Відповідно до ст. 22 Закону України від 07.06.2001 № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі – Закон № 2493) до стажу служби в ОМС зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби. Отже, нормативно-правова та законодавча база щодо визначення стажу посадових осіб ОМС аналогічна із тією, що стосується держслужбовців.
Відповідаючи на це запитання, в першу чергу слід наголосити на тому, що відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 03.05.94 р. № 283 (далі — Порядок), до стажу державної служби зараховується робота (служба) у тому числі і на посадах керівних працівників та спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв’язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
З наведеного робимо висновок: для того щоб стаж роботи у державній нотаріальній конторі був зарахований до стажу державної служби, потрібно обіймати посаду, яка віднесена до посади спеціаліста.
Тож постає запитання: чи є посада консультанта нотаріальної контори посадою спеціаліста? Для надання відповіді на це запитання проведемо аналіз норм, що стосуються діяльності державних нотаріальних контор взагалі та консультанта державної нотаріальної контори окремо.
Отже, відповідно до ст. 17 Закону України від 02.09.1993 № 3425-XII «Про нотаріат» (далі — Закон про нотаріат) установлено правила організації роботи державних нотаріальних контор.
Згідно з ч. 1 ст. 17 державні нотаріальні контори створюються і ліквідуються Міністерством юстиції України. Відповідно до ч. 2 цієї статті штати державних нотаріальних контор затверджуються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі в межах установленої для державних нотаріальних контор штатної чисельності і фонду заробітної плати.
Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону про нотаріат державна нотаріальна контора є юридичною особою, яка створюється та реєструється у встановленому законом порядку. Очолює державну нотаріальну контору завідувач, який призначається з числа осіб, котрі мають свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Що стосується оплати праці працівників державних нотаріальних контор, то посадові оклади працівників державної нотаріальної контори чітко регламентовані на законодавчому рівні. Так, у додатку до постанови КМУ від 11.09.2007 № 1123 «Про умови оплати праці працівників державних нотаріальних контор та державних нотаріальних архівів» (далі — постанова № 1123) наведено перелік посад працівників державної нотаріальної контори та державного нотаріального архіву із зазначенням їх посадових окладів.
Такими посадами є:
— завідувач державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву;
— заступник завідувача державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву;
— державний нотаріус;
— консультант;
— оператор комп’ютерного набору I категорії, діловод;
— оператор комп’ютерного набору II категорії, архіваріус.
Відповідно до затвердженої цією постановою схеми посадових окладів працівникам державних нотаріальних контор згідно з абз. «б» п.п. 1 п. 2 постанови № 1123 може бути встановлена надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи таким працівникам державної нотаріальної контори, як завідувачі державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, їх заступники, державні нотаріуси, консультанти — у розмірі до 50 відсотків посадового окладу.
Відповідно до п. 4 постанови № 1123 завідувачам державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, їх заступникам, державним нотаріусам, консультантам потрібно виплачувати надбавку за вислугу років залежно від стажу роботи у сфері нотаріальної діяльності, її організації та контролю у таких розмірах: понад 3 роки — 10, понад 5 років — 15, понад 10 років — 20, понад 15 років — 25, понад 20 років — 30, понад 25 років — 40 відсотків посадового окладу. Тоді як іншим працівникам державних нотаріальних контор виплата зазначеної надбавки не передбачена.
Аналізуючи зазначені норми формування заробітної плати працівників державних нотаріальних контор, можна зробити висновок, що оплата праці консультантів державних нотаріальних контор прирівняна до оплати праці осіб, що обіймають керівні посади державних нотаріальних контор та державних нотаріусів. Це, на думку редакції, підтверджує той факт, що посада консультанта державної нотаріальної контори є посадою спеціаліста, а не службовця.
Не менш важливим у вирішенні запитання, поставленого у запитанні, є і той факт, що відповідно до ст. 20 Закону про нотаріат державні нотаріальні контори утримуються за рахунок державного бюджету.
Звернемо увагу на те, що порядок нарахування заробітної плати консультанту державної нотаріальної контори дуже схожий на порядок нарахування заробітної плати державним службовцям за минулим Законом.
Частина 8 ст. 33 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі — Закон про державну службу) джерелом формування фонду оплати праці державних службовців визначає Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України. Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону про державну службу заробітна плата державних службовців теж складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Але схожість у нарахуванні заробітної плати державним службовцям та деяким працівникам державних нотаріальних контор — це не єдиний аргумент на користь особи, що звернулася з листом.
Щодо визначення терміна «спеціаліст». У нечинному Законі України від 17.01.2002 № 2984-III «Про вищу освіту», зокрема у п. 3 ст. 8, визначалося: «…спеціаліст — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності…».
Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту» визначають, що вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.
Відповідно до п. 2.4 Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби від 13.09.2011 р. № 11 (далі — Довідник), зазначено, що кожна професійно-кваліфікаційна характеристика посади державного службовця складається з таких розділів: «Завдання, обов’язки та повноваження», «Має право», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги».
У розділі «Завдання, обов’язки та повноваження» наведено типові професійні завдання, обов’язки та повноваження для певної посади або для групи посад, подібних за професійними ознаками.
У розділі «Має право» окреслене коло прав та повноважень державного службовця, необхідних для виконання покладених на нього завдань та обов’язків.
У розділі «Повинен знати» наводяться основні вимоги до спеціальних знань, необхідних державним службовцям для виконання відповідних типових завдань та обов’язків, а також знань законодавчих актів, положень, інструкцій та інших нормативних документів, методів і засобів, які працівник повинен вміти застосовувати під час виконання посадових обов’язків.
У розділі «Кваліфікаційні вимоги» визначено відповідно до певної посади або групи посад вимоги до освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня державного службовця та вимоги до післядипломної підготовки, необхідні для виконання покладених на нього завдань та обов’язків, мінімальні вимоги до стажу державної служби, або загального стажу роботи, або стажу наукової (науково-педагогічної) роботи.
На жаль, на адресу редакції запитувач не надіслав посадову інструкцію консультанта державної нотаріальної контори, але якщо у ній зазначено про майже усі ті кваліфікаційні вимоги, що перелічені у Довіднику, то це буде свідчити про те, що посада консультанта державної нотаріальної контори підпадає під визначення посади спеціаліста.
Тож, на думку редакції, час перебування на посаді консультанта державної нотаріальної контори можна зарахувати до стажу державної служби на підставі абз. 3 п. 2 Порядку.
Водночас нагадаємо, що обчислює стаж роботи посадової особи кадрова служба ОМС. Тому прийняття рішення щодо зарахування цього періоду є виключно компетенцією кадрової служби. Але у разі незгоди з прийнятим кадровою службою рішенням щодо обчислення стажу кожен державний службовець має право звернутися до суду із заявою про визнання дій такої особи незаконними.
