Зміст судової справи
Монастириський районний суд Тернопільської області 10 лютого 2022 р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу (справа № 603/653/21, провадження № 2-а/603/4/2022) за позовом ОСОБА_1 до Чортківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, встановив, що ОСОБА_1 звернулася до Монастириського районного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до Чортківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та просить скасувати постанову № 52 від 26.10.2021 року, якою накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді 8500 грн за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а провадження в адміністративній справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позову посилається на те, що вищевказаною постановою її — старосту с. Високе Чортківського району Тернопільської області, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 8500 грн, зокрема притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання розпорядження начальника п’ятого відділу Чортківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.08.2021 року про оповіщення та забезпечення прибуття призовників до п’ятого відділу Чортківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зазначає, що 20.10.2021 року під час перевірки нею було надано картки первинного обліку призовників с. Високе, згідно з якими нею не було заповнено лише одну картку первинного обліку на одного призовника із двадцяти дев’яти. Під час здійснення оповіщення призовників жодного з них не було виявлено за місцем їх проживання, тому нею було доведено вимогу про виклик до відома власників будинків, у якому вони проживають, що підтверджується копіями карток первинного обліку. У цьому випадку працівниками Чортківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не складено акта перевірки виконання розпорядження № 3 від 30.08.2021 року.
Окрім того, зазначає, що санкція ч. 2 ст. 210-1 КУпАП застосовується у випадку повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Постанову вважає такою, що підлягає скасуванню.
Позивач ОСОБА_1 просить зменшити розмір накладеного адміністративного стягнення з урахуванням обставин у справі.
Представник відповідача — Чортківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, звернувшись у суд із заявою про розгляд справи у її відсутності, просить зменшити розмір накладеного адміністративного стягнення до 5100 грн.
У відзиві на позовну заяву представником відповідача зазначено, що ОСОБА_1, будучи посадовою особою відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», своїми діями, що проявилися у невжитті в повному обсязі заходів для виконання розпорядження № 3 від 30.08.2021 року про оповіщення призовників та забезпечення їх прибуття до п’ятого відділу Чортківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, порушила вимоги ст. 15 Закону України «Про оборону України», ст. 1, 3, 38 «Про військовий обов’язок і військову службу», Указу Президента України «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2021 році» від 24.02.2021 року № 71/2021, пунктів 24, 33 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою КМУ від 07.12.2016 року № 921, тобто допустила порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» порушення вчинене в особливий період.
Обставини та розгляд судової справи
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положенням ч. 2 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді штрафу на посадових осіб — від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність віповідної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
15.09.2021 року начальником п’ятого відділу Чортківського районного територіального центру та соціальної підтримки у межах наданих повноважень старості с. Високе Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_1 під підпис згідно з розрахунком розсилки вручено розпорядження № 3 від 30.08.2021 року на оповіщення призовників та забезпечення їх прибуття до п’ятого відділу Чортківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та забезпечити їх прибуття до призовної дільниці у строки, зазначені в повістках.
Зі змісту вищевказаного розпорядження випливє, що ОСОБА_1 зобов’язана була здійснити оповіщення 29 призовників згідно з переліком, які перебувають на військовому обліку, та забезпечити їх прибуття до п’ятого відділу Чортківського районного територіального центру та соціальної підтримки, що дислокується за адресою: (АДРЕСА_1).
У ході проведеної 20.10.2021 року працівниками п’ятого відділу Чортківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки перевірки повноти виконання вищевказаного розпорядження № 3 від 30.08.2021 року встановлено, що оповіщення проведено формально, а саме: необхідність явки до п’ятого відділу Чортківського районного територіального центру та соціальної підтримки не доведено жодному із 29 призовників під особистий підпис у картках первинного обліку, а в разі їх відсутності за місцем проживання не доведено вимогу про виклик до відома власників будинків, у яких вони проживають, та не забезпечено контроль за прибуттям жодного призовника, картки первинного обліку призовників у с. Високе Чортківського району заведені частково та не заповнені відповідно до вимог постанови № 921.
У письмових поясненнях від 20.10.2021 року ОСОБА_1 зазначила, що до виконання своїх посадових обов’язків приступила 20.09.2021 року, оскільки перебувала до цього часу у відпустці. Про виконану роботу повідомила п’ятий відділ Чортківського РТЦ комплектування та соціальної підтримки, однак відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та постанови КМУ № 921 від 07.12.2016 року не забезпечила контроль за прибуттям призовників за викликом до п’ятого відділу Чортківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також формально провела оповіщення вказаних у розпорядженні призовників та взагалі не завела картку первинного обліку на одного призовника, що свідчить про неналежне та неповне виконання розпорядження. Зобов’язалася в подальшому не допускати подібних порушень.
20.10.2021 року за результатами виявлених порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію начальником відділення рекрутингу та комплектування п’ятого відділу Чортківського районного територіального центру та соціальної підтримки ОСОБА_2 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
26.10.2021 року начальником Чортківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Визначаючись із позовом, суд виходить з такого.
Призов громадян на строкову військову службу забезпечують виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (ст. 15 Закону України «Про оборону України»).
Згідно з вимогами статей 1, 3 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військовий обов’язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов’язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Правовою основою військового обов’язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Поряд з цим відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» органи місцевого самоврядування зобов’язані на вимогу військових комісаріатів сповіщати призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до військових комісаріатів, забезпечити своєчасне прибуття за цим викликом.
Водночас згідно з пунктом 33 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921 (зі змінами) (далі — постанова № 921)), виконавчі органи сільських рад у разі отримання розпорядження районного (міського) військового комісаріату щодо оповіщення призовників і військовозобов’язаних про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору) для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, призову на військову службу, зокрема:
— відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні осіб;
— здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників і військовозобов’язаних за місцем їх проживання під їх особистий підпис у картках первинного обліку. У разі відсутності призовників і військовозобов’язаних за місцем їх проживання доводять вимогу про виклик до відома власників будинків, у яких вони проживають;
— письмово повідомляють районному (міському) військовому комісаріату про результати оповіщення та виконання вимог законодавства призовниками і військовозобов’язаними та власниками будинків;
— забезпечують контроль за прибуттям призовників і військовозобов’язаних за викликом районного (міського) військового комісаріату;
— звертаються до органів Національної поліції щодо громадян, які ухиляються від виконання військового обов’язку, для їх розшуку, затримання і доставки до районного (міського) військового комісаріату.
Статтями 140 — 146 Конституції України визначені конституційні засади функціонування місцевого самоврядування в Україні, котрі деталізовані у приписах Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Так, відповідно до статей 1, 5, ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, статей 12, 51, 53, 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органами місцевого самоврядування є, зокрема: 1) сільські, селищні, міські ради; 2) виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи; 3) міський, селищний, сільський голова як головна посадова особа територіальної громади; 4) староста.
З вищевказаного слідує, що ОСОБА_1, як представник органу місцевого самоврядування, є посадовою особою цього органу, зобов’язана виконати розпорядження п’ятого відділу Чортківського районного територіального центру та соціальної підтримки щодо оповіщення призовників і військовозобов’язаних про їх явку на призовні дільниці для призову на військову службу.
Натомість, як установлено судом, ОСОБА_1 указаного не виконала. При цьому жоден із призовників не з’явився до п’ятого відділу Чортківського районного територіального центру та соціальної підтримки.
Позивач у письмових поясненнях від 20.10.2021 року підтвердила факт формального оповіщення вказаних у розпорядженні призовників та взагалі не завела картку первинного обліку на одного призовника. Також не заперечила, що жоден із 29 призовників не з’явився за викликом.
На території України діє особливий період.
Із системного аналізу ст. 1 Закону України «Про оборону» (визначення терміна «особливий період»), ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (визначення термінів «особливий період», «мобілізація») вбачається, що поняття «особливий період» є значно ширшим, ніж поняття «період мобілізації людських ресурсів», а тому особливий період не закінчується в момент завершення мобілізації в Україні.
Особливий період діє в Україні з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав, а тому дію особливого періоду не припинено.
Таку правову позицію щодо тлумачення поняття «особливий період» Верховний Суд сформулював у постановах від 11 квітня 2019 року (провадження № 51-9182км18), від 14 лютого 2018 року (провадження № 61-4157св18 та № 61-3951св18), від 20 лютого 2018 року (провадження № 61-4255св18), від 25 квітня 2018 року (провадження № 61-1664св17), від 21 лютого 2019 року (провадження № 51-7411км18).
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
З огляду на вищевказане та зважаючи на встановлені обставини справи, суд вважає, що в діянні ОСОБА_1 містилися ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а тому суб’єктом владних повноважень правомірно складено щодо неї протокол про адміністративне правопорушення за вказаною статтею КУпАП та винесено оспорювану постанову про накладення адміністративного стягнення.
При цьому суд вважає, що в даному випадку накладення на позивача адмінстягнення в максимальному розмірі є невиправданим.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
При винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, відповідачем не враховано норми вищевказаної статті, не надано жодного доказу на підтвердження застосування максимального адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (ср. ).
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право серед іншого змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З приводу зміни заходу стягнення, накладеного на позивача, не заперечила представник відповідача.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне змінити захід у межах санкції ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, накладений на ОСОБА_1 постановою № 52 від 26.10.2021 року, визначивши суму штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п’ять тисяч сто) грн.
У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.
