Робота старости з молоддю: попередження булінгу

В обраному У обране
Друк
Ковтун Марина, доцент кафедри адміністартивного права Національного юридичного універститету імені Ярослава Мудрого, адвокат, к.ю.н.
Радник старости Березень, 2019/№ 1
Активізація останнім часом таких негативних явищ серед учнівської молоді, як булінг, мобінг, насильство, кібертретирування, секстинг тощо, не може не викликати стурбованості. Одним із завдань старости є в тому числі таке, як проведення профілактичної роботи серед дітей та молоді, їх батьків, учителів, з метою створення безпечної взаємодії у навчально-виховному процесі, а також захисту дітей від насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих. У цій статті ми зосередимо увагу на явищі булінгу (цькування), що набуло особливого поширення серед підлітків та виражається у психологічному тиску, жорстокому поводженні, фізичному насильстві, агресії, інших діях, вчинених з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам. Воно вкрай негативно позначається на психічному здоров’ї дитини, яка піддається булінгу. Цькуванню з боку підлітків у закладах освіти можуть піддаватися не лише однолітки, а й дорослі — викладачі, технічні працівники та інший персонал. Завдання старости — роз’яснити шкільній громаді, які діяння вважаються булінгом, яка відповідальність за це передбачається законодавством та як можна допомогти особі, яка стала жертвою булінгу.

Що таке булінг?

За даними останніх опитувань, майже чверть українських школярів вважають себе жертвами булінгу, а близько 40 % із тих дітей, що зіткнулися з випадками булінгу, ніколи не розповідають про це своїм батькам. При цьому 44 % із тих, хто спостерігав, як знущаються над їхніми однолітками, не реагували на такі факти через острах піддатися аналогічному знущанню1. Найчастіше діти піддаються цькуванню з боку однолітків за свій зовнішній вигляд, переконання, поведінку, пов’язану з особливостями виховання, а також через різні життєві обставини (неблагополуччя у родині, виховання дитини без батька (матері) тощо).

1 Див. Пояснювальну записку до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу». URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64402.

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2018 № 2657 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Булінг (цькування) — це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

(ч. 1 ст. 1734 Кодексу України про адміністративні правопорушення2,

п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту»3)

2 Далі за текстом — КпАП.

3 Далі за текстом — Закон про освіту.

Крім того, вказаною нормою Закону про освіту визначаються типові ознаки булінгу (цькування), якими є:

— систематичність (повторюваність) діяння;

— наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

— дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Староста має роз’яснити, що особа, яка вчинила «булінг», може бути притягнута до адміністративної відповідальності за сам факт вчинення протиправного діяння без необхідності встановлення шкідливих наслідків. Правопорушення, визначене у ч. 1 ст. 1734 КпАП, має формальний склад.

Щоб подивитися повну версію, підпишіться на журнал Ви вже підписалися? Увійти

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити