Спочатку про загальне
Нагадаю, що Виборчий кодекс України1 розпочав діяти з 01.01.2020, за винятком деяких його положень, які перелічені в розд. XXXXII «Прикінцеві та перехідні положення». Не буду на них зупинятися, оскільки вони більше стосуються нововведень у частині організаційної діяльності Центральної виборчої комісії та її регіональних і територіальних представництв.
1 Далі за текстом — ВК.
У цій же статті увагу приділю тим положенням, які всім нам будуть корисні через те, що так чи інакше ми з вами будемо задіяні у виборчому процесі (або як виборця, або як кандидата, а можливо, й тієї особи, яка проведе певну роз’яснювальну роботу серед виборців, бо тут слід сказати, що виборчі бюлетені на цьогорічних виборах будуть відрізнятися щодо змістовної їх частини та порядку заповнення). Про всяк випадок нагадаю (хоча, вірю, що про це і так уже всі знають), що з набуттям чинності ВК втрачають силу:
1) Закон України від 05.03.1999 № 474-XIV «Про вибори Президента України»;
2) Закон України від 17.11.2011 № 4061-VI «Про вибори народних депутатів України», крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України;
3) Закон України від 14.07.2015 № 595-VIII «Про місцеві вибори», крім положень щодо організації та проведення повторних, проміжних, додаткових виборів і заміщення депутатів, обраних у багатомандатному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів депутатів місцевих рад.
ВК складається з чотирьох книг.
Книга Перша. Загальна частина
У ній закріплені положення, які стосуються загальних принципів виборчого права; розкривається поняття виборів (типи, види тощо); висвітлюються питання виборчого процесу, територіальної організації влади, діяльності виборчих комісій, формування списків виборців, інформаційного забезпечення виборів, ведення передвиборчої агітації, статусу офіційних спостерігачів; регламентуються питання підготовки та проведення голосування, а також закріплюються основні моменти в частині оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, ну і, власне, містяться положення щодо зберігання виборчої та іншої документації і матеріальних цінностей.
Отже, якщо вам необхідно поповнити свої знання щодо загальних питань у частині виборів, вам обов’язково треба ознайомитися з Книгою Першою. Водночас одразу хочу заспокоїти, що, незважаючи на великий (на перший погляд) обсяг інформації, вона не буде докорінно новою для тих, хто й раніше «був у темі виборів». Більшість положень до Книги Першої перекочували з попередніх законів «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України» та «Про місцеві вибори».
Книга Друга
Містить положення, які регламентують виборчий процес у частині виборів Президента України, а тому поки що ми не будемо зупинятися на ній.
Книга Третя
Відповідно регламентує питання підготовки, організації та проведення виборів народних депутатів, і в цій статті ми залишимо її поза увагою.
Книга Четверта
Це та частина ВК, яка стосується місцевих виборів, і саме на ній ми з вами акцентуємо увагу.
Вибори депутатів, голів та старост
Розпочну з виборчої системи, за якою будуть здійснюватися вибори депутатів усіх рівнів та сільських, селищних, міських голів та старост. Це питання закріплено в ст. 192 ВК. Отже, передбачається, що:
| Вибори депутатів сільської, селищної ради, міської ради (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб), районної у місті ради | Проводяться за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища, міста, територія утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» об’єднаної сільської, селищної, міської територіальної громади, територія району в місті. У кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів. Примітка. Тут можна додати, що конструктивно виборча система не змінилася, за винятком того, що тепер обирається не один депутат від округу, а декілька |
| Вибори депутатів районної ради | Проводяться за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються з межами сіл, селищ, міст, територій об’єднаних сільських, селищних, міських територіальних громад, що входять до складу відповідного району. У кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів |
| Щодо виборів депутатів районної ради виникає низка запитань. Так, зокрема, вже висловлюються експертами думки щодо можливого нерівного представництва від великих міст та невеликих сільських громад при запропонованій у ВК системі обрання депутатів (наприклад, від міста з кількістю виборців 50000 та від сільської територіальної громади з кількістю виборців 5000 буде обрано по 2 депутати). Частково з такою позицією можна погодитися, враховуючи те, що ВК не передбачає окремо положень щодо формування багатомандатних виборчих округів для виборів депутатів районних рад (рішення про утворення округів не приймається). Лише зазначається, що їх межі мають збігатися з межами сіл, селищ, міст тощо. Що ж конкретно мається на увазі під «межі яких збігаються з межами сіл, селищ, міст, територій об’єднаних сільських, селищних, міських територіальних громад», як на мою думку, до кінця не зрозуміло. А як вже неодноразово було доведено життям, якщо є норми, зміст яких викликає запитання, це призводить до хаосу, порушень тощо вже під час їх практичного застосування. Тобто питання того, як ми з вами будемо обирати депутатів районних рад, станом на сьогодні взагалі є незрозумілим (це як ворожити на каві). А якщо до всього цього ще й докласти невизначеність із кількістю районів у кожній області (бо наближається реформа адмінтерустрою і вкотре ми вже є свідками доопрацювання змін до Конституції України), то взагалі в нашій ситуації краще дотримуватися правила збереження спокою та відстеження всіх подій, які відбуваються в державі | |
| Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) рад | Проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками кандидатів у депутати в багатомандатних виборчих округах, на які поділяється багатомандатний виборчий округ, що збігається з територією відповідно Автономної Республіки Крим, області, міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» об’єднаної міської територіальної громади, від регіональних (республіканських в Автономній Республіці Крим, обласних, міських) організацій політичних партій |
| Примітка. Тут треба сказати декілька слів про процес голосування та заповнення бюлетеня. Відтепер виборець буде голосувати не лише за організацію партії, але й окремо за кандидата від цієї організації партії. Про це йдеться у ч. 2 ст. 243 ВК, а саме вказується, що у виборчому бюлетені зазначаються визначений жеребкуванням номер кожної організації партії, повна назва відповідної організації партії. Праворуч від повної назви кожної організації партії розміщується порожній квадрат. Під повною назвою розміщуються порядкові номери, прізвища та ініціали усіх кандидатів у депутати, включених до відповідного регіонального виборчого списку. Під порядковим номером, повною назвою організації партії та порядковими номерами, прізвищами та ініціалами усіх кандидатів, включених до відповідного регіонального виборчого списку організації партії, яка в порядку черговості організацій партій у виборчому бюлетені вказана останньою, на відстані не менше ніж три сантиметри від назви такої організації партії великими літерами зазначається текст «Від організації партії, за яку я проголосував (проголосувала), підтримую кандидата у депутати», праворуч від якого розміщується прямокутник, у якому зазначається знак «№» з вільним полем для написання номера кандидата в депутати | |
| Вибори сільського, селищного, міського (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб) голови | Проводяться за виборчою системою відносної більшості в єдиному сільському, селищному, міському виборчому окрузі, що збігається відповідно з територією села, селища, міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією об’єднаної сільської, селищної, міської територіальної громади |
| Вибори міського (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) голови | Проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному міському виборчому окрузі, що збігається з територією міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією об’єднаної міської територіальної громади |
| Вибори старости села, селища | Проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, до якого входить територія одного або декількох населених пунктів (сіл, селищ), визначених сільською, селищною, міською радою об’єднаної територіальної громади з метою забезпечення представництва інтересів жителів такого населеного пункту (населених пунктів) старостою |
Отже, якщо розібратися, то переважно мало що змінилося, особливо якщо ми говоримо про вибори до місцевих рад базового рівня. Таблицю навели для того, щоб мали таку собі загальну «картинку» про те, яким чином будуть відбуватися у нас вибори до різного рівня рад.
Трохи більше про вибори старост
Узагалі з питанням обрання старост на чергових місцевих виборах, які мають відбутися 25 жовтня 2020 року, є невеличкі цікавості. Як для мене, виникає щонайменше два запитання:
1) чи будуть обиратися старости на чергових виборах у тих ОТГ, де до цього вже були обрані старости на перших виборах (далі поясню свою логіку);
2) чи будуть обиратися старости на чергових виборах у тих ОТГ, де й нині обов’язки старост виконують колишні сільські та селищні голови і перші вибори старост, відповідно, не відбувалися (також нижче поясню, в чому, як на мене, полягає «проблемка»)?
Отже, щодо першого запитання. Тут слід зазначити, що відповідно ч. 2 ст. 194 ВК чергові місцеві вибори проводяться одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад, голів, старост села, селища, обраних на попередніх чергових місцевих виборах. Водночас є інша норма, закріплена в ч. 3 ст. 288 ВК, яка «говорить», що депутати місцевої ради, сільський, селищний, міський голова, староста обираються на перших місцевих виборах на строк до обрання на чергових виборах депутатів та сільського, селищного, міського голови, старости села, селища і сформування за результатами таких виборів відповідної ради у повноважному складі. Таким чином, схиляюся до того, що у чергових виборах старост будуть брати кандидати від тих ОТГ, в яких вже перші вибори старост відбулися.
Щодо другого запитання. У п. 3 розд. IV «Прикінцеві положення» Закону України від 05.02.2015 № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» зазначається, що у селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об’єдналися, обов’язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об’єднання. І ось тут є момент... Станом на сьогодні, для мене, наприклад, залишається відкритим запитання: чи будуть проводитися перші вибори старост у тих ОТГ, де ще не призначалися перші вибори старост? Тобто маємо ситуацію, що на чергові вибори можуть однозначно розраховувати ті ОТГ, в яких вже попередньо обирали на перших виборах старост і тому підтвердженням є ч. 3 ст. 194 ВК. А як же бути з тими ОТГ, які так і не наважилися з різних причин обрати у себе старост. Вважаю, що, щоб відповісти на це запитання, треба почекати або змін до ВК, або роз’яснень ЦВК.
Далі наведу декілька норм, які стосуються безпосередньо процедурних та організаційних моментів обрання старост, які віднайшли своє закріплення у ВК.
Отже, відповідно до ч. 5 ст. 7 ВК визначено, що право голосу на виборах старости села, селища мають виборці, які належать до відповідної об’єднаної територіальної громади і проживають на території відповідного села, селища, що входить до складу об’єднаної територіальної громади. У свою чергу, належність громадянина до відповідної територіальної громади та проживання його на відповідній території визначаються його виборчою адресою (крім випадків, передбачених законом) (ч. 7 ст. 6 ВК).
Крім іншого, пам’ятаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ВК старостою села, селища може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України. У свою чергу, цією статтею закріплено, що право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.
Також у ч. 2 ст. 193 ВК зазначено, що старостою села, селища не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.
Нагадаю, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ВК висування кандидатів на посаду старости села, селища розпочинається за тридцять чотири дні до дня голосування і закінчується за двадцять чотири дні до дня голосування.
Право висування кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села, селища реалізується виборцями у відповідних єдиних одномандатних виборчих округах через організації партій або шляхом самовисування у порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 2 ст. 216 ВК).
Також не забуваємо, якщо кандидати на посаду старости хочуть вести активну передвиборчу агітацію серед виборців, то мають «обзавестися» виборчим фондом.
Щодо цього у ст. 213 ВК зазначається, що кандидат на посаду старости села, селища для фінансування своєї виборчої кампанії може відкрити рахунок власного виборчого фонду.
Виборчий фонд кандидата на посаду старости села, селища має один поточний рахунок, на який надходять кошти для фінансування виборчої кампанії. Підставою для відкриття поточного рахунку виборчого фонду є копія рішення територіальної виборчої комісії про реєстрацію відповідного кандидата.
Кандидат на посаду старости села, селища відкриває поточний рахунок виборчого фонду в установі банку за власним вибором у межах відповідного виборчого округу або на території відповідного села, селища чи району. Кандидат має право відкрити рахунок виборчого фонду виключно в національній валюті.
Відповідно до ст. 214 ВК кандидат на посаду старости села, селища може бути розпорядником поточного рахунку власного виборчого фонду або призначити не більше одного розпорядника поточного рахунку власного виборчого фонду з числа своїх довірених осіб.
На цьому поки завершимо. У наступних номерах ми з вами більш детально розберемо, що ж таке виборчий фонд, який та ким здійснюється контроль за його використанням, а також поговоримо про порядок висування кандидатів на посаду старости.
