Теми статей
Обрати теми

Заповнення декларації: топ-10 порад

Мацокін Андрій, головний редактор всеукраїнського видання «Держслужбовець» і спецвипуску «Юридичні практики»
Завдяки активній роботі НАЗК антикорупційна тема не вщухає. Наразі ми проходимо щорічний період подання декларацій. Через певні помилки декларанта автоматична система логічного арифметичного контролю може визначити його декларацію як ризиковану. Тоді НАЗК матиме підстави розпочати повну перевірку декларації. Щоб декларанти не потрапили в халепу, ми склали топ-10 порад.

Порада 1. Пам’ятайте про типи декларацій!

Їх — ЧОТИРИ! Щорічна декларація, перед звільненням, після звільнення, кандидата на посаду! Зараз нас цікавлять перша та друга, бо вони стосуються тих, хто працює на посадах.

Щорічна — декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції»1 до 00 годин 00 хвилин 1 квітня 2021 року. Така декларація охоплює звітний рік (період з 1 січня до 31 грудня 2020 включно).

1 Закон № 1700.

Перед звільненням — декларація особи, яка припиняє діяльність, подається не пізніше 20 робочих днів з дня припинення діяльності. Декларація «перед звільненням» охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб’єктом декларування. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані відповідно до ст. 45 Закону № 1700. Днем припинення діяльності є останній день виконання суб’єктом декларування публічних функцій. Тобто відлік строку подання декларації «перед звільненням» починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Якщо суб’єкт декларування звільняється або іншим чином припиняє відповідну діяльність до подання декларації «щорічна» за попередній рік (наприклад, з 15 січня 2021 року), то йому рекомендується подати:

спочатку декларацію «щорічна» за попередній рік (2020-й);

після цього — окрему декларацію за період з 01.01.2021 до 14.01.2021 включно (тобто період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями). Це зумовлено, зокрема, тим, що в різні звітні періоди (2020 та 2021 роки) застосовуються різні розміри прожиткового мінімуму.

Якщо в особи упродовж звітного періоду були підстави для подання декларації «перед звільненням» декілька разів, кожна з них має бути подана за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями.

У разі переведення суб’єкта декларування на іншу посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, декларація «перед звільненням» не подається. Звільнення особи за переведенням або в разі, якщо особа стала переможцем конкурсу та через це звільнилася з посади в одному органі й упродовж 20 робочих днів прийнята на посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в іншому органі, не вважається припиненням діяльності, бо в такому випадку відбувається лише зміна посади або інших істотних умов праці. У таких ситуаціях обов’язку подати декларацію «перед звільненням» не виникає.

Для тих, хто призначений вперше! Якщо подана декларація «кандидата на посаду» охоплювала попередній звітний рік, а у вас виник обов’язок подати декларацію «щорічна» за той самий звітний період, то ви зобов’язані подати декларацію «щорічна».

Порада 2. «Дружіть» із членами своєї сім’ї!

Членами сім’ї суб’єкта декларування (ст. 1 та примітка до ст. 46 Закону № 1700) вважаються:

особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування (чоловік/дружина) станом на останній день звітного періоду, незалежно від спільного проживання із суб’єктом декларування упродовж звітного періоду;

діти суб’єкта декларування до досягнення ними повноліття, незалежно від їх спільного проживання із суб’єктом декларування упродовж звітного періоду;

будь-які особи, які станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації:

спільно проживали;

були пов’язані спільним побутом;

мали взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживали із суб’єктом декларування, але не перебували у шлюбі.

Всі інші особи, за відсутності хоча б однієї із зазначених вище ознак, для цілей декларування не вважаються членами сім’ї суб’єкта декларування. Наприклад, особи, які за відсутності вказаних ознак спільно орендують (користуються) житло, проживають в одній квартирі, кімнаті в гуртожитку, готелі тощо.

Відомості про померлу особу не підлягають відображенню в розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» декларації. Водночас у відповідних розділах декларації необхідно зазначити відомості про всі об’єкти, що належали померлому члену сім’ї, якими суб’єкт декларування володів, користувався не менше половини днів протягом звітного періоду.

