№4/1

Радник старости, жовтень, 2022/№ 4/1 Інші номери журналу ›
  • Досвід інших громад: розгляд справ про адміністративні правопорушення У серпні 2022 року в Тарутинській селищний раді під головуванням секретаря виконкому селищної ради відбулося засідання адміністративної комісії.
  • Актуальне запитання. Щодо розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг: неврахування до середньомісячного сукупного доходу допомоги на поховання Відповідно до пп. 2 п. 6 Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затвердженої наказом Мінсоцполітики від 17.05.2022 № 150, не враховується до середньомісячного сукупного доходу сім’ї допомога на поховання. Поясніть, будь ласка: тут мається на увазі допомога на поховання від ФСС чи і допомога на поховання, яку виплачує роботодавець своєму працівнику у випадку смерті його родича? На допомогу на поховання, яку виплачує роботодавець своєму працівнику у випадку смерті його родича, нараховується ЄСВ та утримується ПДФО, а також така допомога потрапляє у додаток 1 та додаток 4ДФ. Але відповідно до п. 3.31 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держстату від 13.01.2004 № 5, допомога на поховання не належи до фонду заробітної плати.
  • Актуальне запитання. Щодо зарахування до загального сукупного доходу сім’ї розміру призначеної пенсії Відповідно до пп. 2 п. 5 Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затвердженої наказом Мінсоцполітики від 17.05.2022 № 150, громадянам, яким призначено пенсію вперше або які звільнились з роботи в період, за який враховуються доходи, і не мають інших доходів, крім пенсії, у їхньому сукупному доході на їхній розсуд враховується дохід за цей період, визначений у загальному порядку, або розмір призначеної щомісячної пенсії. Поясніть, будь ласка, як розуміти цей підпункт? Чи правильно, що в такому випадку особа має вибір: — зарахувати до загального сукупного доходу сім’ї розмір призначеної пенсії; — або зараховувати дохід за виконану роботу (до дня звільнення) та пенсію, а далі лише пенсію?
  • Актуальне запитання. Щодо нещасних випадків, що сталися під час виконання трудових обов’язків та пов’язані з веденням бойових дій На офіційному ресурсі «Урядовий портал» з’явилася інформація, що з початку війни внаслідок бойових дій на підприємствах України зафіксовано 536 постраждалих працівників. З них під час виконання трудових обов’язків через збройну агресію росії загинуло 156 українців. Також вказано, що усі працівники, постраждалі під час роботи внаслідок бойових дій, забезпечуються Фондом соціального страхування України страховими виплатами і медико-соціальними послугами. Відтак, просимо надати ро’яснення на такі запитання: яка сума виплати передбачена на постраждалого працівника? як сума залежить від ступеня тяжкості поранень? скільки вона складає в діапазоні? яка сума передбачена родині загиблого працівника? чи підприємства також виконують якісь виплати?
  • Актуальне запитання. Щодо соціального захисту пенсіонерів, порядків нарахування виконавцями житлово-комунальних послуг платежів за надані послуги Прошу надати інформацію щодо наступного. Постановою Верховної Ради України № 512-XIV від 18 березня 1999 року «Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України», п. 1, зазначено: «Встановити плату за житло і комунальні послуги не більше 15 відсотків фактично отриманого сукупного доходу сім’ї. Рівень сукупного доходу сім’ї і частка плати за житлово-комунальні послуги у цьому доході встановлюються на підставі декларування доходів усіх членів сім’ї.» Пунктом 3 цієї постанови зазначено: «Виконання постанови Верховної Ради України «Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України» покладається на Кабінет Міністрів України, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.» Конституційний Суд України у своєму рішенні № 1-VIIIр/2018 від 27 лютого 2018 року, п. 4 мотивувальної частини рішення, п.п. 4.5, роз’яснив: «...Беручи до уваги аналіз відповідних конституційних приписів, міжнародної практики і положень законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, а також підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, що містить перелік доходів громадян, які підлягають оподаткуванню, до якого не включено пенсію, Конституційний Суд України дійшов висновку, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, яке згідно з частиною другою статті 46 Конституції України гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов’язаним з будь-яким видом діяльності.» І далі: «...З наведеного вбачається, що законодавець прирівнює пенсію до різних видів доходів громадян, однак аналіз відповідних конституційних приписів, положень законодавства про пенсійне забезпечення в Україні дає підстави для висновку, що пенсія — це не дохід, а один із видів соціальних виплат у розумінні статті 46 Конституції України.» Виходячи з вищевикладеного, прошу дати відповідь на наступні запитання: 1. Який механізм реалізації наведених положень? Якщо сім’я складається саме з одних пенсіонерів, якими мають бути дії членів сім’ї, щоб користуватися комунальними послугами безкоштовно? 2. При нарахуванні комунального платежу за відсутності приладів обліку — лічильників, плата нараховується виходячи з тарифу на одну особу та кількості членів сім’ї. Якщо у складі такої сім’ї є пенсіонери, чи повинна загальна плата зменшуватись на кількість пенсіонерів? У Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 № 966-XIV, ст. 3, п. 4, зафіксовано: «…До набору послуг включаються житлово-комунальні, транспортні, побутові послуги, послуги зв’язку, закладів культури, освіти, охорони здоров’я та інші. Основними принципами формування набору послуг є «…визначення житлово-комунальних послуг (по водопостачанню, теплопостачанню, газопостачанню, електропостачанню, водовідведенню, утриманню та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбиранню, утриманню ліфтів) виходячи із соціальної норми житла та нормативів споживання зазначених послуг…». Виходячи з наведеного: 3. Який відсоток у прожитковому мінімумі припадає на оплату житлово-комунальних послуг? У Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 р. № 1788-XII, ст. 12, визначено: «Право на пенсію за віком мають: чоловіки — після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років». У Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 р. № 1058-IV, ст. 26, п. 1, визначено: «Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше…», і далі йде ціла низка умов призначення пенсії за віком залежно від тривалості страхового стажу у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Крім того, тут ідеться про «осіб», тобто загалом чоловіків та жінок. Таким чином, вік жінок, які досягають права на пенсію за віком, вже позначений як 60 років. Виходячи з наведеного: 4. Чому положення, викладені у ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 2003 р № 1058-IV суттєво погіршують умови виходу на пенсію за віком порівняно з положеннями, викладеними у ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 1991 р. № 1788-XII, усупереч вимогам ст. 22 Конституції України, де чітко прописано: «...При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.»?
  • Актуальне запитання. Щодо нарахування субсидії у зв’язку з передачею функцій адміністрування системи призначення житлових субсидій Із 1 жовтня 2022 року починається поетапна передача функції адміністрування системи призначення житлових субсидій від органів соціального захисту населення до органів Пенсійного фонду України. Я отримую субсидію на оплату житлово-комунальних послуг. Мої дані, надані до УСЗН Дніпровського району м. Києва, не змінилися. Як мені стало відомо, заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко запевнив, що зміна механізму не матиме жодного впливу на діючих отримувачів пільг та житлових субсидій, які не змінювали місце проживання. Чи буду я отримувати субсидію і далі на зимовий період відповідно до постанови Кабінету Міністрів України про автоматичне нарахування субсидії для осіб, стан і місце проживання яких не змінилися, чи повинен знову оформити субсидію, але вже в органах Пенсійного фонду України за місцем проживання?
  • Судова практика: визнання заповіту недійсним У цьому матеріалі наведено судову практику, яка стосується справи про визнання посвідченого старостою заповіту недійсним. Рекомендуємо ознайомитися з нею та враховувати у своїй діяльності.
  • Судова практика: притягнення старости до відповідальності за ст. 210-1 КУпАП У цьому матеріалі наведено судову практику з розгляду справи, яка стосувалася притягнення старости до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП). Рекомендуємо ознайомитися з нею та взяти собі до відома.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі