Формування власного плану дій
Для того, щоб староста розумів, куди рухатись у напрямі співпраці з громадою, необхідно сформувати власний план дій. Такий план допоможе пам’ятати про основні завдання, які староста має намір здійснити у сфері налагодження зв’язків із мешканцями свого старостинського округу.
Досвід старости Волоського старостинського округу Новоолександрівської ОТГ говорить про те, що без такого плану не обійтись. Цей староста вже напрацював власний механізм, який допомагає залучити громаду до співпраці.
Подивимось, якими інструментами він успішно користується:
| 1 | розроблено основний перелік тем, які потребують обговорення із мешканцями на зібраннях, складено графік таких зустрічей та ознайомлено із ним мешканців, за потреби графік доопрацьовується | ||
| Примітка. За 2 роки ініційовано та проведено 85 зібрань, на яких були вислухані побажання мешканців громади, обговорено шляхи вирішення проблем, інформацію донесено на засіданнях виконкому Новоолександрівської ОТГ. | |||
| 2 | складено перелік організацій та установ, що розміщені на території громади, та домовлено про своєчасність надання старості необхідної інформації для роботи, повідомлень про заплановані заходи | ||
| 3 | опрацьовано стратегічний підхід у частині діяльності старости (тобто складено план розвитку старостинського округу відповідно до стратегії ОТГ) | ||
| Примітка. По-перше, староста приділив увагу розробленню плану зі стратегічного розвитку старостинського округу (виділення першочергових та другорядних завдань, строків їх реалізації), їх кореляції зі стратегією ОТГ, провів аналіз в частині її деталізації за основними напрямами розвитку старостинського округу. По-друге, налагоджений інструментарій з імплементації у життя округу та контроль за цією імплементацією, що є головним завданням кожного старости. Зауважимо, що стратегія ОТГ має відображати бачення того, що необхідно зробити для старостинського округу. На прикладі Волоського старостинського округу Новоолександрівської ОТГ мешканці округу брали найактивнішу участь у розробці стратегії ОТГ, яка була затверджена на загальних зборах округу. | |||
| 4 | визначено проектний інструментарій | ||
| Примітка. Староста має брати участь у проектах, які допомогають вирішити місцеві питання, та активно залучати громадян до самостійної участі у таких проектах (наприклад, через створення громадських організацій). Важливим є визначення кількості проектів, які реалізовано старостою протягом одного бюджетного року. До речі, власні успіхи на цьому поприщі можна використовувати як додатковий аргумент спонукання жителів до активності. | |||
| Гарним досвідом у цьому напрямі є досвід: — старости Привільського старостинського округу Черкаської об’єднаної територіальної громади Слов’янського району Донецької області. Для більш ефективного вирішення численних проблем села та розвитку своєї громади виникла потреба об’єднати зусилля ініціативних жителів. Староста ініціювала створення громадської організації «Спілка активних громадян Привілля». Спочатку до громадської організації входило усього 10 осіб, але наразі членів громадської організації налічується більше 49. Спільними зусиллями громадській організації вдалось реалізувати 4 проекти: оновлено шкільну їдальню, модернізовано шкільну огорожу, створено вільний простір для жінок с. Привілля, де вони можуть отримати підтримку у будь-якій ситуації, знайти самореалізацію тощо; — старости Глибоцької громади Чернівецької області, який вирішив працювати в туристичному напрямі. За підтримки мешканців було вирішено зробити невелике брендування своєї території. Створений логотип наразі наноситься на будинки, вказівники вулиць та їжу. Також після довгих обговорень із громадою придумано цікавий слоган – «Село в долонях лісу». Варто сказати, що у цьому випадку саме староста був генератором ідей. Оскільки громада розуміла, що туризм на своїй території варто розвивати, але самостійно не зробила жодного кроку в цьому напрямі. Саме староста започаткував перші кроки до брендування та обговорив із мешканцями питання брендування. У результаті було: 1) визначено всю потенційну базу, де можна розміщувати бренд; 2) приділено увагу закинутим старим будинкам (з яких можна зробити екосадиби); 3) виокремлено місця для відпочинку; 4) визначено асортимент місцевої продукції (мед, молочна продукція, джем зі смородини). У результаті староста подав заявку на участь у соціальному проекті «BRANDVILLE», завдяки якому і було досягнуто мети. Brandville — соціальний проект студії дизайну «Logogo», спрямований на підвищення іміджу села через побудову бренду для розвитку місцевих активностей та туризму. Створення бренду села дозволяє зробити його комфортним для проживання та цікавим для відвідування. Проект сприяє інформаційному комфорту жителів та гостей сіл через осучаснення зовнішнього вигляду села, його громадського простору. Більш детально про проект та про те, як взяти участь у проекті, можна дізнатись за посиланням www.facebook.com/Brandville.ua. Зауважимо: завдяки ідеї брендування збільшився не лише потік туристів у старостинський округ, але й навіть з’явився перший інвестор, який збирається відкрити кінний клуб з програмою реабілітації для дітей з церебральним паралічем. До речі, створення унікальності території через брендування може стати одним із головних завдань старости. Адже бренд території стає точкою концентрації стратегічних цілей ОТГ у цілому, оскільки основою для формування бренду міста чи регіону є саме стратегія соціально-економічного розвитку. Однак при вирішенні цього питання треба бути обережними: створення окремого бренду села не повинно відокремлювати його від ОТГ. Завдання старост полягає у згуртуванні громади. Наголосимо, що бренд не є річчю або товаром у традиційному розумінні, бо вони не існують в реальному світі. Це так звані уявні конструкції, які люди здатні впізнавати по всьому світу. | |||
| 5 | надано можливість громаді у будь-який час ознайомитись із діяльністю старости | ||
| Примітка. Для цього старостою Волоського старостинського округу Новоолександрівської ОТГ створена особиста сторінка старости у фейсбуці із тегом #волоське. Додатково щодобово працює канал у телеграмі за посиланням t.me/voloske. Окрім цього, створена періодична смс-розсилка для ради квартальних, організована цілодобова безкоштовна диспетчерська служба з відповідним номером, облаштовано 10 місць розташування реклами, проводяться тематичні соціальні опитування мешканців на тематики комфортності проживання в старостинському окрузі, з питань благоустрою та інших, загальносільські загальні збори та зібрання вулиць, установлені корисні та продуктивні зв’язки з сусідніми селами та селищами. До речі, останнього можна досягнути завдяки використанню такого інструменту, як міжмуніципальне співробітництво. | |||
Долучаємося до співробітництва територіальних громад
У цьому напрямі староста також стане в нагоді. А його вміння співпрацювати з громадськістю та комунікувати з нею будуть мати неабияку користь.
Нагадуємо, що міжмуніципальне співробітництво — один з інструментів політики місцевого розвитку, який набуває останнім часом дедалі більшого поширення в багатьох європейських країнах.
За інформацією, розміщеною на decentralization.gov.ua, в Україні вже є 108 прикладів міжмуніципального співробітництва, коли дві чи більше громади на договірних засадах домовляються про спільне вирішення питань, які є для них актуальними.
Наразі саме міжмуніципальне співробітництво здатне забезпечити суттєву економію видатків, а тому цим інструментом необхідно користуватись. У багатьох громадах (старостинських округах) є спільні проблеми, які самотужки вирішувати дуже важко через брак достатнього фінансування.
Для прикладу, якщо в обох громадах (або їх окремих старостинських округах) існує проблема надання неякісної послуги, то якщо ці громади винаймуть фахового спеціаліста з того чи іншого питання, це буде набагато дешевше, а результатом стане надання більш якісної послуги мешканцям обох громад.
Як свідчить практика Черкащини та Полтавщини, ОТГ розпочинали співпрацю з укладення простих договорів, а вже потім розпочинали реалізовувати проект із облаштування інженерної інфраструктури передачі даних.
Наприклад, одними з перших міжмуніципальних договорів на Полтавщині були проекти спільного придбання дороговартісних речей для комунальних закладів. Далі вже більш складні питання – пілотний проект спільного утримання комунального підприємства та впровадження єдиної системи із поводження з твердими побутовими відходами. Згодом підписані міжмуніципальні угоди зі створення комунального закладу – «Центру громадської безпеки», зокрема, створення пожежних депо.
У цілому на Полтавщині найпопулярнішими напрямками реалізації договорів є придбання техніки та обладнання для збору та вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), вирішення проблеми якісного транспортного обслуговування, забезпечення високошвидкісним Інтернетом жителів сільських громад, ремонт автодоріг місцевого значення, оновлення місцевих пожежних служб, підвищення якості надання медичних послуг тощо.
Якщо говорити про роль старости в цьому напрямі, то можна знову ж сказати, що староста може опрацьовувати проблемні питання в своєму старостинському окрузі, обговорювати їх із мешканцями та ініціювати їх вирішення в «адміністративному центрі» за допомогою залученні такого інструменту, як міжмуніципальне співробітництво. Про форми такого співробітництва ми вже неодноразово писали на сторінках нашого видання.
Вплив жителів на прийняття управлінських рішень
При залученні громадськості незрозуміло, хто несе відповідальність за прийняті рішення. А тому співпраця з громадою неможлива без створення органів самоорганізації населення1. Про них ми вже багато писали та звертали вашу увагу на необхідність їх створення. У цьому матеріалі ми поглянемо на ОСН дещо з іншого боку: не лише як на партнерів старости, а й як на орган, який є відповідальним за ті чи інші дії, які приймаються в межах старостинського округу саме ОСН. Погодьтеся, громада обов’язково повинна брати участь у житті старостинського округу, особливо у вирішенні місцевих проблем, нести відповідальність за свої дії, і староста може допомогти їй це зробити.
1 Далі за текстом — ОСН.
Одним з успішних варіантів такої допомоги з боку старости, звісно ж, є створення тієї ж ради квартальних або вуличних комітетів тощо. Тобто ОСН.
Нагадаємо, що ОСН — це так звані представницькі органи (будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, районів у містах, сільські, селищні комітети), що їх створюють жителі, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин.
Як правило, ОСН обираються з числа саме активних мешканців і знову ж таки самими ж мешканцями. Як показує практика, громада більш лояльно ставиться до тих, хто їх очолює (йдеться про ОСН), адже це їх вибір, який установлює межі персональної відповідальності за нього. Як правило, основними завданнями таких організаційних груп є переймання проблемами громади: питаннями водопостачання, облаштування зупинок, зелених насаджень, освітленням вулиць, сміттєзвалищ тощо.
На території громади ОСН необхідні для розв’язання таких основних завдань:
| 1 | створення умов для участі жителів у розв’язанні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України |
| 2 | задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг |
| 3 | участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм |
Про те, які законодавчі підстави існують для створення таких органів, ми писати не будемо. Адже на сторінках газети вже неодноразово про це говорили. Більше звернемо увагу на практику створення таких ОСН в ОТГ за участю старости.
Дуже багато ОТГ на власному досвіді впевнились у тому, яку неоціненну допомогу надають ОСН у старостинських округах. Зокрема, Люблинецька ОТГ Волинської області, в якій ще з кінця 2017 року періодично проводять навчальні семінари на тему створення вуличних, квартальних та сільських комітетів як інструменту розвитку території ОТГ.
Окреслимо, що організація таких зустрічей надає старостам чудову можливість поговорити з мешканцями про те, для чого їм треба самоорганізовуватись, як створити та започаткувати ефективну діяльність сільського (або селищного, вуличного, квартального) комітету та які місцеві програми можуть стати основою участі жителів у вирішенні нагальних проблем старостинського округу.
При організації подібних навчань, які можуть мати різні форми (семінари, тренінги, зустрічі, обговорення), варто доносити до громади, що місцева влада може затверджувати програми розвитку вуличних комітетів чи інших форм самоорганізації населення, тобто передбачати в місцевому бюджеті частину фінансування на заходи, які буде визначати такий ОСН (лише за умови його офіційного створення відповідно до вимог Закону України від 11.07.2001 № 2625-III «Про органи самоорганізації населення»).
Реалізація подібних програм дозволяє активізувати роботу ОСН по виконанню покладених на них повноважень і творчого ставлення до своїх громадських обов’язків, а також до ініціативного підходу у вирішенні питань, спрямованих на розвиток місцевого самоврядування та виконання стратегічного плану розвитку території.
Наголосимо: громада має розуміти, що у випадку, коли здійснюється фінансування ОСН з місцевого бюджету, місцева влада сприяє здійсненню повноважень ОСН та координує їх діяльність, а також здійснює контроль за використанням наданих фінансових ресурсів.
Місцева влада за сприяння старости може стимулювати діяльність ОСН. Наприклад, за сумлінну працю та вагомий особистий внесок у розвиток старостинського округу голови ОСН, наприклад, вуличних комітетів можуть нагороджуватись подяками, грамотами, отримувати матеріальне заохочення в рамках прийнятої радою програми розвитку ОСН.
Увага! Старости мають постійно надавати мешканцям методичну допомогу в питаннях самоорганізації населення, і йдеться не лише про законодавчу базу, але й про досягнення тих, хто вже став на цей шлях.
Як то кажуть, успішний досвід інших найкраще за все надихає громаду та змушує її рухатись у заданому напрямі. Про те, де швидко знайти досвід інших із готовими механізмами дій, — ми розповімо далі.
До речі, мешканцям можна наводити як приклад й досвід великих міст. Адже саме в них ОСН працюють найбільш активно та плідно.
Своїм успішним досвідом можуть поділитись мешканці м. Луцьк, зокрема учасники ОСН «Вуличний комітет «Качалова 2015», який створено у 2017 році. Саме через органи самоорганізації лучани навчились активно захищати власні інтереси.
За короткий час своєї діяльності комітет зміг досягти неабиякого результату, зокрема розв’язати проблему з освітленням вулиці. Представники вуличного комітету активно звертались до міської ради із проблемою освітлення вулиці, неодноразово були присутніми на відповідних профільних комісіях та зрештою завдяки конструктивному діалогу з міською владою з міського бюджету було виділено частину коштів на вирішення проблеми. Іншу частину фінансування комітет отримав від благодійної організації.
Варто сказати, що наразі комітет об’єднує більше 27 приватних будинків і учасники комітету активно працюють над іншими проблемами, зокрема над незадовільним станом дороги, що пролягає вздовж будинків.
Одночасно ОСН, створеним у старостинських округах, варто розпочинати свою діяльність із тісної взаємодії зі старостами. Оскільки саме вони можуть сприяти вирішенню тих чи інших питань. Тобто ОСН варто лише спільними зусиллями зі старостами будувати конструктивний діалог із місцевою владою.
У той же час у м. Гадячі наприкінці 2018 року було створено громадську організацію «Спілки голів вуличних та будинкових комітетів». Організація була створена для вирішення нагальних питань не тільки окремих вулиць, а й всього міста. Адже «один в полі не воїн» й лише разом та за підтримки один одного можна подолати місцеві проблеми, починаючи від вивозу сміття до очищення та ремонту доріг. Організація буде сприяти позитивним змінам та допоможе головам ОСН ділитись між собою здобутками та досвідом.
До речі, успішним досвідом створення ОСН може похвалитись й Тростянецька міська об’єднана територіальна громада Сумської області. У м. Тростянець створено та легалізовано понад 200 ОСН – будинкових та вуличних комітетів, які об’єднані у 7 квартальних комітетів. Вони є справжніми містками між мешканцями та міською радою, впливають на прийняття рішень про благоустрій відповідних територій.
Злагоджена робота створених ОСН дозволяє зробити життя мешканців набагато кращим та комфортнішим. Окрім цього, полегшується й робота старости. Адже ОСН самі почнуть здійснювати моніторинг проблем громади та самостійно шукати шляхи вирішення місцевих проблем, а вже потім звертатись до старости за допомогою у їх вирішенні.
Створення команди старости
Як ми знаємо, староста є лідером територіальної спільноти, який дбає про розвиток території та громади, стратегії та проекти. У своєму старостинському окрузі він є представником місцевої влади. Для того щоб досягти порозуміння із громадою, він має створити власну команду, яка буде допомагати йому виконувати поставлені завдання.
Звичайно, команда — це уявний образ тих, на кого староста може опиратись та хто зможе допомогти йому виконувати свої повноваження. Саме тому для прийняття та реалізації управлінських рішень, планування майбутнього громади старості потрібна віддана та згуртована команда, яка дійсно зробить громаду спроможною.
Ми вже згадали про ОСН та громадські організації, які мають входити до складу такої команди. Старостам варто пам’ятати, що саме вони мають стати її міцним фундаментом. Також команда може включати й представників виконавчих органів, депутатів ради, представників бізнесу та волонтерів.
Важливим є не лише створення команди, але й умов для забезпечення її ефективної роботи. Староста має чітко визначити правила командної роботи, налагодити ефективну комунікацію з усіма заінтересованими сторонами, застосовувати досягнення комунікаційних технологій.
Староста, створюючи команду, має пам’ятати, що:
| 1 | регулярно має висвітлюватись актуальна діяльність ОМС, зокрема діяльність конкретного старости |
| 2 | має бути створена зрозуміла система внутрішніх зв’язків та компетенцій (люди мають розуміти сенс створення громадських організацій, вуличних комітетів тощо, бачити результати їх діяльності) |
| 3 | на запити громади мають надаватись компетентні відповіді (тобто староста має вчасно надавати ту інформацію, яка допомагає розуміти процеси, що відбуваються у межах його відповідальності) |
| 4 | врахування громадської думки з приводу рішень, що приймає староста, та звітування перед людьми — завжди є головним завданням старости перед громадою |
| 5 | створення будь-яких засобів комунікаційних процесів, які дозволять громадянам зрозуміти механізми прийняття рішень, та, що особливо важливо, вплив рішень на життя та безпеку населення мають бути відкритими, прозорими та доступними |
| 6 | населення треба інформувати про стратегію (тобто люди мають знати не лише те, що планується через місяць, а й через рік) — необхідно надавати довгострокові плани та забезпечувати вчасне інформування про зміни в них |
| Примітка. Така ефективна комунікація дозволяє налагодити зворотний зв’язок для розуміння того, як ті чи інші дії сприймаються населенням, та дозволить скоректувати потреби всіх зацікавлених сторін чи цільових аудиторій при прийнятті тих чи інших рішень. | |
Також староста має навчити мешканців при вирішенні місцевих питань враховувати реалії — від планування до ресурсів та змін. Громада має навчитись працювати з фактами, сприймати фактичну інформацію, яка має важливе значення для усвідомлення дійсної ситуації. Саме тому інформація має бути надана зрозумілою мовою у зрозумілій формі, що допоможе мешканцям швидко сприймати інформацію та реагувати на неї, а також підвищувати її освіченість з тих чи інших питань.
Обмін досвідом між старостами
Набагато легше працювати із громадськістю, коли є приклад і досвід інших. Практична користь подібного спілкування з колегами допомагає збудувати міцний зв’язок із мешканцями.
Так, наприклад, Лиманська міська об’єднана територіальна громада для врахування всіх 40 населених пунктів та уникання нарікань про те, що думку якогось села не враховано, а також з метою обміну досвідом між старостами створили Раду старост.
Основне завдання такого органу – це згуртування і консолідація старост, обмін досвідом та об’єднання навколо себе однодумців, які у тісній співпраці зі старостами здатні брати участь в різноманітних програмах та грантових проектах.
Водночас таким досвідом можуть поділитись і старости Полтавщини. За ініціативи голови Омельницької ОТГ та старост Омельницької ОТГ створено «Клуб старост» об’єднаних територіальних громад Полтавської області. Це добровільна громадська організація, яка покликана згуртувати старост Полтавської області, координувати та організовувати обмін досвідом між ними.
Прикарпатські громади також започатковують «Клуб старост» для обміну досвідом та вивчення кращих практик колег.
Додамо, що нині на Прикарпатті діють 87 старостинських округів і їх кількість зростає. Тому й виникла необхідність координувати та організовувати обмін досвідом між старостами.
Також нагадуємо, що наразі на сайті decentralization.gov.ua діє Онлайн-форум для старост, виконуючих обов’язки старост та представників виконкомів об’єднаних територіальних громад, розроблений за ініціативи Швейцарсько-Українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO. Форум розвивається, наповнюється актуальними питаннями. Здебільшого, вони стосуються проходження служби в органах місцевого самоврядування, особливостей виконання старостою окремих повноважень, прийому громадян, сприяння у вирішенні спорів тощо.
Зареєструватись на форумі можна за посиланням https://forum.decentralization.gov.ua.
Хочемо закінчити статтю японським прислів’ям:
«Якщо не знаєш, що робити, роби крок уперед». Дійсно, старостам кожен день потрібно робити крок уперед, адже громада має розвиватись кожного дня.
