Що то таке, той зелений туризм?
Сучасний стан економічного розвитку країни потребує пошуку нових форм господарювання в сільській місцевості. Однією з таких форм може виступати саме зелений туризм, який можна розвивати, зокрема, за допомогою підприємницької діяльності. Для сільського населення це гарна можливість створити потужну інфраструктуру на території, де вони проживають. Саме тому зелений туризм і належить до одного з напрямів підприємницької ініціативи в ОТГ.
Додамо, що мешканці міст через щоденні зміни умов життя у мегаполісах стають більш ізольованими від природи. У їх повсякденному житті зростає як психологічне напруження, так і кількість стресових ситуацій. Парки та сквери не можуть задовольнити потребу залишитись із природою сам на сам. Саме тому з’являється цілком природне бажання виїхати з міста, подалі від людей, бетонних стін, аби відпочити та розслабитись. Поступово люди перетворюються на туристів та вивчають дари природи: ліси та гори, береги річок та озер, розташованих поблизу сел та селищ.
Зелений туризм — це не лише збереження природи, але й відродження, збереження та розвиток місцевих народних звичаїв, промислів, пам’яток історико-культурної спадщини.
Зауважимо, що зелений туризм інколи називають сільським, аграрним або екологічним туризмом.
Зелений туризм є популярним в Угорщині, Чехії, Великобританії, Німеччині та інших країнах. Розвиток сільського зеленого туризму в Україні підтримується завдяки дії міжнародних проектів та програм, зокрема Міжнародного фонду «Відродження», фонду «Євразія», Європейської федерації сільського зеленого туризму «Єврожітс» та іншими.
Наразі в українському законодавстві відсутні спеціальні нормативно-правові акти, що регулюють розвиток зеленого туризму. Окремі аспекти діяльності сільського зеленого туризму можна знайти у законах України від 15.09.1995 № 324/95-ВР «Про туризм», від 15.05.2003 № 742-IV «Про особисте селянське господарство», від 07.02.1991 № 698-XII «Про підприємництво» (втратив чинність).
За визначенням багатьох фахівців, найбільш пріоритетними районами для розвитку сільського зеленого туризму в Україні є:
— західний регіон — Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Хмельницька області;
— південний регіон — АР Крим, Запорізька, Миколаївська, Херсонська області;
— центральний і північний регіони — Київська, Полтавська, Чернігівська області.
Якщо ви не потрапили до цього переліку, це не означає, що у вашій громаді нема чого подивитись і нема передумов для розвитку зеленого туризму.
В Україні одним із перших ініціаторів розвитку сільського туризму виступила громадська неприбуткова організація – Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні1, з досвідом роботи якої можна ознайомитись за посиланням https://www.greentour.com.ua/en.
1 Далі за текстом — Спілка.
Метою її діяльності є популяризація відпочинку в українському селі, сприяння розвитку сільської інфраструктури та самозайнятості сільського населення, збереження культурної спадщини та навколишнього середовища.
За двадцять років (працює з 1996 року) Спілка сприяла та лобіювала прийняття рішень щодо розвитку та реалізувала проекти, зокрема:
| — ввела у правове поле новий термін «сільський зелений туризм»; — сприяла прийняттю ряду нормативно-законодавчих актів, указів Президента України, розпоряджень та постанов уряду, відомчих наказів щодо зеленого туризму |
| — для популяризації відпочинку у селі та надання порад власнику садиби з 1997 по 2014 рр. видавала науково-популярний журнал «Туризм сільський зелений» |
| — з 2003 по 2011 рр. щорічно проводила всеукраїнську виставку-ярмарок сільського туризму «Українське село запрошує» |
| — з метою збереження навколишнього середовища та підвищення якості послуг створила: • у 2004 році програму екологічного маркування «Зелена садиба»; • у 2008 році програму категоризації послуг «Українська гостинна садиба». Примітка. Завдяки Спілці був сформуваний інститут експертів-консультантів, а на 01.01.2016 — за програмою «УГС» мережа категоризованих садиб — 175 садиб з 21 області, за програмою «Зелена садиба» — 49 садиб із 7 областей. |
| — з 2009 року успішно працює Школа сільського зеленого туризму (https://school.tourinform.org.ua/) при Національному університеті біоресурсів та природокористування України та курси підвищення кваліфікації за програмою «Основи знань щодо надання послуг гостинності на базі сільської садиби» |
| — реалізовано понад 30 проектів за підтримки благодійних фондів: • Міжнародного фонду «Відродження» (http://www.irf.ua); • фонду Євразія (https://www.eurasia.org); • програми ЄС ТАСІС; • Швейцарського фонду співробітництва; • Британської Ради; • проекту АгроІнвест; • німецького Товариства міжнародного співробітництва та інших |
Додамо, що активісти та керівники Спілки вивчали досвід, стажувались та брали участь у конференціях з питань впровадження зеленого туризму в Угорщині, Польщі, Австрії, Греції, Іспанії, Ірландії, Франції, Німеччині, Швеції, США та інших країнах.
В сучасних українських реаліях сільський зелений туризм є додатковою діяльністю на селі (селищі) та найчастіше за все являє собою додаткову форму діяльності фермерського господарства або особистого підсобного господарства. У той час в інших країнах зелений туризм є основною діяльністю тих, хто мешкає в сільській місцевості.
Узагальнюючи світовий досвід та існуючу українську практику сільського зеленого туризму, виділяють декілька напрямків туристичних послуг:
| пізнавальний | знайомство з культурно-історичними, етнографічними, природними цінностями території, пам’ятками архітектури та природи |
| розважальний | рибальство, полювання, збір грибів та ягід (лікарських трав), катання на човнах та байдарках, походи в ліси та гори |
| оздоровчий | купання у озерах, водоймищах, заняття фізичною працею на селі |
Окрім цього, розрізняють види зеленого туризму залежно від інтенсивності відпочинку:
| активний туризм | більш енергійний та активний відпочинок за допомогою екстремальних видів розваг: спортивного рибальства, скелелазіння, поїздок на конях, велосипедах, санях, лижах, а також проходження гірськими чи лісовими екстремальними маршрутами |
| пасивний туризм | спокійний відпочинок на території садиби (ферми), який включає здебільшого розважальні заходи |
Також зелений туризм може вирізнятись й за сферами діяльності, наприклад мисливський чи культурно-етнічний туризм.
Перелік послуг зеленого туризму у кожному конкретному випадку може бути різноманітним. Усе залежить від того, хто саме буде користуватись такими послугами, тобто від кінцевого споживача. Тож варто подумати над тим, кому буде цікавий такий туризм саме у вашій місцевості та що ви можете запропонувати споживачам таких послуг. Староста має обговорити цю тему не лише із громадою, але й з місцевою владою, громадськими організаціями та представниками бізнесу.
Які послуги можна надавати у сфері зеленого туризму?
У сфері сільського зеленого туризму туристам можна надавати безліч послуг. Наприклад, послуги з організації перевезення чи розміщення туристів, а також послуги з організації харчування (гастрономічний туризм). Побічно можна розвивати надання екскурсійних послуг, у тому числі послуги гідів та перекладачів. Якщо кількість туристів більшає, автоматично збільшується й їх потреба у послугах прокату, організації культових заходів та анімації, а також у побутових послугах. Тобто зелений туризм навряд чи стане непотрібним.
Увага! Зелений туризм не завжди може приймати вид туризму постійного характеру. Адже на туризм впливає безліч факторів (зайнятість, погодні умови, пори року тощо). Як варіант, зелений туризм може бути подієвим (тобто в конкретну пору року, день, місяць). Наприклад, відповідно до українських чи професійних свят, пам’ятних дат або народних святкувань. Сценарій будь-якого свята може мати елементи зеленого туризму та враховувати місцеві традиції та звички.
«Зелений» досвід ОТГ
Деякі громади вже зрозуміли, як ініціювати та лобіювати створення відповідних об’єктів зеленого туризму на своїх територіях та де знайти гроші на їх реалізацію. Поглянемо на приклади.
Зачепилівська ОТГ
Представники Бердянського старостинського округу Зачепилівської ОТГ рухаються у вірному напрямку — намагаються активно розвивати зелений туризм на своїй території.
За сприяння Харківського Центру розвитку місцевого самоврядування в. о. старости Бердянського старостинського округу була подана заявка до Німецької Служби Старших Експертів (SES, знайти їх можна за посиланням https://ucci.org.ua/international-projects/sluzhba-starshikh-ekspertiv-ses). Це провідна громадська організація Німеччини, яка об’єднує фахівців різного профілю, які готові на громадських засадах надавати консультаційні послуги за кордоном.
Експерти SES мають багаторічний досвід, фахові знання та компетентність, якими вони залюбки діляться та підвищують кваліфікацію колег по всьому світу.
З 1983 року ця організація пропонує допомогу в понад 90 країнах світу. Візити експертів спрямовані на допомогу у вирішенні дуже конкретних питань, викликів, проблем підприємств, установ соціальної, освітньої сфер і державних органів, сприяння їхньому розвитку, підвищення ефективності та зростання компетентності їхніх працівників.
Треба сказати, що умови залучення експерта Служби Старших Експертів передбачають лише переліт та послуги, а от житло та харчування надається за рахунок приймаючої сторони. Але для рад це не така вже велика сума. Крім того, можна на договірних засадах залучити й представників бізнесу, які можуть посприяти вирішенню, зокрема, проблем із житлом.
Наприкінці червня 2018 року від імені старостинського округу була подана заявка і вже у жовтні на три тижні село отримало власного експерта з зеленого туризму. Як виявилось, все, що потрібно було зробити, — написати заявку та відправити її.
За словами німецького експерта, німецький регіон Баварія посідає в країні перше місце з розвитку зеленого та агротуризму. Розвивати цей напрям німці почали ще з 90-х років. Завдяки розвитку німецьких ферм сільські жителі швидкими темпами налагодили діалог із міськими мешканцями.
За німецькою практикою, туристичні поїздки на ферму стають корисними не лише для дітей, а й для дорослих. Від мала до велика, вони знайомляться із особливостями життя фермерів, мають можливість скуштувати еко-страви та побачити все на власні очі: якщо це садівницьке фермерство — як ростуть овочеві чи зернові культури, якщо це ферма з вирощування тварин — взяти участь у годуванні або догляді за тваринами.
У розумінні німецького зеленого туризму (еко-туризму) зелений туризм — це не тільки споглядання на природу та життя коло неї, але й активна участь у житті самого села. А тому туристам надається можливість у комфортних умовах вести сільський спосіб життя. А головною умовою є те, що туристи живуть в затишних садибах (на фермах), а тому перебування на селі за ступенем комфорту для них є таким самим, як і життя у місті.
Власники фермерств активно долучають туристів до життя в сільській місцевості через збирання грибів та ягід, полювання та риболовлю, навчають азам роботи у полі та в садах (виноградниках). Подекуди туристам пропонують кінні прогулянки, майстер-класи з виготовлення посуду з глини, плетіння виробів. Додатково фермери пропонують туристам брати участь у народних обрядах та гуляннях.
Крім того, деякі німецькі фермери створюють цілі шоу-програми з атракціонами, аніматорами та цікавими розвагами. Такий відпочинок не лише приносить користь, але й допомагає створити нові робочі місця. Ферми конкурують між собою, що дозволяє зеленому туризму стрімко розвиватись.
За результатами приїзду до старостинського округу німецького експерта село знайшло власний шлях розвитку в напрямку зеленого туризму: у центрі села є парк відпочинку та ставок. Разом із місцевою владою в. о. старости планує зробити на цій території «козацький стан» — зону відпочинку в козацькому стилі.
Для цього необхідно провести очисні роботи у ставку, прибрати сміття із паркової зони, збудувати дерев’яні альтанки, передбачити місця для пікніків та козацького ярмарку. Створення такої зони відпочинку допоможе згуртувати жителів села, залучити до спільної справи підприємців. Мешканці села сподіваються, що втілення такої ідеї у життя допоможе знизити рівень безробіття, адже будуть створені нові робочі місця.
Лиманська ОТГ
Не залишилась осторонь від зеленого туризму й Лиманська об’єднана громада. На території ОТГ існують такі привабливі туристичні місця, як Ямпіль, Крива Лука тощо. За сприяння керівництва ОТГ на території створена рекреаційна зона і база відпочинку.
Окрім цього, зелений туризм у цій громаді має свою незвичну «родзинку» — страусину ферму, розташовану у селищі Ямпіль. На території ферми є свій міні-зоопарк з гімалайськими ведмедями, вовками, оленями, віслюками, пеліканами та іншими представниками світу тварин.
Також Лиманська громада може похвалитись створеним дендропарком з еко-стежкою, в якому є навіть острів для закоханих. Треба сказати, що багато мешканців громади втілюють туристичні проекти власноруч, наприклад, створюють фото-тури вихідного дня.
Цікавим є проект сайту «Туристична Лиманщина», що знаходиться за посиланням http://greentour.dn.ua. Він створений за ініціативою ГО «ЦПГА «Крила» в рамках проекту «Відновлення врядування та примирення в охоплених конфліктом громадах України», який реалізується ПРООН в Україні за підтримки Швейцарської Конфедерації та уряду Швеції.
Завдяки такому ресурсу будь-хто може ознайомитись із Лиманщиною та її природними багатствами і запланувати туди поїздку. Ресурс передбачає добірку актуальних матеріалів та зручну карту відпочинку на Лиманщині для всіх бажаючих.
Зауважимо, що для реалізації проекту залучались, зокрема, експерти-краєзнавці, які відвідували населені пункти та збирали актуальний матеріал.
Пришибська ОТГ
Зелений туризм почала впроваджувати й Пришибська ОТГ Полтавської області. Тут розробили власні туристичні маршрути. Наприклад, туристам можуть запропонувати історичний маршрут курганами, яких на території ОТГ налічується аж 138 (кургани Шведська, Козацька та Єристівська могили). А ось у центрі села планується створити своєрідну пам’ятку усіх курганів – рельєфну карту.
Окрім цього, ОТГ успішно співпрацює з іншими громадами щодо впровадження зеленого туризму. Разом із Піщанською та Недогарківською ОТГ, а також Омельницькою ОТГ та Білецьківською сільською радою громада підписала договір про міжмуніципальне співробітництво. У рамках співробітництва на Полтавщині утворено комунальну установу «Кластер зеленого туризму Кременчуцького району».
Та це ще не всі здобутки громади в цьому напрямі. Разом із працівниками Полтавського центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, і місцевими науковцями в ОТГ розроблено проект «П’ять перлин Дніпра». Цікавинкою ОТГ є послуга польоту на мотодельтаплані.
На таких здобутках громада не має наміру зупинятись та продовжує працювати над туристичною привабливістю свого краю та розвитком зеленого туризму.
План дій старости
Досвід інших громад може надихнути старосту по-новому поглянути на свій старостинський округ. Наразі зелений туризм набирає обертів, а громади, які вже зробили перші кроки у напрямі зеленого туризму, можуть залюбки поділитись власним досвідом саме із вами.
Оскільки жодна ідея не може втілитись у життя без фінансування, старости можуть періодично моніторити додаткові джерела надходження коштів, які можна отримати від міжнародних організацій. Ми вже казали, що старості буде незайвим вести власну сторінку у соціальних мережах, спілкуватись із громадою в спільнотах комунікаторів зв’язку, таких як Viber чи Telegram. Саме за допомогою цих каналів можна інформувати населення про можливість взяти участь у грантах щодо фермерських господарств та впровадження зеленого туризму малим та середнім бізнесом.
