Збір за забруднення навколишнього середовища: розраховуємо, звітуємо, сплачуємо
Залишилися в минулому останні холоди, настала справжня весна. Але разом з тим швидко промайнув і перший квартал, наблизилася пора подання квартальних звітів та сплати відповідних податків і зборів. Як завжди, ми допомагаємо нашим читачам розібратися з «мудраціями» кожного платежу.
У цій статті «розсекретимо» збір за забруднення навколишнього природного середовища, розповівши, в яких випадках його сплачувати, як правильно розрахувати і як відзвітувати.
Віталіна МІРОШНИЧЕНКО, консультант газети «Власне Діло»
Документи статті
КУпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон про охорону навколишнього середовища
— Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 р. № 1264-XII.Закон про охорону атмосферного повітря
— Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.92 р. № 2707-XII.Закон № 2181
— Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III.Інструкція № 162
— Інструкція про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 19.07.99 р. № 162/379.Інструкція № 7
— Інструкція про зміст і порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.95 р. № 7.Інструкція № 111
— Інструкція щодо складання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища, затверджена наказом ДПАУ від 17.03.2005 р. № 111.Наказ № 110/73
— наказ Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України «Про затвердження розмірів плати за надання послуг територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України» від 15.03.2002 р. № 110/73.Постанова № 303
— постанова КМУ «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і справляння цього збору» від 01.03.99 р. № 303.Перелік платних послуг
— Перелік платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватися територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів, затверджений постановою КМУ від 26.10.2001 р. № 1430.Методика № 293
— Методика розрахунку викидів забруднюючих речовин у повітря автотранспортом, який використовується суб’єктами господарської діяльності та іншими юридичними особами всіх форм власності, затверджена наказом Держкомстату України від 06.09.2000 р. № 293.
Хто сплачує екозбір
Збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі — екозбір)
зобов’язані сплачувати тільки ті підприємці, які здійснюють хоча б одну з таких дій (стаття 2 Інструкції № 162):— здійснюють
викиди забруднюючих речовин в атмосферу (класичний приклад — при використанні автомобіля);— скидають забруднюючі речовини
у воду;— зберігають або розміщують
відходи.Тепер докладніше. Перелік забруднюючих речовин, за викиди (скиди) яких потрібно сплачувати екозбір, наведено в
постанові № 303. Крім того, місцеві ради мають повноваження доповнювати цей перелік іншими речовинами (пункт 3 постанови № 303). Проте проблема в тому, що хоча речовини в постанові і зазначені, але випадки, внаслідок яких вони утворюються, не перелічені (це зрозуміло, оскільки неможливо передбачити всі можливі варіанти). У той же час ніякої спеціальної реєстрації для того, щоб сплачувати зазначений збір, проходити не потрібно: здійснюєш викиди/скидання — отже, повинен звітувати і сплачувати.Тому часом виникають ситуації, коли підприємець і не здогадується про те, що є платником екозбору. А санкції за порушення — значні (докладніше про це в розділі «Що буде за порушення»). Отже,
якщо є сумніви щодо необхідності сплати екозбору, краще звернутися до податкового органу і уточнити. Якщо там скажуть «ні», тоді можна працювати спокійно.Звертаємо увагу єдиноподатників і платників фіксподатку:
від сплати екозбору вони не звільнені, тому за наявності підстав сплачувати збір і подавати звітність за ним потрібно.Підприємці, які вже мають дозвіл на викиди і сплачують екозбір, можуть відразу переходити до розділу про те, як правильно його обчислити з урахуванням останніх змін. Для тих же, хто тільки збирається поповнити лави платників екозбору, розповімо, з чого почати.
Дозволи на забруднення
За правилами перед тим, як забруднювати атмосферу, необхідно отримати дозвіл на викиди. І хоча сплачувати екозбір без такого дозволу теж можна, усе ж таки,
якщо під час перевірки в підприємця виявлять відсутність дозволу, його діяльність можуть навіть обмежити або припинити (докладніше див. розділ «Що буде за порушення»).Найскладніше з дозволами в разі викидів в атмосферу стаціонарними (непересувними) джерелами. Отримувати такі дозволи потрібно в територіальному органі Мінприроди (територіальному відділенні органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням з територіальним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я). Причому для цього слід буде
не тільки написати заяву, а й підготувати пакет спеціальних документів у письмовій та електронній формах. Сам дозвіл видадуть не менше, ніж на 5 років, при цьому безкоштовно. Але за розробку документів (якщо це робити не самому) заплатити доведеться. Проте важливо врахувати: розробкою документації має право займатися тільки сам підприємець або організації, уповноважені Мінприроди. Перелік таких організацій можна знайти на офіційному сайті Мінприроди: http://www.menr.gov.ua у розділі «Діяльність міністерства» — «Охорона атмосферного повітря» — «Регулювання викидів від стаціонарних джерел». Документи, підготовлені іншими організаціями, Мінприроди не прийме.Щодо
інших джерел забруднення детально на них зупинятися не будемо. У таких випадках дозволи отримати простіше. Усі вони видаються безкоштовно (правда, у випадку з відходами потрібно буде пройти ще й санепідемекспертизу).Що стосується пересувних джерел забруднення (транспортні засоби), то для них дозволи на викиди отримувати не потрібно
.
Як розрахувати суму екозбору
Розраховується сума екозбору платником
самостійно, щокварталу (стаття 6 Інструкції № 162). При цьому механізм розрахунку відрізняється залежно від того, який вид забруднення здійснює суб’єкт: викиди в атмосферу, скиди у воду чи розміщення відходів.Викиди в атмосферу.
Вони поділяються на дві групи:1. Викиди, що здійснюються стаціонарними джерелами забруднення
. Стаціонарне — це таке джерело, яке не пересувається довідка 1. Розраховувати суму збору в такому разі потрібно за формулою:| Пвс = |
| (Міх Нпіх Кнас х Кф), де |
Пвс
—сума збору, грн.;å
— знак суми;Мі
— фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах, т;Нпі
— норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини з урахуванням індексації, грн./т (докладніше про правила індексації розповімо в розділі «Як індексувати»; цей норматив, уже з урахуванням індексації, станом на 01.01.2008 р. див. на с. 39 цього номера);Кнас
— коригуючий коефіцієнт, який установлюється залежно від чисельності мешканців населеного пункту (див. на с. 40 цього номера);Кф
— коригуючий коефіцієнт, який установлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту (див. на с. 41 цього номера).Оскільки нормативи і коефіцієнти встановлено законодавством, проблем з ними не виникає. Головне — знати
фактичний обсяг забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу. Якщо підприємець не знає, як його визначити, потрібно звернутися до територіальних органів Мінприроди (територіальних відділень органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів). Згідно з Переліком платних послуг органи Мінприроди мають право проводити за письмовим зверненням підприємця кількісну оцінку викидів і скидів забруднюючих речовин, складу відходів, сировини. Вартість таких робіт коливається в межах від 170 до 1300 грн. — залежно від обсягів і складності (наказ № 110/73). Іноді обсяги викидів можна знайти в техдокументації на забруднюючий об’єкт, а інколи органи Мінприроди зазначають їх безпосередньо в дозволі на викиди (отже, спочатку краще переглянути ці документи).2. Викиди, які здійснюються пересувними джерелами
. Пересувні джерела забруднення найбільш поширені — це різні транспортні засоби довідка 2, причому не тільки автомобільні, а й водні, а також залізничний транспорт. Крім того, останнім часом як ДПАУ, так і Мінприроди погоджуються з тим, що до пересувних джерел забруднення слід відносити не тільки автотранспортні засоби, а й спецтехніку, яка забруднює атмосферу (сільськогосподарські та лісові трактори, бульдозери, екскаватори, грейдери, автонавантажувачі тощо), — листи ДПАУ від 03.03.2007 р. № 2121/6/15-0816, від 18.07.2007 р. № 8838/5/15-0316, лист Мінприроди від 20.02.2007 р. № 1702-к/ 15/2-6.Розраховувати суму екозбору потрібно так:
| Пвс = |
| (Міх Нпіх Кнас х Кф), де |
Мі
— кількість використаного пального і-того виду, в тоннах (т);Нпі
— норматив збору за тонну і-того виду використаного пального з урахуванням індексації, грн./т (докладніше про правила індексації розповімо в розділі «Як індексувати»; цей норматив, уже з урахуванням індексації, станом на 01.01.2008 р. див. на с. 41 цього номера).Решта показників ті ж самі, що і в попередній формулі.
Фактичну
кількість витраченого пального визначити нескладно — необхідну інформацію підприємець може взяти з подорожніх листів. Якщо ж подорожні листи не виписуються, потрібно вести регістр довільної форми (хоча б зошит), куди записувати кількість пального, що витрачається. Підтвердження первинними документами даних, наведених у Розрахунку збору за забруднення, вимагає підпункт 1.5 Інструкції № 111.Основною проблемою в цьому разі може бути тільки
необхідність переводити об’єм витраченого пального (літри) в масу (тонни). Але це не біда. Існують спеціальні коефіцієнти, за допомогою яких таке переведення можна швидко здійснити, і робиться це таким чином:М = (V х Ко)
: 1000, деМ
— маса використаного пального в тоннах, т (у принципі, Інструкція № 111 вимагає записувати значення пального в тоннах, нічого не кажучи про округлення, проте краще округлювати до трьох знаків після коми, оскільки такі уточнення передбачені ДПАУ в проекті змін до Інструкції № 111);V
— об’єм використаного палива, л або м3;Ко
— коефіцієнт переведення.Коефіцієнти переведення наведено в
пункті 2.1 Методики № 293:
| Вид пального | Коефіцієнт переведення |
| Бензин | 0,74 кг/л |
| Дизельне | 0,85 кг/л |
| Газ зріджений | 0,55 кг/л |
| Газ стиснутий | 0,59 кг/м3 |
Увага
: при визначенні маси стисненого газу ділити на 1000 не потрібно!Про те, як розрахувати суму екозбору на прикладі, ми розповімо трохи згодом, у розділі «Як індексувати».
Скиди у воду.
Перш ніж почати скидання забруднюючих речовин у воду, потрібно отримати в органах Мінприроди дозвіл на водокористування, в якому буде зазначено ліміт скидів. Якщо підприємець цього не зробить, усі скиди вважатимуться понадлімітними, а сума збору стане в 5 разів більшою, що випливає з самої формули розрахунку екозбору за скидання у воду:| Пс = |
| (Мліх Нпіх Крб) + (Мпіх Нпіх Крбх Кп), де |
Пс — сума збору за скидання, грн.;
Млі— обсяг скидання і-тої забруднюючої речовини
в межах ліміту, тонн (т);Мпі— обсяг
понадлімітного скидання (різниця між обсягом фактичного скидання і ліміту) і-тої забруднюючої речовини, тонн (т);Нпі— норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини з урахуванням індексації, грн./т (докладніше про правила індексації розповімо в розділі «Як індексувати»; цей норматив, уже з урахуванням індексації, станом на 01.01.2008 р. див. на с. 42 цього номера);
Крб— регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства (див. на с. 43 цього номера);
Кп
— коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин, який дорівнює 5.Визначити фактичний об’єм скидів, як і у випадку зі стаціонарними викидам в атмосферу, підприємець може самостійно або звернувшись в органи Мінприроди.
Розміщення відходів.
Екозбір за розміщення відходів сплачують ті суб’єкти господарювання, основною діяльністю яких є зберігання і захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях. Але ситуація, яка трапляється набагато частіше, — утворення відходів у процесі діяльності. Одна справа, якщо підприємець вирішив самостійно зберігати відходи, отримав дозвіл на їх зберігання, затверджений ліміт і сплачує екозбір — у такому разі питань не виникає.Інша річ,
якщо відходи вивозяться спеціалізованою організацією на підставі договору. Як бути підприємцю: сплачувати екозбір чи ні? Думки податківців та Мінприроди з цього приводу розходяться. Сміливі платники податків можуть не сплачувати, а обережним доведеться сплачувати, але тільки в тому разі, якщо відходи залишилися невивезеними на кінець кварталу (докладніше про це читайте на с. 10 цього номера).Отже, сама сума збору за розміщення відходів визначається за формулою:
| Прв = |
| (Нпіх Мліх Кт х Ко) + (Кпх Нпіх Мпі х Кт х Ко), де |
Млі — обсяг відходів і-того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), тонн (т);
Мпі
— обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом) і-того виду, тонн (т);Нпі— норматив збору за тонну відходів і-того виду в межах ліміту з урахуванням індексації, грн./т (докладніше про правила індексації розповімо в розділі «Як індексувати»; цей норматив, уже з урахуванням індексації, станом на 01.01.2008 р. див. на с. 44 цього номера);
Кт — коригуючий коефіцієнт, який враховує місце (зону) розміщення відходів (див. на с. 44);
Ко
— коригуючий коефіцієнт, який враховує характер оснащення місця розміщення відходів (див. на с. 44);Кп — коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів, який дорівнює
5.Зауважимо, що норматив збору за розміщення відходів визначається залежно від класу їх небезпечності, побачити який підприємець може у своєму дозволі на розміщення відходів.
Зверніть увагу
: тільки для розрахунку суми збору, що справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, використовуються відповідні коефіцієнти, визначені за місцем реєстрації платника, незалежно від того, де територіально використовується транспорт або отримується пальне для нього. При розрахунку збору за всі інші види забруднень слід застосовувати необхідні коефіцієнти, визначені за місцем знаходження цих джерел .
Як індексувати
Для тих, у кого бракує часу займатися підрахунками,
на с. 38 цього номера ми навели вже проіндексовані нормативи для 2008 року.Тепер для тих, хто хоче порахувати самостійно. До 2006 року КМУ щорічно доводив до відома платників екозбору коефіцієнт, на який потрібно було множити встановлені нормативи (у 2006 році — 2,373). Потім ситуація змінилася, і платники тепер повинні самі індексувати нормативи збору (коригуючі коефіцієнти індексувати не потрібно) за формулою:
Ні = Нп х І : 100, де
Ні
— проіндексований норматив збору в поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за 1 тонну, грн./т;Нп
— проіндексований норматив збору в попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за 1 тонну, грн./т;I — індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, %.
Якщо індекс інфляції за попередній рік не перевищує 100 %, індексація не проводиться.
Обчислення проіндексованого нормативу збору за 2007 рік здійснювалося шляхом множення нормативів збору, зазначених у
постанові № 303, на коефіцієнт 2,373 і на індекс інфляції за 2006 рік — 1,116.У 2008 році потрібно діяти так:
норматив, наведений у постанові № 303, помножити на 2,373, потім помножити на індекс інфляції за 2006 рік — 1,116, а далі помножити на індекс інфляції за 2007 рік — 1,166 (отримаємо норматив збору вже для 2008 року). При цьому, індексуючи норматив, щорічно починаючи з 2008 року округлення проводяться до двох десяткових знаків.Наприклад
. Необхідно розрахувати екозбір за викиди вантажним автомобілем, який заправляється дизельним паливом. За рік витрачено 500 л дизпалива. Спочатку розрахуємо норматив для 2008 року. У постанові № 303 зазначено норматив, що дорівнює 4,50, отже, у 2008 році він становитиме: 4,50 x 2,373 x х (111,6 % : 100 %) x (116,6 % : 100 %) = 13,90 грн. Тепер переведемо літри в тонни: 500 х х 0,85 : 1000 = 0,425 т. Якщо підприємець працює в обласному центрі (Кф = 1,25) з кількістю мешканців понад 1 млн чоловік (Кнас = 1,80), сума екозбору за рік становитиме 0,425 x 13,90 x х 1,80 x 1,25 = 13,29 грн.У 2009 році рахувати буде легко — уже наявний норматив збору для 2008 року потрібно буде просто помножити на індекс інфляції за 2008 рік, і так щороку. Індекси інфляції щорічно публікуються в
листах ДПАУ (за 2007 рік такий індекс наведено в листі від 28.01.2008 р. № 1425/7/15-0817).
Як відзвітувати за екозбором і сплатити його
Податковий розрахунок збору за забруднення
(далі — Розрахунок ) складається один раз на квартал наростаючим підсумком. Подати його до податкового органу необхідно протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (до речі, якщо останній день подання збігається з вихідним, дозволяється подати на наступний робочий день, тому граничні терміни подання Розрахунку у 2008 році такі: 12 травня, 11 серпня, 10 листопада 2008 року; 9 лютого 2009 року — лист ДПАУ від 28.01.2008 р. № 1425/7/15-0817).Форма
Розрахунку не змінювалася з минулого року. Проте є деякі проблеми заповнення граф 3 і 4 цієї форми, пов’язані з індексацією. Стисло розповімо про основні правила:— у графу 1 записуємо
назву забруднюючих речовин, види пального, види відходів;— у графу 2 — фактичні обсяги викидів, використаного пального, розміщених відходів.
Обсяг зазначається в тоннах (1 т = 1000 кг; об’єм пального переводиться в тонни за допомогою спеціальних коефіцієнтів, про які згадувалося вище);— у графу 3 — на нашу думку, потрібно записати базове значення нормативу (тобто
нормативи з постанови № 303), помножене на 2,373 та на 1,116;— у графу 4 — індекс інфляції за 2007 рік, поділений на 100, тобто 1,166.
До речі, ДПАУ підготувала проект наказу, в якому передбачається дещо змінити форму
Розрахунку, зокрема колонки 3 і 4 об’єднати і вписувати туди вже проіндексований норматив. Причому такі зміни планується запровадити в першому півріччі 2008 року. Це, безперечно, дозволить усунути існуючу проблему. Якщо такі зміни набудуть чинності, ми, у свою чергу, відразу повідомимо про них;— у графи 5 і 6 записуються
коригуючі коефіцієнти;— у графу 7 —
ліміти скидів або розміщення відходів, у тоннах;— у графу 8 — сума збору за скиди і відходи
в межах ліміту, у гривнях з копійками;— у графу 9 — сума збору
за понадлімітні скиди і відходи, у гривнях з копійками;— у графу 10 —
загальна сума збору, у гривнях з копійками.Про необхідність подавати цей звіт можна сказати таке:
— якщо підприємець
з початку року не здійснював викиди, скиди забруднюючих речовин або розміщення відходів, Розрахунок він може не подавати;—
якщо з початку року така діяльність здійснювалася, а в якомусь із кварталів припинилася, Розрахунок подавати все одно потрібно. При цьому в ньому всього лише дублюються показники попереднього звітного періоду, оскільки сам Розрахунок складається наростаючим підсумком з початку року.Сплачувати
екозбір необхідно протягом 10 календарних днів після граничного терміну подання Розрахунку (перенесення подання Розрахунку при збігу з вихідними не враховується), тобто не пізніше 20 травня, 19 серпня, 19 листопада 2008 року і 19 лютого 2009 року.Оскільки
Розрахунок є податковою декларацією, виправлення помилок здійснюється за загальними правилами: або в самому звіті, або через уточнюючий розрахунок.Далі докладніше зупинимося на відповідальності платника.
Що буде за порушення
У загальному випадку за порушення порядку подання
Розрахунку (за кожне неподання в установлені терміни) стягується штраф у розмірі 170 грн.У разі несплати узгодженої суми податкового зобов’язання впродовж граничних термінів (
Розрахунок було подано, але збір вчасно не сплачено) платник збору зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:— 10 % податкового боргу з екозбору — при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати;
— 20 % — при затримці від 31 до 90 календарних днів включно;
— 50 % — при затримці сплати понад 90 календарних днів.
Разом з тим у разі порушення встановлених термінів сплати податку стягується пеня з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок буде більшою. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій, якщо вони є) за кожен календарний день прострочення його сплати.
Далі розглянемо такі ситуації.
Підприємець сплачує збір, але не бажає займатися отриманням дозволу на викиди
. Якщо немає дозволу на викиди зі стаціонарних джерел, формально за це може загрожувати адмінштраф за статтею 78 КУпАП у розмірі від 85 до 136 грн. (від 5 до 8 нмдг). Проте такий штраф може бути накладено тільки на посадових осіб, а підприємець посадовою особою не є. Але тут слід ураховувати той факт, що Мін’юст усе-таки вважає посадовими особами тих підприємців, які мають найманих працівників (лист Мін’юсту від 03.11.2006 р. № 22-48-548).Якщо
немає дозволу на скидання забруднюючих речовин у воду або на розміщення відходів, отже, у підприємця немає і лімітів. Таким чином, усі викиди вважаються понадлімітними, і розраховувати суму збору потрібно із застосуванням підвищуючого коефіцієнта — 5 (тобто сума збору буде в 5 разів більшою(!)).Крім того, для всіх підприємців, які порушують умови та вимоги до викидів забруднюючих речовин,
Законом про охорону навколишнього середовища передбачена відповідальність аж до обмеження, тимчасового призупинення або припинення діяльності. До того ж, якщо такими діями буде завдано збитку державі, його теж доведеться відшкодувати (стаття 34 Закону про охорону атмосферного повітря).Підприємець узагалі не знав, що він є платником екозбору
. Відповідальність за відсутність дозволів залишається та ж сама. А що стосується сплати екозбору і подання звітності за ним, то виходить так:— розрахувати суму екозбору, що підлягає сплаті, у податківців навряд чи вийде, оскільки вони не зможуть визначити обсяги викидів. Зробити це можуть тільки органи Мінприроди, і то не «заднім числом». А непрямі методи податківці застосувати не мають права, адже не існує відповідного закону (
підпункт 4.3.3 Закону № 2181);— застосувати штрафи і пеню за несплату узгодженого податкового зобов’язання теж не можна, бо декларація (
Розрахунок) не подавалася, отже, зобов’язання є неузгодженим (підпункт 5.1 Закону № 2181);— у той же час
за кожне неподання Розрахунку доведеться заплатити штраф у розмірі 170 грн. (10 нмдг) — підпункт 17.1.1 Закону № 2181;— а ось норми
підпункту 17.1.2 Закону № 2181 (про штраф за кожен місяць затримки декларації в розмірі 10 % від суми податкового зобов’язання) застосувати податківці знов-таки не зможуть, адже все пояснюється неможливістю оцінити суму податкового зобов’язання.Ось, власне, і все. Тепер самому підприємцю вирішувати, як бути: залишатися в тіні чи заплатити по 170 грн. за кожну неподану декларацію, отримати дозвіл на викиди і спокійно сплачувати екозбір.
Висновки
Екозбір
зобов’язані сплачувати ті підприємці, які здійснюють хоча б одну з таких дій: викидають забруднюючі речовини в атмосферу або скидають забруднюючі речовини у воду, або зберігають/розміщують відходи.Перед тим як забруднювати атмосферу, потрібно отримати в органах Мінприроди відповідний
дозвіл. У разі відсутності дозволів до підприємця може бути не тільки застосовано штраф, а й припинено його діяльність.Розраховується сума екозбору платниками самостійно за спеціальними формулами залежно від виду забруднення. Крім того,
щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу, потрібно подати до податкового органу Розрахунок збору за забруднення. Складається він наростаючим підсумком з початку року, тому навіть якщо в якомусь кварталі (II, III або IV) викиди не здійснюються, Розрахунок подавати все одно потрібно. Сплачується екозбір теж щокварталу, протягом 10 календарних днів після граничного терміну подання Розрахунку.Довідкова інформація (довідка)
1
Стаціонарне джерело забруднення атмосфери — підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, який зберігає свої просторові координати впродовж певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу (підпункт 1.15.5 Інструкції № 7). У цілому ж, судячи з визначення пересувних джерел забруднення (наступна довідка), до стаціонарних належить усе, що не є транспортним засобом.2
Пересувне джерело забруднення атмосфери — транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин (підпункт 1.15.6 Інструкції № 7).
