального кафе.

Коворкінг (англ. co-working — спільно працювати) у широкому сенсі — це модель організації роботи людей з різним типом зайнятості в єдиному робочому просторі; у вузькому — колективний офіс. Коворкінг характеризує гнучка організація робочого простору і прагнення до формування спільноти резидентів та внутрішньої культури. Учасники залишаються незалежними і вільними, мають можливість спілкуватися, обмінюватися ідеями та допомагати один одному, на відміну від роботи вдома.

Антикафе — це приміщення, в якому гості платять за час перебування, а не за послуги. У вартість перебування в антикафе зазвичай входять напої та солодощі. За зазначену вартість відвідувачі приміщення мають можливість користуватися приладдям, яке є у просторі. Зазвичай це настільні та комп’ютерні ігри. Тут також можуть відбуватися невеликі події — покази кінофільмів, концерти.

Будинки культури. З ними ситуація є дещо кращою, адже зазвичай у будинках культури все ж таки відбуваються певні заходи, культурні або урочисті. Є багато прикладів, коли шлюбні церемонії відбуваються саме в будинках культури. Проте в певних випадках ми стикаємося із ситуацією, коли в будинках культури багато приміщень здаються в оренду та використовуються не за своїм призначенням. Приміщення діє, навіть існує попит, але призначення самого простору дещо далеке від культури.

Будинки культури потрібно перетворювати на повноцінні культурні центри. І потрібні кроки відбуваються. Такий досвід, наприклад, має село Іванківці Семенівської ОТГ, що у Житомирській області. Внаслідок реформи децентралізації після об’єднання шкільних та сільських бібліотек у селах Семенівської ОТГ звільнилися приміщення. Визначаючи, з якою метою можна використати ці приміщення надалі, автори концепції арт-простору визначили, що в громаді є велика кількість творчих особистостей, а також великий проактивний пласт молоді, яка спрямовує свою діяльність на розвиток потенціалу громади. Ідея такого простору задовольняла б базову людську потребу у спілкуванні в громаді, а також у самовираженні визначених вище категорій. Ба більше, внаслідок об’єднання громад постало питання про розбудову нової системи управління культурою в ОТГ та оптимізацію роботи закладів культури.

Для того щоб проект послідовно досягав цілей, визначених його ініціаторами, проектну активність було заплановано здійснювати в таких формах:

на першому етапі

здійснюється навчання працівників культури та освіти загальним засадам використання арт-технік у громадах шляхом проведення навчального семінару за різними напрямами

на другому етапі

запланований ремонт і облаштування приміщення для арт-простору

на третьому етапі

було заплановано проведення тематичних майстер-класів з освоєння арт-технік та впровадження їх у роботі із сільською молоддю

наступний етап

розробка та друк інформаційно-методичного посібника «Використання арт-технік у громаді» (150 примірників)

кульмінація проекту

арт-фестиваль для мешканців Семенівської ОТГ із залученням досвідчених спеціалістів та створених ними творчих колективів

Але це ще не все. 25 жовтня 2018 року стартувала нова ініціатива на території Семенівської громади: розпочалася краудфандингова кампанія зі збору коштів на проект «Створення арт-простору в селі Іванківці» на онлайн-платформі «NA-STARTE». 22 грудня 2018 року кампанія зі збору коштів завершилася, команді вдалося зібрати 33 600 грн., і згідно з умовами краудфандингової платформи ці кошти були передані на реалізацію проекту. За рахунок зібраних коштів у приміщенні арт-простору було встановлено зовнішні та внутрішні двері, також приміщення було оснащено пристроєм ультрачервоного опалення.

Такі приклади показують, що відбувається осучаснення культурної інфраструктури. Проте чим її наповнити? І тут не допоможуть жодні поради. Адже потрібно розуміти, що культура сама собою не виникає за наказом, це еволюція. Потрібні небайдужі активісти, які створюватимуть незалежні професійні і непрофесійні театри та гуртки у вашій громаді. Адже малі громади гостро відчувають нестачу театрально-видовищних заходів.

Нові зали також можна використовувати як кінотеатри. Для цього потрібні інвестори і менеджери, які б займалися проведенням кінопоказів. Подивіться на це як на можливість — це нові робочі місця у вашій громаді, у тому числі для молодих людей.

Завжди потрібно відштовхуватися від спроможностей громади та її потенціалу:

туристичного

де знаходиться громада, як близько до пам’яток, не лише історичних, а й природних, чи великих транспортних мереж

культурного

які гуртки діють, чи є активісти, театрали, культурні діячі

фінансового

якими коштами з доходів та надходжень до місцевого бюджету може розпоряджатися громада для розбудови зазначеної інфраструктури

спонсорського

як багато підприємств на території села чи поряд із ним, чи соціально-відповідальні їх власники, чи готові інвестувати в проекти та культуру

А потім уже формувати попит та створювати пропозицію.

Ще один очевидний, утім, подекуди не до кінця усвідомлений стимул для молоді — знати, що голос молоді чують, що молодь впливає на життя громади та країни зі свого місця. Це питання для маленького населеного пункту є не менш актуальним, ніж для великого міста. Розпочати тут так само можна з освітніх програм. Зі шкільних часів молоді можна пропонувати можливості для реалізації своїх прав для громадянина. Унікальним досвідом у межах всієї України можуть стати невеликі курси з громадянської освіти для школярів, які виховуватимуть маленьких виборців. Згодом розкажіть молодим людям про можливості вже на рівні громади — познайомити їх із роботою місцевої ради, старости та інших органів влади.

Така діяльність у цій сфері переросте в активну взаємодію влади та молоді. Знаючи про структуру місцевої влади та їх повноваження, молоді особи зрозуміють моделі впливу на владу. У такій синергії народжуватимуться спільні проекти та програми.

Також не слід забувати про простий, утім, актуальний фактор для вибору молодою особою життя на селі — це інфраструктура. Чи може молода особа купити певні необхідні товари у безпосередній близькості до свого дому? Чи може молода особа тримати потрібну їй послугу, не виїжджаючи далеко за межі рідного села? Або чи розвинена система громадського транспорту настільки, щоб можна було безперешкодно дістатися до роботи в районному чи обласному центрі?

Наостанок...

Звичайні поради були наведені в цьому матеріалі, актуальні для розвитку будь-якого населеного пункту. Утім, якщо поглянути на ці поради як на комплекс заходів, які є набором стратегічних кроків у сфері молодіжної політики, — робота у цьому напрямі стає усвідомленою та цілеспрямованою, а отже, більш результативною.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі