Розпочну з того, що староста насамперед має для себе зрозуміти, що він не один — він є складовою єдиної системи місцевого самоврядування. Нагадаю трохи теорію: відповідно до Закону України від 21.05.1997 № 280/97ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»1 система місцевого самоврядування включає:
1 Закон про місцеве самоврядування.
— територіальну громаду;
— сільську, селищну, міську раду;
— сільського, селищного, міського голову;
— виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
— старосту;
— районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (прим. ред.: тимчасово виключені з цього переліку, але сподіваюся, що до моменту отримання вами цього номера будуть уже повернуті);
— органи самоорганізації населення.
Таким чином, можна говорити про те, що кожен суб’єкт системи місцевого самоврядування наділений певним переліком повноважень, прав та обов’язків, притаманним зазвичай лише йому. Підтвердженням цьому щонайменше є положення того ж Закону про місцеве самоврядування, в якому закріплено повноваження: сільської, селищної, міської ради; виконавчих органів ради; сільського, селищного, міського голови; старости тощо.
Як бачимо, депутата місцевої ради окремо не виділено як суб’єкта системи місцевого самоврядування, але він є складовою ради. Таким чином, можна вважати, що він є суб’єктом місцевого самоврядування, а отже, має здійснювати функції місцевого самоврядування.
Окремо повноваження, права та обов’язки депутата місцевої ради детально виписані в Законі України від 11.07.2002 № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад»2.
2 Закон про статус депутатів.
У свою чергу, про що ви й так добре знаєте, повноваження старости закріплені в ст. 541 Закону про місцеве самоврядування.
Якщо уважно проаналізувати перелік повноважень старост і депутатів, то неважко зробити висновок, що вони багато в чому є схожими.
Усе це є зайвим підтвердженням того, що співпраця старости та депутата місцевої ради є цілком природним явищем. Вона може бути досить плідною та давати позитивні результати як для співпрацюючих сторін, так і для мешканців (виборців) відповідної території.
Станом на сьогодні умовно сформувалося дві моделі «співіснування» старости та депутата на одній території:
| перша | тісна взаємодія, направлена на досягнення цілей, які відповідають потребам та очікуванням мешканців (виборців) |
| друга | відсутність взаємодії, що призводить до непродуктивного витрачання свого часу як старостою, так і депутатом місцевої ради, оскільки зазвичай вони намагаються досягти однакових цілей, але роблять це окремо один від одного |
Як показує практика і з чим не можна не погодитися, для мешканців (виборців) найбільш прийнятною є перша модель.
Співпраця заради досягнення спільних цілей
Далі поговоримо про те, чому ж усе ж таки треба обирати першу модель, а не другу.
За результатами аналізу повноважень та прав депутата місцевої ради і старости можна сказати, що:
| Характеристика повноважень та прав | Наслідки |
| перелік повноважень та прав депутата є ширшим, ніж у старости | має спонукати старосту у разі потреби звертатися до депутата місцевої ради, аби той скористався ними для досягнення цілей спільних цілей |
| повноваження старости носять більш узагальнений характер, не містять конкретики | ускладнює їх застосування на практиці |
| повноваження депутата місцевої ради (його права) деталізовані на законодавчому рівні | дозволяє отримувати позитивні результати під час їх застосування (використання) |
| закріплено механізм застосування прав депутата, зокрема, на депутатський запит, депутатське звернення, депутатське запитання | робить їх робочим інструментом для забезпечення прав, свобод та інтересів виборців |
Враховуючи зміст наведеної в таблиці інформації (яка, звісно, не є повним аналізом усіх повноважень і прав депутатів та старост, а лише незначною його часткою), є сенс говорити про те, що в певних випадках старості просто не обійтися без допомоги депутата.
Депутатське звернення: майте на увазі
Пунктом 3 ч. 1 ст. 11 Закону про статус депутатів депутату місцевої ради надано право порушувати перед місцевими органами виконавчої влади, відповідними органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних і контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення.
У старост таких прав немає, хоча є дещо схожі. Так, відповідно до ст. 541 Закону про місцеве самоврядування староста представляє інтереси жителів відповідного села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради. Крім іншого, староста може отримувати від виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень.
Як бачите, основна відмінність наведених вище прав (повноважень) полягає в переліку суб’єктів, до кого може звернутися староста, а до кого — депутат.
Тож, зокрема, якщо у старости виникає необхідність звернутися до підприємства, установи чи організації некомунальної форми власності, він, звісно, може зробити це самостійно та сподіватися на позитивне вирішення питання, яке він порушує. Водночас староста має розуміти, що в такій ситуації те ж підприємство, установа чи організація не обтяжені обов’язком реагувати на звернення старости. А от проігнорувати звернення депутата місцевої ради та чи інша юридична особа вже не може і має надати офіційну відповідь на нього.
Нагадаємо, що при здійсненні своїх повноважень депутат місцевої ради має право на депутатське звернення.
Відповідно до ст. 13 Закону про статус депутатів депутатське звернення — викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
Говорячи простіше, депутатське звернення — це форма реалізації депутатом своїх повноважень.
Передбачається, що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов’язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання
та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк.
Якщо ж депутатське звернення з об’єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, депутату місцевої ради зобов’язані письмово повідомити про це з обґрунтуванням мотивів необхідності продовження строку розгляду.
Ба більше, означеною статтею депутату місцевої ради надається можливість брати участь у розгляді свого звернення, про що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, повинні йому повідомити завчасно, але не пізніш як за п’ять календарних днів.
Також передбачається, якщо депутат місцевої ради буде не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит відповідно до ст. 22 цього Закону.
Змушена констатувати, що депутати не дуже часто користуються наданими їм правами (у тому числі й у частині складення депутатських звернень): або не вбачають у ньому потреби, або в них не виникає питань, з якими можна звернутися до відповідних органів чи посадових осіб. Тож староста, до якого постійно звертаються мешканці зі своїми проблемами, може доносити їх до депутата, якщо самостійно він не може їх вирішити з огляду на відсутність у нього необхідних для цього прав.
Співпрацюючи таким чином з депутатом, можна одразу досягти декількох цілей:
| 1 | староста, до якого звернулися мешканці з проблемними питання, реально посприяє у їх вирішенні |
| 2 | депутат місцевої ради здійснить свої повноваження, які передбачені Законом про статус депутатів, і таким чином доведе, що він дійсно не залишається осторонь проблем виборців й робить усе можливе для їх вирішення |
| 3 | мешканці (виборці) відчують піклування про них і таким чином із ще більшою довірою будуть ставитися і до старости, і до депутата |
Звернення громадян: працюємо разом
Вище вже згадувалося, що Закон про статус депутатів передбачив для депутатів декілька форм (механізмів) реалізації своїх повноважень, на відміну від Закону про місцеве самоврядування, який не конкретизував, яким чином старости можуть упроваджувати у життя свої повноваження. Чергова така форма закріплена в ст. 12 Закону про статус депутатів і стосується розгляду депутатом місцевої ради пропозицій, заяв і скарг громадян.
Цією статтею передбачається, що депутат місцевої ради:
| 1 | розглядає пропозиції, заяви і скарги громадян, які надійшли до нього, вживає заходів до їх своєчасного, обґрунтованого вирішення |
| 2 | вивчає причини, які породжують скарги громадян, і вносить свої пропозиції щодо їх усунення до органів місцевого самоврядування, до місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян |
| 3 | систематично веде прийом громадян |
Депутат місцевої ради може направляти одержані ним пропозиції, заяви і скарги до відповідних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, об’єднань громадян, якщо вирішення питань належить до їх повноважень, які зобов’язані розглянути їх відповідно до закону і про результати повідомити заявника, а також депутата місцевої ради.
Депутат місцевої ради в межах своїх повноважень здійснює контроль за розглядом відповідними органами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, органами об’єднань громадян надісланих ним пропозицій, заяв, скарг виборців.
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації державної і комунальної форм власності, їх посадові особи зобов’язані сприяти депутатові місцевої ради в організації прийому громадян, розгляді їх пропозицій, заяв, скарг, у створенні інших необхідних для його депутатської діяльності умов.
У свою чергу, нагадаю, що відповідно до тієї ж ст. 541 Закону про місцеве самоврядування староста наділений де в чому схожими повноваженнями. Він:
| 1 | представляє інтереси жителів відповідного села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради |
| 2 | бере участь у пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та засіданнях її постійних комісій |
| 3 | має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села, селища |
Часто підставою для здійснення цих повноважень слугують ті ж самі звернення, скарги та пропозиції громадян, з якими вони звертаються до старости.
Враховуючи означене вище, можна припустити, що суть звернень, з якими мешканці звертаються до старости, переважно будуть схожими з тими, з якими вони звертаються до депутатів.
На жаль, у наших реаліях і староста, і депутат зазвичай, знову ж таки, вирішують їх окремо один від одного. І це, звісно ж, відповідає нормам законодавства, але в цьому питанні також можна й доцільно налагодити співпрацю.
У чому вона може полягати? Щонайменше в аналізі звернень, тобто у з’ясуванні предмета таких звернень, категорії населення, яке з ними звертається, тощо. Якщо це буде робити і староста, і депутат, то з результатами таких аналізів можна звертатися щонайменше до органів місцевого самоврядування і ставити питання про необхідність вирішення насамперед тих проблем, які переважають у зверненнях.
У чому ж пріоритет співпраці? Якщо до органу місцевого самоврядування надійде відповідний документ від старости і від депутата, в яких порушуються одні й ті ж питання, то, на моє переконання, їх важко буде проігнорувати. Поготів, що відповідно до Закону про місцеве самоврядування органи місцевого самоврядування (власне, як і інші органи, підприємства, установи та організації) зобов’язані розглянути звернення, з якими звернувся депутат.
Отримання інформації: у кого пріоритет
Йдемо далі. І тут зазначу, що іншою формою реалізації депутатом своїх повноважень є (ст. 14 Закону про статус депутатів):
| 1 | право депутата місцевої ради на невідкладний прийом |
| 2 | одержання необхідної інформації |
Передбачається, що депутат місцевої ради на території відповідної ради має право на невідкладний прийом посадовими особами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, з питань депутатської діяльності.
Посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, на звернення депутата місцевої ради надають йому довідкові матеріали та іншу інформацію, необхідні для здійснення депутатських повноважень.
Порядок відвідування депутатом місцевої ради підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов’язана з державною або іншою таємницею, що охороняється законом, установлюється відповідними нормативно-правовими актами.
Наведені вище права депутата є дуже схожими з повноваженням, яким наділений староста, а саме: він може отримувати від виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень (ми про нього вже згадували вище).
Водночас необхідно констатувати, що староста в цій частині повноважень, порівнюючи з правами депутата, має їх «урізаний» варіант.
Зверніть увагу: староста може звернутися до меншого кола суб’єктів за отриманням інформації: лише до виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності.
Крім іншого, чинне законодавство не визначає строків, протягом яких установа, організація тощо, до якої звернувся староста, має надати відповідь на його лист.
Водночас для депутатів чітко визначено, що вони мають право на невідкладний прийом, на якому, власне, можуть запитати інформацію, документи тощо, що необхідні для здійснення депутатських повноважень.
Тож, знову ж таки, повертаюся до того, що співпраця з депутатом, а не ворожнеча з ним, є більш правильним рішенням, направленим на задоволення інтересів тієї частини громади, яка перебуває в межах вашого старостинського округу.
Підсумовуючи, хочу вам порадити, щоб ви звернули увагу на положення Закону про статус депутатів та розглянули їх через призму, зокрема, як ваших повноважень, так і проблемних питань, з якими до вас звертаються мешканці. Можливо, завдяки їм ви визначите для себе додаткові інструменти, які можна використати у спільній роботі з депутатами.