Попри це, староста має вести активну роботу щодо цього напряму спільно із місцевою радою. Зокрема, можна організовувати семінари-навчання з розвитку сільського зеленого туризму. У такому заході мають брати участь не лише власники сільських садиб (ферм), але й голови рад, активісти, представники волонтерських та громадських організацій, молодь, а також ті, хто хоче розпочати займатись такою діяльністю у майбутньому. Треба донести переваги зеленого туризму до громади та окреслити його сутність, аби кожному стало зрозумілим, чому треба розвивати цей напрям та чому на нього нині звертають таку пильну увагу деякі новостворені громади.
Також варто прорекламувати основні переваги свого населеного пункту, скласти актуальний перелік видів туризму, які можуть бути актуальними для цієї території. За необхідності — провести історичні дослідження подій, явищ, які можуть бути використані як туристичні та незвичні цікавинки.
Важливо пам’ятати, що розвиток зеленого туризму в ОТГ — це не пряме завдання старости. Староста може бути ініціатором та працювати у цьому напрямі, але йому мають допомагати не лише місцева влада, але й самі мешканці. Якщо староста та громада тримаються осторонь від втілення задумів та ідей щодо зеленого туризму, ви ніколи не зможете його розвинути у себе.
Додамо, що для підтримки розвитку підприємницької діяльності чи фермерських господарств щодо зеленого туризму місцева рада з урахуванням обґрунтованих пропозицій старост може виділити певне фінансування в рамках прийнятої програми з розвитку зеленого туризму на своїй території. Адже зелений туризм – це гарна відповідь на питання про те, як розпочати власну справу на селі та створити комфортні умови відпочинку на території, де ви мешкаєте.
Нагадаємо, що через недосконалість норм чинного законодавства держава та ОМС безпосередньо не беруть участі у регулюванні діяльності у сфері сільського зеленого туризму. Тож місцеві ради мають установити в рамках чинного законодавства свій дієвий механізм, який зможе врегулювати усі питання у сфері зеленого туризму на території.
Як вважають деякі фахівці, розпочати залучення туристів до сільського відпочинку можна навіть без стартового капіталу. Для прикладу, в європейських країнах є така практика, коли місцева влада створювала для підприємців вигідні умови для розвитку бізнесу саме у покинутих селах з метою їх відновлення. Відтак люди гуртувались у такому селі та за кілька років село перетворювалось на живий механізм, який був здатен приймати не одну тисячу туристів.
Висновки
Звичайно, досвід розвинених країн, де зелений туризм успішно функціонує вже десятки років, свідчить про те, що для його розвитку потрібно створити належну нормативно-правову базу, яка б сприяла залученню до цього процесу підприємливих людей. Такий підхід дає змогу виявити тих, хто дійсно має бажання почати власну справу, спонукатиме їх до ефективного господарювання на своїх садибах, створення затишку та належного рівня послуг. Однак наразі старостам треба починати доносити до громади сутність зеленого туризму і, можливо, такі умільці самі знайдуть дорогу до підприємницької діяльності або фермерського господарства.
Як то кажуть, безліч гарних ідей завжди лежить на поверхні і треба почати сіяти зерна в маси, аби вони проросли.
У кожному селі є чисте повітря, ягоди, ліси, квіти, природні або штучні водойми, домашні тварини, сільські продукти харчування (еко-продукти), традиційний хенд-мейд тощо. І все це користується попитом як українських, так й іноземних туристів.
Зелений туризм — великий крок у розвитку інфраструктури села, зокрема, це сприяння будівництву доріг, розвитку інформаційних, екскурсійних та інших послуг. Для тих громад, які бажають розвивати зелений туризм, першими кроками у цьому напрямі може стати встановлення цікавих та креативних інформаційних табличок. Наприклад, якщо в громаді є 300-річний дуб – поставте перед ним відповідну табличку. Якщо є цікаві місця, з якими пов’язані історичні події, — поставте відповідний стенд та зробіть цю територію привабливою для відвідування.
Зауважимо, що долучати до заходів облаштування туристичних зон необхідно не лише інвесторів, але й власне мешканців громад. На громадських зустрічах старости мають піднімати питання зеленого туризму, та громада має допомагати у їх вирішенні (як у питанні фінансування, так і в питанні благоустрою), як то кажуть, з миру по нитці — голому сорочка.