Якщо член сім’ї суб’єкта декларування відмовив декларанту в наданні всієї або частини інформації, що повинна бути відображена в декларації, і при цьому самому суб’єкту декларування ця інформація не відома, він обирає у відповідних полях електронної форми декларації позначку «Член сім’ї не надав інформацію».

Якщо член сім’ї відмовився надати таку інформацію, але ця інформація відома суб’єкту декларування або може бути ним отримана з офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні відкриті державні реєстри), то суб’єкт декларування повинен відобразити в декларації всю відому йому інформацію.

Якщо члену сім’ї відповідна інформація не відома і вона не може бути ним отримана з офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні відкриті державні реєстри), то у відповідних полях електронної форми декларації слід обрати позначку «Не відомо».

Водночас обрання позначки «Член сім’ї не надав інформацію» є підставою для проведення Національним агентством повної перевірки декларації відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 513 Закону № 1700 (ср. ).

Порада 3. Вираховуйте термін володіння чи користування!

Інформація про об’єкт декларування зазначається у разі його перебування у володінні або користуванні на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів звітного періоду (абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону № 1700). В іншому випадку випадку об’єкт декларування повинен бути відображений у декларації, навіть якщо володіння чи користування припинено станом на останній день звітного періоду.

Половиною днів звітного періоду для подання декларацій «кандидата на посаду», «щорічна» та «після звільнення» є 183 дні.

Тобто відомості про об’єкт декларування у зазначених деклараціях вказуються, якщо суб’єкт декларування та/або член його сім’ї володіли або користувалися таким об’єктом декларування впродовж не менше 183 днів протягом звітного року послідовно або сукупно.

Для подання декларації «перед звільненням» звітним буде період від 1 січня до дати припинення діяльності.

Закон передбачає обов’язок зазначати в декларації окремі об’єкти, які належать суб’єкту декларування/члену його сім’ї на праві користування.

Такими правами користування можуть бути: позичка (безоплатна передача майна), оренда, сервітути, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право забудови земельної ділянки (суперфіцій), утримання, застава, користування на підставі довіреності, інші права, передбачені законом.

Визначення цих категорій наведено у Цивільному кодексі України.

Порада 4. Звертайте увагу на «пороги» декларування!

Під «порогами» мається на увазі кількість прожиткових мінімумів, яка встановлена для інформації про певний об’єкт декларування.

Отже, це:

цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право (для кожного об’єкта окремо);

подарунок та подарунки у вигляді грошових коштів, отриманих від однієї особи (групи осіб), у разі, якщо його/їх вартість або розмір перевищує 5 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року;

грошові активи, якщо їхня сукупна вартість перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року;

фінансові зобов’язання, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року;

видатки, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (до таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет).

Станом на 1 січня 2020 року прожитковий мінімум становив 2270 грн.

Порада 5. Зазначайте вартість всього об’єкта декларування!

Якщо об’єкт перебуває у спільній сумісній (тобто без поділу на частки) власності суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, то зазначається вартість всього об’єкта декларування.

Якщо об’єкт перебуває у спільній частковій власності суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, зазначається сумарна вартість відповідних часток у власності на об’єкт, який належить суб’єкту декларування та/або члену його сім’ї, якщо останній надав таку інформацію або якщо вона відома суб’єкту декларування.

Наприклад, якщо 1/4 частка об’єкта нерухомості належить суб’єкту декларування, 1/2 об’єкта — члену сім’ї суб’єкта декларування, а решта (1/4) — третій особі (яка не є суб’єктом декларування/членом його сім’ї), то в декларації зазначається вартість лише тих часток, що належать суб’єкту декларування та члену його сім’ї, якщо їхня вартість визначена у правовстановлюючих документах.

За загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна зазначатися на дату набуття права власності, володіння чи користування або відповідно до останньої грошової оцінки майна у грошовій одиниці України. Закон № 1700 не вимагає від суб’єкта декларування здійснювати оцінку майна для заповнення декларації. При зазначенні вартості об’єкта декларування суб’єкт декларування повинен керуватися відповідними правовстановлюючими документами, на підставі яких у нього або членів його сім’ї виникло право на цей об’єкт. Якщо в такому правовстановлюючому документі зазначені відомості про ціну і вартість об’єкта за грошовою оцінкою, для цілей декларування доцільно вказувати вартість об’єкта за його грошовою оцінкою.

Якщо правовстановлюючі документи відсутні та вартість майна суб’єкту декларування не відома і не повинна бути відома з будь-яких інших джерел, а оцінка майна не проводилася, суб’єкту декларування при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не відомо».

Порада 6. Округлюйте з розумом!

Округлюються (відповідно до математичних правил округлення) до 1 показники щодо:

вартості криптовалюти та інших об’єктів, що зазначаються в розділі 10 «Нематеріальні активи»;

вартості об’єктів декларування, які відображаються у розділах 3 «Об’єкти нерухомості», 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» та 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби»;

грошових показників у розділах 11 «Доходи, у тому числі подарунки», 12 «Грошові активи», 13 «Фінансові зобов’язання» та 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування».

За математичними правилами округлення робиться до найближчого цілого числа. Якщо перша відкинута цифра менша ніж п’ять, то попередня цифра не змінюється; якщо більша ніж п’ять — попередня цифра збільшується на одиницю; якщо дорівнює п’яти — підходить кожне із зазначених правил. Наприклад, якщо особа заробила за рік 100 000,11 грн, у декларації потрібно зазначити просто 100 000 гривень. Якщо ж особа заробила 100 000,78 грн, у декларації потрібно зазначити 100 001 гривня.

Не округлюються показники щодо:

площі об’єктів нерухомості, які відображаються у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації (зазначаються відповідно до правовстановлюючих документів);

номінальної вартості цінних паперів у розділі 7 «Цінні папери»;

вартості у грошовому вираженні та відсотка від загального капіталу в розділі 8 «Корпоративні права»;

кількості криптовалюти в розділі 10 «Нематеріальні активи».

Так, якщо площа квартири — 51,4 м2, потрібно вказувати її повністю, а не округлювати до 51 м2.

Порада 7. Визначайте правильно дохід та його джерело!

Відповідно до ст. 46 Закону № 1700 відомості щодо доходу суб’єкта декларування або члена його сім’ї включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.

При цьому під джерелом доходу слід розуміти фізичну або юридичну особу, яка виплатила (нарахувала) такий дохід, а не самого суб’єкта декларування чи члена його сім’ї, які такий дохід отримали.

Наприклад: джерелом доходу у вигляді заробітної плати є організація, у якій працює суб’єкт декларування або член його сім’ї і яка виплатила (нарахувала) таку заробітну плату; джерелом доходу у вигляді дивідендів є юридична особа, корпоративними правами якої володіє суб’єкт декларування або член сім’ї; джерелом подарунка є особа, яка подарувала відповідний об’єкт.

Винятком є дохід від зайняття підприємницькою або незалежною професійною діяльністю члена сім’ї, коли сам член сім’ї може бути вказаний джерелом свого доходу від такої діяльності. Це не стосується суб’єктів декларування, які таку діяльність здійснювати не можуть згідно із законодавством.

Доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом; гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами; дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності; дохід від надання майна в оренду (користування); дивіденди; проценти; роялті; страхові виплати; виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора; призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях; благодійну допомогу; пенсію; спадщину; доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав; подарунки; інші доходи.

Під заробітною платою розуміється як основна заробітна плата, так і будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати (премії, надбавки тощо), які виплачуються (надаються) суб’єкту декларування або члену його сім’ї у зв’язку з відносинами трудового найму, крім коштів для покриття витрат на відрядження, які у цілях декларування доходом не вважаються (див. далі окреме роз’яснення з цього приводу).

Соціальні виплати, субсидії тощо вважаються доходом і відображаються в декларації лише в разі їх монетизації, тобто виплати у грошовій формі.

Порада 8. Пам’ятайте: довіреність не припиняє права власності!

Ця порада більше стосується інформації про цінне рухоме майно — транспортні засоби.

Правове регулювання відносин, пов’язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про його реєстрацію. Так, видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

Чи слід відображати в декларації інформацію про транспортний засіб, який було викрадено? Так, інформацію про такий транспортний засіб потрібно відобразити в декларації. Вибуття транспортного засобу з фактичного володіння та користування власника у зв’язку з незаконними діями третіх осіб (викраденням) не припиняє права власності на це майно. Отже, в такому випадку інформацію про таке майно слід відображати незалежно від його фактичної наявності.

У декларації повинні бути зазначені відомості про транспортні засоби, які належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві власності або перебувають в їхньому володінні чи користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду незалежно від (п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону № 1700): користування ними безоплатно чи за плату; наявності у суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї посвідчення водія та/або фактичного керування такими транспортними засобами; наявності чи відсутності у суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї родинних зв’язків із власником транспортних засобів; виду та форми (усної чи письмової) правочину, на підставі якого транспортні засоби перебувають у власності, користуванні.

Не потрібно зазначати в декларації відомості про транспортні засоби, які належать на праві приватної власності або перебувають у володінні чи користуванні юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї, якщо такі транспортні засоби призначені виключно для використання в процесі здійснення господарської діяльності юридичної особи.

При цьому якщо ці транспортні засоби використовуються суб’єктом декларування або членами його сім’ї для власних потреб, відомості про них підлягають відображенню в декларації.

Порада 9. Згадайте про всі банківські рахунки!

Суб’єкт декларування зобов’язаний задекларувати банківські або інші фінансові установи (у тому числі за кордоном), у яких у суб’єкта декларування або члена його сім’ї:

відкриті будь-які за типом рахунки (наприклад: рахунки, що відкриті батьками чи законними представниками неповнолітнім дітям для здійснення ними розрахунків або отримання пенсій чи соціальних виплат; рахунки, на які надходять виплати у зв’язку з народженням дитини, тощо);

зберігаються кошти, інше майно в індивідуальних банківських сейфах.

Для цілей декларування до фінансових установ можуть належати, наприклад, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, фонди фінансування будівництва та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, — інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг.

Рахунки за типом можуть бути поточні, депозитні, умовного зберігання (ескроу) та інші рахунки, що відкриваються в банківських або інших фінансових установах суб’єкту декларування або члену його сім’ї відповідно до законодавства, що регулює діяльність таких установ.

У декларації зазначаються відомості про всі банківські рахунки, відкриті на ім’я суб’єкта декларування або члена його сім’ї:

упродовж половини днів звітного періоду; станом на останній день звітного періоду; незалежно від наявності залишку коштів на них станом на останній день звітного періоду (по відкритих рахунках).

Закінчення строку дії банківської платіжної картки або завершення (припинення) надходжень на таку картку не тягне за собою автоматичне закриття рахунку в банківській установі (наприклад, у разі завершення соціальних виплат у зв’язку з досягненням дитиною 3-річного віку або припинення надходження заробітної плати у зв’язку з розірванням трудових відносин), крім випадків, передбачених законом або договором.

Порада 10. Будьте уважні!

За несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від 50 до 100 нмдг (ст. 1726 КпАП).

За подання недостовірних відомостей у декларації особа може притягатися до кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 3662 Кримінального кодексу України (діє з 30.12.2020):

— умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, передбаченої Законом, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, карається штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч нмдг або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

— умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, передбаченої Законом, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, карається штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч нмдг громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до ч. 4 ст. 1726 КпАП подання завідомо недостовірних відомостей у декларації тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот нмдг.

Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У разі декларування недостовірних відомостей до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до суб’єкта можуть бути застосовані заходи дисциплінарного впливу.

Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку (ч. 2 ст. 651 Закону № 1700).

Суб’єктами адміністративної та кримінальної відповідальності за подання недостовірних відомостей є особи, які відповідно до частин 1, 2 ст. 45 Закону № 1700 зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі