Теми статей
Обрати теми

Ведення військового обліку та адмінпорушення: старості на «замітку»

Брусенцова Яна, директор Департаменту видань для публічно-правової сфери, головний редактор видань «Місцеве самоврядування» та «Радник старости», юрист
На практиці саме на старост покладають обов’язок ведення персонально-первинного обліку. Нагадаю, що п. 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою КМУ від 07.12.2016 № 921, визначено, що у сільській місцевості, а також у містах і селищах, де відсутні районні (міські) військові комісаріати, персонально-первинний облік призовників і військовозобов’язаних, крім військовозобов’язаних СБУ, Служби зовнішньої розвідки, за місцем їх проживання ведеться виконавчими органами сільських, селищних та міських рад. Власне, спираючись у тому числі й на цю норму, старости якраз і потрапляють до лав тих, хто опікується призовниками та військовозобов’язаними. Варто пам’ятати, що за невиконання всіх обов’язків у частині ведення військового обліку старости можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності. Нижче наведу приклад однієї такої справи.

З чого все почалося

Одразу означу, що судова справа розглядалася ще у 2019 році (справа № 738/1210/19, № провадження 2-а/738/14/2019), але менш актуального від того вона не стає, оскільки й сьогодні є непоодинокими випадки, коли старост притягають до адмінвідповідальності за порушення, вчинені за ст. 2101 (Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) Кодексу України про адміністративні правопорушення1.

1 КУпАП.

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію — тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 2101 КУпАП

Зміст наведеної вище статті поданий у редакції, чинній на момент підготовки цієї статті. Відповідно на час розгляду справи в суді у 2019 році діяла чинна на той час редакція вказаної статті. На той час штрафні санкції були значно меншими.

Отже, 04.07.2019 в. о. староста звернувся до суду з позовною заявою до ТВО військового комісара Менського РТЦК та СП про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Позовна заява мотивована тим, що 22.05.2019 стосовно нього ТВО війського комісара Менського РТЦК та СП виніс постанову № 32, якою наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Вказаною постановою встановлено, що він, як відповідальна особа за ведення військового обліку у Слобідському старостинському окрузі:

— не подав звернень до Національної поліції щодо призовників, які ухиляються від виконання військового обов’язку (на виконання вимог постанови КМУ № 921 від 07.12.2016);

— не інформував Менський РТЦК та СП про громадян, які порушують правила військового обліку для притягнення винних до відповідальності згідно із законом.

Зокрема, призовник, який зареєстрований в с. Слобідка Менського району Чернігівської області, у 2014 році закінчив навчання у Сосницькому сільськогосподарському технікумі бухгалтерського обліку, 18.07.2014 знявся з обліку призовників у Сосницькому РВК як такий, що вибув на постійне місце проживання за місцем реєстрації, повинен був у семиденний строк стати на облік призовників у Менському РВК, проте до цього часу не перебуває на військовому обліку в Менському РТКЦ та СП.

Позивач вважав цю постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, на його думку, не відповідає дійсності той факт, що призовник у липні 2014 року знявся з обліку призовників у Сосницькому РВК й до цього часу не перебуває на військовому обліку. Останній з 2016 по 2017 рік проходив службу в кримінально-виконавчій службі України на посаді молодшого інспектора відділу охорони державної установи «Менська виправна колонія (№ 91)», що свідчить про факт перебування його на спецобліку, Сосницьким РВК призовнику було направлено повістку про виклик до Сосницького РВК на 24.10.2017 для проходження медичної комісії, що підтверджує його перебування на військовому обліку в Сосницькому РВК.

В. о. старости зазначив, що до органів Національної поліції щодо призовників, які ухиляються від виконання військового обов’язку, не звертався, тому що такі звернення повинні першочергово надходити від військових комісаріатів.

Також позивач зазначив, що він не є суб’єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 2101 КУпАП, оскільки є в. о. старости, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення відсутня, оскільки на нього покладено обов’язок з ведення військового обліку у Слобідському старостинському окрузі розпорядженням від 02.01.2018, а ОСОБА_2 не перебуває на військовому обліку в Менському РТЦК та СП за твердженням відповідача з 2014 року.

Крім того, в. о. старости вказав, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить у собі переліку доказів, на підставі яких суб’єкт владних повноважень дійшов висновку про наявність у діях позивача адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 2101 КУпАП (ср. ).

Позиція та рішення суду

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов до такого висновку.

У судовому засіданні було встановлено, що 17.05.2019 старшим офіцером відділення призову Менського РТЦК та СП було складено протокол про адміністративне правопорушення вчинене в. о. старостою, суть якого полягала у тому, що розпорядженням Менського міського голови від 02.01.2018 № 2 «Про покладення обов’язків з ведення військового обліку» відповідальною особою за ведення військового обліку у Слобідському старостинському окрузі призначено в. о. старости.

У результаті опрацювання документів, які надходять до Менського РТЦК та СП від підприємств, установ, навчальних закладів виявлено, що призовник у 2014 році закінчив навчання у Сосницькому сільськогосподарському технікумі бухгалтерського обліку та 18.07.2014 знявся з обліку призовників у Сосницькому РВК як такий, що вибув на постійне місце проживання за місцем реєстрації.

Згідно з правилами військового обліку призовників призовник повинен був стати на облік призовників у Менському РВК у семиденний строк, проте до цього часу не перебуває на військовому обліку в Менському РТКЦ та СП.

В. о. старости звернень до Національної поліції щодо призовників, які ухиляються від виконання військового обов’язку (на виконання вимог постанови КМУ № 921 від 07.12.2016) не подавав, Менський РТЦК та СП про громадян, які порушують правила військового обліку для притягнення винних до відповідальності згідно із законом не інформував.

Своїми діями староста порушив ст. 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Стаття 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає повноваження органів місцевого самоврядування у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Вказано, що в. о. старости вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 2101 КУпАП.

Постановою за справою про адміністративне правопорушення від 22.05.2019 на в. о. старости за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 2101 КУпАП, накладено штраф у сумі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 235 КУпАП до компетенції військових комісаріатів віднесено розгляд справ про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 2101 цього Кодексу.

Зокрема, на момент підготовки цього матеріалу згадана стаття має такий зміст:

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов’язаними,

резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 2101, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов’язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом оскарження у цій справі є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, що передбачене ст. 2101 КУпАП — порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Статтею 2101 КУпАП визначено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, — тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В оскаржуваній постанові не визначено кваліфікацію дій в. о. старости, оскільки ст. 2101 КУпАП складається з двох частин, проте в постанові вказано, що в. о. старости вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 2101 КУпАП без визначення відповідної частини.

Крім того, відповідач не з’ясував, коли саме в. о. старости вчинив адміністративне правопорушення, чи є воно триваючим та чи не закінчилися строки накладення на останнього адміністративного стягнення.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій — шостій цієї статті.

Витяг зі ст. 38 КУпАП

За твердженням відповідача, призовник повинен був стати на облік призовників у Менському РВК у семиденний строк з дня зняття з обліку призовників у Сосницькому РВК — 18.07.2014, тобто до 25 липня 2014 року, проте до цього часу не перебуває на військовому обліку в Менському РТКЦ та СП.

З письмових пояснень ТВО військового комісара Менського РТЦК та СП, наданих військовому комісару Чернігівського ОТЦК та СП, вбачається, що в. о. старости, як особа, відповідальна за ведення військового обліку у Слобідському старостинському окрузі, зобов’язаний був перевірити військово-облікові документи призовників у 2017 та 2018 роках (з часу прийняття постанови КМУ від 07.12.2016 № 921).

З’ясування часу вчинення адміністративного правопорушення є необхідним для визначення суб’єкта даного адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до розпорядження Менської міської ради Менського району Чернігівської області від 02.01.2018 № 2 «Про покладання обов’язків з ведення військового обліку» та додатку № 1 до нього в. о. старости Слобідського старостинського округу призначено відповідальним за ведення військового обліку з 02.01.2018.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин на відповідача, як на суб’єкта владних повноважень, покладається обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, в основу якого було покладено доведений, на його думку, факт порушення позивачем законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідачем не доведено, що постанова про накладення адміністративного стягнення на в. о. старости була винесена у спосіб, що передбачений Конституцією України та КУпАП.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що справа про притягнення в. о. старости до адміністративної відповідальності розглянута з порушеннями норм КУпАП:

— не визначено кваліфікацію дій в. о. старости;

— не було досліджено всіх обставин, які мають значення для вирішення справи,

а тому відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України оскаржувану постанову необхідно скасувати і надіслати справу на новий розгляд.

Отже, позовна заява в. о. старости до тимчасово виконуючого обов’язки військового комісара Менського РТЦК та СП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення — була задоволена частково.

Було скасовано постанову тимчасово виконуючого обов’язки військового комісара Менського РТЦК та СП № 32 від 22.05.2019 про накладення на в. о. старости адміністративного стягнення та надіслано справу про притягнення до адміністративної відповідальності на новий розгляд до Менського РТЦК та СП.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі