Стаття 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) передбачає:
— за несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані — тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обидва стягнення накладаються на осіб, визнаних у вчиненні відповідних адміністративних правопорушень.
Інші положення цієї статті КпАП передбачають:
— за ті ж самі порушення (йдеться про означені вище), вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за них, на таку особу накладається штраф від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік;
— за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на особу накладається штраф від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суб’єктами адміністративної відповідальності за неподання або несвоєчасне подання декларації є посадові особи органів місцевого самоврядування, які зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14.11.2014 № 1700 «Про запобігання корупції» (далі — антикорупційний Закон), бо вони є суб’єктами декларування.
У запитанні читача зазначено, що староста порушив норми ч. 1 ст. 1726 КпАП, але це для подальших дій із боку органу місцевого самоврядування і не важливо.
Нормами ст. 651 антикорупційного Закону передбачена відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Зокрема, за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені у ч. 1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Водночас до особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, але судом не було застосовано до неї покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, то така особа підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Оскільки ці норми не містять конкретики щодо посадових осіб органів місцевого самоврядування, звернемося до профільного Закону (Закону України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі — Закон про службу)).
І якщо би ми вели розмову про загальні підстави притягнення посадових осіб до дисциплінарної відповідальності, то користувалися би нормою ст. 19 цього Закону. Але у нашому випадку є певна специфіка, яку передбачають норми ст. 20 Закону про службу.
Тож посадові особи місцевого самоврядування, яких притягнуто до відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією (а КпАП відносить правопорушення, зазначені у його ст. 1726, саме до таких), підлягають звільненню з посади у порядку, визначеному Законом про службу.
Приводячи у дію цю норму, не забувайте, що посада старости є специфічною через процедуру затвердження радою особи на цій посаді!
